ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.09.2025Справа № 910/4144/24 (910/15596/23)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна"
до Дочірнього підприємства "Профітрейд",
ОСОБА_1 ,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська будівельна компанія "Альянс",
Товариства з обмеженою відповідальністю "Грос Компані",
Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентпроперті",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківський Таунхаус",
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста",
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт М",
Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк",
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
Національного банку України,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристалл-Інвест",
Релігійної організації "Український католицький університет української греко-католицької церкви"
про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину
В межах справи № 910/4144/24
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тілмарк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" (ідентифікаційний код 40340380)
про банкрутство
Суддя Чеберяк П.П.
Представники сторін:
Від позивача Афанас'єва Ж.Л. - представник
Від відповідача 1 не з'явились
Від відповідача 2 не з'явились
Від відповідача 3 не з'явились
Від відповідача 4 не з'явились
Від відповідача 5 не з'явились
У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/4144/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тілмарк" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" на стадії ліквідаційної процедури, відкритої постановою Господарського суду м. Києва від 05.08.2024.
01.10.2023 до Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" (позивач) з позовною заявою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом:
- визнання відсутнім у Дочірнього підприємства "Профітрейд" (відповідач-1) права вимоги кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська будівельна компанія "Альянс" (відповідач-3), яке виникло за Договором поруки №68-5 від 28.05.2015 року, укладеного з Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" в забезпечення виконання умов Договору про відкриття траншевої кредитної лінії №68 від 10.10.2008 року, укладеного з відповідачем-3;
- визнання відсутнім у ОСОБА_1 (відповідач-2) права вимоги кредитора до відповідача-3, яке виникло за Договором поруки №68-6 від 28.05.2015 року, укладеного з Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" в забезпечення виконання умов Договору про відкриття траншевої кредитної лінії №68 від 10.10.2008 року, укладеного з відповідачем-3;
- визнання відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентпроперті" (відповідач-5) права оренди на 61/70 частини нерухомого майна, а саме: нежитловий будинок адміністративний (літера В, Г), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10, загальною площею 1468,5 кв.м. за Господарським договором оренди від 01.07.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Васильківський Таунхаус", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт М", Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кристалл-Інвест", Релігійну організацію "Український католицький університет української греко-католицької церкви" та призначено підготовче засідання на 28.11.2023.
20.10.2023 до Господарського суду міста Києва від третьої особи-5 надійшли пояснення.
02.11.2023 до Господарського суду міста Києва від третьої особи-6 надійшли пояснення, а від відповідача-3 - відзив на позовну заяву.
27.11.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про зупинення провадження у справі.
В підготовчому засіданні 28.11.2023 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів та оголошено перерву до 13.02.2024.
14.12.2023 до Господарського суду міста Києва від третьої особи-6 надійшли пояснення.
07.02.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли відповіді на відзиви, а від відповідача-2 - додаткові пояснення.
08.02.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення.
13.02.2024 до Господарського суду міста Києва від третьої особи-2 надійшло клопотання про долучення доказів.
В підготовчому засіданні 13.02.2024 судом було оголошено перерву до 16.04.2024.
В підготовчому засіданні 16.04.2024 судом було відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів та оголошено перерву до 02.07.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 наступне засідання у справі призначено на 10.09.2024.
В підготовчому засіданні 10.09.2024 судом було залишено без розгляду клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі та оголошено перерву до 12.11.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2024 справу № 910/15596/23 передано для розгляду до Господарського суду міста Києва в межах справи № 910/4144/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна".
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.11.2024 справу № 910/4144/24 (910/15596/23) передано на розглдя судді Чеберяку П.П.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 прийнято справу № 910/15596/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" до Дочірнього підприємства "Профітрейд", ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська будівельна компанія "Альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Грос Компані", Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентпроперті", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківський Таунхаус", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт М", Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристалл-Інвест", Релігійної організації "Український католицький університет української греко-католицької церкви" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину до розгляду в межах справи № 910/4144/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна", підготовче засідання призначено на 10.03.2025.
07.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача 3 на позовну заяву.
09.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача 2 на позовну заяву.
10.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 задоволено клопотання позивача про витребування доказів та відкладено підготовче засідання на 12.05.2025.
08.05.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 розгляд справи відкладено на 26.05.2025.
20.05.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про витребування доказів.
У судовому засіданні 26.05.2025 розглядалось клопотання позивача про витребування доказів.
22.05.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення третьої особи Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 задоволено клопотання позивача про витребування доказів та відкладено розгляд справи на 04.08.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2025 розгляд справи відкладено на 25.08.2025.
25.08.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про повторне витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2025 задоволено клопотання позивача про повторне витребування доказів та відкладено розгляд справи на 15.09.2025.
Ухвалою до Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" до Дочірнього підприємства "Профітрейд", ОСОБА_1 , Київська область, Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська будівельна компанія "Альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Грос Компані", Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентпроперті" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківський Таунхаус", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт М", Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристалл-Інвест", Релігійної організації "Український католицький університет української греко-католицької церкви" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину в межах справи № 910/4144/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" до судового розгляду по суті на 29.09.2025.
26.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача 2 ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою від 29.09.2025 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи
У судовому засіданні 29.09.2025 представник позивач надав пояснення по суті позову та підтримав його в повному обсязі.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явились.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд
10.10.2008 між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" (ПАТ «УПБ», позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська будівельна компанія "Альянс" (позичальник) був укладений договір про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 з додатковими договорами до нього, за яким позикодавець надав кредит, а позичальник зобов'язався його повернути у строк до 08.09.2015.
Виконання зобов'язань за кредитним договором було забезпечене переданим в іпотеку нерухомим майном: нежитловим будинком-адміністративним (літера В, Г), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав Товариству з обмеженою відповідальністю "Кристалл-Інвест" та був переданий в іпотеку на підставі Іпотечного договору, посвідченого 05.02.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В., реєстровий № 106.
Постановою Правління Національного банку України №73/БТ від 30.01.2015 «Про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» та призначення куратора» у діяльності ПАТ «УПБ», були встановлені обмеження.
Постановою Правління Національного банку України від 30.04.2015 №293/БТ «Про віднесення ПАТ «УПБ» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» ПАТ "УПБ" віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів; із дня прийняття постанови та до кінця строку, визначеного нею, установлено для ПАТ «УПБ» обмеження, зокрема, не здійснювати будь-якого відчуження будівель і споруд позивача, окрім відчуження майна, що перейшло у власність позивача на підставі реалізації прав заставодержателя, за вартістю, що визначена за результатами оцінки, проведеної відповідно до вимог законодавства України незалежним суб'єктом оціночної діяльності, який включений до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності та відповідає критеріям, передбаченим абзацами 2-6 пункту 7 постанови Правління Національного банку України від 25.09.2014 №602 «Про заходи щодо забезпечення повернення кредитів, наданих Національним банком України».
