Справа № 991/4179/25
Провадження № 1-кп/991/63/25
07 жовтня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000303 від 11.07.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самбір Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Старий Яр Яворівського району Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,
У Вищому антикорупційному суді на стадії судового розгляду перебуває зазначене кримінальне провадження.
Прокурор ОСОБА_3 07.10.2025 подав суду клопотання від 06.10.2025, у якому просив продовжити на два місяці строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатись за межі території України без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування з такими особами: ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Прокурор послався на те, що матеріали досудового розслідування містять достатні докази для обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України. Із 13.09.2024 ОСОБА_5 є таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави в розмірі 18 000 000 грн із покладенням на нього ряду обов'язків, строк дії яких продовжувався ухвалами слідчих суддів та суду. Востаннє покладені на ОСОБА_5 обов'язки продовжені ухвалою суду до 07.10.2025. У клопотанні необхідність продовження строку дії обов'язків обґрунтована тим, що встановлені раніше ризики (переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків та іншого обвинуваченого в цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення) не зменшились і продовжують існувати. У разі зменшення обсягу або не продовження дії обов'язків, покладених на обвинуваченого, суттєво підвищяться вказані ризики.
У клопотанні прокурор навів відомості, що, на його думку, вказують на наявність відповідних ризиків, та зазначив обставини щодо обвинуваченого, які мають враховуватись при застосуванні запобіжного заходу.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав своє клопотання з наведених у ньому підстав і просив задовольнити його. Щодо заперечень сторони захисту зазначив, що клопотання він подав до закінчення строку дії попередньої ухвали суду, вручив копію клопотання стороні захисту не менше, ніж за три години до його розгляду, тому немає причин не розглянути клопотання по суті. Норми КПК України не передбачають, що суд може відмовити у задоволенні клопотання через подання клопотання пізніше встановленого у ч. 1 ст. 199 КПК України строку. Вважає, що в цьому випадку не було порушено прав сторони захисту і вона мала можливість підготуватись до розгляду питання про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_9 зазначив, що прокурор порушив встановлений у ч. 1 ст. 199 КПК України строк для звернення із клопотанням про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого. Так, прокурор подав суду клопотання пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали суду від 07.08.2025. За правилами ст. 113 КПК України прокурор мав право подати суду клопотання у визначений КПК України процесуальний строк. Пропуск прокурором встановленого законом граничного строку для подання клопотання означає, що прокурор втратив право на подання такого клопотання. За таких обставин суд не зобов'язаний розглядати клопотання прокурора та має повернути клопотання прокурору або залишити клопотання без розгляду чи відмовити в задоволенні клопотання як поданого з порушенням вимог закону.
Обвинувачений ОСОБА_5 та інші його захисники підтримали позицію захисника ОСОБА_9 .
Мотиви та висновки суду
У ч. 1-3 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182 КПК України одним із видів запобіжних заходів є застава, яка полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч. 4 ст. 202 КПК України), а також підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК України).
У зв'язку із визначенням альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у вигляді застави слідчий суддя, суд на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України в ухвалі зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого, за умови внесення застави, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором. У частині 7 ст. 194 КПК України визначено, що обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. Проте в разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд на підставі відомостей, які містяться в наявних матеріалах судового провадження, встановив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2024 у справі № 991/5764/24 щодо ОСОБА_5 в межах кримінального провадження № 52023000000000303 від 11.07.2023 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з дня затримання - до 01.09.2024, з можливістю внесення застави в розмірі 23 842 472 грн. Ухвалою слідчого судді від 28.08.2024 у справі № 991/7918/24 строк тримання під вартою був продовжений на 60 днів і зменшено суму застави як альтернативного запобіжного заходу до 18 000 000 грн, визначено шість обов'язків, із передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які покладаються на ОСОБА_5 в разі внесення застави.
Зазначений зменшений розмір застави у 18 млн грн за ОСОБА_5 внесений 13.09.2024 чотирма платежами: ОСОБА_15 - 8 млн грн та в рахунок позик ОСОБА_16 - 4 млн грн, ОСОБА_17 і ОСОБА_18 - по 3 млн грн.
У подальшому строк дії покладених на ОСОБА_5 обов'язків продовжувався ухвалами слідчих суддів (останній раз під час досудового розслідування ухвалою від 16.04.2025 у справі № 991/3330/25) та під час судового провадження останній раз ухвалою суду від 07.08.2025 - на два місяці до 07.10.2025. Обвинуваченому ОСОБА_5 був продовжений строк дії таких обов'язків: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися за межі території України без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування з такими особами: ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Підставами для продовження строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_5 , стали: наявність відомостей про обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення; продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків та іншого обвинуваченого в цьому кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення), і що відповідні обов'язки мають запобігти зазначеним ризикам. Ухвалою суду від 10.06.2025 задоволено частково клопотання захисника і змінено раніше визначену заставу в сумі 18 млн грн на заставу в розмірі 5 614 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 16 999 192 грн.
У поданому клопотанні прокурор порушує перед судом питання про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого, на два місяці.
Ураховуючи положення ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов'язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи існують обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з'явились нові ризики, які виправдовують покладення на особу певних обов'язків.
Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000303 від 11.07.2023, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування та копії окремих матеріалів досудового розслідування, наявні в судовій справі, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.04.2025 про продовження строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_5 , з урахуванням відсутності висловлених зі сторони захисту доводів, які би спростовували чи виключали існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарту доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування в кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання щодо продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов'язків.
У клопотанні прокурор стверджує, що встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, що зумовлює необхідність продовжити строк дії покладених на обвинуваченого обов'язків, щоб у такий спосіб гарантувати його належну процесуальну поведінку під час судового провадження.
Ризик переховування ОСОБА_5 від суду зберігає свою актуальність з огляду на такі обставини.
ОСОБА_5 висунуте обвинувачення у вчиненні незакінченого тяжкого корупційного злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої. Зазначене покарання, у разі визнання обвинуваченого винуватим, повинно бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, абз. 1 ч. 1 ст. 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання). Такі обставини самі по собі можуть свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду.
ОСОБА_5 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дійсний до 05.05.2026, що підтверджується копією особової картки Державної міграційної служби України на його ім'я. У зв'язку із перебуванням на його утриманні трьох неповнолітніх дітей ОСОБА_5 не підлягає призову на військову службу під час мобілізації ( п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») та, відповідно, має право виїзду з України без обмежень, пов'язаних із запровадженням із 24.02.2022 на території України правового режиму воєнного стану. У період 2022-2024 роки 5 виїздив за межі України, що підтверджено інформацією про перетин ОСОБА_5 державного кордону.
Суд враховує і відомості про майновий стан ОСОБА_5 за попередні роки (про рівень доходів від здійснення підприємницької діяльності, про надання у 2023 році позики іншій фізичній особі в сумі 20 150 000 грн (еквівалент 500 000 доларів США), зобов'язання за якою були виконані до 20.12.2023) і що в цьому кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді арешт накладений на належну ОСОБА_5 квартиру і два автомобіля, водночас такий захід забезпечення кримінального провадження не застосовувався до грошових коштів, належних обвинуваченому. Також суд зважає на те, що ОСОБА_15 , з якою ОСОБА_5 має спільну дитину, у квітні 2024 року продала квартиру на 2 445 200 грн дорожче ціни придбання. Надані суду відомості щодо придбання нерухомого майна, транспортних засобів, надання позики в значній сумі вказують на витрати в більших сумах, аніж офіційні, задекларовані доходи обвинуваченого.
Такі обставини у своїй сукупності вказують на наявність можливостей і достатніх фінансових ресурсів для вчинення дій з метою переховування від суду.
Інформація про достатньо міцні соціальні зв'язки обвинуваченого ОСОБА_5 в Україні, як то здійснення підприємницької діяльності (відомості про доходи від неї за 2024 рік і у 2025 році відсутні), проживання однією сім'єю із ОСОБА_15 , з якою має спільну дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3 , та утримання двох інших її неповнолітніх дітей, наявність на праві власності дороговартісної квартири, не є такою, що спростовує ймовірність вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на переховування від суду.
Суд вважає, що ризик незаконного впливу на свідків та іншого обвинуваченого в цьому кримінальному провадженні залишається.
Наявність зазначеного ризику пов'язана із тим, що свідками у кримінальному провадженні, згідно із реєстром матеріалів досудового розслідування, є, зокрема, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а другим обвинуваченим - ОСОБА_4 . На думку прокурора, спілкування обвинуваченого ОСОБА_5 з цими особами може зашкодити судовому розгляду.
Зі змісту обвинувального акта і наявних матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_5 має давні довірливі партнерські відносини із ОСОБА_4 . Згідно з обвинуваченням, ОСОБА_13 є одним з кількох осіб, яких ОСОБА_5 і ОСОБА_4 визначили як бажаного ними кандидата на призначення ОСОБА_12 на посаду керівника регіональної митниці; ОСОБА_14 мав безпосередньо спілкуватись зі ОСОБА_12 і висловити пропозицію від ОСОБА_5 і ОСОБА_4 про надання йому неправомірної вигоди. У протоколах аудіоконтролю від 19.09.2023, 20.09.2023 зазначено, що в розмовах із ОСОБА_14 27.07.2023, 29.07.2023 ОСОБА_5 говорив, що його батько знайомий і спілкується із ОСОБА_12 (зі слів батька). За таких умов обвинувачений ОСОБА_5 заінтересований у тому, щоб зазначені особи не надали в суді показання, які би підтверджували висунуте йому обвинувачення.
Наразі розпочалась стадія судового розгляду із дослідження письмових доказів обвинувачення (у тому числі результатів проведення НСРД на електронних носіях інформації), тобто суд ще не допитував свідків, яких має намір заявити сторона обвинувачення, тому продовжує існувати ризик поза процесуального впливу на цих осіб зі сторони обвинуваченого для забезпечення надання ними певних показань або утримання від давання показань у суді.
Оцінюючи ризик впливу на свідків, суд бере до уваги встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Ураховуючи викладене, суд уважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на етапі досудового розслідування під час збирання доказів, але й на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.
