номер провадження справи 4/87/25
06.10.2025 Справа № 916/2366/25
м.Запоріжжя Запорізької області
за позовом Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради, (65026, м. Одеса, вул. Гавана, буд. 1)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, каб. № 8)
про стягнення 1 560 563,25 грн.
Суддя Зінченко Н.Г.
при секретарі судового засідання Батрак М.В.
За участю представників сторін:
від позивача - Гудз С.С., на підставі довіреності б/н від 11.09.2025 (в режимі відеоконференції);
від відповідача - не з'явився.
03.07.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до Господарського суду Запорізької області згідно ухвали Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 у справі № 916/2366/25 за підсудністю надійшла позовна вих. б/н від 16.06.2025, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 16.06.2025, (вх. № 2226/08-07/25 від 03.07.2025) Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради, м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», м. Запоріжжя про стягнення 1 518 822,50 грн. збитків за непоставлений товар за договором про закупівлю № 643 від 19.07.2024та 41 740,75 грн. штрафу, що разом становить 1 560 563,25 грн.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2025 справу № 916/2366/25 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2366/25, присвоєний номер провадження справи 4/87/23, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.08.2025.
Разом з позовною заявою через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла заява Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради, м. Одеса вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 16.06.2025, (вх. № 13628/08-08/25 від 03.07.2025) про вжиття заходів забезпечення позову, якою позивач на підставі ст., ст. 136-139 ГПК України просить суд вжити заходи забезпечення позовушляхом:накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС»; - накладення арешту на грошові кошти, розміщенні на банківських рахунках в банківських установах, які відкриті на ім'я та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС».
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.07.2025 заяву Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради, м. Одеса вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 16.06.2025, (вх. № 13628/08-08/25 від 03.07.2025) про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово кредитних установах, у межах ціни позову в сумі 1 560 563,25 грн., до постановлення у даній справі рішення суду та набрання ним законної сили. В іншій частині в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.08.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/2366/25 та відкладено підготовче засідання на 09.09.2025.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.09.2025 закрито підготовче провадження у справі № 916/2366/25 та призначено справу до розгляду по суті на 06.10.2025.
Судове засідання 06.10.2025 проводилося в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
До системи відеоконференцзв'язку 06.10.2025 приєднався представник позивача, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд завчасно не повідомив.
Про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 06.08.2025 та ухвалою суду від 02.08.2023 та від 09.09.2025, які направлялись йому до електронного кабінету.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду від 07.07.2025 про відкриття провадження у справі № 916/2366/25 доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» - 08.07.2025 15:20, про що свідчить наявна в матеріалах справи Довідка Господарського суду Запорізької області про доставку електронного листа.
Відповідно ухвала суду від 06.08.2025 - 07.08.2025 19:32, ухвала суду від 09.09.2025 - 10.09.2025 18:36.
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до «Електронного кабінету» в розділі «Моїсправи».
Передбачена частиною 10 розділу 1. Підсистема «Електронний кабінет» Положення, наявне в матеріалах справи підтвердження доставлення заявнику електронної копії оскаржуваної ухвали на його електронну пошту свідчить про належність повідомлення сторони.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 916/2366/25.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Також судом зазначається, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вирішив за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні 06.10.2025 за відсутністю відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню спору.
В судовому засіданні 06.10.2025 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням ст., ст. 22, 530, 549, 598, 599, 611,628, 629, 651, 653, 655, 663, 712 ЦК України, договором про закупівлю № 643 від 19.07.2024, на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 1 518 822,50 грн. збитків за непоставлений товар та 41 740,75 грн. штрафу, що разом становить 1 560 563,25 грн.
Ухвалою суду від 07.07.2025 у справі № 916/2366/25 відповідачу запропоновано у строк до 24.07.2025, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.
Відзив на позовну заяву на адресу суду від відповідача не надходив, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У зв'язку із не поданням відповідачем відзиву на позовну заяву відповідь на відзив на позовну заяву від позивача не надходила.
Розглянувши зібрані у справі письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд
19.07.2024 між Комунальним некомерційним підприємством «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради(Замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (Постачальник, відповідач у справі) був укладений Договір про закупівлю товарів № 643(далі Договір).
Згідно п. 1.1 вказаного договору, Відповідач, зобов'язується передати у власність Позивачабензин А-95 (Євро-5) та дизельне паливо (Євро-5) за кодом ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти відповідно до умов цього Договору у вигляді паливних талонів, а Позивач зобов'язании? прии?няти у власність товар та оплатити и?ого ціну на умовах, передбачених Договором.
Згідно п. 1.2 Договору кількість, асортимент та ціна товару визначається у Специфікаціі? (Додаток №1 до Договору).
Оплата проводиться Покупцем протягом 15 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної. (п.4.1 Договору).
Пунктом 5.1 Договору, сторони передбачили строк поставки товару - з моменту підписання Договору до 31.12.2024.
Згідно п. 5.3 Договору, місцем поставки палива є: АЗС Постачальника відповідно до додатку №2 до Договору.
Постачальник гарантує, що зможе забезпечувати відпуск палива на АЗС у випадку екстрених відключень електропостачання(п. 5.12 Договору).
Відповідно до п. 6.3.1 Договору, Відповідач зобов'язании? забезпечити поставку товару у строки і на умовах, встановлених Договором.
Відповідно до п. 8.1 Договору Договір набирає чинності з дня підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2024 року, а в частині виконання зобов?язань діє до повного їх виконання.