Пунктом 3 постанови №293/БТ заборонено ПАТ «УПБ» серед іншого: не здійснювати активних операцій з кредитування/надання коштів у користування пов'язаним особам з банком та інсайдерам ПАТ «УПБ»; не передавати в забезпечення майно банку; не проводити зміни забезпечення за кредитами та іншими активними операціями; не здійснювати дострокового повернення коштів інсайдерам, пов'язаним особам та власникам істотної участі в ПАТ «УПБ», крім спрямування коштів на збільшення статутного капіталу
Пунктом 5 постанови №293/БТ заборонено ПАТ «УПБ» використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки.
Пунктом 6 постанови №293/БТ зобов'язано ПАТ «УПБ» під час здійснення особливого режиму контролю здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий в Національному банку України (крім операцій за розрахунками з міжнародними платіжними системами, Українською міжбанківською платіжною системою (УкрКарт), згідно з укладеними договорами та за правочинами щодо цінних паперів за кореспондентським рахунком у ПАТ "Розрахунковий центр").
28.05.2015 постановою Правління НБУ № 348 ПАТ «УПБ» віднесено до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 107 від 28.05.2015 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ», згідно з яким з 29.05.2015 у банку було запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ».
Постановою Правління НБУ № 562 від 28.08.2015 відкликано банківську ліцензію ПАТ «УПБ» та прийнято рішення про ліквідацію банку.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняте рішенням № 158 від 28.08.2015 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УПБ» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації № 26/ТА від 29.05.2015 було створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «УПБ».
За результатами роботи комісії (оформленого протоколом № 25 від 18.08.2015) було встановлено нікчемність правочинів згідно п. 5, 7 ч. 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції станом на дату перевірки правочинів):
- правочину по проведенню ПАТ «УПБ» платіжних доручень для погашення заборгованості ТОВ «КБК «Альянс» по Кредитному договору;
- договір від 27.05.2015 про розірвання Кредитного договору;
- всіх документів за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, пов'язаних з погашенням заборгованості ТОВ «КБК «Альянс» по Кредитному договору;
- довідки від 28.05.2015.
Так, зокрема, 28.05.2015, тобто в день винесення постанови НБУ № 348, між ОСОБА_1 (поручителем) та ПАТ «УПБ» (позикодавцем) та ТОВ «КБК «Альянс» (позичальником) було укладено договір поруки № 68-6, за яким ОСОБА_1 виступив поручителем ТОВ «Київська будівельна компанія «Альянс» за кредитним договором.
В цей же день 28.05.2015 між Дочірнім підприємством «Мілкіленд-Україна» (поручителем) та ПАТ «УПБ» (позикодавцем) та ТОВ «КБК «Альянс» (позичальником) було укладено договір поруки № 68-5, за яким ДП «Мілкіленд Україна», в подальшому змінено найменування на ДП «Профітрейд», також виступає поручителем за кредитним договором.
В свою чергу, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.05.2015 кінцевим бенефіціарним власником ДП «Мілкіленд-Україна» є ОСОБА_1
28.05.2015 позичальником, а також ДП «Мілкіленд-Україна» та ОСОБА_1 , як поручителями, було здійснено дострокове погашення кредиту.
Зокрема, 28.05.2015 ТОВ «КБК «Альянс» шляхом перерахування грошових коштів з власного поточного рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «УПБ» на відповідні позичкові рахунки та рахунки нарахованих процентів в ПАТ «УПБ» згідно з платіжними дорученнями № 1206, № 1207, № 1208, № 1209, № 1210, № 1211, № 1212, № 1213, № 1214, № 1215, № 1216, № 1217, № 1218, № 1219, № 1221, № 1222, № 1223, № 1224, № 1225, № 1226, № 1227, № 1228, № 1229, № 1230, № 1231 від 28.05.2015 здійснило погашення на загальну суму 13 206 098,79 грн.
Також 28.05.2015 ДП «Мілкіленд-Україна» було здійснено перерахування грошових коштів в іноземній валюті з власного поточного рахунку № НОМЕР_2 в ПАТ «УПБ» на відповідні позичкові рахунки та рахунки нарахованих процентів ТОВ «КБК «Альянс» в ПАТ «УПБ» згідно з меморіальним ордером № 23054646 від 28.05.2015, платіжними дорученнями в іноземній валюті або банківських металах № 1, № 2 від 28.05.2015 на суму 619 500,00 євро та 985 500 євро, на загальну суму 1 605 000,00 євро.
28.05.2015 ОСОБА_1 було здійснено перерахування грошових коштів в іноземній валюті з власного поточного рахунку № НОМЕР_3 в ПАТ «УПБ» на відповідні позичкові рахунки та рахунки нарахованих процентів ТОВ «КБК «Альянс» в ПАТ «УПБ» згідно з меморіальним ордером № 23063073 від 28.05.2015, платіжними дорученнями в іноземній валюті № 2, № 3, № 4 від 28.05.2015 в сумі 166 000,00 євро, 6 199,28 євро та 7 777,35 євро, що загалом становить 179 976,63 євро.
З огляду на відповідні погашення з боку поручителів до них перейшло право вимоги за кредитним договором до позичальника в розмірі 1 605 000,00 євро до ДП «Мілкіленд-Україна» та 179 976,63 євро до ОСОБА_1 відповідно.
У зв'язку з відповідними погашеннями, 28.05.2015 ПАТ «УПБ» видало ТОВ «КБК «Альянс» довідку № 11/5-02/520 про те, що станом на 28.05.2015 існує наступна поточна заборгованість перед ПАТ «УПБ» - 1 057 306,44 грн. Прострочена заборгованість по кредиту та нарахованим процентам відсутня.
В свою чергу, оплата по кредитному договору проводилась виключно шляхом коригування банком структури власного балансу через зміну обліку грошових коштів по рахункам клієнтів, що не передбачало додаткового надходження реальних коштів в оплату відступленого права.
В ході провадження у справі № 911/2799/20 за позовом ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» до ОСОБА_1 , ПАТ «Український професійний банк», за участю третіх осіб без самостійних вимог: Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ПрАТ «Банкомзв'язок» про визнання договору поруки недійсним було витребувано копію Звіту Аудиторської фірми у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-аудит» про фактичні результати аудиторської перевірки окремих операцій Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк», що підтверджений висновком експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 31.10.2017.
Аудиторською перевіркою встановлено, що в травні 2015 відбулося дострокове погашення заборгованості (як повне, так і часткове) за кредитами позичальників, права вимоги за якими були надані в заставу Національному банку України як забезпечення за Кредитним договором № 19 від 24.03.2014
За результатами проведених процедур аудиторами встановлено, що погашення заборгованості за кредитами юридичних осіб, майнові права по яким виступали предметом застави за Кредитним договором № 19 відбулося в періоді з 25 по 28 травня 2015, що передував введенню Тимчасової адміністрації.
У звіті також зазначено, що внаслідок цих операцій відбулося вивільнення з-під застави ліквідного майна, яке виступало предметом застави за цими кредитами перед банком та могло в подальшому позитивно вплинути на формування ліквідаційної маси Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк», а також зменшення розміру застави по Кредитному договору № 19 від 24.03.2014, укладеному ПАТ «Український професійний банк» з Національним банком України.
