Справа № 173/387/25
Провадження №2/173/604/2025
іменем України
10 жовтня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі
головуючого судді Кожевник О.А.,
за участю секретаря судового засідання Демяненко С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області, третя особа КП «Верхньодніпровське БТІ» про визнання права власності на самочинно реконструйовану квартиру в житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами,
17.02.2025 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 , з позовом про визнання права власності на самочинно реконструйовану квартиру в житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами до Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області, третя особа КП «Верхньодніпровське БТІ». Просить визнати за ним право власності на самочинно реконструйовану квартиру в житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами площею - 59,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на таке: 17 березня 2006 року він купив квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та здійснив самочинну реконструкцію квартири в житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами.
Проте, звернувшись до БТІ позивачу повідомили, що отримати право власності на нерухоме майно можливо лише після введення його експлуатацію, отримання право власності та реєстрації речового права.
Ввести об'єкт нерухомості в експлуатацію позивач немає можливості, так як згідно з Порядком введення об'єктів в експлуатацію необхідно отримати рішення суду. У зв'язку з чим, з метою захисту своїх прав і законних інтересів позивач змушений звернутись з відповідним позовом до суду.
Відповідно до автоматизованого розподілу справ справа надійшла в провадження судді Бурхана С.М.
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурхана С.М. від 18.02.2025 прийнято позовну заяву та відкрито загальне провадження по справі за вказаним позовом.
Розпорядженням заступника керівника апарату суду № 105 від 30.04.2025 на підставі рішення зборів суддів № 4 від 08.04.2025 призначено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2025 справу розподілено судді Кожевник О.А.
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. від 02.05.2025 справу прийнято до свого провадження.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11.06.2025 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з?явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі, згідно поданої заяви заперечень проти позову немає.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, будь-яких заперечень щодо позову не надав.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
За приписами ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Між сторонами виникли правовідносини із визнання права власності на нерухоме майно.
Судом встановлено, що 17 березня 2006 року ОСОБА_1 придбав квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири, посвідчений державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Малашовою Г.В. 17.03.2006, зареєстрованого в реєстрі за № 543.
В листопаді 2024 року позивач звернувся до КП «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», яким виготовлений технічний паспорт на об'єкти, в якому підтверджується рік закінчення реконструкції квартири. Згідно з технічним паспортом вищевказана квартира реконструйована у житловий будинок А-1, який має окремий ганок.
Після закінчення реконструкції позивач має на меті отримати документи про право власності на реконструйований об'єкт, що є можливим лише після введення його в експлуатацію. Ввести об'єкт нерухомості в експлуатацію позивач не має можливості, так як відповідно до Порядку введення об'єктів в експлуатацію необхідно отримати рішення суду .
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом
Згідно з вимогами ч. 1, 2, 6 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а держава не втрачається у здійснення власником права власності.
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Враховуючи, що позивач здійснив реконструкцію квартири в житловий будинок без отримання будь-яких дозволів та проекту, таке будівництво вважається самочинним будівництвом.
Відповідно до п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 року зазначено, що у разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.
Водночас згідно із частиною третьою статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, а саме об'єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту. Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду.
Згідно з порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта.
Відповідно до висновку з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, в результаті обстеження житлового будинку садибного типу з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено їх можливість надійної та безпечної експлуатації. Тип висновку - позитивний.
Згідно з листом начальника відділу містобудування та архітектури Верхньодніпровської міської ради, наданим у відповідь на заяву ОСОБА_1 , відповідно до Генерального плану м. Верхньодніпровськ, визначеного актуальним рішенням Верхньодніпровської міської ради від 28.08.2012 № 386-18/ІV, домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 знаходиться на території одноповерхової садибної забудови, що не суперечить вимогам чинної містобудівної документації.
Частиною 3 ст. 375 ЦК України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
На підставі вищевикладеного суд відповідно до способу захисту невизнаних прав, обраного позивачем, який передбачений ст. 16 ЦК України, та з яким погоджується суд, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги, визнавши за позивачем право власності на самочинно реконструйований житловий будинок літера А-1 площею 59,9 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору суд вважає за можливе покласти на позивача, так як судом не встановлено вини відповідача, щодо порушення прав позивача, а необхідність звернення до суду виникла в зв'язку з недотриманням порядку реконструкції нового майна.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259,263,264,265,268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Верхньодніпровської міської ради, третя особа КП «Верхньодніпровське БТІ» про визнання права власності на самочинно реконструйовану квартиру в житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) право власності на самочинно реконструйовану квартиру в житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами площею - 59,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.
Суддя О.А. Кожевник