79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.10.2025 Справа № 914/1932/25
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ, розглянувши заяву Приватного підприємства "Преміум-1", місто Київ
про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
у справі №914/1932/25
за позовом Приватного підприємства "Преміум-1", місто Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДрінкО", місто Львів
про стягнення 430 520,61 грн.
Без виклику сторін.
Процес.
У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/1932/25 за позовом Приватного підприємства "Преміум-1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДрінкО" про стягнення 430 520,61 заборгованості, з яких 362 009,66 грн основний борг, 4 910,26 грн три проценти річних, 22 652,19 грн інфляційні нарахування, 40 948,50 грн пеня.
Рішенням Господарського суду Львівської області у справі №914/1932/25 від 23.09.2025 позов задоволено повністю.
26.09.2025 через підсистему "Електронний суд" (сформована у підсистемі 26.09.2025) від Приватного підприємства "Преміум-1" надійшла заява б/н від 26.09.2025 (вх.№4080/25) про ухвалення додаткового рішення. У заяві представник позивача просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 37 000,00 грн.
Ухвалою від 01.10.2025 суд прийняв заяву Приватного підприємства "Преміум-1" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до розгляду та постановив здійснювати розгляд заяви без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи. Вказаною ухвалою суду Товариству з обмеженою відповідальністю "ДрінкО", запропоновано до 09.10.2025 подати нормативно та документально обґрунтовану позицію щодо заяви Приватного підприємства "Преміум-1".
Копія ухвали суду від 01.10.2025 про прийняття заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до розгляду у справі №914/1932/25 була доставлена позивачу та представнику позивача до їх електронних кабінетів в підсистемі "Електронний суд" 01.10.2025, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа наявних в матеріалах справи.
Ухвала суду від 01.10.2025 про прийняття заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до розгляду, надсилалась відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: а саме: 79012, Львівська область, місто Львів, вулиця Лукаша, будинок 5 та на його на електронну адресу вказану у позовній заяві, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд заяви позивача щодо вирішення питання про судові витрати.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДрінкО" (відповідач) письмово не виклало свою позицію з приводу заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Суд, враховуючи строки розгляду заяви, беручи до уваги те, що у представника відповідача було достатньо часу для подання своїх заперечень, вирішує розгляд заяви за наявними матеріалами.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
У зв'язку із закінченням строку встановленого пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність прийняття додаткового рішення у справі.
Обставини встановлені судом.
05.05.2025 року між Приватним підприємством "Преміум-1", (надалі - клієнт) та адвокатським об'єднанням "Лефорс" (надалі - виконавець) укладено договір про надання правничої допомоги №05/05-2025/1 (надалі - договір).
Відповідно до п.1. та п. 2. договору виконавець надає клієнту правничу допомогу з приводу: будь-яких питань, у яких клієнт потребуватиме правничої допомоги, у тому числі, але не виключно: представництво клієнта під час досудового врегулювання спорів, представництво інтересів клієнта у всіх судах України, перед органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями. Сторони погодили, що повноваження на виконання умов цього договору надаються наступними адвокатами, які є учасниками та/або працівниками Виконавця, а саме: адвокат Бєрьозка Юрій Володимирович; адвокат Мироненко Катерина Борисівна.
У п.3 договору сторони договору визначили перелік дій, які включені у правничу допомогу, яка надається клієнту на умовах цього договору.
Сторони п. 12 договору узгодили, що клієнт зобов'язаний виплатити виконавцю гонорар за весь обсяг наданої правничої допомоги незалежно від результатів такої допомоги.
Згідно з п.13 договору розмір гонорару виконавця складає 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень за кожен календарний місяць.
Розмір гонорару виконавця може бути переглянутий в бік збільшення його суми, в разі значного збільшення об'єму роботи виконавця, про що укладається окрема додаткова угода до цього договору.
Відповідно до п. 18 договору послуги з правничої допомоги вважаються наданими з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг обома сторонами.
26.06.2025 між адвокатським об'єднанням "Лефорс" (надалі - виконавець) та Приватним підприємством "Преміум-1" (надалі - клієнт) підписано акт приймання-передачі №1 до договору про надання правничої допомоги від 05.05.2025 (надалі - акт).
У пункті 1 вказаного акта, сторони підтвердили, що на виконання умов договору про надання правничої допомоги адвокатським об'єднанням було надано, а клієнтом прийнято правничу допомогу у наступному обсязі: 25 000 грн. вартість послуг за складання, оформлення та подачу до господарського суду Львівської області позовної заяви про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДрінкО" заборгованості за договором купівлі-продажу продукції від 11.05.2023 №КПП-110523.
31.07.2025 між адвокатським об'єднанням "Лефорс" (надалі - виконавець) та Приватним підприємством "Преміум-1" (надалі - клієнт) підписано акт приймання-передачі №1 до договору про надання правничої допомоги від 05.05.2025 (надалі - акт).
У пункті 1 вказаного акта, сторони підтвердили, що на виконання умов договору про надання правничої допомоги адвокатським об'єднанням було надано, а клієнтом прийнято правничу допомогу у наступному обсязі: 4000 грн. - вартість послуг за участь у судовому засіданні 17.07.2025 по справі №914/1932/25.
25.09.2025 між адвокатським об'єднанням "Лефорс" (надалі - виконавець) та Приватним підприємством "Преміум-1" (надалі - клієнт) підписано акт приймання-передачі №1 до договору про надання правничої допомоги від 05.05.2025 (надалі - акт).
У пункті 1 вказаного акта, сторони підтвердили, що на виконання умов договору про надання правничої допомоги адвокатським об'єднанням було надано, а клієнтом прийнято правничу допомогу у наступному обсязі: 4000 грн. - вартість послуг за участь у судовому засіданні 23.09.2025 по справі №914/1932/25.
