07.10.2025м. СумиСправа № 920/268/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Ковтуна В.М., за участю секретаря судового засідання Павлючок І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін матеріали справи № 920/268/25
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Конотопм'ясо"
(вул. Генерала Тхора, буд. 150, м. Конотоп, Сумська область, 41600,
код ЄДРПОУ 004444049)
до відповідача Фізичної особи - підприємця Попова Анатолія Івановича
(
АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 97 331 грн 38 коп.,
за участю сторін:
від позивача - Демидова Я.Ю.,
від відповідача - Сивенко В.М.,
Суть спору: 21.02.2025 Позивач через систему "Електронний суд" подав до суду позовну заяву, в якій просить стягнути з Відповідача на свою користь 97 331 грн 38 коп., з яких: 79 032 грн 00 коп. основний борг (сума неповернутих коштів), 13 687 грн 38 коп. інфляційні втрати, 4 612 грн 00 коп. 3% річних за неналежне виконання зобов'язань за Договором-доручення № 5 на закупівлю худоби сільськогосподарських товаровиробників від 11.01.2021, а також просить стягнути з Відповідача судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2025, справу № 920/268/25 розподілено до розгляду судді Ковтуну Володимиру Миколайовичу.
Ухвалою від 25.02.2025 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/268/25; визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторонам встановив строки для надання процесуальних документів.
25.02.25 Позивач надав до суду Заяву (вх. № 783 від 25.02.2025), відповідно до змісту якої зазначив про допущені Позивачем у позовній заяві технічні описки.
Ухвалою від 30.04.2025 суд призначив судове засідання для розгляду справи № 920/268/25 по суті з повідомленням сторін на 19.05.2025, 15:00.
Ухвала суду від 25.02.2025 про відкриття провадження у справі та ухвала суду від 30.04.2025 щодо призначення судового засідання для розгляду справи по суті скеровані поштою за адресою місцезнаходження Відповідача - фізичної особи - підприємця Попова А.Г., однак були повернуті до суду з відміткою про відсутність адресата за указаною адресою.
15.05.2025 представник Позивача надав до суду Додаткові письмові пояснення у справі (вх№ 2286 від 15.05.2025)
15.05.2025 через систему "Електронний суд" від представника Позивача Демидової Яни Юріївни надійшла заява про її участь у судовому засіданні 19.05.2025, 15:00 та в усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 2793 від 15.05.2025).
Ухвалою від 15.05.2025 суд задовольнив заяву представника Товариства з додатковою відповідальністю "Конотопм'ясо" Демидової Яни Юріївни про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції (вх. № 2793 від 15.05.2025).
19.05.2025 через систему "Електронний суд" від представника Відповідача адвоката Сивенка В.М. надійшло до суду клопотання про відкладення розгляду справи № 920/268/25 (вх. №2328 від 19.05.2025). Клопотання мотивоване тим, що у зв'язку з безпековою ситуацією, яка склалася у м. Глухів та оголошеною евакуацією з цього міста Відповідач фізична особа-підприємець Попов А.І. фактично не проживає за місцем реєстрації, у зв'язку з чим не отримував позовної заяви та ухвал суду. Після того, як він дізнався про наявність судової справи, 19.05.2025 Відповідачем укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Сивенком В.М. Цього ж дня представником Відповідача адвокатом Сивенком В.М. подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. У зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та формування правової позиції у ній, спрямованої на захист Відповідача та подання доказів, просить суд відкласти судове засідання у справі № 920/268/25, призначене на 19.05.2025 на іншу дату.
Ухвалою від 19.05.2025 суд задовольнив клопотання представника Відповідача фізичної особи підприємця Попова Анатолія Івановича - адвоката Сивенка Валерія Миколайовича від 19.05.2025 (вх. № 2328 від 19.05.2025); відклав судове засідання для розгляду справи № 920/268/25 по суті з повідомленням сторін на 11.06.2025, 12:00.
