"23" вересня 2025 р.
м. Київ
Справа № 911/2291/25
Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Василець О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Обухівської міської ради Київської області (08700, Київська обл., місто Обухів(пн), вул. Київська, будинок 10, ЄДРПОУ 35161650)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівське підприємство будівельних матеріалів" (08700, Київська обл., місто Обухів(пн), провулок Заводський, будинок 7, ЄДРПОУ 30444510)
про стягнення 387942,95 грн,
за участю представників:
позивача: Кучма Олена Михайлівна;
відповідача: не з'явились,
Історія розгляду справи.
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Обухівської міської ради Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівське підприємство будівельних матеріалів" про стягнення 387942,95 грн, з яких: 219361,20 грн заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки № 4009 від 12.11.2003 р.; 130534,94 грн пені; 6571,77 грн 3% річних, 31475,04 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання за договором оренди земельної ділянки, в частині повної та своєчасної оплати орендної плати.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.07.2025, зокрема, відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи вирішено судом здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого судового засідання на 04.08.2025, встановлено строк для подання відповідачу відзиву на позов.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.08.2025 відкладено розгляд справи на 25.08.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2025 відкладено розгляд справи на 08.09.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.09.2025 суд, вирішив, в порядку пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 23.09.2025.
Представник відповідача в судове засідання 23.09.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи по суті був повідомлений належним чином.
Ухвали Господарського суду Київської області від 17.07.2025, 04.08.2025, 25.08.2025 та 08.09.2025 були надіслані на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, яка збігається з адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Вказані поштові відправлення повернулися до суду з відміткою АТ «Укрпошта» «за закінченням строку зберігання».
Суд встановив, що у визначений судом строк для подання відзиву на позов відповідач своїм процесуальним правом не скористався. Відповідач не подавав жодних письмових клопотань, пов'язаних з розглядом спору, не надав заперечень та доказів на спростування вимог позивача. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виявляв наміру ознайомлюватися з матеріалами справи, а також не подавав заяв про визнання чи заперечення будь-яких обставин, що мають значення для правильного вирішення спору. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не реалізував надане йому законом право на участь у судовому процесі та доступ до правосуддя, що не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 23.09.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судові засідання не з'явився, про день, час та місце їх проведення повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвали суду на його юридичну адресу, проте поштове відправлення повернулося до суду. Відзив на позовну заяву позивачем не подано, процесуальними правами, наданими йому Господарським процесуальним кодексом України, не скористався.
Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Фактичні обставини справи та узагальнена позиція сторін.
Між Виконавчим комітетом Обухівської міської Ради Обухівського району Київської області (Орендодавець) та ТОВ «Обухівське підприємство будівельних матеріалів» (Орендар) 11.07.2003 був укладений Договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого:
- Орендодавець на підставі рішення Виконавчого комітету Обухівської міської Ради Обухівського району Київської області, від 24.09.2003 року від №1043 надає в оренду, а Орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку, загальною площею 30000 кв. м., розміщену на землях, що знаходиться на території Обухівської міської Ради Обухівського району Київської області в м. Обухів, пр. Заводський, 7, Обухівського району, Київської області надану під розробку кар'єра для видобування цегельної сировини. Земельна ділянка передається в оренду по акту прийому-передачі, який оформляється в термін не пізніше 7 днів з часу набуття чинності даного договору (розділ 1 Договору);
