79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
06.10.2025 Справа № 914/1834/25
за позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлана», с. Пізберізці Львівської області,
про стягнення 259'408,41 грн заборгованості,
Суддя Б. Яворський,
при секретарі О. Щербі.
Представники сторін:
від позивача: О. Трофимчук,
від відповідача: не з'явився.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу vkz.court.gov.ua.
Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлана» про стягнення 259'408,41 грн заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, з яких: 236?233,11 грн основний борг, 287,87 грн пені, 17?527,97 грн інфляційних втрат, 5?359,46 грн 3% річних.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12.06.2025 року справу № 914/1834/25 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; суд встановив строк для реалізації сторонами процесуальних прав. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань. Ухвали суду надсилалися відповідачу на адресу, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ухвала суду від 16.06.2025 отримана відповідачем 10.07.2025, а ухвала від 14.07.2025 - 05.08.2025.
06.10.2025 позивач подав довідку про розмір заявленої заборгованості за договором та зазначив, що станом на 06.10.2025 така не погашена та не змінилася.
Аргументи позивача
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач за умовами індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.12.2021 оплати за фактичну спожиту теплову енергію (центральне опалення) не здійснював. Згідно розрахунку заборгованості за період з 01.12.2021 по 28.02.2025 року його заборгованість становить 259'408,41 грн. За неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань позивачем нараховано 287,87 грн пені, 17?527,97 грн інфляційних втрат, 5?359,46 грн 3% річних
Аргументи відповідача.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, доказів погашення заборгованості не подав.
Представник позивача у судовому засіданні 06.10.2025 позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.
Згідно пункту 1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Таким чином, оскільки відповідача було повідомлено про дату, час і місце судового засідання на засадах відкритості та гласності судового процесу, сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, адже відсутні підстави для відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 06.10.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, ТОВ «Світлана» є власником нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Лазаренка, 3, заг. площею 725,2 кв.м.
Позивач зазначає, що з 01.12.2021 між ЛМКП «Львівтеплоенерго» (виконавець) та ТОВ «Світлана» (споживач) почав діяти новий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, відповідно до якого ЛМКП «Львівтеплоенерго» зобов'язувалося надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць (п. 32 договору).
Згідно з п.34 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до інформації ЛМКП «Львівтеплоенерго» опалення в магазин, кафе, офісні приміщення ТОВ «Світлана»» за адресою: м. Львів, вул. Лазаренка, 3 включено 16.10.2023, 24.10.2024. Також у матеріалах справи міститься відповідні акти включення системи теплопоспоживання 19.10.2020, 19.10.2021, 14.11.2022 за адресою: м. Львів, вул. Лазаренка, 3 та щомісячні рахунки на оплату за послугу з постачання теплової енергії та гарячої води.
11.04.2025 позивач надсилав на адресу відповідача лист №08-4055-04/25 від 10.04.2025 про підписання акту звірки взаємних розрахунків за послугу з постачання теплової енергії та гарячої води до нежитлових приміщень за адресою: м.Львів, вул.Лазаренка, 3. Акт відповідачем не підписаний.
Згідно розрахунку заборгованості за послуги з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень ТОВ «Світлана» за період з 01.12.2021 по 28.02.2025 така становить 259'408,41 грн. і підтверджується відповідними щомісячними рахунками, які щомісяця надсилалися відповідачу (докази містяться у матеріалах справи).
За умовами п. 45 договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
За неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань позивачем нараховано 287,87 грн пені, 17?527,97 грн інфляційних втрат, 5?359,46 грн 3% річних, які просить стягнути з відповідача.
ОЦІНКА СУДУ.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.14 ГПК України).
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі, якщо споживач не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ним укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, форма якого затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, 1023 від 08.09.2021.
Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.12.2021.
Правовідносини по наданню та споживанню комунальних послуг з теплопостачання врегульовано договором та Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Частинами першою та другою статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Судом встановлено, що позивач у повному обсязі виконав прийняті на себе зобов'язання за індивідуальним договором, проте обов'язок з оплати вартості наданих послуг відповідачем не виконано. Вказане свідчить про неналежне виконання договірних зобов'язань зі сторони відповідача. Доказів розірвання договору або визнання його недійсним матеріали справи не містять. Факт здійснення господарських операцій і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отримані послуги. Відтак, вимога про стягнення з відповідача заявленого 259'408,41 грн основного боргу є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Звертаючись із позовом, позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 287,87 грн.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 ЦК України).
Сторонами у п.34 договору погоджено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення (п.45 договоу).
Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, суд з урахуванням приписів ч.1 ст.14 ГПК України дійшов висновку, що вимога про стягнення 287,87 грн пені є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що до стягнення з відповідача, підлягають заявлені позивачем 17'527,96 грн інфляційних втрат, а також 5'320,79 грн 3% річних. У задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.
Оскільки відповідач доводів позивача не спростував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 236?233,11 грн заборгованості, 287,87 грн пені, 17?527,97 грн інфляційних втрат, 5?320,79 грн 3% річних.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №12769 від 06.06.2025 на суму 3'112,90 грн.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю чи частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9 ст.129 ГПК України). Оскільки у даному випадку спір виник з внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на нього судовий збір.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-239, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлана», Львівської області (81126, м.Львівска область, с. Пізберізці; ідентифікаційний код 13824955) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м.Львів, вул. Данила Апостола, 1, ідентифікаційний код 05506460) 236?233,11 грн заборгованості, 287,87 грн пені, 17?527,97 грн інфляційних втрат, 5?320,79 грн 3% річних та 3'112,90 грн. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 10.10.2025.
Суддя Яворський Б.І.