03.06.2025 Відповідач надав Відзив на позову заяву (вх. № 3156 від 03.06.2025), відповідно до змісту якого просив поновити ФОП Попову А.І. строк на подання відзиву на позов ТДВ "Конотопм'ясо", а також просив у задоволенні позову відмовити.
06.06.2025 Відповідач надав до суду Клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 2728 від 06.06.2025).
11.06.2025 Позивач надав суду відповідь на відзив (вх. № 2804 від 11.06.2025).
Ухвалою від 11.06.2025 суд задовольнив клопотання Відповідача - фізичної особи підприємця Попова Анатолія Івановича про поновлення строку на подання відзиву на позов (вх. № 3156 від 03.06.2025); поновив строк на подання відзиву на позов, відзив долучив до матеріалів справи; задовольнив клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи № 920/268/25 (вх. № 2728 від 06.06.2025); відклав судове засідання для розгляду справи № 920/268/25 по суті з повідомленням сторін на 02.07.2025, 15:00. Запропонував Позивачу надати суду письмові пояснення та відповідні докази в підтвердження щодо: періоду нарахування інфляційних втрат та 3% річних із зазначенням певної дати, з якої Відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання щодо повернення спірної суми; прийняття наданих Відповідачем послуг за період з вересня по грудень 2023 року та складання відповідних актів виконаних робіт; проведених розрахунків із товаровиробниками та Відповідачем за поставлену продукцію у період з вересня по грудень 2023 року; нарахування винагороди чи збитків Відповідачу за надані послуги за період з лютого по грудень 2023 року.
25.06.2025 представник Відповідача адвокат Сивенко Валерій Миколайович через систему "Електронний суд" надав суду Заяву від 25.06.2025 № 25/06 (вх.№ 3625 від 25.06.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №920/268/25, відповідно до змісту якої зазначений представник просив всі наступні судові засідання у справі провести за його участю в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи ВКЗ; в судовому засіданні як представник Відповідача ФОП Попова Анатолія Івановича братиме участь Сивенко Валерій Миколайович (e-mail: а ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Ухвалою від 27.06.2025 суд задовольнив Заяву представника Відповідача адвоката Сивенка Валерія Миколайовича про участь у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції (вх.№ 3625 від 25.06.2025) у справі №920/268/25.
01.07.2025 Позивачем надав суду Додаткові пояснення у справі (вх. № 3185 від 01.07.2025), відповідно до змісту яких Позивач заперечував проти доводів Відповідача про наданий обсяг послуг, та в свою чергу, здійснив перерахунок заявлених до стягнення нарахувань, через, що просить суд стягнути з Відповідача 94189,11 грн, з яких: 79032,00 грн - основний борг, 12595,07 - інфляційне збільшення, 2562,04 - штрафні санкції.
Приймаючи до уваги, що Позивач не заявляє клопотання і не ставить питання про зменшення чи збільшення позовних вимог та зміну періоду нарахування стягнень (фактично предмету стягнення) відповідно до положень ст. 46 ГПК України, суд приймає дані додаткові пояснення як письмові пояснення у справі.
Ухвалою від 02.07.2025 суд задовольнив усне клопотання представника Відповідача про відкладення судового засідання; відклав судове засідання для розгляду справи № 920/268/25 по суті з повідомленням сторін на 04.08.2025, 11:30.
28.07.2025 представник Відповідача надав до суду Додаткові пояснення по справі № 920/268/25.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що у Сумській області була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі 920/268/25, призначене на 04.08.2025, 11:30 не відбулось, про що складено акт суду від 04.08.2025.
Ухвалою від 04.08.2025 суд призначив розгляд справи № 920/268/25 по суті з повідомленням сторін на 03.09.2025, 14:30.
У судовому засіданні 03.09.2025 суд, ухвалою без оформлення окремого документа з обов'язковим внесенням до протоколу судового засідання, постановив оголосити перерву до 12.09.2025, 11:00.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що у Сумській області була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі 920/268/25, призначене на 12.09.2025, 11:00 не відбулось, про що складено акт суду від 12.09.2025.
