02.10.2025 Справа № 914/1419/25
Господарський суд Львівської області в складі головуючої судді Бургарт Т.І., при секретарі судового засідання Бабій М.Т. розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефсистем-Україна», 03148, вулиця Коласа Якуба, будинок 9, квартира 91, місто Київ, код ЄДРПОУ 43841982;
до відповідача: Приватного підприємства «Аеромакс-Монтаж», 79017, вулиця Водогінна, будинок 2, офіс 619, місто Львів, Львівської області, ЄДРПОУ 36462303;
про: стягнення заборгованості в сумі 671' 038,49 грн,-
з участю:
представника позивача: Роздорожний О.О. (в режимі відеоконференції);
представника відповідача: не зв'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рефсистем-Україна» (далі також ТзОВ «Рефсистем-Україна») звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Приватного підприємства «Аеромакс-Монтаж» (далі також ПП «Аеромакс-Монтаж») про стягнення заборгованості в сумі 671' 038,49 грн.
Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням ПП «Аеромакс-Монтаж» умов укладеного з позивачем договору поставки від 14 вересня 2022 року, відповідно до якого позивач поставив відповідачу обладнання, виконав монтажні та пусконалагоджувальні роботи, які не були в повному обсязі оплачені, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 671' 038,49 грн. Просить стягнути з відповідачів заборгованість та суму сплаченого судового збору.
Ухвалою суду від 18 серпня 2025 року підготовче провадження відкладено на 02 жовтня 2025 року о 10:00.
01 жовтня 2025 року представник позивача подав клопотання (вх.№ 25920/25) про витребування доказів.
У підготовче засідання 02 жовтня 2025 року з'явився представник позивача. Відповідач явку уповноваженого представника в підготовче засідання 02 жовтня 2025 року не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.
У підготовчому засіданні розглядалося клопотання представника позивача про витребування доказів.
Представником позивача 01 жовтня 2025 року подано клопотання про витребування доказів, у якому просить суд витребувати копію спадкової справи № 74323033 (номер нотаріуса 148/2025), яка заведена після смерті Глинки Дмитра Аркадійовича Кам'янка-Бузькою державною нотаріальною конторою Львівської області.
В обґрунтуванні заявленого клопотання представник позивача зазначає, що засновник та директор підприємства ПП «Аеромакс-Монтаж» ОСОБА_1 помер до подання позову до суду, відтак, вбачає необхідність у встановленні кола спадкоємців засновника, оскільки ці обставини, за переконанням позивача, є важливим елементом для належного та повного з'ясування фактичних обставин у межах справи № 914/1419/25. Вважає, що з огляду на положення чинного законодавства саме спадкоємці засновника підприємства можуть бути тими особами, які несуть відповідальність за зобов'язаннями ПП «Аеромакс-Монтаж», а відтак - належними співвідповідачами у даному спорі. Визначення таких осіб можливе виключно через отримання відомостей, що містяться у спадковій справі № 74323033, заведеної після смерті ОСОБА_1 .
Представник позивача наголошує, що ним уже вжито всіх можливих заходів для самостійного одержання відповідної інформації, зокрема направлено адвокатський запит до Кам'янка-Бузької державної нотаріальної контори Львівської області, однак відповіді на цей запит не отримано. З огляду на це, представник позивача вважає за необхідне витребувати копію спадкової справи, оскільки лише таким чином можливо встановити осіб, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_1 , та забезпечити реалізацію прав позивача на залучення належних співвідповідачів у справі.
Розглянувши подане клопотання, дослідивши його зміст та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд повідомляє наступне.
Відповідно до частини 1 статті 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з вимогами частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Спір у даній справі виник з договору поставки, укладеного між ПП «Аеромакс-Монтаж» та ТзОВ «Рефсистем-Україна», тобто, предметом спору є договірні зобов'язання юридичних осіб, однією з яких є приватне підприємство.
Відповідно до частини першої статті 62 ГК України ( в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) підприємством є самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці, а також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи (частина перша статті 113 цього ж Кодексу).
Частиною першою статті 63 ГК України передбачена класифікація підприємств за ознакою форми власності. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.06.2019 у справі № 917/1338/18 дійшла висновку, що характеристика юридичної особи як приватного підприємства - це характеристика того, на підставі якої власності його створено.
Отже, приватне підприємство - це не окрема організаційно-правова форма юридичної особи, а класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності.
До аналогічних висновків прийшов прийшла ВП ВС у постанові від 29 червня 2021 у справі № 916/2813/18.
