вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.10.2025 м. ДніпроСправа № 904/4836/25
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі №904/4836/25
за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради
до Житлово-будівельного кооперативу №118 "Ореол"
про стягнення заборгованості,
Суддя Дупляк С.А.
Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 28.08.2025 за вих. №б/н до Житлово-будівельного кооперативу №118 "Ореол" (далі - відповідач) про стягнення 670.955,04 грн заборгованості.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4836/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2025.
Позивач у клопотанні, доданому до позовної заяви від 28.08.2025 за вих. №б/н, просить розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження, судові витрати стягнути з відповідача.
У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, також у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (частини 1,2 статті 247 ГПКУкраїни).
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 249 ГПК України клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній, таке клопотання має стосуватися розгляду в порядку спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд не приймає його до розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Враховуючи вище викладені положення ГПК України, суд ухвалою від 29.08.2025 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі; розгляд справи вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
Через відділ документального забезпечення 09.10.2025 від відповідача надійшло клопотання від б/д за вих. №б/н про розгляд справи за участі предстаника відповідача у загальному позовному провадженні.
Клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження обґрунтовано: "складністю справи, великими сумами нарахованими незаконно позивачем, також позивачем поданих неодноразово позовів, з них перший був поданий з мінімальною сумою, яка для Верховного суду була замалою та він відмовив відповідачу у зв'язку з малозначною справою; позивач апелює справою першого позову яка була винесена апеляційним судом незаконно та її не можливо було скасувати у касації, по цій справі позивачу було відмовлено у повному обсязі першою інстанцією; правильністью рішення, яке було досліджено, дійсно за багато засідань і позивач програв суд".
Оцінивши клопотання відповідача про розгляд справи №904/4836/25 за правилами загального позовного провадження визнав його таким, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини 4 статті 250 Господарського процесуального кодексу України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження (частина 7 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України).
У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (частини 1,2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч. 6 ст. 252 ГПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
При цьому, бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в заявах, письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини" (Axen v. Germany), заява №8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії" (Varela Assalino v. Portugal), заява №64336/01.
Так, Європейський суд з прав людини вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів. У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із вищевказаних справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії, а тому обставина відсутності відкритого розгляду не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створює учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2019 у справі №924/174/18 та від 18.02.2019 у справі №756/5081/14-ц.
До того ж, як зазначив Верховний Суд у постанові від 18.06.2024 у справі №909/1179/23, питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не залежить від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а залежить від конкретних обставин справи.
Отже, враховуючи наведені положення ГПК України та практику Європейського суду з прав людини, з огляду на те, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, беручи до уваги характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, суд дійшов висновку, про відсутність виключних обставин для призначення у даній справі судового засідання з викликом сторін.
З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги заявлене позивачем в порядку ч.ч. 1, 2 ст. 249 клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також ціну позову, характер спірних правовідносин, предмет доказування, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
При цьому суд звертає увагу відповідача на те, що він не позбавлений можливості подати до суду відповідні письмові пояснення (докази) згідно з положеннями ГПК України.
Керуючись ст.ст. 12, 234, 235, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні клопотання Житлово-будівельного кооперативу №118 "Ореол" від б/д за вих. №б/н про розгляд справи №904/4836/25 за правилами загального позовного провадження відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Дупляк