№ 207/6/25
№ 2/207/376/25
10 жовтня 2025 року м.Кам'янське
Південний районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді Бушанської О.В.
при секретарі Трохименко К.О.
за участю представника відповідача Яцина О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс", м.Київ
до ОСОБА_1 , м.Кам'янське, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за кредитним договором
Товариство з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" звернулось до суду позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №26205000463564 від 16.03.2020 у розмірі 93792,31 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн та професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що 16.03.2020 між Акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №26205000463564, відповідно до умов якого банком надано клієнту кредит у формі кредитної лінії шляхом здійснення операції (зняття з рахунку, платежі з рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком клієнта, що відкритий в банку, а клієнт зобов'язався повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також виконати інші зобов'язання в порядку, встановленому договором. Відповідно до умов договору факторингу АТ «Банк Кредит Дніпро» відступлено право вимоги за кредитним договором №26205000463564 від 16.03.2020 на користь ТОВ «Цикл Фінанс», а відповідно ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право вимоги до відповідача. Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором ТОВ «Цикл Фінанс» є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 93792,31 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 44317,65 грн, заборгованість по відсотках 49 474,66 грн.
Ухвалою суду від 20.01.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 18.02.2025 на 10:10 годин.
В подальшому розгляд справи судом неодноразово відкладався.
Відповідач у наданих поясненнях на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування своєї правової позиції, відповідач зазначає, що позивачем не надано до суду належних, допустимих і достовірних доказів укладення відповідачем кредитного договору №26205000463564 та отримання ним коштів за цим договором. Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві. Договір про встановлення кредитного ліміту від 16.03.2020 відповідачем не підписувався. У зазначену дату між банком та відповідачем було укладено договір банківського рахунку від 16.03.2020 №РКО-1137386/16032020/0192, згідно з яким лише відкрито рахунок у банку, відповідач не погоджував умови, визначені у кредитному договорі №26205000463564 від 16.03.2020. Отже, розрахунок заборгованості здійснений за процентними ставками, які не погоджувались сторонами, тому сума боргу не може бути визначена за таких умов. Прострочена заборгованість за відсотками нараховувалась у період з 08.02.2022 по 27.03.2024, відтак такі відсотки є відсотками за невиконання договірних зобов'язань, нарахованими відповідно до ст.625 ЦК України, що суперечить п.18 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України, яким передбачено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). В порушення умов договору факторингу та чинного законодавства України кредитор не надсилав будь-яких повідомлень відповідачу про відступлення права вимоги та про передачу персональних даних відповідача. Позивачем не надано доказів перерахування коштів АТ «Банк Кредит Дніпро» за договором №28/03/24 від 28.03.2024. Позивач не надав доказів переходу до нього права вимоги до відповідача за кредитним договором №26205000463564 від 16.03.2020, а отже не довів, що його права чи інтереси порушені і що у нього виникло право захисту порушеного права, шляхом стягнення заборгованості з відповідача.
Аналогічні доводи наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву.
У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що до позовної заяви ТОВ «Цикл Фінанс» додано копію кредитного договору №26205000463564 від 16.03.2020, підписану відповідачем. Отже, факт укладення кредитного договору між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 є доведеним та підтверджується підписом відповідача на кредитному договорі. Доказом надання кредитних коштів відповідачу за кредитним договором є виписка по особовому рахунку за період з 16.03.2020 по 27.03.2024, згідно якої на рахунок відповідача надходили кредитні кошти у розмірі 63 985,95 грн. Щодо доказів відступлення права вимоги, представник позивача зазначає, що договір факторингу №28/03/24 від 28.03.2024 містить всі необхідні умови, які свідчать про чинність даного договору. Договір факторингу є дійсним та в судовому порядку не оскаржувався. Оплата грошової вимоги згідно договору факторингу підтверджується платіжною інструкцією №6041 від 28.03.2024. Позивачем надано до позовної заяви витяг з реєстру боржників, оскільки реєстр боржників містить великий перелік інформації про боржників, яка не може розголошуватись третім особам та захищена ст.60 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Відсотки за користування кредитними коштами нараховані позивачем відповідно до умов кредитного договору №26205000463564 від 16.03.2020, що підтверджується наданим розрахунком заборгованості.
