"23" вересня 2025 р.
м. Київ
Справа № 911/2444/25
Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Василець О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест-логістикс+" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Єлизавети ІІ Королеви, будинок 2, ЄДРПОУ 45115490)
до Товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" (09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, місто Узин, вулиця В. Симиренка, будинок 2, ЄДРПОУ 00372536)
про стягнення 1730680 грн
за участю представників:
позивача: не з'явилися;
відповідача: не з'явилися,
Історія розгляду справи.
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест-логістикс+" до Товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" про стягнення 1730680 грн 284% річних. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання з оплати наданих послуг за Договором від 17.05.2024 №746-ЗЕ на надання транспортно-експедиторських послуг.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.08.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого судового засідання призначено на 25.08.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2025 відкладено розгляд справи у підготовчому провадженні на 08.09.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.09.2025 суд, вирішив, в порядку пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 23.09.2025.
Через систему «Електронний суд» 22.09.2025 від ТОВ "Гефест-логістикс+" надійшла заява, в представник позивача просив розглядати справу без його участі.
Ухвали Господарського суду Київської області від 01.08.2025, 26.08.2025, 09.09.2025 були направлені відповідачу в електронний кабінет.
Суд встановив, що у визначений судом строк для подання відзиву на позов відповідач своїм процесуальним правом не скористався. Відповідач не подавав жодних письмових клопотань, пов'язаних з розглядом спору, не надав заперечень та доказів на спростування вимог позивача. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виявляв наміру ознайомлюватися з матеріалами справи, а також не подавав заяв про визнання чи заперечення будь-яких обставин, що мають значення для правильного вирішення спору. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не реалізував надане йому законом право на участь у судовому процесі та доступ до правосуддя, що не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Представник відповідача у судові засідання не з'явився, про день, час та місце їх проведення повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвали суду в електронний кабінет відповідача.
У судовому засіданні 23.09.2025 судом виготовлено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Фактичні обставини справи та узагальнена позиція позивача
Між ТОВ «Гефест-Логістикс+» (Експедитор) та ТзДВ «Узинський цукровий комбінат» (Замовник) був укладений договір №746-3Е на надання транспортно-експедиторських послуг від 17.05.2024, відповідно до умов якого:
Експедитор зобов'язується від свого імені і за рахунок коштів Замовника здійснювати комплекс робіт з організації перевезень вантажів автотранспортом в приміських, міських, міжміських, міжобласних і міжнародних сполученнях, фрактуючи для цих цілей автотранспорт третьої сторони - Перевізник, а Замовник оплачує ці послуги. У відносинах з Перевізником Експедитор виступає від свого імені в інтересах Замовника (п. 1.1. Договору);
Виконувати доручення Замовника згідно з його транспортними заявками, що містять наступну інформацію: дата запланованого відвантаження; пункт відправлення, адреса та реквізити вантажовідправника, контактні телефони; пункт призначення, адреса і реквізити вантажоодержувача, контактні телефони; найменування та кількість вантаж, упаковка, габарити, вага брутто, вартість вантажу; адреси проведення митного оформлення при навантаженні та розвантаженні вантажів; прикордонні переходи перетину кордонів; провізна плата, форма і строки оплати; інвойсові вартість вантажу; необхідність надання послуг з охорони вантажу; особливості перевезення конкретного вантажу та ін. Транспортна заява до Договору може бути надана Замовником Експедитору за допомогою електронної пошти або іншими засобами зв'язку, з обов'язковим направленням оригіналу поштою чи особистим врученням під розписку уповноваженій особі Експедитора. До моменту отримання оригіналу підписаної Транспортної заявки, сторони керуються п. 10.10 даного Договору. Заявка повинна бути підписана уповноваженими особами особисто, містити відбитки печаток Замовника та Експедитора. Транспортні заяви, які містять конкретні умови перевезень, є невід'ємною частиною цього Договору. Умови, прямо обумовлені в конкретній Транспортній заявці, мають переважне право по відношенню до умов Договору (п. 2.1. Договору);
