номер провадження справи 15/98/25
09.10.2025 Справа № 908/1815/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, в розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “НД-58» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1815/25
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “НД-58», 69091, м. Запоріжжя, вул. Пластова, б 58
про визнання недійсним рішення загальних зборів
без виклику представників сторін
установив
16.09.2025 за допомогою підсистеми “Електронний суд» до суду надійшла заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “НД-58» про ухвалення додаткового рішення, в якій відповідач просить постановити додаткове рішення у справі про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 900,00 грн.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.09.2025, вказану вище заяву передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 16.09.2025 заяву відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “НД-58» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1815/25 вирішено розглянути без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання. Також встановлено позивачу строк до 26.09.2025 для надання суду обґрунтованих письмових заперечень на заяву з доказами направлення їх відповідачу.
25.09.2025 позивачем подано суду відзив (заперечення) проти стягнення з нього витрат на правничу допомогу, в якому він просить відмовити відповідачу у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі. Зазначив, що до заяви відповідач долучив договір правничої допомоги без номеру від 08.11.2024, який від імені ОСББ “НД-58» підписав голова правління Клепаков С.О., та угода про надання правової допомоги без номеру від 26.08.2025, яка від імені ОСББ “НД-58». Згідно з п. 16 розділу ІІІ Статуту ОСББ “НД-58» на виконання своїх повноважень голова правління укладає в межах своєї компетенції договори. Проте, ані статутом, ані загальними зборами не визначена компетенція голови правління щодо укладання договорів, а тому у нього немає жодних повноважень па укладання вище зазначених договору та угоди. Враховуючи вище викладене, позивач вказує, що договір правничої допомоги без номеру від 08.11.2024 та угода про падання правової допомоги без номеру від 26.08.2025 є не вчиненими (неукладеними). До заяви не додані оригінали або належним чином засвідчені копії платіжних інструкцій, які б підтверджували фактичне перерахування грошових коштів. Акт виконаних робіт № 000078 від 15.09.2025 до договору № 119 від 26.08.2025 на суму 9400,00 грн не підписаний виконавцем та клієнтом. Акт надання послуг №274 від 31.07.2025 на суму 6500,00 грн теж не підписаний, оскільки не зазначено посада, прізвище, ім'я та по батькові підписантів.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у справі суд дійшов висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
10.09.2025 рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1815/25 було відмовлено позивачу - ОСОБА_1 в задоволенні позову до відповідача - ОСББ “НД-58» про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ НД-58 від 21.03.2021, оформлені протоколом № 10 загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідачем у поданому до суду відзиві на позову заяву (вих..б/н від 10.07.2025) було визначено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат відповідача на професійну правничу допомогу в господарському суді першої інстанції у розмірі 20 000,00 грн.
Представником відповідача у засіданні з розгляду справи по суті 10.09.2025 зазначено, що у визначеному ГПК України порядку буде подана заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та відповідні докази, і така заява представника відповідача відображена у протоколі судового засідання від 10.09.2025.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судом встановлено, що при прийнятті рішення у даній справі не вирішено питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем.
Згідно із ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Виходячи з аналізу вказаних статей суд дійшов висновку про те, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.
Відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою ними послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що 08.11.2024 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “НД-58» (відповідач у справі, Клієнт за договором) та Адвокатським об'єднанням “Юридична компанія Радник» (Адвокатське об'єднання за договором) укладено договір про надання правничої допомоги (договір).
За умовами п. 1.1. договору Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову (правничу) допомогу з питань захисту прав та інтересів Клієнта у судах всіх ланок, у всіх державних органах, перед юридичними та фізичними особами, органами виконавчої служби , з питань, визначених у додаткових угодах.
Згідно з п. 2.1. договору, правова допомога надається у наступних формах: 1) надання правової інформації, консультації і роз'яснення з правових питань; 2) складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) представництво інтересів Клієнта у судах спід час здійснення цивільного судочинства, а також в інших державних органах , перед фізичними та юридичними особами; 4) надання правової допомоги під час виконання судового рішення.
Відповідно до п. 4.1. договору, за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар, згідно з домовленістю сторін.
За умовами п. 4.2. договору за результатами надання правової допомоги, за необхідності та ініціативи однієї із сторін, з метою дотримання вимог бухгалтерського обліку. Може складатися акт, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням правової допомоги та її вартість, раніше визначений цим договором або у додаткових угодах до нього.