Ухвалою суду від 29.04.2025 задоволено клопотання відповідача про витребування доказів ; витребувано у ТОВ "Цикл Фінанс" оригінали документів, а саме: кредитний договір №26205000463564 від 16 березня 2020 року; заяву про отримання кредиту від 16 березня 2020 року; договір факторингу № 28/03/24 від 28 березня 2024 року з усіма додатками та додатковими угодами та платіжними інструкціями про виконання фактором грошового зобов'язання перед клієнтом з доказами направлення; повідомлення про відступлення прав вимоги та про передачу персональних даних фактору за кредитним договором № 26205000463564 від 16 березня 2020 року з доказами відправки та вручення ОСОБА_1 .
У поданій заяві представник позивача зазначає про неможливість надання витребуваних документів, оскільки кредитний договір №26205000463564 від 16.03.2020 укладений у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, тобто ОСОБА_1 має власний примірник кредитного договору; щодо надання оригіналів документів, ТОВ "Цикл Фінанс" територіально знаходиться у м.Києві, тому направлення оригіналів документів поштовим відправленням є неможливим, у зв'язку з існуючим ризиком втрати та/або неповернення.
Представником відповідача подано клопотання про призначення експертизи, в якому заявник просить призначити у даній справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої постановити наступні питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у документах: кредитному договорі №26205000463564 від 16.03.2020, паспорті споживчого кредиту від 16.03.2020 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
У судовому засіданні 30.09.2025 судом протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, оскільки у даному випадку відсутня необхідність у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що стосуються предмету доказування, спір може бути розглянуто за наявними в матеріалах справи доказами.
30.09.2025 у судове засідання з'явився представник відповідача, який надав відповідні пояснення.
Позивач у поданому клопотанні просить розглянути справу за відсутністю його представника.
30.09.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав його ухвалення та проголошення на 10.10.2025 на 15:00 годин.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 16.03.2020 між АТ "Банк Кредит Дніпро" (надалі - банк) та ОСОБА_1 (надалі - клієнт) укладено договір №26205000463564 про встановлення кредитного ліміту, відповідно до п.1.1 якого, в порядку, передбаченому цим договором та УДБО банк здійснює кредитне обслуговування поточного рахунку клієнта № НОМЕР_1 , відкритого в банку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу, шляхом встановлення ліміту кредитної лінії у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії без забезпечення з метою проведення платежів за товари та послуги понад суми власних коштів клієнта на рахунку.
За умовами п.1.2 договору кредитне обслуговування рахунку здійснюється на наступних умовах: максимальний ліміт кредитної лінії на дату укладення цього договору становить - 1 000 000,00 грн (п.п.1.2.1 ); строк дії кредитного ліміту - 12 місяців з дати встановлення кредитного ліміту (п.п.1.2.2); процентна ставка за користування кредитом - фіксована та нараховується у наступному розмірі, на строкову заборгованість за кредитом 48% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56% річних; пільговий період до 67 днів; розмір процентної ставки протягом пільгового періоду складає - 0,01% річних (п.п.1.2.3.).
Згідно з п.1.4 договору реальна процентна ставка за кредитом становить 58,89%. Загальна вартість кредиту становить 1480428,89 грн.
Відповідно до виписки по особовому рахунку за період з 16.03.2020 по 27.03.2024 відповідач користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за кредитним договором №26205000463564 від 16.03.2020
Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором №26205000463564 від 16.03.2020 свідчить про те, що загальна заборгованість відповідача за цим договором станом на 27.03.2024 складає 92 513,67 грн, з яких: залишок простроченого кредиту - 44317,65 грн, залишок прострочених відсотків - 48196,02 грн.
28.03.2024 між Акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" (надалі - клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" (надалі - фактор) укладено договір факторингу №28/03/24, відповідно до п.1.1 якого на умовах, встановлених цим договором та у відповідності до гл.73 Цивільного кодексу України фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).
Згідно з п.1.2 договору внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що у відповідності до умов цього договору клієнт передає (відступає) фактору права вимоги до боржників, які виникли у клієнта внаслідок невиконання боржниками умов кредитних договорів, та які входять до портфелю заборгованості.
Права вимоги переходять до фактора з моменту набрання чинності даним договором та підписання акту приймання-передачі прав вимоги (додаток 3), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Перехід права вимоги відбувається шляхом підписання акту приймання-передачі права вимоги у відповідності до додатку №3 до даного договору в день підписання договору та набрання ним чинності (п.п.6.2.2 договору).
