Справа № 175/4469/23
Провадження № 6/175/281/25
Іменем України
"07" жовтня 2025 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Білоусової О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Яшиної М.В.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - адвоката Білоус В.О.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Білоус В.О. про зміну способу виконання судового наказу,
Представник заявника звернувся до суду з вказаною заявою, обгрунтовуючи вимоги тим, що 01.12.2023 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) боржника платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку. Заявник просить змінити спосіб виконання судового наказу шляхом виключення з переліку доходів ОСОБА_1 , з яких здійснюється стягнення аліментів, виплат, що не мають постійного характеру, зокрема додаткових винагород за участь в бойових діях.
Заявник у судовому засіданні підтримав заяву з викладених у неї підстав.
Представник заявника у судовому засіданні підтримав заяву з викладених у неї підстав.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, заяв не подавали.
Представник стягувача надала заяву про розгляд заяви за її відсутності, в якій просила відмовити у її задоволенні.
Суд, заслухавши сторін по справі, розглянувши вказану заяву, дійшов висновку про відмову у її задоволенні з таких підстав.
Як встановлено ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з ч. 1 ст. 33 України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст.16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Отже, зміна способу та порядку виконання рішення суду - це визначена законом послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання рішення суду визначається на підставі ст. 16 ЦК України. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду суд має з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. При цьому у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті.
З наведених норм вбачається, що суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин та тільки у випадку відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 ЦК України способів захисту цивільних прав, а зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.
У Постанові ВС/КЦС № від 10 червня 2019 року у справі № 350/426/16-ц Верховний суд прийшов до висновку, що задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду фактично змінює рішення суду по суті та спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України, тому є незаконним.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що із заявою про встановлення порядку та способу виконання судового наказу можуть звернутися лише стягувач чи виконавець.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
З огляду на положення ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ОСОБА_1 є боржником, а тому його заява про зміну способу виконання судового наказу підлягає залишенню без задоволення.
Крім того, суд зазначає, що у своїй заяві, заявник просить фактично встановити інший (менший) розмір аліментів, що не є зміною способу виконання судового наказу.
Про встановлення чи зміну способу та порядку виконання судового рішення або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала (ч.7 ст.435 ЦПК України).
Керуючись ст. 435, ч. 2 ст. 258, ст. 260 ЦПК України,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Білоус В.О. про зміну способу виконання судового наказу - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. М. Білоусова