вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без розгляду
10.10.2025 Справа № 904/3676/25
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА", територіальна громада Слобожанська, Дніпровський район, Дніпропетровська область
про стягнення 27734,27 грн
Суддя Кеся Н.Б.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА" (далі-Позивач) 08.07.2025 року звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь завдані збитки в розмірі 27734,27 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позову Позивач посилається на те, що при ДТП Позивачу було завдано матеріальну шкоду, яку не було повністю відшкодовано страховою компанією винуватця.
За подання позову Позивач сплатив судовий збір на суму 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4974 від 04.03.2025 року.
10.07.2025 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Проаналізувавши матеріали справи, господарський суд встановив, що Позивачем не надано доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, Позивачем завантажено в "Електронний суд" у не придатному для читання вигляді Договір добровільного страхування наземного транспорту №121004-2112-1000093 від 06.04.2021 року.
12.09.2025 ухвалою суд позовну заяву залишив без руху на підставі частини 11 статті 176 ГПК України для усунення недоліків позовної заяви, а саме: завантажити в "Електронний суд" у придатному для читання вигляді Договір добровільного страхування наземного транспорту №121004-2112-1000093 від 06.04.2021 року та надати докази направлення Договору добровільного страхування наземного транспорту №121004-2112-1000093 від 06.04.2021 року на адресу Відповідача.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Ухвала суду від 12.09.2025 року була підписана та доставлена судом до електронного кабінету Позивача та його представника - Ковбасюк Вероніки Вікторівни - 12.09.2025 о 20:24, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Таку позицію висловив Верховний Суд у справі 759/14068/19, постанова від 30 листопада 2022 року.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» (Osman v. Тhe United Kingdom), від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Позивачеві відомий строк протягом якого суд відкриває провадження у справі після усунення позивачем недоліків позовної заяви.
При цьому суд враховує, що за змістом положень частин 1, 2 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання учасників справи, якими, відповідно до статей 41, 45 Господарського процесуального кодексу України, є сторони (позивач і відповідач) та треті особи, натомість представники сторін, відповідно до Глави 4 Господарського процесуального кодексу України, є учасниками судового процесу, до яких відноситься більш широке коло осіб. Представник сторони - адвокат має право отримувати дану інформацію самостійно через електронний кабінет. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2023 у справі № 910/3140/19.
Станом на 10.10.2025 Позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк. В ухвалі від 12.09.2025 суд Позивачу роз'яснив, що у разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовом.
Відповідно до ч. 13 ст. 176 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Враховуючи вищевказане, оскільки Позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк, позовна заява залишається без розгляду.
В даному контексті суд також зважає на практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справах "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007, ТОВ "Фріда" проти України, заява №24003/07, п. 33, від 08.12.2016).
При цьому складовою правової визначеності в розумінні практики ЄСПЛ є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Дія 97" проти України від 21 жовтня 2010 року).
Таким чином, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. В той же час, надмірна гнучкість щодо норм процесуального законодавства спричиняє непередбачуваність його застосування в кожному конкретному випадку, що є непропорційним переслідуваній меті, не відповідає принципу верховенства права та спричиняє, серед іншого, й порушення права особи на справедливий суд.
Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Частиною 4 ст. 226 ГПК України встановлено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Як вбачається з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Крім того, суд звертає увагу, що 07.01.2025 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 №606 "Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" (далі - Порядок), яким змінений механізм повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону "Про судовий збір".
Відповідно до нового порядку органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого або Державною судовою адміністрацією України, або її територіальним управлінням, або відповідним судом.
Для повернення судового збору платнику необхідно звернутися із заявою до відповідного суду за місцем розгляду справи. Разом із заявою про повернення коштів судового збору з бюджету платником подається до суду оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Тож, відповідно до пункту 5 розділу 1 Порядку заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню, із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
За умови інформаційно-технологічних можливостей органу, що контролює справляння надходжень бюджету, платник може подати заяву до такого органу в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. В електронній заяві також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку платнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним.
Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету в електронній формі подається з обов'язковим накладанням електронного підпису платника або уповноваженої особи, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги. До заяви одночасно подається копія: платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, судового рішення, засвідчена належним чином (у разі повернення грошового стягнення за адміністративні правопорушення), документа, що підтверджує відповідні повноваження уповноваженої особи, засвідчена належним чином.
Разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Форма заяви про повернення судового збору розміщена на вебсайті Судової влади України та доступна за посиланням:
https://court.gov.ua/storage/portal/sud5005/%D0%97%D0%90%D0%AF%D0%92%D0%90.doc
Враховуючи викладене, для здійснення повернення судового збору з Державного бюджету України, заявнику необхідно подати до суду заяву встановленої форми з відповідними реквізитами.
Керуючись статтями 176, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА" про стягнення 27734,27 грн залишити без розгляду.
Для фактичного здійснення повернення судового збору з Державного бюджету України Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА" необхідно подати до суду заяву встановленої форми з відповідними реквізитами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 10.10.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Б. Кеся