вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.10.2025м. ДніпроСправа № 904/4352/25
За позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпро
До: Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг
Про: стягнення 83 921,88грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Без участі представників сторін
АТ «Українська залізниця» в особі РФ «Придніпровська залізниця» (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПрАТ «ПівнГЗК» (відповідач) про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 72 739,68грн. та збору за зберігання вантажу у розмірі 11 182,20грн.
Ухвалою суду від 11.08.25р. відкрите провадження у справі №904/4352/25 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.
ПрАТ «ПівнГЗК» (відповідач) заперечує проти позовних вимог та вказує, що в спірний період вагони подавались з порушенням умов договору про експлуатацію, понад добові заявки; телеграмним розпорядженням АТ «Українська залізниця» ЦМ-13/693 від 05.04.22р. затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовника послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів від обов'язків вносити плату за користування вантажними вагонами та зборів під час воєнного стану в Україні; позивачем нараховано плату за користування вагонами без урахування комендантського часу , який було запроваджено на території, на якій розташована станція призначення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд,
14.12.17р. між ПАТ «Українська залізниця» (правонаступником якого є АТ «Українська залізниця») в особі РФ «Придніпровська залізниця» (залізниця) та ПрАТ «ПівнГЗК» (власник колії) укладено договір №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПрАТ «ПівнГЗК», яка примикає до станції Терни і Рядова Регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ «Укрзалізниця», відповідно до умов якого, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає до станції Терни стрілками №№2, 4, 6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою № 8 до колії № VI станції Рядова. Під'їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під'їзної колії є знаки «Межа під'їзної колії», які встановлено: по станції Терни біля: маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки №2 станції Терни; маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки № 4 станції Терни; маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни; по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки № 8 станції Рядова. (п. 1.).
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 268700 погонних метрів (п. 2.).Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (п. 4.) Здавання вагонів для під'їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється:
- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години;
- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години;
- вагони з небезпечними вантажами класу “ 1ВМ» - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;
- інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2.
У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом. (п. 5.).
Вагони, що прибули на станцію Терни Регіональної філії «Придніпровська залізниця» для ПрАТ «ПівнГЗК», подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Вагони, що прибули на станцію Рядова Регіональної філії «Придніпровська залізниця» для ПрАТ «ПівнГЗК», подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. (п. 6.).
Вагони на під'їзду колію ПрАТ «ПівнГЗК» передаються у кількості не більше 240 вісей (п. 7.).
Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (п. 8.).
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 11.) Для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,00 год (п. 12.)Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (п. 13.).
Власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1);
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії «ЄРЦ» (п. 14.).
Власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV «Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів» Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України (п. 15.) У п. 19 договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 23.12.17р. до 23.12.22р. включно.
Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано. Додатковою угодою №6 від 15.12.22р. до договору сторони продовжили термін дії договору до 22.06.23р. Додатковою угодою №7 від 15.06.23р. до договору сторони продовжили термін дії договору до 30.06.24р. Додатковою угодою №8 від 22.05.24р. до договору сторони продовжили термін дії договору до 30.06.25р.
Частиною першою статті 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Так, відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №45-00191023/2020-0001 від 01.07.20р. АТ «Укрзалізниця» засвідчило прийняття від ПрАТ «ПівнГЗК» заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило останньому про присвоєні йому коди: 1. відправника/одержувача 5344; 2. платника 2558000 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером (т. 1, а.с. 74).
Повідомлення підписано електронним підписом начальником відділу договорів та тарифів служби комерційної роботи та маркетингу РФ «Придніпровська залізниця» Дубовик Т.В. 01.07.20р. о 09:33.
Таким чином, 01.07.20р. між АТ «Українська залізниця» та ПрАТ «ПівнГЗК» було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що знаходиться у публічному доступі, відповідно до умов якого, предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.).
Надання послуг за цим договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами (п. 1.4.).
Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (п. 1.5.).
Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 договору (п. 1.10.).
Відповідно до п. 2.1 договору замовник зобов'язаний, зокрема, сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника (п. 2.1.4); відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п. 2.1.5); у строки, встановлені розд.4 договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги (п 2.1.7).
Відповідно до п.2.3 договору перевізник зобов'язаний, зокрема, приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації, розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та Збірнику тарифів (п. 2.3.2); складати документи, передбачені п. 1.3, 1.4 та розд. 4 договору, щодо нарахування сум платежів (п. 2.3.5).
Замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях не загального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (п. 3.4.).
Розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється відповідно п. 3.4.2 договору (п. 3.4.1.).
Згідно п. 3.4.2 договору плата за користування власними вагонами перевізника визначається за кожен вагон відповідно до їх типу за формулою:
Пвик = (Спл / 24) * tгод * kм, де:
Пвик. - плата за користування власними вагонами перевізника для відповідного типу вагонів;
Спл - ставка плати за використання власних вагонів перевізника для відповідного типу власних вагонів перевізника, грн / вагон за добу визначена в додатку 1-2 до договору;
24 - кількість годин у добі;
tгод - кількість годин користування вагоном перевізника для відповідного типу вагонів;
kм - коригуючий коефіцієнт, що застосовуються до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутного, контейнерного поїзда. Коефіцієнт встановлюються перевізником та зазначається в додатку 1-2 договору.
Моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в п. 3.4 договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами.
Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках вказаних в п. 3.4 договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами перевізника в частині, що не визначена договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами.
Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них (п. 3.4.3.).
Також плата за користування власними вагонами перевізника нараховується та сплачується замовником у випадку їх затримки під час перевезення з причин, що не залежить від перевізника. В таких випадках кількість годин затримки обліковується окремо по кожній станції затримки на підставі актів загальної форми ГУ-23 (п. 3.4.4.).
Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію (п. 12.1.).
Відтак, на момент виникнення спору між АТ «Українська залізниця» та ПрАТ «ПівнГЗК» були укладені та діяли договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії та договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
У січні 2025 року за залізничними накладними №№ 42030510, 41968926, 42030569, 42030551, 42030528, 39398490, 42030544, 41968900, 41968918, 41968892, 42030759, 42030775, 42030767, 42030783, 42030809, 42030791, 42030577, 42030585, 42030593, 42030601, 42049965, 42049890, 42050005, 42050013, 42068924, 42068106, 42033845, 42030833, 42030825, 42049874, 42084848, 42084749, 42084814, 42088385, 42068965, 42068957, 42068999, 42069013, 42084673, 42100461, 42100479, 42100495, 42100388, 42100503, 42100487, 42088393, 42100396, 42100438, 42100453, 42103226, 42103234, 42103259, 42111773, 42111765, 42100511, 42100537, 42100529, 42111799, 42103184, 42103168, 42111880, 42112250, 42112268, 42111823, 42111815, 42112276, 42111849, 42111872, 42111864, 42111831, 42112334, 42112359, 42112367, 42112375, 42112292, 42112284, 42112318, 42112300, 42112326, 42119990, 42120006, 42119552, 42120022, 42120030, 42119602, 42120014, 42119628, 42119974, 42119982, 42119968, 42129080, 42129098, 42129072, 42129148, 42129114, 42120071, 42120048, 42122226, 42120055, 42129064, 42129056, 42129361, 42129379, 42129403, 42129163, 42129452, 42129395, 42129320, 42129353, 42129346, 42129312, 42129619, 42129551, 42129650, 42129635, 42129668, 42129510, 42129528, 42129544, 42129536, 42163915, 42154450, 42129676, 42159848, 42163865, 42154351, 42154385, 42129684, 42154419, 42154443, 42180562, 42164061, 42164046, 42180570, 42163980, 42163915, 42163998, 42164020, 42164004, 42206797, 42206839, 42206805, 42206888, 42206847, 42206763, 42201756, 42206789, 42201897, 42206904, 42206912, 42206896, 42206987, 42207019, 42206979, 42206995, 42206938, 42206946, 42206953, 42206920, 42206961, 42210849, 42210823, 42210864, 42207035, 42210856, 42207043, 42207027, 42207050, 42210781, 42213181, 42213173, 42213207, 42213199, 42213132, 42213165, 42213140, 42213157, 42213256, 42213280, 42213215, 42213231, 46483863, 46483871, 46483889, 46498739, 42213298, 42213348, 42213371, 46229977, 46537056, 46537080, 46537064, 46537098, 46589297, 46528022, 46528014, 46528519, 46617890, 46617932, 46617841, 46617940, 46602009, 46617833, 46601977, 46618401, 46618484, 46618419, 46618021, 46618492, 46618039, 46618054, 29425, 29333, 70739, 29416, 29595, 68763, 29869, 29867, 29866, 29889, 29300, 29296, 29295, 29312, 29294, 70614, 29299, 70611, 29320, 70612, 70613, 29314, 29313, 70663, 70664, 70665, 70666, 70667, 70661, 780662, 628305, 29301, 29298, 70579, 70578, 70577, 29311 на адресу ПрАТ «ПівнГЗК» були прийняті до перевезення порожні власні вагони.