Для виконання робіт Замовник перераховує Експедитору провізну плату, розмір та строки якої зазначаються в Транспортній заявці. Ця сума включає в себе винагороду Експедитора та вартість послуг Перевізника. Валюта платежу гривня. Розрахунок проводиться в розмірі 100% оплати до вивантаження вантажу з автомобіля на підставі виставленого рахунку, якщо інше не обумовлено в транспортній заявці. Оплатою вважається надходження коштів на розрахунковий рахунок Експедитора (п. 6.1., 6.2. Договору)
Здача-приймання послуг за цим Договором підтверджується актом виконаних робіт (надання послуг) підписаного Сторонами, із зазначенням загальної суми послуг, що включає вартість послуг Експедитора (п. 6.8. Договору);
У разі прострочення оплати наданих послуг Експедитора, Замовник сплачує Експедитору неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. У разі прострочення оплати вартості наданих послуг більше ніж на десять календарних днів, Замовник сплачує Експедитору двісті вісімдесят чотири відсотки річних від простроченої суми за користування чужими грошовими коштами (п. 6.9. Договору)
Загальна ціна цього договору є договірною та складається з сум актів виконаних робіт (наданих послуг) за кожне перевезення, що були підписані протягом строку дії цього Договору та зафіксованих Сторонами у виставлених рахунках (п. 6.10. Договору)
Даний Договір включає в себе як даний документ, так і всі інші документи (акти виконаних робіт (наданих послуг), рахунки, транспортні заявки, додаткові угоди, протоколи розбіжностей і інші), на підставі яких визначається перелік надаваних Експедитором послуг, їх ціна та інші умови Договору (п. 6.11. Договору).
На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 254738 грн, що підтверджується належним чином підписаними між сторонами актами надання послуг.
Відповідач здійснив оплату наданих послуг частково, а саме: - 06.06.2024 - у сумі 112 398 грн; - 18.06.2024 - у сумі 206 474 грн.
Загальна сума часткових оплат на зазначену дату становила 318 872 грн.
Станом на 22.08.2024 за відповідачем обліковувалася заборгованість у розмірі 1935866 грн.
У зв'язку з наявністю заборгованості, 22.08.2024 позивач направив відповідачу претензію з вимогою сплатити суму основного боргу та нараховані штрафні санкції, розраховані станом на день направлення претензії.
Як зазначає позивач, відповіді на претензію від відповідача не отримано. Водночас останній продовжував здійснювати часткові платежі, а саме: - 13.09.2024 - сплачено 208201 грн; - 19.09.2024 - сплачено 326783 грн; - 27.09.2024 - сплачено 328151 грн; -25.10.2024 - сплачено 1072731 грн.
Загальна сума проведених платежів після направлення претензії становить 1935866 грн, тобто повне погашення заборгованості відбулося 25.10.2024.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг, позивач у вересні 2024 року звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 1400882,13 грн основної заборгованості, 991473,13 грн пені та 11615,20 грн інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Київської області від 02.04.2025 у справі № 911/2619/24 провадження у справі в частині позовної вимоги ТОВ «Гефест-Логістикс+» до ТзДВ «Узинський цукровий комбінат» про стягнення 1400882,13 грн основного боргу було закрито у зв'язку з його повною сплатою відповідачем під час розгляду справи.
Цим же рішенням суд стягнув з ТзДВ «Узинський цукровий комбінат» на користь ТОВ «Гефест-Логістикс+» 90763,55 грн пені, 11615,20 грн інфляційних втрат та 1228,54 грн судових витрат.
Відповідно до частин 4, 7 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення в мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18, від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17.
Як убачається з рішення Господарського суду Київської області від 02.04.2025 у справі №911/2619/24, яким встановлено фактичні обставини, що мають преюдиціальне значення для даної справи, зокрема: у встановлений договором строк відповідач не виконав свій обов'язок щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих йому послуг, у зв'язку із чим на момент звернення ТОВ «Гефест-Логістикс+» до суду його основна заборгованість перед позивачем становила 1400855 грн; зазначена сума заборгованості підтверджувалася підписаними сторонами актами надання послуг на загальну суму 2254738 грн, а також платіжними інструкціями відповідача на загальну суму 853883 грн та іншими доказами, дослідженими судом у межах справи № 911/2619/24; періоди прострочення відповідачем виконання свого обов'язку по оплаті за наданні йому послуги з 17.06.2024; водночас, як встановлено зазначеним рішенням суду, після звернення позивача до суду з позовом відповідач здійснив оплату вартості наданих послуг у сумі 1400882,13 грн, що підтверджується матеріалами справи.
