майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"03" жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/627/25
Господарський суд Житомирської області у складі
судді Лозинської І. В.,
секретар судового засідання: Шовтюк І. В.
за участю представників сторін:
- від позивача: Бернацька О. В., довіреність №133 від 12.12.2024 (в режимі відеоконференції)
- від відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Комунального підприємства "Озерне" Новогуйвинської селищної ради
про стягнення 9889416,62 грн,
У засіданні суду оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення господарського суду та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.
Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 12386233,79 грн боргу за договором постачання природного газу № 5224-ТКЕ(23)-10 від 02.10.2023 з жовтня 2023 р. по березень 2024 р., а також судового збору.
Ухвалою від 14.05.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 12.06.2025 о 12:00 (а. с. 110).
08.07.2025 до суду від відповідача надійшло пояснення у справі з додатками щодо причин виникнення заборгованості з доказами часткової сплати боргу після відкриття провадження у справі на загальну суму 5108209,93 грн (а. с. 129 - 138).
11.07.2025 до суду від позивача надійшла заява від 11.07.2025 про зменшення позовних вимог (вх. г/с №01-44/2072/25) на суму 2496784,02 грн у зв'язку із сплатою вказаної суми відповідачем після пред'явлення позову, а також повернення у зв'язку з цим частини судового збору у розмірі 29961, 41 грн (а. с. 141 - 147).
Ухвалою від 14.07.2025 господарський суд продовжив підготовче провадження у справі по 12.08.2025, призначив підготовче засідання для розгляду справи та заяви позивача про зменшення позовних вимог, повернення судового збору (а. с. 150).
Відповідними ухвалами від 31.07.2027 господарський суд постановив (а. с. 163 - 165):
- закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 2496817,17 грн основного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору та вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача на користь позивача 9889416,62 грн боргу;
- повернути позивачу з Державного бюджету України 29961,81 грн судового збору;
- закрити підготовче провадження та призначити справу №906/627/25 до судового розгляду по суті на 03.09.2025 о 10:00, забезпечити участь повноважного представника позивача в засіданні суду в режимі відеоконференції.
02.09.2025 до суду від відповідача надійшла заява з копіями довідок від 02.09.2025, відповідно, №212 та №213, про оплату станом на 01.09.2025 та щодо різниці в тарифах (а. с. 168 - 171).
Ухвалою від 03.09.2025 господарський суд розгляд справи по суті відклав на 03.10.2025 о 10:00, витребував у позивача відповідну процесуальну заяву щодо закриття провадження у справі в частині сплаченого відповідачем боргу під час підготовчого провадження у справі №906/627/25 (а. с. 175).
03.10.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунку боргу станом на 02.10.2025, відповідного до якого його сума складає 9877744,23 грн (а. с. 177 - 189).
Представник позивача в засіданні суду в режимі відеоконференції повідомила про підтримання позовних вимог з урахуванням відомостей щодо суми боргу, зазначеної у клопотанні від 03.10.2025.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, повноважного представника в засідання суду не направив; про дату і час засідання суду повідомлявся шляхом направлення ухвал господарського суду в електронному вигляді в його електронний кабінет, згідно з довідками про доставку електронного листа (а. с. 111, 127, 151, 166, 176).
У зв'язку з цим слід зазначити, що згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін спору, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача в режимі відеоконференції, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору, господарський суд
1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
02.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник, позивач) та Комунальним підприємством "Озерне" Новогуйвинської селищної ради (споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу №5224-ТКЕ(23)-10 (далі - договір) (а. с. 10 - 17), відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов'язується поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні пп. 1) пункту 4 положення, природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з 01.09.2023 по 15.04.2024 (включно) в кількості 2002,89261 тис. куб. метрів, в тому числі, по місяцях, згідно з визначеним сторонами графіком (п. 2.1 договору).
Згідно з п. 3.1 договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
За п. 3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Згідно з п. 3.5.1 договору споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 7-го (сьомого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, по два примірники актів приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акти), підписані уповноваженим представником споживача, а саме: акт на Обсяг 1 (фіксований), акт на Обсяг III (фіксований) та акт на Обсяг II. В актах зазначаються фактичні обсяги використання природного газу, які визначаються з урахуванням вимог п. 2.1, 2.2.3 та 3.5.2 цього договору, їх ціна (визначається відповідно до розділу 4 цього договору) та вартість.
Як погоджено сторонами у п. 3.5.4 договору, постачальник протягом 3-х (трьох) робочих днів з дати одержання актів зобов'язується повернути споживачу по одному примірнику оригіналів актів, підписаних уповноваженим представником постачальника або надає обгрунтовану відмову від підписання акту.
Після підписання сторонами актів приймання-передачі, замовлені обсяги природного газу за договором вважаються скоригованими.
У розділі 4 договору сторони встановили ціни на природний газ, який постачається.
Відповідно до п. 5.1 договору, споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов пп. 3.5.3 п. 3.5 договору.
За п. 5.4 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 договору.
Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п. 5.1 цього договору.
За п. 13.1 договору він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє до 15.04.2024 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до нього.