Джерелами погашення таких кредитів стали кошти, акумульовані на рахунках, зокрема, фізичної особи ОСОБА_1 , що є поручителем ПрАТ «Банкомзв'язок», ТОВ «Кільченський Беріг», ТОВ «КБК «Альянс», за рахунок внутрішньобанківських перерахувань з рахунків інших клієнтів, що були кредиторами банку на дати здійснення таких перерахувань.
У звіті вказано, що значна частина коштів, що надійшла на поточні рахунки ОСОБА_1 була отримана ним за допомогою відступлення прав вимоги від інших клієнтів Банку. У звіті також зазначається, що ОСОБА_1 акумулював грошові кошти на своїх рахунках шляхом укладання з фізичними особами-вкладниками ПАТ «УПБ» договорів відступлення права вимоги за депозитними договорами. Фізичні особи-вкладники відступили ОСОБА_1 свої права вимоги за депозитними договорами, а ОСОБА_1 уклав з ПАТ «УПБ» додаткові угоди до вказаних депозитних договорів, якими сторони ( ОСОБА_1 та ПАТ «УПБ») змінювали строк депозиту на 27-28.05.2015 (переддень введення тимчасової адміністрації).
Окрім того, 26.05.2015 між ПАТ «УПБ» та ПАТ «Авант Банк» був укладений договір застави майнових прав, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Могильницькою О.А., реєстровий № 219, яким забезпечувалось належне виконання ПАТ «УПБ» вимог ПАТ «Авант-Банк», що випливають: з міжбанківського Кредитного договору від 24.04.2015 № MM72121LG, укладений між ПАТ «УПБ» (позичальник) та ПАТ «Авант-Банк» (кредитор) щодо суми зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів та інших умов, у тому числі щодо: повернення кредиту у сумі 3 000 000,00 дол. США у строк з 24.04.2015 до 06.07.2015; сплати процентів за користування кредитом у розмірі 22% річних та інших зобов'язань, а також з міжбанківського Кредитного договору від 29.04.2015 № MM72201LG, укладений між ПАТ «УПБ» (позичальник) та ПАТ «Авант Банк» (кредитор) щодо суми зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів та інших умов, у тому числі щодо: повернення кредиту в сумі 31 000 000,00 грн. у строк з 29.04.2015 до 11.06.2015; сплати процентів за користування кредитом у сумі 45% річних та інших зобов'язань.
Згідно умов договору застави майнових прав ПАТ «УПБ» передало в заставу ПАТ «Авант-Банк» права вимоги за кредитним договором та забезпечувальними договорами, і у зв'язку з невиконанням ПАТ «УПБ» умов міжбанківських кредитних договорів в частині повернення суми кредитів та процентів, ПАТ «Авант-Банк» звернуло стягнення на передані в заставу майнові права, тим самим набувши прав кредитора по відношенню до ТОВ «КБК «Альянс» за Кредитним договором.
03.06.2015 ПАТ «Авант-Банк» було повідомлено ТОВ «КБК «Альянс» про укладення між ПАТ «УПБ» (первинний кредитор) та ПАТ «Авант-Банк» (новий кредитор) договору застави майнових прав, посвідченого Київського міського нотаріального округу Могильницькою О.А. від 26.05.2015 за реєстровим № 219 про передачу в заставу заборгованості ТОВ «Київська будівельна компанія «Альянс» за Кредитним договором.
Відповідно до повідомлення № 671 від 03.06.2015 ПАТ «Авант-Банк» повідомив про набуття права кредитора (ПАТ «УПБ») за кредитним договором.
03.07.2015 ТОВ «КБК «Альянс» було здійснено погашення кредиту та повністю виконано зобов'язання за Кредитним договором перед новим кредитором - ПАТ «Авант-Банк», що підтверджується відповідними платіжними дорученнями № 7, № 8 від 03.07.2015 на загальну суму 1 081 817,82 грн. На вказаних платіжних дорученнях містяться відмітки ПАТ «Авант Банк» про проведення банком платежів 03.07.2015.
Зважаючи на погашення заборгованості за кредитним договором, 17.07.2015 між ПАТ «Авант-Банк» та ТОВ «Київська будівельна компанія «Альянс» було укладено договір про розірвання договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008.
20.07.2015 на підставі листа № 898 від 17.07.2015, виданого ПАТ «Авант Банк», як новим іпотекодержателем за іпотечним договором було припинено іпотеку, про що було внесено запис до Державного реєстру прав.
В подальшому, 30.07.2015 право власності на предмет іпотеки в частці 9/70 перереєстровано з іпотекодавця на релігійну організацію «Український католицький університет греко-католицької церкви».
25.06.2018 між ТОВ «Кристалл-Інвест» та ТОВ «Грос Компані» підписано акт приймання-передачі майна, відповідно до якого ТОВ «Кристалл-Інвест» передає, а ТОВ «Грос Компані» приймає в якості вкладу до статутного капіталу нерухоме майно: 61/70 частин нежилого будинку - адміністративний (літера В, Г) за адресою: м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10.
01.07.2019 між ТОВ «Рентпроперті», як орендар та ТОВ «Грос Компані», як орендодавець, укладено Господарський договір оренди, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у користування 61/70 частини нежитлоовго будинку-адміністративного (літера В,Г), загальною площею 1 468,5 кв. м, що розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Івана Мазепи, будинок 10 (частина, що передається становить 1280,00 кв. м, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 691997680382.
На підставі акта приймання-передачі нежитлових приміщень до договору оренди від 01.07.2019, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування 61/70 частини нежитлового будинку-адміністративного (літера В, Г) загальною площею 1 468,5 кв. м, що розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Івана Мазепи, будинок 10 (частина, що передається становить 1280,00 кв. м, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 691997680382.
Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено на офіційному веб-сайті паспорт відкритих торгів (аукціону) з продажу вимог ПАТ «УПБ», відповідно до якого 30.03.2020 проведені відкриті торги (аукціон) з використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, з реалізації активів (майна) Банку, зокрема, лоту № GL16N717120 (права вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб'єктами господарювання та фізичними особами, частина з яких знаходяться в заставі Національного банку України).
30.03.2020 за результатами відкритих торгів (аукціону) центральною базою даних електронної торгової системи сформовано протокол електронного аукціону від 30.03.2020 № UA-EA-2020-03-19-000019-b, відповідно до якого, переможцем електронного аукціону щодо реалізації лоту № GL16N717120 визначено ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».
27.04.2020 за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом від 30.03.2020 № UA-EA-2020-03-19-000019-b, між ПАТ «УПБ» та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» укладені договори № 81 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами застави та договорами іпотеки суб'єктів господарювання та № 81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави, та договорами іпотеки суб'єктів господарювання, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В.
05.04.2020 між ПАТ «УПБ» та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» був укладений договір № 81/1 купівлі продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб'єктів господарювання, посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В., зареєстрованим в реєстрі за № 619.