Ухвалою від 12.09.2025 суд призначив розгляд справи № 920/268/25 по суті з повідомленням сторін на 07.10.2025, 09:00.
В судовому засіданні 07.10.2025 представник Позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд позов задовольнити..
Представник Відповідача в судовому засіданні 07.10.2025 проти задоволення позову заперечував.
Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з'ясовані всі обставини, на які сторони у справі посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 07.10.2025 в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.
На стадії ухвалення судового рішення - 07.10.2025 представник Позивача не приймала участі в судовому засіданні (не під'єдналася до судового засідання в режимі відеоконференції)
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до наступних висновків:
З матеріалів справи вбачається, що 22.01.2021 між Товариством з додатковою відповідальністю «Конотопм'ясо» (Довіритель, Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Поповим Анатолієм Івановичем (Повірений, Відповідач) було укладено ДОГОВІР-ДОРУЧЕННЯ №5 на закупівлю худоби від сільськогосподарських товаровиробників (надалі Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Довіритель доручає, а Повірений бере на себе зобов'язання в період з 11.01.2021 по 31.12.2021 здійснювати в інтересах і від імені, та за рахунок Довірителя закупівлю м'яса ВРХ в живій вазі на території України у товаровиробників (сільськогосподарські підприємства, приватні особи) для потреб Довірителя по цінах, що склалися на момент закупівлі худоби згідно Протоколу цін.
Повірений здійснює пошуки худоби для закупівлі у Товаровиробників та передає інформацію Довірителю, а також рахунки для розрахування за худобу з Товаровиробником в межах цього Договору, не набуваючи права власності на дану худобу і на кошти видані для розрахування з Товаровиробником при виконанні Договору. Розрахунок за худобу проводиться безготівковим шляхом або готівкою. Розрахунок готівкою проводиться через Повіреного згідно з цим Договором і чинним Законодавством. В приймальних квитанціях у графі "Постачальник" вказується найменування Товаровиробника і Повіреного, через якого була придбана худоба. Повірений своєчасно готує худобу до здачі-приймання власними силами і засобами, зважує і вантажить її на транспортні засоби надані Довірителем для доставки. (п.п. 2.1- 2.3 Договору).
Відповідно до умов розділу 3 Договору Повірений зобов'язаний :
3.1. Особисто виконувати дане йому доручення відповідно до вказівок Довірителя.
3.2. Повідомляти Довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання доручення.
3.3. 10, 20, 30 числа місяця надавати довірителеві звіт з доданням виправдувальних документів про використання коштів, отриманих на виконання Договору на заготівлю худоби та необхідні документи іншого характеру.
3.4. Несе відповідальність за надані Довірителем грошові кошти, матеріальні цінності, збереження документів, та їх достовірність і відшкодовує Довірителю будь-яку шкоду, завдану їх втратою.
В свою чергу, п. 3.6. Договору визначає обов'язок Довірителя забезпечити Повіреного документами, коштами, матеріалами, необхідними для виконання доручення.
Відповідно до п. 3.7 Договору Довіритель зобов'язаний оплатити Повіреному вартість послуг, пов'язаних з виконанням Договору, в розмірі 350,00 грн за 1 (одну) тону живої ваги худоби.
Пунктом 3.8. Договору унормовано, якщо Повірений забезпечує Довірителю економію коштів шляхом закупівлі худоби за цінами, нижчими ніж передбачені відповідним Прайс-листом Довірителя, а також закупівлі протягом розрахункового місяця худоби, що за якістю та вгодованістю забезпечила отримання Довірителем більшої кількості м'яса, 1 категорії придатного для реалізації, ніж передбачено середньорічними нормами, затвердженими наказом Укрхарчопрому від 28.02.1990 р. № 13, Довіритель виплачує Повіреному додаткову винагороду у розмірі 75% від такої економії при наявності розрахунку відділу економічної роботи за підписом директора. Якщо внаслідок закупівлі худоби, що за якістю та вгодованістю не забезпечила отримання Довірителем тієї кількості м'яса, що передбачена середньорічними нормами, затвердженими наказом Укрхарчопрому від 28.02.1990 р. №13, Повірений відшкодовує Довірителю завдані цим збитки. (п. 3.8. Договору).