Сторонами підписано Специфікацію №1 (Додаток № 1 до Договору), в якій вказані: найменування товару - Дизельне паливо та Бензин А-95, його кількість 70 550 літрів та 13 450 літрів відповідно, ціна за одиницю 49,00 грн. та 53, 50 грн. відповідно, та загальна вартість з ПДВ 3454500,00 грн. та 719 575, 00 грн., а всього загальній сумі 4 174 075, 00 грн.
Матеріали справи свідчать, що сторонами були складені та підписані наступні видаткові накладні:
- № 0010/0001571 від 19.07.2024 на товар Дизпаливо у кількості 30000,00 літрів загальною вартістю 1470000,00 грн з ПДВ;
- № 0010/0001691 від 01.08.2024 на товар Дизпаливота Бензин А-95 у кількості 40500,00 літрів та 13450, 00 літрів загальною вартістю 2704075,00 грн з ПДВ.
Позивачем здійснено оплату за паливно-мастильні матеріали, а саме: за платіжною інструкцією № 23395 від 19.07.2024 на суму 1470000, 00 грн. та за платіжною інструкцією№ 23841 від 01.08.2024 на суму 2704075, 00 грн.
Як зазначено у позові, після надання (видачі) відповідачем талонів на бензин А-95 на підставі вищезазначеного Договору про закупівлю товарів, позивач не мав змоги отримати придбані паливно-мастильні матеріали за талонами, оскільки при зверненні до автозаправних станцій мережі «АВІАС» працівники цієї мережі відмовлялись здійснити заправлення автомобілів позивача, посилаючись на відсутність палива.
У зв'язку з вказаним обставинами, як вказує позивач, залишились невикористаними талони на бензин А-95 на 4915 літрів на суму 262 952, 50 грн. та дизельне паливо в кількості 25630 літрів на суму 1 255 870, 00 грн., що разом становить 1 518 822, 50 грн.
04.04.2025 позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 934, в якій позивач у зв'язку із неможливістю отримувати паливно-мастильні матеріали через відмову на автозаправних станціях у заправці автомобільного транспорту позивача, просив здійснити повернення вартості невикористаних талонів на паливо та сплатити штрафні санкції.
Претензія позивача залишилась без відповіді та задоволення.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товару за попередньо оплаченими талонами/скретч-картами у визначені договором спосіб та строк і, як наслідок, повернення вартості невикористаних талонів на паливо відповідачем не здійснено, стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
За ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що оплата проводиться Покупцем протягом 15 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної.
Матеріали справи містять докази перерахування позивачем відповідачу попередньої оплати в розмірі 4 174 075, 00грн.
Відповідач передав позивачеві довірчі документи (скретч-картки) на придбання палива (дизпаливо, бензину А-95), про що свідчать видаткові накладні та специфікація відпущених скетч-карток на нафтопродукти по купюрах.
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та авто газозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п.3 Правил).
Згідно з п.9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжнихзасобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві вобов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми наповну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з п.3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п.10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.
З огляду на викладене, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Аналіз наявних в матеріалах справи документів свідчить про не повну поставку відповідачем товару за договором № 643 від 19.07.2024.
В позовній заяві позивач в якості нормативного обґрунтування заявлених позовних вимог помилково посилається на ст. 22 ЦК України та зазначає, що сума в розмірі 1 518 822, 50 грн. є збитками.
При цьому, саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Господарським судом під час розгляду даної справи досліджено докази, надані позивачем до позовної заяви, встановлено обставини, про які зазначив позивач, та надано правову кваліфікацію спірним правовідносинам.
Так, зі встановлених судом обставин вбачається, що грошова сума, яку просить стягнути позивач з відповідача, є попередньою оплатою, яка сплачена позивачем, на яку відповідач не передав товар у встановлений строк.
Відтак, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню ст. 693 ЦК України. При цьому, як зазначено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, суди, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Відтак, господарський суд відхиляє посилання позивача на ст. 22 ЦК України, оскільки такі норми застосовані позивачем помилково.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його в установлений строк.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі формі позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року по справі №918/631/19.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що відповідач не дотримався встановлених договором № 643 від 19.07.2024 умов щодо передачі товару позивачеві в обумовленій кількості, відтак у нього виник обов'язок повернути суму грошових коштів, сплачених позивачем в якості попередньої оплати за товар, який не переданий відповідачем.
Відповідач заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, доказів своєчасної поставки товару на суму отриманої передоплати або повернення суми попередньої оплати за непоставлений товар в розмірі 1 518 822, 50 грн. суду не надав.
Враховуючи вище встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1 518 822, 50 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.
За порушення відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної поставки/передачі товару позивачем, заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 41 740,75 грн.
За приписами ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно п. 5.11 Договору, у разі неможливості отримання Покупцем товару відповідно до графіку роботи АЗС, або відсутності належного товару на АЗС Постачальника більше 1 доби з обставин, залежних від постачальника, Постачальник сплачує штраф у розмірі 1% (одного) відсотку від суми цього Договору.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок суми штрафу, суд вважає, що розрахунок виконаний правильно.
За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача штрафу в сумі 41 740,75 грн. заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати зі сплати сплатусудового збору за подання позовної заяви та за подання заяви про забезпечення позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради, м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», м. Запоріжжяпро стягнення 1 560 563,25 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, каб. № 8, ідентифікаційний код юридичної особи 40308189) на користь Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради, (65026, м. Одеса, вул. Гавана, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 20991240) 1518 822 (один мільйон п?ятсот вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 50 коп. вартості непоставленого товару, 41 740 (сорок одну тисячу сімсот сорок) грн. 75 коп. штрафу, 18 726 (вісімнадцять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 76 коп. судових витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви та 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судових витрат на сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову. Видати наказ.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 10» жовтня 2025 р.
Суддя Н.Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.