Згідно з цим договором ПАТ «УПБ» продав ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» майнові права щодо іпотеки нежилого будинку за іпотечним договором від 05.02.2010, який був припинений 20.07.2015, на підставі листа № 898 від 17.07.2015, виданого ПАТ «Авант-Банк», як новим іпотекодержателем за іпотечним договором, про що внесено запис до Державного реєстру прав.
На підставі вказаного договору № 81/1, 05.10.2020 було зареєстровано іпотеку та обтяження спірного нежилого будинку за іпотекодержателем - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», а також право власності на об'єкт нерухомого майна за ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 05.02.2010 (номер запису про право власності: 38517940; рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54423897 від 05.10.2020).
08.10.2020 ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» здійснило відчуження нежилого будинку на користь ТОВ «Ріал Істейт М» шляхом внесення нежилого будинку до статутного капіталу ТОВ «Ріал Істейт М», номер запису про право власності: 38575677; рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мурської Н.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54487070 від 08.10.2020.
Також 08.10.2020 ТОВ «Ріал Істейт М» передало нежилий будинок в оренду ТОВ «Васильківський Таунхаус» (номер запису про інше речове право: 35878369; рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мурської Н.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54487070 від 08.10.2020).
12.10.2020, на підставі повідомлення ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» від 12.10.2020, було знято зареєстроване обтяження нежилого будинку, а ТОВ «Ріал Істейт М» передало нежилий будинок в іпотеку ТОВ «КУ «Інвестиційна», на підставі іпотечного договору від 12.10.2020 № 1725, яким забезпечувалось виконання зобов'язань за договором фінансового кредиту від 12.10.2020, № 12/10-2020, укладеного між ТОВ «КУ «Інвестиційна» та ТОВ «Ріал Істейт М».
21.10.2020 між ТОВ «КУ «Інвестиційна» та ТОВ «Ріал Істейт М» був укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. за реєстровим № 962.
За умовами договору про задоволення вимог іпотекодержателя та на підставі ст.36, 37 Закону України «Про іпотеку» до ТОВ «КУ «Інвестиційна» перейшло право власності на предмет іпотеки: нерухоме майно: нежилий будинок-адміністративний (літ.В,Г), заг.пл. 1468,5 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд.10, яке було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.10.2020 державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 691997680382, номер запису про право власності: 38775000.
Таким чином, з наведеного вбачається, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КУ "Інвестиційна" з 21.10.2020 являється власником нерухомого майна на підставі звернення стягнення на предмет іпотеки.
В свою чергу, як зазначалось вище, 01.07.2019 між ТОВ «Рентпроперті», як орендарем та ТОВ «Грос Компані», як орендодавцем, укладено господарський договір оренди, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у користування 61/70 частини нежитлового будинку адміністративного (літера В,Г), загальною площею 1 468,5 кв. м, що розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Івана Мазепи, будинок 10 (частина, що передається становить 1280,00 кв. м, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 691997680382.
На підставі акта приймання-передачі нежитлових приміщень до договору оренди від 01.07.2019, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування 61/70 частини нежитлового будинку-адміністративного (літера В, Г) загальною площею 1 468,5 кв. м, що розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Івана Мазепи, будинок 10 (частина, що передається становить 1280,00 кв. м, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 691997680382.
В подальшому 04.06.2021 ТОВ «Рентпроперті», як орендар звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «КУ «Інвестиційна», ТОВ «Васильківський Таунхаус», ТОВ «Ріал Істейт М», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ТОВ «Грос Компані» про визнання права, визнання недійсними договорів та припинення права в якому просило:
- визнати за ТОВ «Рентпроперті» право оренди 61/70 частини нежилого будинку - адміністративного (літери В, Г) за адресою: м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 10, загальною площею 1 468,5 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 691997680382, за Господарським договором оренди від 01.07.2019, укладеним між ТОВ «Рентпроперті» та ТОВ «Грос Компані»;
- визнати недійсним з моменту укладення договір оренди від 08.10.2020, укладений між ТОВ «Ріал Істейт М» та ТОВ «Васильківський Таунхаус», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1712;
- припинити право користування (оренди) ТОВ «Васильківський Таунхаус» на нежитловий будинок - адміністративний (літери В, Г) за адресою: м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 10, загальною площею 1 468,5 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 691997680382, за договором оренди від 08.10.2020, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстрованим в реєстрі за №1712;
- визнати недійсним з моменту укладення договір оренди від 22.10.2020, укладений між ТОВ «КУ «Інвестиційна» та ТОВ «Ріал Істейт М» (предметом якого є передання в орендне користування відповідачу-3 нежилого будинку - адміністративного (літери В, Г) за адресою: м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 10, загальною площею 1 468,5 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 691997680382).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2021, яке змінене постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 у справі № 910/9010/21, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
В свою чергу, у мотивувальній частині постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 у справі № 910/9010/21 суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що договір застави майнових прав від 26.05.2015, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Могильницькою О.А., реєстровий № 219 укладений між ПАТ "УПБ" та ПАТ "Авант-Банк"; міжбанківський кредитний договір від 24.04.2015 № MM72121LG, укладений між ПАТ "УПБ" (позичальник) та ПАТ "Авант-Банк" (кредитор) та міжбанківський кредитний договір від 29.04.2015 № MM72201LG, укладений між ПАТ "УПБ" (позичальник) та ПАТ "Авант-Банк" (кредитор), є нікчемними в силу Закону, а отже не породжують жодних правових наслідків.
Також у наведеній постанові суд апеляційної інстанції виснував, що наступні правочини ТОВ "Кристалл-Інвест" з відчуження нерухомого майна, переданого в іпотеку в тому числі, правочин з передачі 61/70 частини нежилого будинку до статутного капіталу ТОВ "Грос Компані" за відсутності згоди іпотекодержателя - ПАТ "УПБ" та, як наслідок, укладений між ТОВ "Грос Компані" та ТОВ "Рентпроперті" договір оренди від 01.07.2019 61/70 частини нежилого будинку - адміністративного (літери В, Г) за адресою: м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 10, загальною площею 1 468,5 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 691997680382 також є нікчемними.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилаючись на нікчемність договорів поруки, укладених 28.05.2015 між ПАТ «УПБ», ТОВ «КБК «Альянс», ОСОБА_1 та ДП «Мілкіленд-Україна» просить суд застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів шляхом:
визнання відсутнім у ДП «Профітрейд» (попереднє найменування ДП «Мілкіленд-Україна») права вимоги кредитора до ТОВ «КБК «Альянс», яке виникло за договором поруки № 68-5 від 28.05.2015, укладеним з ПАТ «Український професійний банк» в забезпечення виконання умов договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008, який укладено з ТОВ «КБК «Альянс»;
визнання відсутнім у ОСОБА_1 права вимоги кредитора до ТОВ «КБК «Альянс», яке виникло за договором поруки № 68-6 від 28.05.2015, укладеним з ПАТ «УПБ» в забезпечення виконання умов договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008, який укладено з ТОВ «КБК «Альянс»;
визнання відсутнім у ТОВ «Рентпроперті» право оренди на 61/70 частини нерухомого майна, а саме: нежитловий будинок адміністративний (літера В, Г), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10, загальною площею 1468,5 кв.м реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 691997680382 за господарським договором оренди від 01.07.2019.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша і друга статті 5 ГПК України).
Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (пункт 5.6. постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/18962/20).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та / або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушеного права та/ або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Крім того, звертаючись до суду з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити, а також зазначити у позовній заяві, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права / інтересу. У свою чергу, суд має перевірити ці доводи позивача, на яких ґрунтуються заявлені вимоги.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.
Згідно приписів статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Частиною 1 ст. 236 Цивільного кодексу України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
У постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду викладених в постанові від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц зазначено, що якщо одна зі сторін спірного правочину чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній на момент укладення спірних правочинів) правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав коли банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «УПБ», ТОВ «КБК «Альянс», ДП «Мілкіленд-Україна» (змінено найменування на ДП «Профітрейд») та ОСОБА_1 (поручителями) були укладені договори поруки № 68-6 та № 68-5 від 28.05.2015, які в подальшому здійснили перерахування власних грошових коштів на рахунок позичальника в погашення заборгованості за кредитним договором.
Постановою Правління Національного банку України від №73/БТ від 30.01.2015 «Про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» та призначення куратора» було, зокрема, зобов'язано банк здійснювати розрахунки у національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий в НБУ (крім операцій за розрахунками з міжнародними платіжними системами згідно з укладеними договорами та за правочинами щодо цінних паперів за кореспондентським рахунком у ПАТ «Розрахунковий центр), який відкритий в Національному банку України.
Відповідно до п. 5.1 Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління НБУ № 346 від 17.08.2012, Національний банк має право запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора банку у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку, та/або в разі наявності хоча б однієї з таких ознак: невиконання керівником/керівниками банку вимог Національного банку щодо усунення виявлених порушень; відсторонення керівника банку від посади; виявлення за результатами безвиїзного нагляду або інспекційної перевірки фактів здійснення ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та кредиторів, порушень банківського законодавства, а також одержання доходів із порушенням законодавства України, навіть якщо ці порушення не призвели до погіршення фінансового стану банку; виникнення реальної загрози невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами і кредиторами; потреба в посиленому контролі за діяльністю банку з метою уникнення можливості невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами та кредиторами; потреба в контролі за діяльністю банку протягом шести місяців із дня втрати ним статусу перехідного; наявність конфлікту інтересів у банку; надання банку Національним банком кредиту для підтримки ліквідності; наявність у банку кредиту для підтримки ліквідності, отриманого від Національного банку.
У п. 5.3 Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління НБУ № 346 від 17.08.2012 року, зазначено, що рішення про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку, строк дії особливого режиму контролю за діяльністю банку та повноважень куратора банку, повноваження куратора банку, відміну/дострокову відміну запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку приймає Правління Національного банку.
Відповідно до п. 5.5 Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління НБУ № 346 від 17.08.2012 року, Національний банк має право встановити такі особливі вимоги до розрахунків банку, у якому призначено куратора: заборонити використання для розрахунків прямих кореспондентських рахунків; перевести банк на модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП, яка дає банку змогу здійснювати початкові платежі від імені відокремлених підрозділів або через внутрішньобанківську міжфілійну платіжну систему; установити порядок здійснення банком та його відокремленими підрозділами початкових платежів з урахуванням наявності коштів на кореспондентському рахунку банку та змісту платежів.
Отже, постановою Правління Національного банку України від 30.01.2015 №73/БТ у діяльності ПАТ «УПБ», як юридичної особи, що входить до банківської системи України, були встановлені обмеження, зокрема був призначений куратор банку з числа працівників Національного банку України, заборонено банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки, всі розрахунки мали бути здійснені виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України.
Питання наявності ознак нікчемності правочинів, розрахунки за якими проводились всупереч постанови НБУ не через кореспондентський рахунок банку відкритий в НБУ, було предметом дослідження Великої Палати Верховного Суду у судовій справі № 910/10784/16 у постанові від 11.01.2022.
Так, згідно із частинами першою - третьою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Відповідно до частин першої - третьої статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно зі статтею 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пункту 22.9 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту. Порядок визначення залишку коштів встановлюється НБУ. У разі недостатності на рахунку платника коштів для виконання у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку платника цей банк здійснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми коштів, що знаходиться на рахунку платника, на рахунок отримувача.
Згідно з пунктом 7.1 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки мають право відкривати своїм клієнтам: 1) вкладні (депозитні), 2) поточні та 3) кореспондентські рахунки. При цьому поточний рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів, відповідно до умов договору та вимог законодавства України; кореспондентським рахунком є рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів. Відкриття кореспондентських рахунків здійснюється шляхом встановлення між банками кореспондентських відносин у порядку, що визначається НБУ, та на підставі відповідного договору.
Відповідно до пункту 16.1 статті 16 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» до документів на переказ відносяться: 1) розрахункові документи, 2) документи на переказ готівки, 3) міжбанківські розрахункові документи, 4) клірингові вимоги та 5) інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу. При цьому розрахунковим документом є документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача (пункт 1.35 статті 1 цього Закону).
Згідно з пунктом 27.1 статті 27 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» міжбанківський переказ здійснюється шляхом: проведення суми переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в НБУ; проведення суми переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в інших банках або в розрахунковому банку. Внутрішньобанківський переказ здійснюється банком у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами НБУ.
Відповідно до пунктів 30.1, 30.2 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Водночас частиною четвертою статті 75 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено право НБУ заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ.
Поняття консолідованого кореспондентського рахунку закріплено в Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління НБУ № 320 від 16.08.2006.
Консолідований кореспондентський рахунок - це кореспондентський рахунок, який відкритий у НБУ і на якому об'єднані кошти банку та його філій для роботи банку в системі електронних платежів за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку (пункт 1 глави 1 «Визначення термінів» розділу І «Загальні положення» згаданої Інструкції).
За визначенням, наведеним в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976), безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді (пункт 1.4 глави 1 «Загальні положення» зазначеної Інструкції).
У цьому ж пункті Інструкції визначено, що розрахунковий документ - це документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.
Платіжне доручення - це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача (пункт 1.4 глави 1 «Загальні положення» указаної Інструкції).
З наведених норм права вбачається, що кошти, які знаходяться на поточному рахунку особи, відкритому в банку, належать цій особі. Особа має право вільно розпоряджатись належними їй коштами, які знаходяться на її поточному рахунку, відкритому в банку. Коли банк за розпорядженням цієї особи перераховує кошти з її поточного рахунку на рахунок іншої особи в оплату придбаних майна, майнових прав за договором, відбувається перехід права власності на ці кошти до особи, яка володіє рахунком, на який вони зараховані.
