Справа №175/15784/25
Провадження №2-н/175/2504/25
10 жовтня 2025 року суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бойко О.М. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ з ОСОБА_1 , -
В жовтні 2025 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ з ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Як вбачається з заяви про видачу судового наказу, заявник просить суд стягнути з боржника, який є фізичною особою-підприємцем та який укладав договір на постання комунальних послуг для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до ч.1,2 ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів за нормою ст.4 ЦПК України.
Тобто, при зверненні до суду в порядку цивільного судочинства, особа повинна дотримуватись відповідних норм.
Відповідно до ч.3 ст.147 ГПК України заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Статтею 148 ГПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
У відповідності до норми п.4 ч.1 ст.20 ГПКУ господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.
За п.1 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Тобто, справа повинна розглядатись за правилами господарського судочинства, а отже Дніпровський районний суд Дніпропетровської області є неналежним судом для розгляду цього позову, оскільки у відповідності до ГПК України розгляд повинен здійснюватись місцевим господарським судом.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу.
Стаття 186 ЦПК України передбачає, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, суддя повинен відмовити у видачі судового наказу, у відповідності до ст.186 КК України.
Керуючись ст. ст.165,258-260 ЦПК України,суд,-
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ з ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя Бойко О.М.