Ухвала від 10.10.2025 по справі 911/2308/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" жовтня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2308/23 (369/8298/23)

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши заяву представника ОСОБА_1 (відповідача) б/н від 25.09.2025 про відвід судді А.В.Лопатіна від розгляду справи №911/2308/23(369/8298/23)

за позовом ОСОБА_2 , м. Київ

до ОСОБА_1 , м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 - арбітражного

керуючого Приходька Дмитра Володимировича

про стягнення грошових коштів

без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду Київської області (суддя А.В.Лопатін) перебуває справа №911/2308/23 за заявою боржника ОСОБА_1 про неплатоспроможність.

Ухвалою суду від 14.02.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 , призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Приходька Д.В.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.11.2024 матеріали позовної заяви направлено до Господарського суду Київської області.

09.01.2025 до Господарського суду Київської області надійшла зазначена справа, яку, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.01.2025, передано для розгляду судді Лопатіну А.В., присвоївши справі №911/2308/23 (369/8298/23).

Ухвалою суду від 11.02.2025 (суддя А.В.Лопатін) прийнято до свого провадження справу №911/2308/23 (369/8298/23) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в межах провадження у справі №911/2308/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 22.05.2025, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича.

Ухвалою суду від 18.06.2025 розгляд справи по суті відкладено на 17.09.2025.

Ухвалою суду від 16.09.2025 розгляд заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду та скасування заходів забезпечення позову призначено на 17.09.2025

Ухвалою суду від 17.09.2025 розгляд заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду та скасування заходів забезпечення позову, розгляд справи по суті відкладено на 05.11.2025.

До суду від представника ОСОБА_1 (відповідача) адвоката Тарасова Сергія Олексійовича надійшла заява б/н від 25.05.2025 року про відвід судді А.В.Лопатіна від розгляду справи №911/2308/23 (369/8298/23).

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно ухвали суду від 06.10.2025 року (суддя А.В.Лопатін), суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та заяву представника ОСОБА_1 (відповідача) - адвоката Тарасова Сергія Олексійовича б/н від 25.09.2025 року про відвід судді А.В.Лопатіна від розгляду справи №911/2308/23 (369/8298/23) передано до відділу автоматизованого документообігу суду для визначення складу суду згідно вимог ч. 3 ст. 39 ГПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2025 року для розгляду вказаної заяви визначено суддю Д.Г.Зайця.

Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 (відповідача) - адвоката Тарасова Сергія Олексійовича б/н від 25.09.2025 року про відвід судді А.В.Лопатіна від розгляду справи №911/2308/23 (369/8298/23), судом встановлено наступне.

Підстави для відводу судді визначені частинами першою, другою та третьою статті 35 ГПК України, зокрема, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу - недопустимість повторної участі судді у розгляді справи.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Обґрунтовуючи подану заяву про відвід судді А.В.Лопатіна, заявник зазначив, що отримавши заяву позивача ОСОБА_2 про визнання кредитором у справі №911/2308/23, а також, будучи достеменно обізнаним про неявку позивача у судові засідання у справі №911/2308/23 (369/8298/23) суддя А.В.Лопатін не залишив позов без розгляду та не скасував у даній справі заходи забезпечення позову, тобто не виконав самостійно імперативні приписи статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 202, 226 ГПК України, а також, не застосував висновок Верховного Суду щодо застосування норми права, а саме, ч. 9 ст. 145 ГПК України, викладений у постанові від 20.05.2025 у справі №911/2308/23 (369/4028/23). Також, заявник посилається на порушення суддею вимог ст. 68 Конституції України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 202, 226, ч. 9 ст. 145 ГПК України та п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Зазначене вище, на думку заявника, викликає сумнів в об'єктивності судді Господарського суду Київської області А.В.Лопатіна під час розгляду справи №911/2308/23(369/8298/23), що є підставою для відводу такого судді.

Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов'язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, в тому числі і про відвід судді з підстав, передбачених статтями 35, 36 ГПК України. Відвід повинен бути вмотивованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) зазначено, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

За змістом статті 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною 4 ст. 11 ГПК України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності, згідно п. 1 статті 6 Конвенції, повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак, зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також, наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки, існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Водночас, згідно ч. 4 ст. 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд зазначає, що незгода заявника з рішенням/ухвалою суду є підставою для їх оскарження в установленому законом порядку, для чого в Україні відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій та статус суддів» діють суди апеляційної та касаційної інстанцій, та також не є підставою для відводу судді в силу ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Викладені в заяві про відвід зауваження щодо процесуальних висновків та рішень суду є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи та фактично є незгодою сторони з процесуальними рішеннями судді під час розгляду справи №911/2308/23(369/8298/23) , що з огляду на ч. 4 ст. 35 ГПК України не може бути підставою для відводу. Подана відповідачем заява про відвід судді не містить жодних доказів на підтвердження зазначених у заяві обставин, а є лише власними припущеннями заявника. Обставини, на які посилається заявник у своїй заяві, зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді. Заявником не доведено та не підтверджено належними доказами, в чому полягає упередженість та необ'єктивність судді. Інших обставин, які б могли викликати обґрунтовані сумніви у безсторонності та об'єктивності судді Лопатіна А.В., заявником не наведено.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а обставини, зазначені у відводі, не підтверджують упередженість та необ'єктивність судді А.В.Лопатіна при розгляді даної справи та не свідчать про наявність підстав, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 35, ст. 36 ГПК України.

Відповідно до ч. 11 ст. 39 ГПК, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 35, 39, 234 ГПК України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 (відповідача) адвоката Тарасова Сергія Олексійовича б/н від 25.05.2025 року про відвід судді А.В.Лопатіна від розгляду справи №911/2308/23 (369/8298/23) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена окремо від рішення.

Суддя Д.Г. Заєць