Згідно з п. 4.1. Договору за виконання доручення у відповідності з цим Договором Довіритель до 10 числа місяця слідуючого за звітним перераховує кошти на рахунок Повіреного.
Усі вигоди та ризики пов'язані з виконанням послуг несе Виконавець. Для надання послуг по пошуку худоби для закупівлі Виконавець використовує власні транспортні засоби, а для доставки худоби транспортні засоби Довірителя (п.п. 6.2.-6.3. Договору).
Відповідно до пункту 8.1. Договору даний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2021р.
Договір може бути розірваний достроково тільки при двосторонній згоді Сторін або невиконанні його умов однією із Сторін (п. 8.2. Договору).
Згідно з п. 8.3. Договору передбачено, що якщо ні одна із Сторін не заявить про намір розірвати цей Договір за один місяць до закінчення його строку, то Договір вважається пролонгованим на той же період, на який він був заключений і на тих же умовах.
Як зазначає Позивач в обґрунтування позовних вимог, відповідно до практики співпраці, яка склалась між ТДА «Конотопм'ясо» та ФОП Попов А.І., розрахунок за надані послуги здійснювався в основному по факту вже наданих послуг у формі післяплати, кошти видавались як з каси підприємства безпосередньо в руки Відповідачу так і перераховувались на банківський рахунок Повіреному (Відповідачу) згідно виставлених ним рахунків.
8 лютого 2023 року Відповідачем було виставлено Позивачу рахунок №8/02 для оплати послуг з заготівлі ВРХ в сумі 80 000,00 грн.
Платіжною інструкцією № 42486 від 08 лютого 2023р. ТДВ «Конотопм'ясо» (Позивач) перерахувало на розрахунковий рахунок ФОП Попов Анатолій Іванович (Відповідач) кошти в розмірі 80 000,00грн. в рахунок майбутньої закупівлі худоби.
Позивач вказує, що платіж в сумі 80000,00 грн. відбувся у формі авансового платежу в рахунок подальших поставок на прохання самого Відповідача, оскільки ФОП Попов А.І. висловив пропозицію здійснити пошук та доставку худоби за договором за умови авансування Довірителем його витрат на її закупівлю в розмірі 80 тис. грн. Це не суперечило прямо умовам укладеного Договору, тож могло бути реалізовано з метою досягнення мети співпраці. Означене підтверджується Службовою запискою завідувача виробництвом Теліщука Є.К. від 08.02.2023р. та Наказом директора від 08.02.2023 №11.(а.с. 51-52, том 1 ).
Як підтверджується матеріалами справи, 31.05.2023 між сторонами (Позивачем і Відповідачем) складено акт в тім, що послуги по заготівлі худоби в живій вазі згідно договору № 5 від 11.01.2021 виконано за період лютий 2023 р, березень 2023 р, травень 2023 р, де зазначено нарахування з лютого 2023р по травень 2023 р 29442,0 (кг) х 0,35 коп , що дорівнює 10305,00 грн., також зазначено про винагороду за якість заготовленої сировини в розмірі 75%, що становить в загальній сумі - 9337,00 грн. (мінусова від'ємне значення). Отже всього надано послуг на суму 968,00 грн. Даний Акт виконаних робіт від 31.05.2023 підписано представниками обох сторін (а.с. 61, том 1).
Про наявність претензій, зауважень чи оспорення акту виконаних робіт від 31.05.2023 матеріали справи не містять.
Станом на 20.11.2024 Позивачем було складено Акт звіряння взаємних розрахунків між ТДВ «Конотопм'ясо» і ФОП Попов Анатолій Іванович за договором №5 від 11 січня 2021 року, а саме на поставки ВРХ на суму 79 032,00 грн. (80000,00 - 968,00).