Згідно з п. 4.3. договору оплата коштів на рахунок Адвокатського об'єднання та відсутність заперечень проти змісту акту протягом 2 днів з моменту його отримання Клієнтом, свідчить про повне надання правових послуг…
Пунктом 4.4. договору визначено, що для цілей стягнення витрат на правничу допомогу у судовому процесі акт про надання правничої допомоги не є документом, що підтверджує понесення таких витрат, а є документом бухгалтерського обліку. Оплата коштів на рахунок Адвокатського об'єднання є єдиним та достатнім доказом понесення витрат на правничу допомогу.
На виконання умов договору між Клієнтом та Адвокатським об'єднанням підписано та скріплено печатками сторін Акт надання послуг № 274 від 31.07.2025, згідно якого сторонами досягнуто згоди стосовно надання Адвокатським об'єднанням наступних послуг:
1) складання та подання відзиву по справі № 908/1815/25 - вартість послуги 4000,00 грн,
2) складання та подання відповіді на відзив по справі № 908/1815/25 - вартість послуги 2500,00 грн. Загальна сума 6500,00 грн.
В Акті зазначено, що претензії по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) відсутні.
Варто зауважити, що при оформленні Акту надання послуг № 274 від 31.07.2025 сторонами було допущено описку в найменуванні послуги №2. Фактично суд отримав за допомогою підсистеми “Електронний суд» 10.07.2025 - відзив на позову заяву (від представника відповідача адвоката Штабовенко Д.В.), 24.07.2025 - заперечення на відповідь на відзив (від представника відповідача адвоката Штабовенко Д.В.).
Платіжною інструкцією № 983 від 05.08.2025 відповідачем на рахунок Адвокатського об'єднанням “Юридична компанія Радник» було сплачено 3500,00 грн, платіжною інструкцією № 996 від 03.09.2025 - 3000,00 грн.
26.08.2025 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “НД-58» (Клієнт за угодою) та Адвокатським об'єднанням “Практіс» (Адвокатське об'єднання за угодою) укладено угоду № 119 про надання правової допомоги (угода).
За умовами п. 1.1. угоди Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе обов'язки надавати правову допомогу Клієнту відповідно до закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та норм діючого процесуального законодавства, бути його представником у судах цивільних, адміністративних, господарських , кримінальних справах (кримінальних провадженнях), справах про адміністративні правопорушення, в рамках яких Клієнт виступає як позивач, відповідач або третя особа, свідок, потерпілий, підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений, правопорушник, боржник, стягувач тощо, з усіма правами, наданими діючим законодавством відповідній особі; перед органами та посадовими особами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, з усіма правами, наданими стягувачу, боржнику, тощо, а також бути його представником у взаємовідносинах із будь якими підприємствами, установами, організаціями, державними органами та органами місцевого самоврядування, тощо, а Клієнт зобов'язується сплатити Адвокатському об'єднанню гонорар, а також відшкодувати фактичні витрати Адвокатського об'єднання, пов'язані із виконанням прийнятого доручення.
У п. 1.2. угоди визначено, що для надання правничої (юридичної) допомоги Клієнту Адвокатське об'єднання призначає адвоката Желтобрюхова Володимира Володимировича (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 347 від 21.07.2017, рішення Запорізької КДКА № 19 від 27.11.2001).
У розділі 2 угоди сторони погодили взаємні права та обов'язки.
Згідно з п. 2.1. угоди права Адвокатського об'єднання, як представника учасника процесу, регулюються нормами Конституції України та процесуальних кодексів Україні, до яких , у тому числі, але не обмежуючись, належать:
- право подачі і підписання позовної заяви, апеляційної і касаційної скарги, будь-яких інших заяв , клопотань і скарг, подачі і підписання відгуків, заперечень на позовну заяву (апеляційну, касаційну скаргу), пояснень, зустрічної позовної заяви, будь-яких листів і повідомлень , а також документів, доданих до позовної заяви, відзиву на позовну заяву і до зустрічної позовної заяви, уточнень , доповнень до цих документів; копії позовної заяви, апеляційних і касаційних скарг іншим учасникам процесу;
- право участі в судових засіданнях, включаючи засідання апеляційної і касаційної інстанцій…,
- право подачі заяв і клопотань, надання доказів і участь в дослідженні доказів, представлення пояснень;
- право укладання мирової угоди, зміни підстав і предмета позову, розмірів позовних вимог, оскарження судових рішень , ухвал і постанов в апеляційній і касаційній інстанціях, а також у будь-якій іншій інстанції і в будь-якому іншому порядку, передбаченому законодавством… та ін.
Розділом 3 угоди сторони передбачили винагороду та порядок розрахунків.