Згідно з зазначеними накладними станція та залізниця призначення Терни та Рядова Придніпровської залізниці. По прибутті вагонів на станцію призначення позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони.
Однак, на шляху прямування відповідно до вимог пунктів 9. 10 Правил користування вагонами ( затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02. 1999р. №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458 ) ці вагони було затримано по станції П?ятихатки - за наказами №128 від 24.01.2025, №129 від 24.01.2025, №134 від 24.01.2025, №136 від 24.01.2025, №142 від 25.01.2025, №143 від 25.01.2025, №144 від 25.01.2025, №152 від 27.01.2025, №154 від 27.01.2025 через зайнятість колій на станції призначення Терни з вини одержувача - ПрАТ «ПівнГЗК».
Накази про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення було видано через наявність на коліях станції призначення Терни неприйнятих ПрАТ «ПівнГЗК» вагонів, що надійшли на його адресу та які заважали залізниці виконувати технологічні операції з вантажами.
За фактом затримки станцією П'ятихатки у порядку, передбаченому пунктами 9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 57 від 24.01.2025, №55 від 24.01.2025, №58 від 24.01.2025, №53 від 24.01.2025, №61 від 24.01.2025, №60 від 24.01.2025, № 63 від 24.01.2025, № 62 від 24.01.2025, №65 від 25.01.2025, №64 від 25.01.2025, №66 від 25.01.2025, №65 від 26.01.2025, №67 від 25.01.2025, №66 від 26.01.2025, №69 від 27.01.2025, №68 від 27.01.2025, №71 від 27.01.2025, №70 від 28.01.2025; акти загальної форми ГУ-23 № 25264 від 24.01.2025, №25265 від 24.01.2025, №25271 від 24.01.2025, №25273 від 24.01.2025, №25279 від 25.01.2025, №25280 від 25.01.2025, № 25281 від 25.01.2025, №25304 від 27.01.2025, №25306 від 27.01.2025.
За п. 5 договору здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2
У книгах повідомлень форми ГУ-2 ст. Терни наявні усі записи, як про запланований час подачі вагонів, так і про представників відповідача, що прийняли повідомлення.
Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення представникам товариства вручено не пізніше двох годин після його отримання, як передбачає абз. 4 п. 10 Р.ІІІ Правил користування вагонами та контейнерами.
Виходячи з положень статей 46, 47, 119 Статуту залізниць України, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування за відомостями ф. ГУ-46 №№ 28019045, 28019049, 28019120, 28019126, 28019131, 28019132, 28019133, 29019137, 29019138, 30019052, 30019053, 29019140, 29019141, 30019143, 30019144, 31019058, 31019060, 31019146, 04029152, 04029162, 04029167, 07029182, 18029227, 01029150, 09029184 та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками ф. ФДУ-92 № 28019034, 29019030, 29019031 в загальній сумі 83921,88 грн. (з ПДВ).
Відомості плати за користування вагонами форми ГУ - 46 складені для нарахування плати за користування вагонами за вказаними актами, були підписані відповідачем із запереченнями: вагони прийнято до перевезення понад добові заявки відвантаження готової продукції. Відповідач плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом за захистом своїх прав.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998р., та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 908 та статті 920 ЦК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Пунктом 8 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України. Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).
На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Абзацом 2 п. 64 Статуту залізниць визначено, що для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під'їзні колії. Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (абз. 1, 4 п. 71 Статуту залізниць).
Час перебування вагонів під навантаженням і вивантаженням у разі обслуговування залізничної під'їзної колії локомотивом залізниці визначається з моменту фактичної подачі вагонів на місце навантаження або вивантаження до моменту одержання станцією від підприємства повідомлення про готовність вагонів до забирання.
Час знаходження вагонів на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються їх локомотивами, визначається з моменту передачі вагонів на передавальних коліях.
Місце і порядок операцій встановлюються договором про експлуатацію залізничної під'їзної колії. Норми часу на операції передачі не повинні перевищувати однієї хвилини на вагон і 30 хвилин на всю пред'явлену партію вагонів (абз. 1-3 п. 76 Статуту).