Обвинувачені ОСОБА_5 і ОСОБА_4 під час спілкування між собою можуть узгоджувати свої показання щодо обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого їх обвинувачують.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення також продовжує існувати.
З огляду на зміст обвинувачення і відображені у протоколах аудіоконтролю щодо ОСОБА_5 відомості про його розмови із ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , зі сторони обвинуваченого були висловлювання про можливість одержання неправомірної вигоди і організації з порушенням визначеного законом порядку переміщення товарів через державний кордон із залученням інших осіб, у тому числі в іноземній державі.
У контексті кримінального провадження ризиком є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та/або судовому розгляду або створюватимуть загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає подання суду доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
З огляду на обставини кримінального провадження, застосування до ОСОБА_5 застави під час досудового розслідування та судового провадження в значному розмірі та покладення на нього ряду обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є одним із важливих факторів, який сприяє тому, що обвинувачений дотримується належної процесуальної поведінки.
На переконання суду, встановлені під час розгляду клопотання прокурора обставини у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що продовжують існувати ризики переховування ОСОБА_5 від суду, незаконного впливу на свідків та іншого обвинуваченого в цьому кримінальному провадженні, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, які виправдовують подальше покладення обов'язків, пов'язаних із їх існуванням.
Оцінюючи необхідність продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов'язків у сукупності та взаємозв'язку зі встановленими ризиками, суд вважає, що такі обов'язки як: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатись за межі території України без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, - сприятимуть мінімізації ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Обов'язок утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 має попереджати реалізацію ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а з обвинуваченим ОСОБА_4 - пунктами 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо аргументів сторони захисту про порушення прокурором строку, передбаченого ч. 1 ст. 199 КПК України, як підстави для повернення клопотання або залишення його без розгляду
Захисник ОСОБА_9 , якого підтримали обвинувачений та інші захисники ОСОБА_5 , вважав, що клопотання прокурора не підлягає розгляду по суті через те, що воно було подане суду пізніше, ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали суду від 07.08.2025, тобто з порушення визначеного в ч. 1 ст. 199 КПК України строку. Суд відхиляє це довід як такий, що не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.
Так, порядок, визначений у статті 199 КПК України, до якої відсилає норма другого речення ч. 7 ст. 194 КПК України, застосовується у разі необхідності продовжити строк дії обов'язків, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України і покладені на обвинуваченого ухвалою суду. Зокрема ч. 1 ст. 199 КПК України покладає на прокурора обов'язок подати клопотання про продовження строку дії обов'язків до суду не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали, якою на підозрюваного, обвинуваченого покладені відповідні обов'язки.
Суд зобов'язані розглянути клопотання про продовження строку дії обов'язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України). Зазначена норма є імперативною.
Зміст ч. 5 ст. 199 КПК України вказує на те, коли суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого, а саме якщо прокурор не доведе, що обставини, зазначені у ч. 3 ст. 199 КПК України, виправдовують подальше покладення таких обов'язків на обвинуваченого.
Тобто ст. 199 КПК України встановлює два процесуальних строки: 1) строк на звернення прокурора з клопотанням про продовження строку дії обов'язків - не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали; 2) строк розгляду клопотання судом, які є строками виконання обов'язку, тому щодо таких строків не може поставати питання про їх поновлення.
Передбачений наведеною вище нормою частини першої статті 199 КПК України строк на звернення з клопотанням про продовження строку дії обов'язків має виключно процедурний (організаційно-забезпечувальний) характер і ч. 5 ст. 199 КПК України не пов'язує обов'язок суду відмовити у продовженні строку покладення на обвинуваченого обов'язків із недотриманням прокурором такого строку (із поданням прокурором клопотання за меншу кількість днів, аніж передбачено в ч. 1 ст. 199 КПК України).
Така позиція суду заснована на правовому висновку, зробленому в постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 263/15845/2019 (номер провадження 51-6165км19).
Окрім того, положеннями чинного КПК України не передбачено можливість постановлення судом ухвали про повернення прокурору без розгляду клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого, у зв'язку із порушенням прокурором строку на його подання до суду.
Отже, клопотання прокурора, подане суду 07.10.2025, про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 , суд зобов'язаний розглянути до завершення строку дії попередньої ухвали суду від 07.08.2025, незалежно від того. що таке клопотання було подане в останній день продовженого строку дії обов'язків, тобто пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали суду.
За наведених обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого, з урахуванням початку стадії судового розгляду. Такі обов'язки є необхідними та достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у кримінальному провадженні та запобіганню встановленим ризикам.
Оскільки судовий розгляд кримінального провадження лише розпочався, суд вважає необхідним продовжити строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_5 , на два місяці.
Ураховуючи викладене, клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 , підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 182, 194, 199, 331, 372, 392 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити на два місяці строк дії покладених на ОСОБА_5 ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.08.2024 у справі № 991/7918/24 і від 16.04.2025 у справі № 991/3330/25 та ухвалою суду від 10.06.2025 обов'язків, а саме:
- прибувати до суду за першим викликом;
- не відлучатися за межі території України без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватись від спілкування з такими особами: ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 , визначити до 07.12.2025.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які входять до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1