У цій же постанові ВП ВС дійшов правового висновку, що приватне підприємство є формою здійснення підприємницької діяльності, яка, залежно від організаційних та функціональних характеристик, може мати ознаки різних організаційно-правових форм юридичних осіб, зокрема господарських товариств (у тому числі товариств з обмеженою або додатковою відповідальністю) або кооперативів (у тому числі сільськогосподарських кооперативів чи їх об'єднань).
Відтак, з огляду на фактичні обставини та характер діяльності конкретного приватного підприємства, суд має з'ясувати його організаційно-правову природу і, відповідно, застосовувати до спірних правовідносин норми спеціального законодавства, зокрема Закону України «Про господарські товариства», Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Закону України «Про кооперацію» або Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію».
Згідно із частиною третьою статті 96 ЦК України учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Відповідно до листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 15 березня 2011 № 2571 «Про надання роз'яснення», власник приватного підприємства і засноване ним підприємство є самостійними і відмінними один від одного суб'єктами права власності і учасниками господарських правовідносин. Приватне підприємство як юридична особа є власником майна, переданого йому у власність засновником, тоді як власник приватного підприємства, відповідно до статті 167 ГКУ, володіє лише корпоративними правами щодо заснованого ним підприємства.
Отже, суд наголошує, що приватне підприємство є самостійною юридичною особою, відокремленою від свого власника. З урахуванням правової природи приватного підприємства, як суб'єкта господарювання, створеного на основі приватної власності та зареєстрованого як юридична особа, а також з огляду на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18, відповідальність за зобов'язаннями такого підприємства покладається виключно на саму юридичну особу, а не на її засновника (учасника). Сам факт смерті засновника приватного підприємства не є юридичною підставою для покладення на спадкоємців відповідальності за зобов'язаннями підприємства, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що засновник відповідача несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями створеного ним підприємства, а відтак, і доказів того, що спадкоємці померлого засновника несуть або потенційно можуть нести відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи - ПП «Аеромакс-Монтаж», створеного спадкодавцем.
Відповідно, встановлення кола спадкоємців не має правового значення для правильного вирішення спору, що виник з договірних зобов'язань між юридичними особами.
З огляду на це, матеріали спадкової справи не містять відомостей, які можуть бути доказами у розумінні статті 73 Господарського процесуального кодексу України, тобто не підтверджують обставин, що входять до предмета доказування у даній справі.
Крім цього, суд звертає увагу, що, відповідно до статті 8 Закону України «Про Нотаріат» сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про саму особу, її майно, особисті майнові, немайнові права та обов'язки є нотаріальною таємницею, яка охороняється законом.
Відтак, копія спадкової справи, як документ, що містить сукупність відомостей, отриманих нотаріусом у процесі вчинення нотаріальних дій, у тому числі щодо особи померлого, його майнових прав та зобов'язань, становить нотаріальну таємницю, що підлягає захисту відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про нотаріат».
Згаданою нормою встановлено також порядок розкриття нотаріальної таємниці, зокрема, шляхом видачі нотаріусами довідок про вчинені нотаріальні дії.
Разом з тим, позивачем заявлено клопотання про витребування копії спадкової справи, а не довідки про вчинені нотаріальні дії.
Суд зауважує, що розкриття нотаріальної таємниці можливе виключно у передбаченому законом порядку. Відповідно до статті 8 Закону України «Про нотаріат» такий порядок передбачає, зокрема, можливість надання нотаріусом довідки про вчинені нотаріальні дії, а не копії всієї спадкової справи, яка включає персональні дані, відомості про коло спадкоємців, майнові активи спадкодавця тощо.
Заявлене ж позивачем клопотання про витребування копії спадкової справи не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки передбачає доступ до нотаріальної таємниці без належного правового обґрунтування правового інтересу та без наявності законних підстав для розкриття цієї інформації у повному обсязі.
Отже, заявлене клопотання про витребування спадкової справи є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
У зв'язку з відсутністю підстав для відкладення підготовчого засідання чи оголошення в ньому перерви, враховуючи те, що судом у підготовчому засіданні вчинено всі дії, визначенні ст. 182 ГПК України, суд дійшов висновку закрити підготовче провадження у справі №914/2082/25 та призначити справу до судового розгляду по суті.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 177, 182, 183, 185, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання ТзОВ «Рефсистем-Україна» про витребування копії спадкової справи № 74323033 (номер нотаріуса 148/2025), яка заведена після смерті ОСОБА_1 Кам'янка-Бузькою державною нотаріальною конторою Львівської області.
Закрити підготовче провадження у справі.
Призначити справу до розгляду по суті на 30.10.2025 на 11:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань № 10.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Бургарт Т.І.