Згідно з ст. 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
Відповідно до ст. 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Пунктом 5.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, встановлено, що перевезення власних вантажних вагонів у завантаженому і порожньому стані в усіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з Правилами оформлення перевізних документів.
Відповідно до п. 1.5. Правил оформлення перевізних документів, перевезення власних (орендованих) локомотивів і вагонів у завантаженому та порожньому стані оформлюються перевізними документами, в яких у графі 20 «Найменування вантажу» відправником зазначається: для локомотивів і завантажених вагонів - «Власний (орендований) вагон (локомотив). Власник (орендар) (найменування власника, державної вагонної компанії, оператора, орендаря)»; для порожніх вагонів - «Порожній власний (орендований) вагон. З-під... (найменування вантажу). Власник (орендар) (найменування власника, вагонної компанії або орендаря). Направляється до пункту навантаження (в ремонт тощо)».
Отже, порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус «вантажу», які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Отже, за період фактичного використання суб'єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.
Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції), в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства).
Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов'язанні.
Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України №113 від 25.02.1999, п.п. 3, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.
Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам'ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.
Час закінчення приймально-здавальних операцій фіксується в пам'ятках про подання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких формуються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка є первинним документом бухгалтерського обліку.
Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (пункт 6 Правил користування вагонами і контейнерами).
Відповідно до п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година (п. 12 Правил).
Розмір плати за користування вагонами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (п. 14 Правил).
Пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами, встановлено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі «Примітки» Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі «Примітки» відомості плати за користування вагонами (контейнерами).
Згідно з п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. № 334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порт, підприємства.
Як вбачається з матеріалів справи, станціями затримки оформлені відповідні акти форми ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станціях затримки, згідно із Тарифним керівництвом № 1 (затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за № 340/16356), розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№ 28019045, 28019049, 28019120, 28019126, 28019131, 28019132, 28019133, 29019137, 29019138, 30019052, 30019053, 29019140, 29019141, 30019143, 30019144, 31019058, 31019060, 31019146, 04029152, 04029162, 04029167, 07029182, 18029227, 01029150, 09029184 та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками ф. ФДУ-92 № 28019034, 29019030, 29019031 в загальній сумі 83921,88 грн. (з ПДВ).
Пунктом 5 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644, зареєстрованим у Мінюсті України 24.11.2000 за №866/5087 (далі - Правила), передбачено, що якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки.
Порядок нарахування збору за зберігання вантажів наведений у п.2 Розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України, який затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 26.03.2009р. №317, зареєстрований у Мінюсті 15.04.2009р. за №340/16536, (далі - Збірник тарифів). Збірником тарифів визначено, що у всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Як вбачається з матеріалів справи, станцією затримки оформлені відповідні акти форми ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки, розрахований збір за зберігання вантажу у сумі 11 182,20грн.
Судом здійснено перевірку розрахунку виконаного позивачем, за результатами якої суд приходить до висновку про його обґрунтованість.
Враховуючи, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на підходах до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПрАТ «ПівнГЗК» та несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог, суд вважає що позивачем правомірно нарахована відповідачу плата за користування вагонами.
Згідно з ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
За умовами п. 2.7 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, для під'їзних колій, які обслуговуються власними локомотивами, порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються безпосередньо між контрагентом і підприємством, якому належить залізнична під'їзна колія, без участі залізниці. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом несе підприємство, якому належить залізнична під'їзна колія.
Статтею 73 Статуту залізниць України встановлено, що порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під'їзна колія. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під'їзна колія.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач своєчасно подав спірні вагони на приймально-здавальні колії відповідача ПрАТ «ПівнГЗК».
За фактом затримки станціями П'ятихатки у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, пунктом 9 Правил зберігання вантажів складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а та акти загальної форми ГУ-23.
Зайнятість приймально - відправних колій по станціям Терни, Рядова згідно Технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку АТ «Укрзалізниця» і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.
Підпунктом 4.1 п. 4 Правил обслуговування під'їзних колій, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 875/5096, визначено порядок подачі та забирання вагонів: подача та забирання вагонів на під'їзні колії виконується за повідомленнями або через установлені інтервали часу.
Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.
Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію. Дані факти засвідчено в складених на станції призначення Терни актах загальної форми ф. ГУ-23.
Позивач у відповідності до п. 5 договору своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати на під'їзну колію відповідача вагони, щодо яких станції Терни складено акти загальної форми.
