вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.10.2025м. ДніпроСправа № 904/4303/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний центр "Реагент", м. Дніпро
До: Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро
Про: стягнення 314 815,75грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Без участі представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний центр "Реагент" (позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (відповідач) про стягнення 314 815,75грн., з яких 299 999,96 грн. - основний борг, 3 480,00грн. - пеня, 2 860,27 грн. - 3 % річних, 8 475,52грн. - інфляційні втрати. Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 24308 від 31.10.2024р. в частині оплати за поставлений товар.
Ухвалою суду від 11.08.25р. відкрите провадження у справі №904/4303/25 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами. Відповідачеві запропоновано протягом 15 днів з дня одержання ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 165 ГПК України.
25.08.25р. через підсистему “Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (відповідача) надійшов відзив в якому посилаючисьна п.4.2 договору, вважає, що строк оплати є таким, що не настав; ТОВ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний центр "Реагент" здійснено розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних починаючи з 22.03.2025 року, проте 22.03.2025 є вихідним днем. Отже датою виникнення зобов'язання з оплати є 24.03.2025; в пункту 11.2 договору, сторони погодилися, що текст договору, будь-які матеріали, інформація та відомості, які стосуються Договору, є конфіденційними і не можуть передаватися третім особам без попередньої письмової згоди іншої Сторони Договору ...... Тож, скріпивши підписами договір, сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору та погодилися з усіма умовами, що викладені в ньому, зокрема й умовою щодо визначення іншого розміру річних, а саме що розмір річних, у разі несвоєчасного виконання замовником грошового зобов'язання, дорівнюватиме нулю.
ТОВ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний центр "Реагент" (позивач) у відповіді на відзив вказує, що відповідач отримав товар та первинну документацію, тому у нього виник обов'язок з оплати товару за фактом отримання товару. Позивач не погоджується із твердженнями відповідача про те, що отримавши товар, первинні документи на нього, у останнього обов'язок по його оплаті не виник з підстав відсутності зареєстрованих податкових накладних; нарахування інфляційних втрат на суму на суму боргу 3% річних відповідно до статті 625 ЦК країни є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання.
ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (відповідач) в додаткових поясненнях вказав, що позивачем не надано до суду доказів на підтвердження однієї з умов для оплати товару відповідно до умов договору - доказів реєстрації податкової накладної; останній день строку за розрахунками позивача припадає на вихідний день.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
31.10.2024 року між ТОВ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний центр "Реагент" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (замовник) укладено договір про закупівлю №24308. Відповідно до умов договору: 1.1. постачальник зобов'язується поставити (передати) у власність замовника товар найменування й марка якого вказується в специфікації (додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі. 1.2. Найменування, (асортимент) товару: натрій рідкий технічний (сода каустична тверда). 1.3. Кількість товарів: згідно специфікації. 1.4. Ціна товару, що поставляється за договором, вказана в специфікації. 3.1. Загальна сума договору складає: 3347098,20 грн, в т.ч. 20% ПДВ - 557849,70 грн. 4.2. Замовник здійснює оплату поставленого товару з відтермінуванням платежу 60 календарних днів з дня поставки товару та на підставі отриманого від постачальника оригіналу рахунку, але не раніше реєстрації податкової накладної, при умові своєчасного надання постачальником належним чином оформлених рахунку - фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, зареєстрованої належним чином, відповідно до норм чинного законодавства України, податкової накладної, документів щодо якості на товар. У документах, а саме: рахунку-фактурі, видатковій накладній, товарно-транспортній накладній, податковій накладній повинен бути код товару згідно УКТ ЗЕД. 5.1. Поставка товарів здійснюється партіями, не пізніше 5 календарних днів х дня отримання постачальником письмової заявки замовника (за допомогою факсимільного зв'язку, телеграмою, або шляхом передачі через е-mail пошту, яка зазначена в розділі 16 договору). Кількість та асортимент товару визначається в заявці замовника. 5.5. Умови поставки: DDP відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотекрмс-2010", за рахунок та/або транспортом постачальника. Місце поставки (передачі) товарів: м.Дніпро, вул.Академіка Белелюбського, 7 (склад замовника). 10.1. (в редакції додаткової угоди №1 від 31.12.2024) договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.03.2025 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язання.
Позивач та відповідач підписали специфікацію №1 до договору (арк.с. 15 на звороті), в якій визначити найменування товару, кількість, загальну суму без ПДВ та виробника. Загальна сума з ПДВ:3347098,20 грн.
Товар направлений за товарно-транспортною накладною, №8120 від 19.20.2025 (арк.с. 19).
Товар було відвантажено за видатковою накладною №427 від 19.02.2025р. на суму 743 799,60 грн з ПДВ (арк.с. 18).
Товар отримано за довіреністю №164 від 17.02.2025р. на ім'я Тюря К.В. (арк.с. 17).
Позивачем був виставлений відповідачу рахунок на оплату за №427 від 19.02.2025р. на суму 743 799,60грн з ПДВ (арк.с. 40).
Оплата рахунку здійснено частково, за платіжною інструкцією №1817 від 08.05.2025р. на суму 243799,64 грн (арк.с. 21) та за платіжною інструкцією №2155 від 29.05.2025р. на суму 200000,00 грн (арк.с. 22)
Як зазначає позивач, строк оплати сплив 22.03.2025, проте поставлена партія товару на суму 299 999,96 грн залишилась не оплачена.