Оскільки Відповідач не здійснив поставки ВРХ на виконання умов Договору на суму 79032,00 грн, Позивачем 03.12.2024 на адресу Відповідача було направлено Претензію від 03.12.2024 № 391. (а.с. 16, том 1).
В претензії від 03.12.2024 Позивач зазначив, що враховуючи, що станом на дату звіряння, а саме на 20.11.2024 року поставки ВРХ на суму 79 032,00грн. Повіреним так і не здійснено, тобто не виконано умови Договору, керуючись пунктом. 8.2 Договору, констатував, що ДОГОВІР-ДОРУЧЕННЯ №5 від 22 січня 2021 р. на закупівлю худоби від сільськогосподарських товаровиробників є розірваним, через невиконання його умов з боку Повіреного, а кошти, отримані Повіреним від Довірителя в сумі 79 032,00 грн, мають бути повернуті як набуті без належної правової підстави. Також зазначив, що якщо претензійні вимоги не будуть задоволені, а зазначена сума не надійде на рахунок протягом місяця з дати отримання претензії, Довіритель змушений буде звернутися до Господарського суду Сумської області з позовом про її примусове стягнення з одночасним нарахуванням пені та застосуванням індексу інфляції і 3% річних, як це передбачено ст.625 Цивільного кодексу України.
Разом з претензією було надіслано Відповідачу видруківки «Стан розрахунків з клієнтом по рахунку 6315 «Розрахунки з постачальником за послуги» за лютий, грудень 2023 року та січень-листопад 2024 року, а також Акт звіряння взаємних розрахунків на дату 20.11.2024 між ТДВ «Конотопм'ясо» і ФОП Попов Анатолій Іванович за договором №5 від 11 січня 2021 року.
Доказів сплати заборгованості (повернення авансового платежу) у розмірі 79032,00 грн матеріали справи не містять.
Враховуючи, що Відповідачем не повернуто авансовий платіж у розмірі 79032,00 грн, Позивач і звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір у даній справі, суд керується наступним.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі ст. 1000 ЦК за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
За ч. 1 ст. 1004 ЦК України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.
За ч. 1-3 ст. 1008 ЦК України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі: 1) відмови довірителя або повіреного від договору; 2) визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім; 3) смерті довірителя або повіреного. Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною. Якщо повірений діє як підприємець, сторона, яка відмовляється від договору, має повідомити другу сторону про відмову від договору не пізніш як за один місяць до його припинення, якщо триваліший строк не встановлений договором.
Згідно з ч. 3 ст. 1009 ЦК України відмова повіреного від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих довірителеві припиненням договору, крім випадку відмови повіреного від договору за таких умов, коли довіритель позбавлений можливості інакше забезпечити свої інтереси, а також відмови від договору, за яким повірений діяв як комерційний представник.
Відповідно до положень п. 8.2. Договору сторонами погоджено, що Договір може бути розірваний достроково тільки при двосторонній згоді Сторін або невиконанні його умов однією із Сторін.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач 03.12.2024 надіслав на адресу Відповідача Претензію від 03.12.2024 № 391, в якій зазначив, що керуючись пунктом 8.2. Договору, констатує, що Договір - Доручення № 5 від 22.02.2021 на закупівлію худоби від сільськогосподарських товаровиробників є розірваним через невиконання умов з боку Повіреного, а також вказав про необхідність повернення авансового платежу (а.с. 16, том 1).
Відповідно до відмітки поштового відділення на Довідці про причини повернення/досилання поштового відправлення (Претензії ), дане поштове відправлення було повернуте адресату 21.12.2024 «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 15, том 1).
Доказів наявності заперечень з боку Відповідача щодо надісланої Претензії від 03.12.2024 та факту розірвання Договору - Доручення № 5 від 22.02.2021 на закупівлію худоби від сільськогосподарських товаровиробників через невиконання умов з боку Повіреного матеріали справи не містять.