Відповідно до ч. 1 ст.74 та 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що мав можливість прийняти спірні вагони, а також не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких, згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі «Примітки» Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем доведено, що прийняті до перевезення позивачем спірні вагони були затримані на шляху прямування через скупчення на станції призначення вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з вини відповідача.
При цьому, позивачем дотримано порядок дій та складено відповідні акти на засвідчення зазначених обставин відповідно до вимог чинного законодавства, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчасного вивільнення ним колій станції призначення від вантажу, що прибув на його адресу, а приймання потягів визначається диспетчером з урахуванням цілої низки поточних факторів, а не тільки наявністю вільних колій на станції.
Судом також враховано, що п. 14 договору передбачено, що власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами та плату за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї), згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та Правилами зберігання вантажів.
Крім того, наявність вільних під'їзних колій на станції за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором та вказаними нормативними документами заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення.
Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. 1 ст. 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що мав можливість прийняти спірні вагони, а також не довів наявність обставин, що є підставою для відмови у позові з огляду на положення ст. 121 Статуту та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються як такі, що спростовані матеріалами справи.
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності покладення на відповідача обов'язку із внесення плати у загальному розмірі 83 921,88грн., в т.ч. : 72 739,68грн. - плата за користування вагонами та 11 182,20грн. - збір за зберігання вантажів, є більш вірогідними, ніж докази надані на її спростування.
Щодо посилання відповідача на необхідність виключення з часу користування час дії комендантської години суд зазначає таке.
Відповідно до чинного законодавства (Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015р. №389-VIII, постанова Кабінету Міністрів України від 08.07.20р. №573 “Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану», постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.21р. №1455 “Про затвердження порядку встановлення особливого режиму виїзду і виїзду, обмеженні свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан») під час комендантської години запроваджуються певні заборони та обмеження, зокрема, перебування на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, пересування на транспортних засобах тощо. Але такі заборони не розповсюджуються на об'єкти критичної інфраструктури.
Згідно із Законом України “Про критичну інфраструктуру» об'єкти критичної інфраструктури - це об'єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам.
Галузь залізничного транспорту входить до Переліку секторів критичної інфраструктури, визначеному постановою Кабінету міністрів України від 09.10.20р. №1109.
Правилами технічної експлуатації залізниць України визначено поняття залізничної станції. Станція - роздільний пункт з колійним розвитком, що дозволяє проводити операції з приймання, відправлення, схрещення й обгону поїздів, операції з приймання, видачі вантажів та обслуговування пасажирів, а за умови розвинених колійних пристроїв - маневрову роботу з розформування та формування поїздів і технічні операції з поїздами.
Відповідно до ст. 7 Статуту станції здійснюють операції, пов'язані з перевезенням пасажирів, багажу, вантажобагажу, з прийняттям, видачею вантажів вагонними, дрібними відправками та в контейнерах, а за договорами з відправниками - їх навантаження та вивантаження.
Вантажна станція Терни не є громадським місцем або місцем, доступним для сторонніх осіб, а під'їзна колія підприємства, що примикає до станцій, не є місцем загального користування.
Відповідач не надав доказів - припинення роботи під'їзних колій відповідача, що примикають до цих станцій, на період дії комендантської години; письмового повідомлення позивача про припинення підприємством роботи в нічний час (під час комендантської години); ініціювання внесення змін до договору від 01.07.20р. в частині подавання/забирання вагонів в нічний час (під час комендантської години).
З огляду на викладене, суд погоджується з позивачем щодо відсутності підстав для складання актів загальної форми, які б засвідчували обставини, що звільняють вантажовласника від відповідальності на підставі телеграмного розпорядження №ЦМ-13/693 від 05.04.22р.
Враховуючи відсутність у матеріалах справи зазначених актів, відсутність жодних повідомлень від відповідача щодо неможливості забирання вагонів з під'їзної колії у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, з урахуванням того, що станція призначення працює цілодобово, суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів, які б засвідчували передбачені виняткові умови для звільнення відповідача від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами під час воєнного стану в Україні.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.23р. у справі №904/2019/22, від 02.06.23р. у справі №904/3538/22.
Позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 73-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд, -
1.Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з відповідача - Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (50079, м. Кривий Ріг; код ЄДРПОУ 00191023) на користь позивача - Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (49602, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 108; код ЄДРПОУ 40081237): 72 739,68грн. - плати за користування вагонами, 11 182,20грн. - збору за зберігання вантажу та 3 028грн. - витрат по сплаті судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 10.10.25р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Васильєв О.Ю.