Велика Палата Верховного Суду у п. 7.19., 7.20. постанови від 11.01.2022 по справі № 910/10784/16 зробила висновок, що оскільки перерахунок коштів за спірним договором здійснено шляхом внутрішньобанківського переказу всередині банку, то переведення коштів не могло відображатись на кореспондентському рахунку банку, відкритому в іншому банку, зокрема НБУ, призначеному для проведення міжбанківських розрахунків, а тому такий переказ напряму суперечить положенням пункту 27.1 статті 27 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Також Велика Палата Верховного Суду виснувала, що за положеннями цього пункту Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порядок здійснення внутрішньобанківського переказу визначається не тільки законами, а й нормативно-правовими актами НБУ та індивідуальними актами НБУ, які стосуються лише певного банку.
У зв'язку із зазначеним, таким нормативно-правовим актом є Положення № 346, а індивідуальним актом, що стосується ПАТ «УПБ», є Постанова НБУ від 30.01.2015 №73/БТ, якою банку було заборонено: використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки, всі розрахунки мали бути здійснені виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ.
Дії банку повинні здійснюватися відповідно до законодавства, що регулює діяльність банку, віднесеного до проблемних, та постанов НБУ про його діяльність у цих умовах, з урахуванням обмежень, установлених цими постановами.
Із цього випливає, що здійснення банком, віднесеним до проблемних, внутрішньобанківських розрахунків усупереч заборонам, визначеним у постанові НБУ про віднесення цього банку до проблемних, не відповідає законодавству і є незаконними діями (п. 7.23. постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 по справі № 910/10784/16).
Приймаючи рішення про віднесення банку до категорії проблемних, НБУ може зазначити обмеження щодо діяльності такого банку, і така постанова НБУ є обов'язковою для виконання. Якщо постановою НБУ, якою віднесено банк до категорії проблемних, застосовані такі обмеження, як зобов'язання банку здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ, то таке обмеження є обов'язковим і порушення такої заборони є незаконною дією. Норми загального банківського законодавства, за якими розрахунки за банківськими операціями здійснюються іншим шляхом, у тому числі через внутрішні розрахункові рахунки банку, не повинні у цих випадках застосовуватись, оскільки законодавство щодо виведення банку з ринку є спеціальним і заборони, застосовані НБУ є заборонами, що застосовуються лише до проблемного банку у конкретному випадку та з певної причини та є обов'язковими до виконання. Застосування НБУ обмежень щодо проведення проблемним банком операцій є формою реалізації регулятором банківських послуг своїх контрольних функцій у межах загального законодавства і порушення таких обмежень є порушенням законодавства.
У зв'язку із зазначеним вище, перерахування ОСОБА_1 , грошових коштів в іноземній валюті з власного поточного рахунку № НОМЕР_3 в ПАТ «УПБ» на відповідні позичкові рахунки та рахунки нарахованих процентів ТОВ «КБК «Альянс» в ПАТ «УПБ» згідно з меморіальним ордером № 23063073 від 28.05.2015, платіжними дорученнями в іноземній валюті № 2, № 3, № 4 від 28.05.2015 в сумі 166 000,00 євро, 6 199,28 євро та 7 777,35 євро, що загалом становить 179 976,63 євро не є доказом для підтвердження оплатності (погашення) кредитної заборгованості по Кредитному договору.
Аналогічно не є доказом для підтвердження оплатності (погашення) зі сторони ДП «Мілкіленд-Україна» на загальну суму 1 605 000,00 євро, які були здійснені на підставі платіжних доручень № 1, № 2 від 28.05.2015.
Окрім того, як слідує з матеріалів справи джерелом походження коштів використаних ОСОБА_1 на погашення заборгованості за кредитним договором були кошти, що надійшли за допомогою відступлення прав вимоги від інших клієнтів Банку тобто з поточних рахунків інших клієнтів-кредиторів Банку в результаті проведення внутрішньобанківських операцій.
Таким чином, в результаті здійснення зазначених вище фінансових операцій не відбулось реального надходження в Банк коштів, а відбулось коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових коштів серед клієнтів Банку.
Верховний Суд у постановах від 11.09.2019 у справі № 203/4466/17, від 18.11.2020 у справі № 359/4886/15-ц, від 27.01.2021 у справі № 554/9710/17, розглядаючи спори, де банком здійснювались банківські операції через рахунки відкриті у ньому, а не через кореспондентські рахунки, відкриті в НБУ, дійшов висновку, зокрема про те, що здійснення таких операцій є порушенням законодавства і відповідної постанови НБУ та разом з порушенням заборони на відчуження майна свідчать про нікчемність укладеного банком договору купівлі-продажу майна.
Враховуючи зазначене вище, такі дії відповідачів свідчать про наявність передбачених пунктом 1 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ознак нікчемності оспорюваних правочинів, за якими банк безоплатно здійснив відчуження майна, узяв на себе зобов'язання без установлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.
Згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав коли банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Згідно ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Як вбачається з матеріалів справи поручителі мали відкриті у ПАТ «УПБ» поточні рахунки № НОМЕР_2 (ДП «Мілкіленд-Україна») та № НОМЕР_3 ( ОСОБА_1 ), на яких знаходились кошти. Відтак, між ПАТ «УПБ» та поручителями склалися зобов'язальні правовідносини, які мають майново-грошовий характер, а відтак, у цьому випадку ДП «Мілкіленд-Україна» та ОСОБА_1 є кредиторами ПАТ «УПБ».
В силу приписів положень статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кредиторські вимоги юридичних осіб до неплатоспроможного банку задовольняються в межах ліквідаційної процедури в сьому чергу, з коштів, що отримані з реалізації майна неплатоспроможного банку.
З наведено вище слідує, що оспорювані договори поруки були укладені з метою надання поручителям можливості позачергово задовольнити свої грошові вимоги, що зумовило зміну черговості задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями, що виникли до дня запровадження тимчасової адміністрації у Банку.
Поняття надання переваг чи пільг певному кредитору неплатоспроможного банку імперативно закріплено в частині 8 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Так, під наданням переваг чи пільг окремим кредиторам, зокрема, розуміється укладення правочину (у тому числі договору), що спрямований на забезпечення виконання зобов'язань банку чи третьої особи перед окремим кредитором, що вчинений (укладений) до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку, а також укладення правочину (у тому числі договору), що спричиняє чи може спричинити зміну черговості задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями, що виникли до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку.
У п. 8.27. постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 по справі № 910/10784/16 зазначено, що «платіж здійснений усупереч постанові про заборону таких розрахунків, позбавив НБУ можливості контролю за проведеною операцією та створив перевагу для ТОВ «ФК «Аурум фінанс» перед іншими кредиторами. Отримавши право вимоги на іпотечне та заставне майно, що складає цілісний майновий комплекс - меблевий комбінат, та сплативши за нього суму, що дорівнює розміру коштів, зазначеному на рахунку, ТОВ «ФК «Аурум фінанс» фактично отримало переваги на компенсацію своїх можливих збитків, спричинених віднесенням банку до неплатоспроможних, шляхом звернення стягнення на це майно, тим самим отримавши переваги перед іншими кредиторами банку, які такого права не набули. А відтак у комісії було достатньо підстав для визнання договорів про відступлення прав вимоги нікчемними, зокрема й за пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.».