Отже, винагорода за даною угодою визначається згідно із додатком до цієї угоди (п. 3.1.). Оплата винагороди та компенсування фактичних витрат проводиться на підставі акту наданих послуг (п. 3.2.).
Сам текст угоди не містить відомостей про визначення сторонами вартості послуг, що надаються Адвокатським об'єднанням, або ж посилань на те, що вартість визначається за актом виконаних робіт (наданих послуг). Сторони вказали в п. 3.1 угоди, що питання стосовно винагороди визначається у додатку до угоди.
У той же час відповідачем не надано суду будь-яких додатків до угоди № 119 про надання правової допомоги від 26.08.2025, які б свідчили про визначення сторонами угоди винагороди, яку відповідач має сплатити Адвокатському об'єднаю за надання правової допомоги в межах даної угоди.
Суду був наданий акт виконаних робіт № 000078 від 15.09.2025 до угоди № 119 від 26.08.2025, згідно з яким Адвокатським об'єднанням були надані Клієнту наступні послуги за такою вартістю:
1) 28.08.2025 - представництво: підготовка та подання до суду клопотання про відкладення судового засідання та ознайомлення з матеріалами справи: кількість годин - 1, ставка - 400,00 грн, сума - 400,00 грн;
2) 28.08.2025 - представництво: ознайомлення з матеріалами справи із виготовленням фотокопій: кількість годин - 1, ставка - 1000,00 грн, сума - 1000,00 грн;
3) 28.08.2025 - представництво: участь в СЗ. НД-58. Волков. Рішення 2021. Горохов І.С. № 908/1815/25: кількість годин - 1, ставка - 2000,00 грн, сума - 2000,00 грн;
4) 04.09.2025 - представництво: участь в СЗ. НД-58. Волков. Рішення 2021. Горохов І.С. № 908/1815/25: кількість годин - 1, ставка - 2000,00 грн, сума - 2000,00 грн;
5) 04.09.2025 - представництво: підготовка та подання до суду додаткових письмових пояснень: кількість годин - 1, ставка - 1000,00 грн, сума - 1000,00 грн;
6) 10.09.2025 - представництво: участь в СЗ НД-58. Волков. Рішення 2021. Горохов І.С. № 908/1815/25: кількість годин - 1, ставка - 2000,00 грн, сума - 2000,00 грн;
7) 15.09.2025 - представництво: підготовка та подання до суду заяви про ухвалення додаткового рішення: кількість годин - 1, ставка - 1000,00 грн, сума - 1000,00 грн. Загальна сума 9400,00 грн.
В акті зазначено, що послуги з надання правової (правничої) допомоги були надані якісно та відповідно до домовленості сторін. Клієнт на має зауважень до повноти, якості, обсягу, своєчасності та ціни за цим актом правової (правничої) допомоги.
Акт виконаних робіт № 000078 від 15.09.2025 був наданий до суду на двох аркушах, і підписи сторін, скріплені печатками, містяться на другому аркуші акту.
На оплату послуг з надання правничої допомоги Адвокатським об'єднанням виставлено відповідачу рахунок № 000078 від 15.09.2025 на суму 9400,00 грн зі строком оплати до 20.09.2025.
Станом день ухвалення додаткового рішення доказів сплати відповідачем вказаного рахунку суду не надано.
При цьому відсутність документів про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки) не можуть бути підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. З урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 по справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Відповідач просить стягнути понесені ним витрати на професійну правничу допомогу за договором від 08.11.2024 в сумі 6500,00 грн, докази понесення яких відповідачем надано суду. А також в сумі 9400,00 грн за угодою № 119 від 26.08.2025, докази понесення яких наразі відсутні.
Позивач просить суд відмовити в задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.
Однак твердження позивача про відсутність у голови правління ОСББ “НД-58» Клепакова С.О. повноважень на укладання договору про надання правничої допомоги від 08.11.2024 та угоди № 119 про надання правової допомоги від 26.08.2025 суд не приймає у зв'язку із наступним.
Згідно наявної в матеріалах справи копії статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “НД-58», на виконання своїх повноважень голова правління діє без доручення від імені об'єднання та укладає в межах своєї компетенції договори та вчиняє інші правочини, відповідно до рішень правління.
Відповідно до відповіді № 1479925 від 16.06.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку НД-58 є Клепаков Сергій Олександрович, який може вчиняти від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо. Обмеження щодо вчинення договорів від імені юридичної особи відсутні.
Договір про надання правничої допомоги від 08.11.2024 та угода № 119 про надання правової допомоги від 26.08.2025 були підписані від імені Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “НД-58» головою правління Клепаковим С.О., що узгоджується із наданими йому Статутом ОСББ повноваженнями.
