18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
08 жовтня 2025 року Черкаси справа №914/2444/25
Суддя Господарського суду Черкаської області Кучеренко О.І., розглянувши матеріали
позовної заяви Акціонерного товариства «Ідея Банк» (вулиця Валова, 11, місто Львів, Львівська область, 79008, ідентифікаційний код 19390819)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 246 514,35 грн,
08.08.2025 Акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулося у Господарський суд Львівської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 246 514,35 грн, з яких основний борг - 54177,32 грн, прострочений борг - 89155,92 грн, строкові проценти - 0,47 грн, прострочені проценти - 26,33 грн, строкова плата за обслуговування кредиту - 4484,97 грн, прострочена плата за обслуговування кредиту - 98669,34 грн. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідачки на свою користь судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3697,72 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.08.2025 справа №914/2444/25 передана за територіальною підсудністю на розгляд до Господарського суду Черкаської області.
22.09.2025 справа надійшла до Господарського суду Черкаської області.
Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Черкаської області для розгляду вказаної справи визначено суддю Кучеренко О.І.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.09.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху надати суду обґрунтований розрахунок сум, що стягується.
06.10.2025 позивач направив до суду заяву про усунення недоліків, до якої долучив докази, які зазначені в ухвалі від 29.09.2025.
Згідно з частиною 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3, 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Згідно з пунктом 1 частини 5 цієї статті, малозначною є справа, у якій ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2025 рік встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX від 19.11.2024 і становить 3028,00 грн.
Статтею 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За правилами статті 250 Кодексу питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
На підставі викладеного, суд вважає, що оскільки сума позову становить 246514,35 грн, що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн*100=302 800,00), тому справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Керуючись статтями 176, 233-235, 250 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1.Прийняти позовну заяву Акціонерного товариства «Ідея Банк» до розгляду і відкрити провадження у справі.
2.Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
3.Встановити відповідачці строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення та клопотання (у разі наявності) щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду, а також встановити відповідачці строк для подання заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.
4.Встановити позивачу строк на подачу відповіді на відзив відповідачки, а також доказів її направлення відповідачці не пізніше 10 днів з дня отримання відзиву.
5.Попередити відповідачку, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об'єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини 3, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ck.arbitr.gov.ua/
Відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з частиною 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, за наявності у них електронного кабінету мають можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.І.Кучеренко