вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.10.2025 Справа № 904/3619/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді: Кеся Н.Б.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод полімерних матеріалів "МІКРОН", м.Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровська область
про стягнення 77898,39 грн
Представники сторін в судове засідання не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод полімерних матеріалів "МІКРОН" (далі-Позивач) 04.07.2025 року через систему "Електронний суд" звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 71653,20 грн, 3% річних 1283,86 грн, інфляційні витрати за весь час прострочення 4944,22 грн, пеня в розмірі 0,04% 17,11 грн та судові витрати.
В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором №7235-09 від 02.09.2024 року.
За подання позову Позивач сплатив судовий збір на суму 3028,00 грн, що підтверджується квитанцією №3971 від 01.07.2025 року.
29.09.2025 року Господарським судом Дніпропетровської області прийнято рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод полімерних матеріалів "МІКРОН" до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Рудна, 47, код ЄДРПОУ 00190905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод полімерних матеріалів "МІКРОН" (49069, м.Дніпро, вул.М.Грушевського, буд. 49, оф. 208, код ЄДРПОУ 44264706) 71653,20 грн основного боргу, 4944,22 грн інфляційних втрат, 1283,86 грн 3% річних, 14,33 грн пені та 2422,31 грн судового збору.
30.09.2025 року через систему "Електронний суд" звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод полімерних матеріалів "МІКРОН" із заявою, в якій просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №904/3619/25 зі стягнення судових витрат, які складаються із сплаченої правової допомоги за договором №05/06/2025 про надання правової допомоги від 05.06.2025р. у розмірі 20000,00 грн.
До заяви про ухвалення додаткового рішення Заявник подав акт надання послуг №05/06/2025/1 від 30.09.2025 року.
01.10.2025 року ухвалою суд прийняв заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод полімерних матеріалів "МІКРОН" про ухвалення додаткового рішення до розгляду та встановив Приватному акціонерному товариству "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" строк до 08.10.2025 року для надання заперечень щодо заяви про ухвалення додаткового рішення.
07.10.2025 року через систему "Електронний суд" представник Відповідача подав заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення (арк.с. 70-72), в якому вказує про те, що
З матеріалів справи вбачається, що представник Позивача на підтвердження витрат на правову допомогу надав:
1) Договір № 05/06/2025 від 05 червня 2025 року, згідно з п.1.1 якого Клієнт
доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання щодо надання правової допомоги, а
саме:
1.1.1. Складання, оформлення та подання позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ «ІНГЗК»
1.1.2. Участь в судових засіданнях по розгляду цих позовних заяв.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що вартість послуги п.1.1.1. та п.1.1.2. складає 20 000,00 грн, що сплачується протягом 3-х днів з моменту підписання Договору.
Тобто, пунктом 2.1. передбачено загальна сукупна вартість двох послуг п.1.1.1. та п.1.1.2.
2) Акт №05/06/2025/1 надання послуг від 30.09.2025, згідно з яким Адвокатом надано послуги ТОВ «Завод полімерних матеріалів «Мікрон»: «правова допомога згідно з п.1.1 договору №05/06/2025 від 05.06.2025: складання, оформлення та подання позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ «ІНГЗК» вартістю 20 000,00 грн.»
3) На підтвердження факту оплати послуг да Договором №05/06/2025 представником Позивача до позовної заяви було долучено копію платіжного доручення № 3898 з датою валютування 16.06.2025 на суму 20 000,00 грн, з призначенням «правова допомога за п.1.1.1 та п.1.1.2 договору № 06/06/2025 від 06.06.2025. Платіжне доручення № 3898 не має жодного відношення до Договору № 05/06/2025 від 05 червня 2025 року, що підтверджується призначенням платежу;
підтверджень здійснення оплати на виконання вимог п.2.1. Договору не надано;
фактично, виставлено розмір правової допомоги за послуги передбачені п.1.1.1 та п.1.1.2 Договору № 05/06/2025, хоча реально послуги за п.1.1.2 Договору не надавалися, так як розгляд справи здійснювався у спрощеному провадженні без виклику сторін;
тому, заявлений розмір витрат на правову допомогу в 20000,00 грн в першу чергу суперечить умовам Договору № 05/06/2025.
Отже, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами п.п. 1-2 ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Крім того, ч.ч. 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статус адвоката Ліфлянчика Саніслава Ігоровича підтверджується копією ордера на надання правничої допомоги №1395799 серія АЕ від 04.07.2025 року та копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (арк.с. 6, 7).
Як свідчать матеріали справи, 05.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод полімерних матеріалів "МІКРОН" (далі-Клієнт) та Фізичною особою - підприємцем Ліфлянчик Станіславом Ігоровичем (далі-Адвокат) укладено Договір №05/06/2025 про надання правової допомоги (далі-Договір) (арк.с. 8).
Відповідно до умов Договору:
1.1. Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання щодо надання правової допомоги, а саме:
1.1.1. Складання, оформлення та подання позовної заяви про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інгулецький гірничо-збагачувальнии комбінат».
1.1.2. Участь в судових засідання по розгляду цих позовних заяв.
1.2. Налання Адвокатом додаткових послуг, телефонних або очних консультацій, не передбачених у п.1.1. цього Договору, узгоджується Сторонами окремо, шляхом укладення відповідних угод.
2.1. Вартість правової допомоги складає:
Вартість послуги передбачені п.1.1.1 та п.1.1.2 даного Договору (гонорар) складає 20 000, 00 (двадцять тисяч) грн та сплачується протягом 3 (трьох) днів з момент) підписання даного Договору.
2.2. Оплата додаткових послуг, визначених у відповідності до п.1.2 Договору, узгоджується сторонами додатково разом з визначенням обсягу додаткових послуг та не входить до вартості послуг, визначеної в п. 2.1. цього Договору.
3.1. Правова допомога вважається наданою в той момент, коли Адвокат виконав кожний свій обов'язок, передбачений в п. 1.1 даного Договору.
3.2. Клієнт зобов'язаний підписати з адвокатом відповідний акт наданих послуг протягом 2 (двох) робочих днів з моменту надання кожної окремої послуги чи всіх послуг разом. У випадку не підписання такого акту в зазначений строк і не надання в топ же строк мотивованих заперечень, послуги вважаються прийнятими без заперечень.
10.1. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами.
Так, на підтвердження факту та обсягів наданих послуг, Заявник подав:
платіжне доручення №3898 від 16.06.2025 на суму 20000,00 грн (арк.с. 9);
акт №05/06/2025/1 надання послуг від 30.09.2025 (арк.с. 68), в якому зазначено про наступне:
правова допомога згідно п.1.1 договору №05/06/2025 від 05.06.2025. Складання, оформлення та подання позовної заяви про стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" - сума до сплати - 20 000,00 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 по справі №904/4507/18 зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна висновок викладений у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19).
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що витрати Позивача на адвоката підтверджені документально, пов'язані із веденням цієї справи, проте, здійснивши аналіз ціни, предмета та підстав позову, обраний Позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, а також враховуючи заперечення Відповідача та часткове задоволення позову, у тому числі суперечливі у позові твердження про датку поставки, суд вбачає підстави для покладення цих витрат на Відповідача у розмірі 10000 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 241, 244, 326 ГПК України, господарський суд -
Cтягнути додатково з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Рудна, 47, код ЄДРПОУ 00190905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод полімерних матеріалів "МІКРОН" (49069, м.Дніпро, вул.М.Грушевського, буд. 49, оф. 208, код ЄДРПОУ 44264706) витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).
Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст додаткового рішення складено - 10.10.2025
Суддя Н.Б. Кеся