На виконання умов договору від 08.11.2024 представництво інтересів ОСББ “НД-58» здійснював адвокат Штабовенко Д.В., на виконання умов угоди № 119 про надання правової допомоги від 26.08.2025 - представництво інтересів ОСББ “НД-58» здійснював адвокат Желтобрюхов В.В.
Перевіривши документи на підтвердження повноважень щодо представництва, у т.ч. договір та угоду, судом були допущені до участі у справі № 908/1815/25 в якості представників ОСББ “НД-58» спочатку адвокат Штабовенко Д.В. (подавав відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив), у подальшому і адвокат Желтобрюхова В.В. (приймав участь в засіданнях суду 28.08.2025, 04.09.2025, 10.09.2025; подавав додаткові пояснення у справі від 04.09.2025).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Не надання відповідачем на час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, доказів повної сплати таких витрат, не є підставою для відмови у стягненні документально підтверджених понесених витрат на професійну правничу допомогу.
З наданої копії акту від 15.09.2025 вбачається, що його підписано від Адвокатського об'єднання «Практіс» Желтобрюхов Володимир Володимирович, а від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НД-58» Клепаков Сергій Олександрович.
Не зазначення в акті надання послуг № 274 від 31.07.2025 прізвищ, ім'я та по батькові осіб, які його підписали, не впливає на фактичне надання послуг та їх обсяг, оскільки їх надання підтверджується наданими відповідачем заявами по суті справи, які оплачені замовником. Також, акт скріплено печатками сторін за договором.
Щодо заперечень позивача щодо не співмірності заявлених відповідачем до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Відповідно до положень частин п'ятої, шостої статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Виходячи зі змісту наведених вище положень статті 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Разом з тим, у частині п'ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії/ бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов'язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України.
Такий обов'язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладено в пунктах 33-34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду, суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц);
- суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Наведена вище правова позиція викладена у постанові Верховного суду в складі суддів об'єднаної палата Касаційного господарського суду в постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.
Відповідач просить стягнути з позивача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 900,00 грн.
В акті виконаних робіт № 000078 від 15.09.2025 підписаного між Адвокатським об'єднанням «Практіс» та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «НД-58» однією з послуг визначено - «підготовка та подання до суду заяви про ухвалення додаткового рішення» - 1000,00 грн, 15.09.2025.
Верховний суд у складі суддів об'єднаної палата Касаційного господарського суду в постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 в пункті 6.32 дійшов висновку про те, що з огляду на викладене в мотивувальній частині цієї постанови (пункти 6.6.- 6.27.) об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступає від вказаного вище правового висновку Верховного Суду та наголошує, що заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
У вказаному акті також наведено послугу з підготовки та подання до суду додаткових пояснень - 1000,00 грн.
Відповідно до статті 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої сторони щодо позову або відзиву.
Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним, ч. 5 ст. 161 ГПК України.
Додаткові пояснення, які надані до суду, подані представником відповідача з власної ініціативи і не були обов'язковими.
В засіданні 04.09.2025 оголошувалась перерва, оскільки відповідач не забезпечив наявність оригіналів документів, на які сторони посилались в обґрунтування своїх позицій.
Таким чином, суд не вбачає підстав для покладення вказаних витрат на позивача.
Також суд зазначає, що позивачем у даній справі виступає фізична особа та відшкодування повної вартості матиме надмірний фінансовий тягар для позивача.
У вирішенні питання чи є розмір витрат відповідача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, суд ураховує обставини справи, зокрема: суб'єктний склад (з позовом у даному спорі звернулась фізична особа); характер спірних правовідносин (визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ, оформлене протоколом); правові дії та позиції сторін спору у справі, висновки Верховного Суду щодо застосування положень частин п'ятої - сьомої, дев'ятої статті 129 ГПК України; критерії Європейського суду з прав людини (відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір).
Суд, керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також ураховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку не присуджувати відповідачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правничу допомогу в суді, що заявлені до стягнення.
З урахуванням безпідставності наведених вище наданих окремих послуг з правової допомоги, суд також вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 6950,00 грн. Заява підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 221, 236 - 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “НД-58» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1815/25 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “НД-58» (69091, м. Запоріжжя, вул. Пластова (колишня назва - Немировича - Данченка), буд. 58; ідентифікаційний код юридичної особи: 40378146) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6950,00 (шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.). Видати наказ.
В іншій частині заяви відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення підписаний 10 жовтня 2025 року.
Суддя І. С. Горохов