В свою чергу, твердження Позивача про момент припинення дії Договору - 1 червня 2024 року, суд оцінює критично, оскільки доказів надсилання на адресу Відповідача листа-повідомлення (№168 від 23.05.2024) щодо розірвання договору де містилась вимога про повернення коштів у розмірі 79032,00 грн, Позивачем до матеріалів справи не додано.
Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, оскільки отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Відповідна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №910/17567/19.
Враховуючи, що Відповідачем не виконано свого зобов'язання за Договором, дія якого припинена у зв'язку із розірванням - 03.12.2024, законна підстава для утримання Відповідачем авансової суми, перерахованої Позивачем відпала.
В свою чергу Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, стверджує, що ним за період з лютого 2023 року по листопад 2023 року були надані послуги на виконання Договору, а саме було здійснено пошук (заготівлю) ВРХ у загальній кількості 83,63 тон, що підтверджується приймальними квитанціями (а.с. 106-112, том 1), що в перерахунку на розмір винагороди, передбачений п. 3.7. Договору становить 28392,00 грн.
В той же час, з матеріалів справи, а саме Акту виконаних робіт від 31.05.2023 вбачається, що Відповідачем надані послуги по заготівлі худоби в живій вазі згідно договору № 5 від 11.01.2021 виконано за період лютий 2023 р, березень 2023 р, травень 2023 р, де зазначено нарахування з лютого 2023р по травень 2023 р 29442,0 (кг) х 0,35 коп., що дорівнює 10305,00 грн., також зазначено про винагороду за якість заготовленої сировини в розмірі 75%, що становить в загальній сумі - 9337,00 грн. (мінусова від'ємне значення). Отже всього надано послуг на суму 968,00 грн. Даний Акт виконаних робіт від 31.05.2023 підписаний представниками обох сторін (а.с. 61). Доказів оскарження акту Відповідачем суду не надано.
Отже суд виходить з того, що підписавши даний акт (Акт виконаних робіт від 31.05.2023) Відповідач погодився з тим, що за заготовлену ним (Відповідачем) у березні 2023, лютому 2023 та травні 2023 року продукцію йому нараховано оплату за надані послуги у сумі 968,00 грн.
Щодо наданих послуг у червні листопаді 2023 року, то Відповідачем надано до матеріалів справи приймальні квитанції на закупівлю худоби (а.с. 109-112), де зазначено, що Товариство з додатковою відповідальністю «Конотопм'ясо» через Попова Анатолія Івановича отримало продукцію, зокрема за:
- приймальною квитанцією № 0000299 від 21.09.2023 на прийняття продукції ВРХ живою масою 17646 кг;
- приймальною квитанцією № 0000204 від 27.09.2023 на прийняття продукції ВРХ живою масою 12591 кг;
- приймальною квитанцією № 0000213 від 09.10.2023 на прийняття продукції ВРХ живою масою 13196 кг;
- приймальною квитанцією № 0000240 від 02.11.2023 на прийняття продукції ВРХ живою масою 8245 кг.
Відповідно до означених приймальних квитанцій всього поставлено Відповідачем Позивачу продукції (ВРХ) за період з вересня 2023 року по листопад 2023 року 51678 кг.
Будь-яких зауважень та претензій щодо закупленої продукції приймальні квитанції не містять.
Факт укладення приймальних квитанцій за період вересень-листопад 2023 року сторонами у справі не заперечується.
Положеннями Договору, зокрема п. 3.7 передбачено, що Довіритель зобов'язаний оплатити Повіреному вартість послуг, пов'язаних з виконанням Договору, в розмірі 350,00 грн за 1 (одну) тону живої ваги худоби.
Отже, відповідно до обсягу поставленої продукції - 51678 кг, Позивач відповідно до положень п. 3.7. Договору зобов'язаний оплатити Відповідачу вартість послуг в розмірі 350,грн за 1 тону живої ваги худоби, що становить 51678 х 0,35 = 18087,3 грн.