Водночас, поручителі, будучи кредиторами ПАТ «УПБ» уклали договори поруки внаслідок чого задовольнили свої кредиторські вимоги за рахунок права вимоги, яке їм перейшло після погашення заборгованості за Кредитним договором.
Статтею 556 ЦК України передбачено, що після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.
Таким чином поручителі на підставі укладених договорів поруки отримали переваги, які не встановлені законодавством України, щодо задоволення своїх майнових вимог перед іншими кредиторами банку, що свідчить про нікчемність правочинів відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до п. 2 ч. 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.01.2022 у справі № 910/10784/16 зазначено, що «суд першої інстанції не звернув уваги на друге речення зазначеного пункту статті 38 цього Закону, відповідно до якого правочин є нікчемним й у тому випадку, коли банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок яких виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами банку стало неможливим.».
Зазначені положення допускають наслідком такої угоди як повну неплатоспроможність, так і часткову, оскільки передбачають також неспроможність банку виконати взяті на себе зобов'язання перед іншими кредиторами без визнання його неплатоспроможним (п. 8.21.).
Для оцінки нікчемності договору відповідно до цього речення пункту 2 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» слід встановити: чи відбулась угода до визнання банку неплатоспроможним, яке зобов'язання за наслідками цього правочину взяв на себе банк, чи є це зобов'язання настільки суттєвим, що виконання банком взятих на себе зобов'язань позбавляє інших кредиторів банку того, на що вони могли розраховувати, якби такі зобов'язання банком не були взяті (п. 8.22.).
У пункті 8.24. зазначеної постанови, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що сама передача права вимоги за договорами іпотеки цілісного майнового комплексу - меблевого комбінату та застави його обладнання за ціною, що суттєво нижча, ніж заборгованість за кредитним договором, за умови, що в разі визнання банку неплатоспроможним це майно може бути продане з аукціону за справедливу ціну, унеможливила таку реалізацію, а й відтак повернення іншим кредиторам належних їм від банку сум у процедурі виведення банку з ринку фінансових послуг. За таких обставин у комісії було достатнього підстав для визнання такого договору нікчемним за пунктом 2 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Таким чином, оскільки внаслідок укладення договорів поруки було безкоштовно відчужене ліквідне заставне майно Банку у вигляді права вимоги за кредитним договором та договорами забезпечення і це унеможливило повернення коштів іншим кредиторам у процедурі його ліквідації, вказані договори в силу приписів п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є нікчемними, що також узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11.01.2022 у справі № 910/10784/16.
Відповідно до п. 8 ч. 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 є пов'язаною особою з ПАТ «УПБ» (0,0000002% акцій), що зокрема підтверджується відомостями про остаточних ключових учасників в структурі власності ПАТ «Український професійний банк» станом на 08.03.2015, а також листом від 27.05.2015 за вих. № 01-08/1521, (вх. НБУ №1 від 27.05.2015), в якому він виступав від імені акціонерів Банку.
Окрім того, ДП «Мілкіленд-Україна» також являється пов'язаним з банком, оскільки кінцевим бенефіціарним власником товариства є ОСОБА_1 .
Отже, уклавши договори поруки ОСОБА_1 та ДП «Мілкіленд-Україна», як кредитори ПАТ «УПБ», в супереч п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» отримали перевагу поряд з іншими кредиторами, в період коли Банк був не в змозі виконувати свої грошові зобов'язання.
Як вже зазначалось вище між ПАТ «УПБ» та ПАТ «Авант-Банк» 26.05.2015 був укладений договір застави майнових прав, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Могильницькою О.А., реєстровий № 219, яким забезпечувалось належне виконання ПАТ «УПБ» вимог ПАТ «Авант-Банк», що випливають:
з міжбанківського кредитного договору від 24.04.2015 № MM72121LG, укладеного між ПАТ «УПБ» (позичальник) та ПАТ «Авант-Банк» (кредитор) щодо суми зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів та інших умов, у тому числі щодо:
- повернення кредиту у сумі 3 000 000,00 дол. США у строк з 24.04.2015 до 06.07.2015;
- сплати процентів за користування кредитом у розмірі 22% річних та інших зобов'язань;
з міжбанківського кредитного договору від 29.04.2015 № MM72201LG, укладеного між ПАТ «УПБ» (позичальник) та ПАТ «Авант-Банк» (кредитор) щодо суми зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів та інших умов, у тому числі щодо:
- повернення кредиту в сумі 31 000 000,00 грн. у строк з 29.04.2015 до 11.06.2015;
- сплати процентів за користування кредитом у сумі 45% річних та інших зобов'язань.
Згідно умов договору застави майнових прав ПАТ «УПБ» передало в заставу ПАТ «Авант-Банк» права вимоги за Кредитним договором та Іпотечним договором, за яким в іпотеку було передано нежитловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Мазепи, 10.
Сума забезпечення по відступленим кредитним договорам станом на 29.04.2015 становила понад 500 млн. грн.
При цьому, сума зобов'язань ПАТ «УПБ» перед ПАТ «Авант-Банк» за міжбанківськими кредитами становила 97 787 218,00 грн. (за курсом НБУ на 29.04.2015). Тобто, вартість забезпечення у понад 5 разів перевищувала розмір зобов'язання.
Відповідно до умов Кредитного договору № ММ72121LG від 24.04.2015 ПАТ «Авант Банк» надало ПАТ «УПБ» кредит у розмірі 3 000 000,00 дол. США зі сплатою 22 % річних.
При цьому, згідно даних НБУ станом на 24.04.2015 середньозважена процента ставка за міжбанківськими кредитами в іноземній валюті становила 10,7 % річних.
Також, відповідно до умов Кредитного договору № ММ72201LG від 29.04.2015 ПАТ «Авант-Банк» надало ПАТ «УБП» кредит у розмірі 31 000 000,00 грн. зі сплатою 45 % річних.
Згідно даних НБУ станом на 29.04.2015 середньозважена процента ставка за міжбанківськими кредитами в гривні становила 25,5 % річних.
Положеннями п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав, якщо банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.
У даному випадку ПАТ «УПБ» отримав кредити вартістю 22 % річних (у дол. США) та 45 % річних (у гривні), що значно перевищує середньозважені ціни (відсоткові ставки) на міжбанківському ринку, а саме: вартість кредиту у дол. США на 105 відсотків відрізняється (перевищує) від вартості послуг кредитування у іноземній валюті; вартість кредиту у гривні на 100 відсотків відрізняється (перевищує) від вартості послуг кредитування у гривні.
З огляду на положення ч. 2 ст. 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити чинному законодавству. Таким чином основне зобов'язання (кредитні договори про міжбанківський кредит) є нікчемними в силу закону, оскільки укладені всупереч вимогами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та відповідають ознакам нікчемності, передбаченим п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Таким чином, укладений між сторонами договір застави майнових прав не породжував для сторін будь-яких прав та/або обов'язків, в тому числі не міг призвести до набуття ПАТ «Авант-Банк» права звернути стягнення на предмети забезпечення та набути прав кредитора за заставними кредитними договорами.