- Орендодавець зобов'язується: На виконання рішення від 24.09.2003, №1043, Виконавчого комітету Обухівської міської Ради Обухівського району, Київської області надати Орендарю в тимчасове користування (на умовах оренди) строком на 20 років земельну ділянку, площею 30000 кв.м., надалі - Земельна ділянка, надану під розробку кар'єра для видобування цегельної сировини. Орендодавець має право вільного доступу до переданої в оренду земельної ділянки для контролю за виконанням умов договору, контролює своєчасне внесення орендної плати, її розміри, забезпечує дотримання термінів дії договору,
Орендар зобов'язується: Використовувати Земельну ділянку за цільовим призначенням. Орендар гарантує здійснення діяльності на орендованій земельній ділянці, доступ Орендодавця, повноважених представників державних органів управління та місцевого самоврядування, (охорони природи, водного ї лісного господарства, земельних ресурсів, санітарних, пожежних, землевпорядкування та архітектури) до орендованої ділянки для виконання ними обов'язків в межах їх повноважень. - Орендар зобов'язаний забезпечувати належний санітарний стан та чистоту в радіусі 10 метрів на прилеглій території до об'єкту та встановити біля об'єкту урну для збирання сміття (Розділ 2 Договору);
Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлена згідно рішення № 77-10-ХХІУ від 23.10.2003 Обухівської міської Ради «Про встановлення ставок орендної плати за землю на території міської ради» в розмірі 9700,58 грн щорічно індексу інфляції. Загальна сума договору становить 194011,50 грн. Орендна плата є річною та розподіляється до сплати щомісячно в рівних долях протягом року на рахунок Обухівської міської Ради, код ЗКПО 04362680, р/р 25420301270837 в ПІБ м. Українка, МФО 321262(п. 3.1, 3.2. Договору).
Цей договір набирає чинності після підписання його сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації, у відповідності до вимог статті 18 Закону України «Про оренду землі».
Орендодавець передав, а Орендар прийняв 13.11.2003 земельну ділянку площею 3,0 га під розробку кар'єра для видобування цегельної сировини, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки.
В подальшому, між Обухівською міською радою Київської області та ТОВ «Обухівське підприємство будівельних матеріалів» 16.08.2017 був підписаний договір про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, відповідно до якого були внесені зміни у редакції договору, зокрема:
- пункт 3.1 Орендну плату за користування земельною ділянкою встановлено згідно з рішенням Обухівської міської ради від 30.03.2017 № 468-21-УІІ «Про зменшення розміру орендної плати за земельну ділянку ТОВ «Обухівське підприємство будівельних матеріалів», у зв?язку з сезонним характером виробництва» за використання земельної ділянки площею 30000 квадратних метрів, розташованої по провулку Заводському, 7 у місті Обухові, у розмірі земельного податку на відповідний рік - 1 (одного) відсотка від нормативної грошової оцінки станом на 01.05.2012, що складає 101515,70;
- пункт 3.2. Орендна плата сплачується щомісячно в рівних частинах. Розмір річної орендної плати визначається в додатку до цього договору «Розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Обухівської міської ради, грошова оцінка яких проведена на 01.05.2012» (додається);
- пункт 3.3. Орендна плата сплачується з урахуванням індексу інфляції. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється Орендарем з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. У випадку зміни коефіцієнтів індексації, Орендар станом на 01 січня самостійно в термін до 01 березня року, за який сплачується орендна плата подає до органів податкової служби розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, грошова оцінка яких проведена станом на 01.05.2012 року з урахуванням індексу інфляції;
- пункт 3.4. Орендна плата сплачується Орендарем в грошовій безготівковій формі за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до листа Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Київській області від 08.07.2025 №13368/10-36-13-09 та додатку до нього вбачається, що за ТОВ "Обухівське підприємство будівельних матеріалів" рахується борг зі сплати орендної плати у розмірі 219361,20 грн.
У листі Фінансове управління виконавчого комітету Обухівської міської ради від 04.07.2025 №110 зазначило, що 09.06.2025 Товариством було сплачено до бюджету Обухівської міської ради територіальної громади 602,08 грн.
Позивач зазначив, що термін дії Договору оренди земельної ділянки, укладений терміном на 20 років, закінчився 12.11.2023. Разом з тим, відповідно до листа від 04.07.2025 за період з 01.01.2021 по 31.12.2024 до бюджету Обухівської міської ради територіальної громади від Товариства платежі не надходили.