В свою чергу, з твердженням Позивача про закупівлю Відповідачем в період вересень-листопад 2023 року худоби, що за якістю та вгодованістю не забезпечило отримання Позивачем тієї кількості м'яса, що передбачено середньорічними нормами, затвердженими наказом Укрхарчопрому від 28.02.1990 № 13, у зв'язку з чим Відповідачу нараховано завдані збитки, які вирахувані з оплати за надані послуги, суд не погоджується враховуючи наступне.
Як вже зазначалося, умовами укладено Договору, сторони передбачили, що Довіритель зобов'язаний оплатити Повіреному вартість послуг, пов'язаних з виконанням Договору, в розмірі 350,00 грн за 1 (одну) тону живої ваги худоби (п.3.7. Договору) та п. 3.8. Договору унормували - якщо Повірений забезпечує Довірителю економію коштів шляхом закупівлі худоби за цінами, нижчими ніж передбачені відповідним Прайс-листом Довірителя, а також закупівлі протягом розрахункового місяця худоби, що за якістю та вгодованістю забезпечила отримання Довірителем більшої кількості м'яса, 1 категорії придатного для реалізації, ніж передбачено середньорічними нормами, затвердженими наказом Укрхарчопрому від 28.02.1990 р. № 13, Довіритель виплачує Повіреному додаткову винагороду у розмірі 75% від такої економії при наявності розрахунку відділу економічної роботи за підписом директора. Якщо внаслідок закупівлі худоби, що за якістю та вгодованістю не забезпечила отримання Довірителем тієї кількості м'яса, що передбачена середньорічними нормами, затвердженими наказом Укрхарчопрому від 28.02.1990 р. №13, Повірений відшкодовує Довірителю завдані цим збитки.
Проте, зі змісту означених положень Договору не передбачається автоматичне зменшення суми оплати за надані послуги на суму завданих збитків
В той же час, матеріали справи не містять ні доказів пред'явлення Позивачем Відповідачу обґрунтованих вимог щодо завданих Відповідачем збитків за неналежну якість закупленої продукції, ні підписаних двосторонніх актів виконаних робіт за період з вересня 2023 року по листопад 2023 року з зазначенням наданих послуг та їх вартості з урахуванням п 3.7 та 3.8 Договору. (Як наприклад було надано Акт виконаних робіт від 31.05.2023).
Подання Позивачем підсумкової довідки-розрахунку винагороди послуг по заготівлі худоби по ФОП Попов Анатолій Анатолійович за 2023 рік з мінусовим показником:-39933,00 грн винагороди не є належним доказом нарахування та доведення до відома Відповідача факту завдання ним збитків Позивачу.
В свою чергу, суд звертає увагу, що питання якості худоби, поставленої Відповідачем на виконання умов Договору та відповідно завдання збитків такими діями не є предметом спору у даній справі (може бути заявлено відповідно до положень чинного законодавства як самостійна позовна вимога), а тому судом в межах даної справи не досліджується.
Приймаючи до уваги вищеозначене, суд приходить до висновку, що Відповідачем належними доказами доведено факт надання ним послуг Позивачу відповідно до умов Договору-доручення №5 на закупівлю худоби від сільськогосподарських товаровиробників від 11.01.2021 за період з вересня по листопад 2023 року в загальному обсязі 51678 гк, за що відповідно до п. 3.7 Договору, підлягає до оплати Відповідачу за надані послуги 18087,3 грн.
Доказів оплати Відповідачу вартості послуг, наданих ним за вересень - листопад 2023 року Позивач до матеріалів справи не надав.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Відповідача суми неповернутого авансового платежу у розмірі 60944,70 грн.(79032,00 - 18087,30 =60944,70).
В частині стягнення авансового платежу у розмірі 18087,30 грн суд відмовляє за недоведеністю та безпідставністю.
Окрім цього, позивачем заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні втрати за порушення строків повернення авансового платежу.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 Цивільного кодексу України, право кредитора на стягнення 3% річних не залежить від моменту пред'явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов'язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.
При цьому, слід зазначити, що згідно положень Цивільного кодексу України проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. Між сторонами такий розмір процентів не визначався.