Крім того, згідно умов пункту 4.6 договору застави майнових прав сторони визначили, що якщо у строки, встановлені кредитним договором, заставодавець не виконає (повністю чи частково) Основне зобов'язання, в т.ч. не поверне заставодержателю кредит та/або не сплатить проценти за його користування, та/або не сплатить неустойку (пеню та штрафи), та/або іншу заборгованість, платежі, та/або не виконає інші зобов'язання, які передбачені та/або випливають з основного зобов'язання та цього договору, у тому числі у випадку одноразового прострочення будь-якого зобов'язання, що визначено основним зобов'язанням, а також в інших випадках, передбачених цим договором, або у разі прийняття рішення про визнання заставодавця проблемним або запровадження тимчасової адміністрації/призначення ліквідатора/реорганізації (злиття, приєднання, виділення) заставодавця, заставодержатель в момент настання таких подій набуває всіх прав та обов'язків кредитора до боржників за кредитними договорами/договорами застави/договорами іпотеки, майнові права за якими передані в заставу за даним договором.
Вказана умова договору застави надає перевагу ПАТ «Авант-Банк» як кредитору, порівняно із загальними правилами застави та суперечить положенням Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», а станом на день його укладення ПАТ «УПБ» вже було визнано проблемним банком згідно Постанови Правління НБУ від 30.04.2015 року № 293/БТ.
Між тим, Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Згідно зі ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
Обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:
1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;
2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;
3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;
4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери;
5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Згідно ст. 27 зазначеного Закону, якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
З наведеного слідує, що направлення повідомлення заставодавцю і реєстрацію обтяження у Держаному реєстрі обтяжень рухомого майна є обов'язком заставодержателя, виконання якого передує факту звернення стягнення. Вказані вимоги є імперативними, а не виконуються на розсуд стягувача.
Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі № 320/8269/15-ц ухилення від надсилання боржнику такого повідомлення, реєстрації в Реєстрі відомостей, а також недотримання 30-денного строку з моменту реєстрації є порушеннями, зважаючи на які нотаріус не може вчинити виконавчий напис про звернення стягнення на предмет застави.
У постанові № 755/9188/17 від 18.12.2019 Верховний Суд зазначив, що «Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд не врахував, що звернення стягнення на предмет застави пов'язується саме з реєстрацією у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження у позасудовому порядку та спливом тридцятиденного строку для добровільного виконання боржником свого зобов'язання з моменту реєстрації в реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження».
В свою чергу п. 4.6 Договору застави майнових прав виключає такий обов'язок заставодержателя, що, з одного боку - надає кредитору переваг, не передбачених чинним законодавствам, а з іншої - прямо суперечить вимогам Закону України «Про задоволення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
З наведеного слідує, що звернення стягнення у порядку, іншому, аніж це передбачено ст. 27, 32 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», є незаконним. Домовленість сторін договору про заставу майнових прав про звернення стягнення у порядку п. 4.6 надає пільги (переваги) ПАТ «Авант-Банк», як кредитору ПАТ «УПБ», поряд з іншими кредиторами ПАТ «УПБ», оскільки направлений на позачергове задоволення вимог одного з кредиторів неплатоспроможного банку (постанова ВГСУ від 02.11.2017 у справі № 910/722/17). Як наслідок, такий правочин є нікчемним в силу п. 6 та п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Враховуючи положення ст. 207, 215 ЦК України нікчемний правочин є таким, якщо його недійсність встановлена законом, і останній є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду.
Водночас, на підставі нікчемного правочину ПАТ «Авант-Банк» провело реєстрацію прав іпотекодержателя за відступленими договорами та вчинило юридично значимі дії - надало ТОВ «КБК «Альянс» довідку про погашення заборгованості, наслідком якої стало припинення іпотеки.
Посилання відповідача на приюдиційність рішень у справі № 910/17367/20, № 910/8680/20 а також № 910/24605/15 є безпідставним, у зв'язку з різним складом учасників, обсягом доказів, предметами позовів, а також те, що вказані рішення були ухвалені без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 910/10784/16.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, враховуючи встановлення обставин щодо наявності ознак нікчемності оспорюваних правочинів, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити.
2. Застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом визнання відсутнім у Дочірнього підприємства «Профітрейд» (02099, м. Київ, вул. Княжий затон, буд. 2/30; ідентифікаційний код 24255176) права вимоги кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська будівельна компанія «Альянс» (08325, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Щасливе, вул. Лесі Українки, буд. 14; ідентифікаційний код 35159458), яке виникло за договором поруки № 68-5 від 28.05.2015, укладеним з Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» (ідентифікаційний код 19019775) в забезпечення виконання умов договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008, який укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська будівельна компанія «Альянс».
3. Застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом визнання відсутнім у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) права вимоги кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська будівельна компанія «Альянс» (08325, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Щасливе, вул. Лесі Українки, буд. 14; ідентифікаційний код 35159458), яке виникло за договором поруки № 68-6 від 28.05.2015, укладеним з Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» (ідентифікаційний код 19019775) в забезпечення виконання умов договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008, який укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська будівельна компанія «Альянс».
4. Застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом визнання відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентпроперті» (01103, м. Київ, вул. Німанська, буд. 10; ідентифікацій код 41951644) права оренди на 61/70 частини нерухомого майна, а саме: нежитловий будинок адміністративний (літера В, Г), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10, загальною площею 1468,5 кв.м реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 691997680382 за Господарським договором оренди від 01.07.2019.
5. Стягнути з Дочірнього підприємства «Профітрейд» (02099, м. Київ, вул. Княжий затон, буд. 2/30; ідентифікаційний код 24255176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 30/10, оф1; ідентифікацій код 40340380) судовий збір в розмірі 1 610 (одна тисяча шістсот десять) грн. 40 коп.
6. Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 30/10, оф1; ідентифікацій код 40340380) судовий збір в розмірі 1 610 (одна тисяча шістсот десять) грн. 40 коп.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська будівельна компанія "Альянс" (08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Лесі Українки буд. 14; ідентифікаційний код 35159458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 30/10, оф1; ідентифікацій код 40340380) судовий збір в розмірі 1 610 (одна тисяча шістсот десять) грн. 40 коп.
8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грос Компані" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 10; ідентифікаційний код 42263475) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 30/10, оф1; ідентифікацій код 40340380) судовий збір в розмірі 1 610 (одна тисяча шістсот десять) грн. 40 коп.
9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентпроперті" (01103, м. Київ, вул. Німанська, буд. 10; ідентифікацій код 41951644) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 30/10, оф1; ідентифікацій код 40340380) судовий збір в розмірі 1 610 (одна тисяча шістсот десять) грн. 40 коп.
10. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
11. Копію рішення направити сторонам.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 09.10.2025.
Суддя П.П. Чеберяк