Оскільки відповідачем не було належним чином виконано зобов'язання за договором оренди земельної ділянки, зокрема допущено несплату орендної плати за період з 01.01.2021 по 31.12.2023, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 219361,20 грн та додаткових нарахувань, а саме: 130534,94 грн пені; 6571,77 грн 3% річних, 31475,04 грн інфляційних втрат, позивач змушений був звернутися до суду з цим позовом.
Висновки господарського суду.
В силу ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Право на доступ до правосуддя закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.
Як визначено ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, договорів та інших правочинів.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу положень частини першої ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (статті 1 Закону України «Про оренду землі»). Аналогічні положення містить і частина перша статті 93 Земельного кодексу України.
Відповідно до частини першої ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Частиною першою ст. 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13, 15 Закону України «Про оренду землі»,
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
У ст. 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди
За положеннями ст. 24 Закону України "Про оренду землі" своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також орендної плати за водний об'єкт.
Отже, згідно зі ст. 21, 24 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі
Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Оскільки, матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 219316,20 грн за період з 01.01.2021 по 12.11.2023, доказів її погашення відповідачем, у порядку передбаченому ГПК України, суду не надано та вказана заборгованість не спростована, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення основного боргу.
Позивач, окрім вимог про стягнення суми основного боргу, додатково заявляє вимоги про стягнення 6571,77 грн 3% річних, 31475,04 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.07.2024 по 30.06.2025 на суму заборгованості у розмірі 219361,20 грн.
Частиною другою ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому проценти річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 ЦК України та статті 230 ГК України, відтак, обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до статті 232 ГК України до процентів річних та інфляційних втрат не застосовується.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Суд констатує, що відповідачем не було надано контррозрахунку заявлених до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.
З огляду на відсутність контррозрахунку відповідача, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 6571,77 грн та інфляційних втрат у розмірі 31475,04 грн, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім цього, за порушення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 130534,94 грн за загальний період з 01.01.2025 по 30.06.2025.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Положеннями ст. 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України (у редакції чинній на момент подання позовної заяви) встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.
Господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов'язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір (подібний висновок міститься у пункті 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18; п. 37 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22).
Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов'язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.
Судом встановлено, що пунктом 3.6 Договору оренди земельної ділянки передбачена відповідальність за несвоєчасне внесення орендної плати у вигляді пені. Проте, вбачається, що розміру пені сторони договору не недбачили.
Водночас, Договором про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 16.08.2017 були внесені зміни у пункт 3.6, та викладено його в іншій редакції, якою передбачені умови перегляду розміру орендної плати, умови застосування пені у ній відсутні.
Відтак, враховуючи, що договором оренди земельної ділянки, до 16.08.2017 була передбачена відповідальність у вигляді пені за несвоєчасне внесення орендної плати проте без визначення її розміру, а після внесення змін Договором від 16.08.2017 умови договору викладено в іншій редакції та положення про застосування пені у ньому взагалі відсутні, суд констатує, що правових підстав для нарахування та стягнення пені за означеним договором немає.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
А саме суд приймає рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівське підприємство будівельних матеріалів" на користь Обухівської міської ради Київської області 219361,20 грн боргу зі сплати орендної плати, 6571,77 грн - 3% річних та 31475,04 грн втрат від інфляції.
Судові витрати зі сплаті судового збору, у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 3088,89 гривень.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівське підприємство будівельних матеріалів" (08700, Київська обл., місто Обухів(пн), провулок Заводський, будинок 7, ЄДРПОУ 30444510) на користь Обухівської міської ради Київської області (08700, Київська обл., місто Обухів(пн), вул. Київська, будинок 10, ЄДРПОУ 35161650) 219361 грн 20 коп. боргу зі сплати орендної плати, 6571 грн 77 коп. - 3% річних, 31475 грн 04 коп. втрат від інфляції та 3088,89 грн витрат зі сплати судового збору.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.
Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 10.10.2025.
Суддя А.Ф. Черногуз