У постановах Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15 та Верховного Суду від 26.04.2018 р. у справі № 910/10156/17 зроблено висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань незалежно від підстав їх виникнення.
Відповідно до надано розрахунку, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача інфляційні втрати в розмірі 13687,38 грн та 3% річних у розмірі 4612,00 грн. (за період з 09.03.2023 по 16.02.2025, виходячи з суми заборгованості 79032,00 грн) (а.с. 17).
Відповідачем контррозрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань надано не було.
Судом перевірено здійснені Позивачем нарахування інфляційних втрат та 3 % річних.
Під час перевірки розрахунку судом встановлено, що Позивачем неправомірно зазначається період нарахування починаючи з 09.03.2023 року, оскільки як вже встановлено судом, повідомленням про розірвання Договору-доручення № 5 від 22.01.2021 є направлення 03.12.2024 на адресу Відповідача Претензії. В означеній претензії Позивачем ставилася умова «якщо наші обґрунтовані претензійні вимоги не будуть задоволені, а зазначена сума (79032,00 грн) не надійде на наш рахунок протягом місяця з дати отримання Вами претензії, ми будемо змушені звернутися до Господарського суду Сумської області з позовом про її примусове стягнення…».
Отже, враховуючи, що строк для погашення Позивачем у претензії визначався як протягом місяця з дня отримання претензії, а в матеріалах справи наявна відмітка поштового відділення про повернення поштового відправлення (претензії) його адресату у зв'язку з закінченням терміну зберігання 21.12.2024, то відповідно починаючи з 21.12.2024 місячний строк для обрахунку закінчився 21.01.2025 і з 22.01.2025 почався строк прострочення виконання зобов'язання з повернення авансового платежу.
Доказів отримання Відповідачем претензії від 03.12.2024 № 391 в інший строк позивачем суду не надано.
Як вже зазначалося судом, твердження Позивача про початок обрахунку строку прострочення платежу з 01.06.2024 належними доказами не доведене.
Окрім цього, судом встановлено правомірність вимоги щодо повернення 60944,70 грн заборгованості.
Приймаючи до уваги означене, суд приходить до висновку, що належним періодом для нарахування 3% річних та інфляційних втрат за неповернення 60944,70 грн є період з 22.01.2025 по 16.02.2025.
Відповідно до розрахунку суду 3% річних становлять 130,24 грн (виходячи з суми заборгованості 60944,70 грн за період з 22.01.2025 по 16.02.2025), сума інфляційних витрат становить 487,56 грн (виходячи з суми заборгованості 60944,70 грн за період з 22.01.2025 по 16.02.2025).
Розрахунки перевірені судом за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій на сайті https://ips.ligazakon.net/calculator/ff; результати долучені до матеріалів справи.
Враховуючи, вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 3 % річних в розмірі 130,24 грн. та інфляційних втрат у розмірі 487,56 грн є правомірними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В частині стягнення 4481,76 грн 3% річних та 13199,82 грн інфляційних втрат суд відмовляє за необґрунтованістю.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, судові витрати, понесені Товариством з додатковою відповідальністю "Конотопм'ясо" покладаються на Фізичну особу підприємця Попова А.І. пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1915,21 грн, в інший частині залишаються за Товариством з додатковою відповідальністю "Конотопм'ясо".
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позов Товариства з додатковою відповідальністю "Конотопм'ясо" до Фізичної особи - підприємця Попова Анатолія Івановича про стягнення 97331 грн 38 коп.- задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Попова Анатолія Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Конотопм'ясо" (вул. Генерала Тхора, буд. 150, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код ЄДРПОУ 004444049) 60944 грн 70 коп. основного боргу, 487 грн 56 коп. інфляційних втрат, 130 грн 24 коп. - 3% річних, 1915 грн 21 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 18087 грн 30 коп, інфляційних втрат у розмірі 13199 грн 82 коп. та 3% річних у сумі 4481 грн 76 коп. суд відмовляє.
4. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повне рішення складено та підписано суддею 10.10.2025.
Суддя В.М. Ковтун