З метою досудового врегулювання спору позивачем була направлена претензії щодо належного виконання обов'язків за договором сплати суми боргу вих. №15/07/25-1 від 15.07.2025.
На претензію відповідач надав відповідь за №15-01/3861 від 28.07.2025, що докладе всіх залежних від нього зусиль для погашення остаточної суми заборгованості в найближчий час. При цьому визначених чітко строків сплати заборгованості не повідомив.
Під час розгляду справи відповідач доказів погашення заборгованості не надав.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Статтею 655 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно зі ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.
Матеріалами справи підтверджується, що товар на підставі видаткової накладної №427 від 19.02.25р. отриманий відповідачем без зауважень.
За приписами ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Але матеріали справи не містять доказів встановлення ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" розумного строку для передання ТОВ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний центр "Реагент" податкових накладних, відмови відповідача від прийняття товару або відмови від договору та повернення товару.
Виходячи з положень ст. 173, 174 Господарського кодексу України не здійснення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не є порушенням з боку сторони правил здійснення господарської діяльності - невиконання господарського зобов'язання, оскільки обов'язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у особи саме на підставі податкового законодавства.
Водночас, зазначення у договорі про обов'язок сторони здійснити реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.
Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.02.19р. у справі № 913/272/18, а також у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.18р. у справі № 917/877/17).
Отже, обов'язок особи зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед стороною договору, хоча невиконання цього обов'язку і може завдати їй збитків. Обов'язок реєстрації податкової накладної не перебуває в площині господарських правовідносин та не може слугувати підставою господарської відповідальності сторони договору.
Навіть у випадку відсутності реєстрації податкової накладної, це жодним чином не нівелює обов'язок відповідача зі сплати виконаних позивачем на його користь робіт у повному обсязі та у строк, обумовлений договором, оскільки відсутність квитанції про реєстрацію податкової накладної та будь-яких інших документів не може вважатись відкладальною умовою, не звільняє відповідача від обов'язку оплатити виконані роботи у визначений договором строк.
Аналогічна позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.24р. у справі №904/5458/23.
З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення заборгованості у сумі 299 999,96грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 7.5 договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,01% від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення платежу але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 2860,27грн. - 3 % річних за загальний період з 22.03.25р. по 15.07.25р., 8475,52грн. - інфляційних втрат за період з квітня 2025р. по червень 2025р., 3480грн. - пені за загальний період з 22.03.2025р. по 15.07.2025р.
Відповідач не погоджується з притягненням до відповідальності у вигляді застосування до нього наслідків, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України у вигляді сплати інфляційних втрат, 3% річних та пені за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань, оскільки несплата за товар була зумовлена невиконанням постачальником своїх зобов'язань. Також звертає увагу на нарахування позивачем пені з порушенням приписів ч. 5 ст. 254 Господарського кодексу України.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд встановив, що позивачем не було дотримано вимог: ч. 5. ст. 254 ЦК України, якою встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Зазначене мало наслідком неправильне визначення періодів прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання.
За розрахунком суду пеня на суму боргу 299 999,96 грн. за період 24.03.2025 по 15.07.2025 становить 3 419,99 грн.
А отже, позовні вимоги про стягнення пені є обґрунтованими у розмірі 3 419,99 грн.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Початком відліку періоду прострочення зобов'язання (моментом прострочення) у відповідності до ст. 253 ЦК України, є день, наступний після визначеної (кінцевої) дати виконання цього зобов'язання.
Порядок нарахування 3% річних та інфляційних втрат регулюється ст. 625 ЦК України.
Частиною 1 ст. 625 ЦК визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, з аналізу ст. 625 ЦК України вбачається, що право на звернення з позовними вимогами про стягнення коштів на підставі ч. 2 зазначеної статті виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання.
За змістом ч. 3 ст.11, ч. 1 ст.13 ЦК України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Частиною 2 ст. 4 ЦК України передбачено, що цей Кодекс є основним актом цивільного законодавства України.
Відповідно до правового висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду, зокрема в постановах: від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18, від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц та від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18 від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем строків оплати по договору. З огляду на положення ст. 625 ЦК України, позивач має право вимагати сплати відповідачем 3% річних та інфляційних втрат за порушення строків виконання грошового зобов'язання.
На підставі викладеного, перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок 3% річних, суд встановив, що він виконаний з порушенням приписів ч. 5 ст. 254 Господарського кодексу України. За розрахунком суду 3% річних становить 2810,95грн.
Судом здійснено перевірку наданих позивачем розрахунку інфляційних втрат та встановлено, що розрахунок здійснено арифметично правильно.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з відповідача - Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м.Дніпро, вул.Академіка Белелюбського, буд. 7, код ЄДРПОУ 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний центр "Реагент" (49041, м. Дніпро, вул. Технічна, буд. 6, код ЄДРПОУ 19313492) 299 999,96 грн основного боргу, 3 419,99 грн пені, 8475,52 грн інфляційних втрат, 2810,95грн 3% річних та 3776,47 грн судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 10.10.25р.
Відповідно до вимог ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Васильєв О.Ю.