31.01.2024 між сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору, якою сьомий та восьмий абзаци п. 3.3 розділу 3 "Порядок та умови передачі природного газу" договору викладено у новій редакції; зупинено дію п. 5.2 Розділу 5 "Порядок та умови проведення розрахунків" договору (а. с. 18).
Позивач на виконання умов договору, у період з жовтня 2023 р. по березень 2024 р поставив відповідачу природний газ на загальну суму 14998049,70 грн, що підтверджується такими актами приймання-передачі природного газу, підписаними сторонами: (а. с. 19 - 24):
- від 31.10.2023 за жовтень 2023 року на суму 166538,75 грн;
- від 30.11.2023 за листопад 2023 року на суму 2047649,54 грн;
- від 30.11.2023 за листопад 2023 року на суму 393306,12 грн;
- від 31.12.2023 за грудень 2023 року на суму 2351005,03 грн;
- від 31.12.2023 за грудень 2023 року на суму 921637,67 грн;
- від 31.01.2024 за січень 2024 року на суму 2502682,78 грн;
- від 31.01.2024 за січень 2024 року на суму 1557126,34 грн;
- від 29.02.2024 за лютий 2024 року на суму 2199327,29 грн;
- від 29.02.2024 за лютий 2024 року на суму 361909,52 грн;
- від 31.03.2024 за березень 2024 року на суму 1668455,18 грн;
- від 31.03.2024 за березень 2024 року на суму 828411,48 грн.
Відповідно до виписок з системи дистанційного обслуговування Державної казначейської служби України, відповідачем здійснено часткову оплату природного газу на загальну суму 2611815,91 грн (а. с. 25 - 103).
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором постачання природного газу №5224-ТКЕ(23)-10 від 02.10.2023 в частині проведення своєчасної оплати, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 12386233,79 грн боргу, а також судового збору.
Ухвалою від 31.07.2027 господарський суд закрив провадження у справі в частині стягнення з відповідача 2496817,17 грн основного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору та постановив вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача на користь позивача 9889416,62 грн боргу.
Враховуючи вищевикладене, предметом розгляду даної справи станом на дату прийняття рішення господарським судом, є зазначені вище вимоги позивача.
У поясненнях від 08.07.2025 відповідачем, серед іншого, було визначено суму основного боргу у розмірі 9889939,77 (а. с. 129 - 138).
2. Норми права, які застосував Господарський суд Житомирської області.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України)
За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
У ч. 1 ст. 692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
3. Щодо закриття провадження у справі №906/627/25 в частині стягнення з відповідача 11672,39 грн основного боргу.
ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" у клопотанні від 03.10.2025 повідомляє, що відповідачем було частково погашено основну заборгованість, тому станом на 02.10.2025 сума боргу за договором складає 9877744,23 грн (а. с. 177, 178).
Як встановлено судом, у період з серпня по вересень 2025 року відповідач частково погасив заявлену до стягнення заборгованість на загальну суму 11672,39 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами (а. с. 180-189).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Беручи до уваги вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 11672,39 грн основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
4. Висновок господарського суду за результатами розгляду справи.
На виконання умов договору, позивач у період з жовтня 2023 р. по березень 2024 р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 14998049,70 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані обома сторонами (а. с. 19 - 24).
Відповідач до звернення позивача до суду з цим позовом здійснив часткову оплату за поставлений природній газ на загальну суму 2611815,91 грн (а. с. 25 - 103).
Після відкриття провадження у справі, відповідачем частково погашено заявлену до стягнення заборгованість на загальну суму 2508489,56 грн, у зв'язку з чим суд закрив провадження у справі в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Враховуючи наведене, наявність заборгованості у комунального підприємства перед позивачем в сумі 9877744,23 грн підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Як визначає ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача в частині стягнення 9877744,23 грн боргу за договором постачання природного газу №5224-ТКЕ(23)-10 від 02.10.2023 підлягають задоволенню.
5. Щодо стягнення судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Приписами ч. 2 ст. 123 ГПК України унормовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, у зв'язку з задоволенням позову, суд прийшов до висновку покласти витрати по сплаті судового збору на відповідача.
У матеріалах справи є копія платіжної інструкції №0000027871 від 09.05.2025, що підтверджує сплату позивачем судового збору у розмірі 148634,81 грн (а. с. 8).
Ухвалою від 31.07.2025 господарський суд повернув позивачу з Державного бюджету України 29961,81 грн судового збору.
Беручи до уваги закриття провадження у даній справі в частині стягнення з відповідача 11672,39 грн основного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 118532,93 грн.
Позивач має право на повернення з Державного бюджету України сплаченої суми судового збору у розмірі 140,07 грн за його заявою, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", шляхом постановлення відповідної ухвали господарського суду.
Керуючись ст. 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Закрити провадження у справі №906/627/25 в частині стягнення з Комунального підприємства "Озерне" Новогуйвинської селищної ради 11672,39 грн боргу.
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з Комунального підприємства "Озерне" Новогуйвинської селищної ради (12443, Житомирська область, Житомирський район, селище Озерне, вул. Авіаційна, буд. 57; код ЄДРПОУ 35185011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 42399676)
- 9 877 744,23 грн боргу;
- 118532,93 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 10.10.25
Суддя Лозинська І.В.
Віддрукувати:
1 - до справи
2, 3 - сторонам "Електронний суд"