Відступлення права вимоги за цим договором здійснюється без згоди боржників (п.п.6.2.3 договору).
28.03.2024 між сторонами підписано акт приймання-передачі реєстру боржників від 28.03.2024 до договору факторингу №28/03/24 від 28.03.2024 та акт приймання-передачі прав вимоги за договором факторингу №28/03/24 від 28.03.2024.
На виконання умов договору факторингу №28/03/24 від 28.03.2024 ТОВ "Цикл Фінанс" сплачено АТ "Кредит Дніпро" 10200233,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №6041 від 28.03.2024.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №28/03/24 від 28.03.2024 позивач набув право вимоги АТ "Банк Кредит Дніпро" до ОСОБА_1 за кредитним договором №26205000463564 від 16.03.2020 у загальному розмірі 93 792,31 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту - 44317,65 грн, заборгованість по відсотках - 49 474,66 грн.
Представником ТОВ «Цикл Фінанс» на адресу ОСОБА_1 за вих.№3107900779-АВ від 24.12.2024 надіслана вимога про сплату заборгованості за кредитним договором №26205000463564 від 16.03.2020 у загальному розмірі 93 792,31 грн.
Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язання вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1,2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В силу положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За приписами ч.1 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Положеннями статей 1077,1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за кредитним договором №26205000463564 від 16.03.2020 становить 93792,31 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 44317,65 грн, заборгованість по відсотках 49 474,66 грн.
Станом на час розгляду справи відповідачем не надано доказів погашення заборгованості за кредитним договором №26205000463564 від 16.03.2020 у загальному розмірі 93792,31 грн
Таким чином, відповідачем були порушені умови вказаного кредитного договору щодо своєчасного погашення заборгованості за тілом кредиту та сплати обумовлених договором платежів.
У даному випадку проценти за користування кредитом нараховані позивачем відповідно до положень кредитного договору.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд вважає його обґрунтованим та арифметично правильним. Відповідачем вказаний розрахунок не спростовано, контррозрахунок не надано.
Враховуючи викладене, встановивши факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо сплати заборгованості за кредитним договором №26205000463564 від 16.03.2020, приймаючи до уваги набуття відповідачем права вимоги заборгованості за вказаним договором на підставі договору факторингу, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
При цьому, суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо ненадання позивачем доказів перерахування відповідачу коштів за кредитним договором.
Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», якою передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, визначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже, надана позивачем виписка по особовому рахунку відповідача за період з 16.03.2020 по 27.03.2024 є належним доказом щодо перерахування кредитодавцем коштів на рахунок позичальника, що відповідно, свідчить про виконання банком взятих на себе обов'язків по наданню кредитних коштів.
Щодо вимоги позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує наступне.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн позивачем надано: акт №26205000463564 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 18.12.2024; детальний опис робіт (наданих послуг) від 18.12.2024; договір №43453613 про надання правової допомоги від 18.09.2024; додаткову угоду №26205000463564 від 18.12.2024 до договору №43453613 про надання правової допомоги від 18.09.2024; платіжну інструкцію про сплату 6000,00 грн; ордер на надання правничої допомоги; посвідчення адвоката; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п'ятою, дев'ятою статті 141 ЦПК України.
При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Враховуючи наведені вище принципи розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, приймаючи до уваги, що у даній категорії справ вже сформувалася стала судова практика, що в свою чергу не потребує додаткового правового аналізу з боку адвоката для складання документів та формування правової позиції у справі, суд доходить висновку, що витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн є завищеними, у зв'язку з чим, вважає за необхідне зменшити їх розмір до 4000,00 грн.
Відповідно до приписів ст.141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст.141, 258-259, 263-265, 268, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" (04112, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8, ЄДРПОУ 43453613) заборгованість за кредитним №26205000463564 від 16.03.2020 у загальному розмірі 93792 (дев'яносто три тисячі сімсот дев'яносто дві) грн 31 коп, з яких заборгованість по тілу кредиту 44317 (сорок чотири тисячі триста сімнадцять) грн 65 коп, заборгованість по відсотках 49 474 (сорок дев'ять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн 66 коп, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" (04112, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8, ЄДРПОУ 43453613) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. В задоволенні решти вимог про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В.Бушанська