У подальшому, у зв'язку з простроченням відповідачем оплати вартості наданих послуг більш ніж на десять календарних днів, позивач, посилаючись на пункт 6.9 Договору, звернувся до суду з даним позовом і просить стягнути з відповідача 284% річних від простроченої суми за користування грошовими коштами, які не були предметом розгляду у справі № 911/2619/24.
Загальний розмір нарахованих 284% річних, заявлений до стягнення, становить 1730680,49 грн за загальний період з 17.06.2024 по 25.10.2024.
Висновки господарського суду.
В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Положеннями статті 16 ЦК України, які кореспондуються зі статтею 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Статтею 11 ЦК України закріплено - цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 ГК України є господарський договір.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 901 цього ж кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 цього ж кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Умовами пункту 6.9 Договору прямо передбачено, що у разі прострочення оплати вартості наданих послуг більше ніж на десять календарних днів, Замовник сплачує Експедитору 284% річних від простроченої суми за користування чужими грошовими коштами.
Отже, сторони передбачили інший розмір процентів річних, ніж встановлений частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України (яка визначає 3% річних). Таким чином, при наявності відповідної договірної умови застосуванню підлягає саме договірний розмір - 284% річних, а не розмір, передбачений законом.
Розрахунок 284% річних, наданий позивачем, здійснено таким чином:
- за період з 17.06.2024 по 12.09.2024 (88 днів) на суму заборгованості 1 935 866 грн - 1 321 889,70 грн; - за період з 13.09.2024 по 18.09.2024 (6 днів) на суму заборгованості 1 727 655 грн - 80 435,09 грн; - за період з 19.09.2024 по 26.09.2024 (8 днів) на суму заборгованості 1 400 883 грн - 86 961,92 грн; - за період з 27.09.2024 по 25.10.2024 (29 днів) на суму заборгованості 1 072 731 грн - 241 393,78 грн.
Загальний розмір нарахованих 284% річних, заявлений до стягнення, становить 1730680,49 грн.
З огляду на те, що факт порушення відповідачем своїх зобов'язань за Договором надання послуг транспортно-експедиторських послуг від 17.05.2024 №746-3Е в частині своєчасної оплати наданих послуг, наданих позивачем, є доведеним, зокрема рішенням Господарського суду Київської області від 02.04.2025 у справі 911/2619/24 та доказами наявними у цій справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 284% річних у розмірі 1730680,49 грн за прострочення оплати вартості наданих позивачем послуг, оскільки зазначений вид відповідальності передбачений пунктом 6.9 Договору, наданий позивачем розрахунок 284% річних за загальний період з 17.06.2024 по 25.10.2024 є правильним, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 129 ГПК України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.
При цьому суд зауважує, що позивачем було сплачено судовий збір в сумі 25960,21 грн при тому, що позовна заява була подана через систему "Електронний суд". Суд наголошує, що позивачем не було враховано, що у даному випадку при сплаті судового збору підлягав застосуванню понижуючий коефіцієнт для обрахунку судового збору в розмірі 0,8.
Відтак за звернення до суду із цим позовом позивачем мав бути сплачений судовий збір в сумі 20768,16 ((1730680,49*1,5/100)*0,8) грн, тож стягнення з відповідача на користь позивача підлягає саме ця сума судового збору.
Відтак, суд констатує, що позивачем було здійснено переплату судового збору в сумі 5192,05 (25960,21-20768,16) грн у зв'язку із чим позивач має право звернутись з відповідним клопотанням про повернення надмірно сплаченої суми судового збору відповідно до положень Закону України "Про судовий збір".
В силу частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" (09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, місто Узин, вулиця В. Симиренка, будинок 2, ЄДРПОУ 00372536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест-логістикс+" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Єлизавети ІІ Королеви, будинок 2, ЄДРПОУ 45115490) 284% за користування чужими грошошовими коштами у розмірі 1730680,49 грн та 20768,16 грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.
Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 10.10.2025.
Суддя А.Ф. Черногуз