В заяві про ухвалення додаткового рішення адвокатом зазначено, що станом на 23.09.2025 Приватним підприємством «Преміум-1» понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн за складання, оформлення та подачу до Господарського суду Львівської області позовної заяви про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДрінкО» заборгованості за договором купівлі-продажу продукції №КПП-110523 від 11.05.2023, що підтверджується актом приймання-передачі №1 від 26.06.2025 до договору про надання правничої допомоги від 05.05.2025 №05/05-2025/1, а також здійснено представництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум-1» в судових засіданнях, що відбулися по даній справі - 17.07.2025, 02.09.2025 та 23.09.2025, на загальну суму 12 000 грн (по 4 000 грн кожне засідання), що підтверджується актами приймання - передачі №1 від 31.07.2025 та №1 від 25.09.2025 року. Усього у сумі - 37 000,00 грн.
До заяви про стягнення витрат на правничу допомогу адвокатом Мироненко К.Б. (представник позивача) долучено детальний опис робіт (наданих послуг) при наданні правничої допомоги у справі №914/1932/25, виконаних адвокатом, в якому зазначено про те, що при наданні правничої допомоги у справі № 914/1932/25, що надавалася адвокатським об'єднанням на виконання умов договору про надання професійної правничої допомоги №б/н від 05.05.2025 (надалі - "договір") відповідно до таблиці:
1. Первинна консультація та вивчення документів, наданих клієнтом. Визначення додаткового обсягу документів, що мають бути наданні клієнтом (4 години).
2. Складення проекту позовної заяви, узгодження її з клієнтом, внесення додаткових поправок, оформлення до подачі та подачу позову до суду (16 годин).
3. Представництво інтересів замовника в судовому засіданні у справі №914/1932/25, що відбулося 17.07.2025 (1 годину).
4. Представництво інтересів замовника в судовому засіданні у справі №914/1932/25, що відбулося 02.09.2025 (1 годину).
5. Представництво інтересів замовника в судовому засіданні у справі №914/1932/25, що відбулося 23.09.2025 (1 годину).
З огляду на вказане позивач просить стягнути з відповідача 37 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
При ухваленні додаткового рішення суд керувався наступним.
За приписами пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства. Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Судовими витратами є оплата послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у статтях 4, 13, 14, 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленим у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Відповідно до частини 1, частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1, частини 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
За приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За приписами частин 4, 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача; розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 37 000,00 грн надано: договір про надання правничої допомоги від 05.05.2025; акт приймання-передачі №1 до договору про надання правничої допомоги від 05.05.2025 № 05/05-2025/1, акт приймання-передачі №1 до договору про надання правничої допомоги від 31.07.2025 № 05/05-2025/1, акт приймання-передачі №1 до договору про надання правничої допомоги від 25.09.2025 № 05/05-2025/1, детальний опис робіт (наданих послуг) при наданні правничої допомоги у справі № 914/1932/25.
Судом встановлено, що позивачу надавалась правнича допомога адвокатом Мироненко Катериною Борисівною.
Повноваження адвоката Мироненко Катерини Борисівни підтверджуються ордером серія АІ №1928095 від 19.06.2025 про надання правничої допомоги Приватному підприємству "Преміум-1" на підставі договору б/н про надання професійної правничої допомоги від 05.05.2025; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ХС №000125 від 30.08.2017, виданим Радою адвокатів Херсонської області відповідно до рішення від 30.08.2017 №19.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи в будь-якому випадку незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 22/445/19.
Згідно частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім згаданого у статті 126 Господарського процесуального кодексу України принципу змагальності сторін, іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є верховенство права та пропорційність.
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України - інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною 5 - частиною 7, частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може відступити від вказаного загального правила та не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Отже, з врахуванням вищенаведених норм, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, пункті 268 рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 02.06.2014, заява № 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На думку суду, надані представником позивача докази на підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для їх відшкодування саме в сумі 37 000,00 грн з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 37 000,00 грн зважаючи на положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Ознайомившись із поданими позивачем документами, суд дійшов висновку, що з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДрінкО" на користь Приватного підприємства "Преміум-1" підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн. У задоволенні решти суми витрат слід відмовити.
При визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру.
Зменшуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу суд не змінює їх суму та не втручається у правовідносини адвоката та його клієнта, а використовує право на зменшення розміру цих витрат, надане суду частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Проте, Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17.
У додатковій постанові Верховного Суду від 19.06.2024 у справі №357/7395/20, зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесенні нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить , що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом , є завищений щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Відповідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Частиною першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік випадків, коли суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення: 1) якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критеріями розумності розміру адвокатських витрат, суд дійшов висновку, що достатньо обгрунтованою сумою витрат позивача на професійну правничу допомогу є 20 000,00 грн, враховуючи категорію та складність справи, обсяг наданих представником позивача послуг та виконаних робіт, а відтак заява підлягає задоволенню частково. Суд вважає, що саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є достатньо обґрунтованим в даному випадку.
Керуючись статтями 2, 11, 13, 15, 16, 74, 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Приватного підприємства "Преміум-1" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДрінкО" (79012, Львівська область, місто Львів, вулиця М.Лукаша, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи 44999223) на користь Приватного підприємства "Преміум-1", (04212, Київська область, місто Київ, вулиця Богатирська, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи 35962617) 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні решти заяви відмовити.
4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Додаткове рішення набирає законної відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені в статтях 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Додаткове рішення
складено та підписано 10.10.2025
Суддя Сухович Ю.О.