Провадження № 11-сс/821/457/25 Справа № 712/11101/25 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
08 жовтня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 вересня 2025 року про відмову у задоволенні скарги представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.09.2025 скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, залишено без задоволення.
Не погоджуючись з такою ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, прийняти нову, якою задовольнити скаргу, поновивши строк на її оскарження.
Вказує, що слідчий суддя надала оцінку самому протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення на предмет, наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесений відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
3 метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарги на бездіяльність посадових осіб, яка полягала у невнесений відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, слідчому судді необхідно було врахувати, що такі вимоги не передбачають здійснення обґрунтованості заяви про кримінальне правопорушення. Уповноважені органи зобов'язані лише здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Також адвокат вказує, що слідчий суддя прийшла до передчасного та помилкового висновку про те, що заява про вчинення кримінального правопорушення підлягає розгляду уповноваженими особами Державного бюро розслідувань.
Вважає, що слідчим суддею належним чином не перевірено обставини, викладені в скарзі виключно щодо фактів бездіяльності, зокрема, щодо правових підстав утримання ОСОБА_7 у закритому приміщенні на 4 поверсі ІНФОРМАЦІЯ_1 , із позбавленням доступу до зв'язку, наявності належних умов для відпочинку та прийняття їжі, після доставки останнього, в діях яких вбачалися ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, в ухвалі не надано правової оцінки тому, що працівниками Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області допущено бездіяльність в частині перевірки, встановлення та кваліфікації зазначених діянь.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника скаржника, який підтримав доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного висновку.
Щодо строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Скаржником ставиться питання про поновлення строків на оскарження ухвали слідчого судді від 08.09.2025, оскільки повний текст ухвали був складений 10.09.2025, до електронного кабінету скаржника ухвала надійшла лише 16.09.2025, а із резолютивної частини ухвали неможливо належним чином обґрунтувати апеляційну скаргу.
Апеляційний суд вважає, що такий строк слід поновити, оскільки, у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане, за їх клопотанням, може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК. Саме до таких правових висновків прийшла Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у Постанові від 27 травня 2019 року в справі №461/1434/18, провадження № 51-6470 кмо 18.
По суті поданої скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
З вимог ч. 1 ст. 214 КПК України слідує, що бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до вказаного реєстру впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Внесенню до ЄРДР підлягає не будь-яка заява, а лише заява, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.
Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_6 , слідчий суддя вказала, що скаржником та представником останнього не доведено жодними належними доказами наявність підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви ОСОБА_7 від 11 серпня 2025 року, з чим погоджується апеляційний суд.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 серпня 2025 року адвокат ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 звернувся до слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області із письмовою заявою про вчинення відносно ОСОБА_7 кримінального правопорушення, в якій зазначив, що 10 серпня 2025 року, орієнтовно о 10 год. 30 хв., по вул. Пастерівська, 44, ОСОБА_7 був зупинений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого був доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 , де продовжував утримуватись всупереч його волі та достатніх для цього правових підстав.
Соснівським районним судом м. Черкаси здійснюється судовий розгляд у кримінальному провадженні №62024100140000872 від 01 листопада 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані, з поміж іншого, підозрювані або обвинувачені особи, які під час досудового розслідування або судового розгляду утримаються під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115,146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України. Зазначені особи, стосовно яких скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, повинні невідкладно, але не пізніше 48 годин з дня оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.
Підстави для утримання ОСОБА_7 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні.
Враховуючи викладене, адвокат ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , звернувся до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення.
В матеріалах скарги, досліджених слідчим суддею безпосередньо в судовому засіданні, міститься копія обвинувального акту у кримінальному провадженні №62024100140000872 від 01 листопада 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України. Останній обвинувачується в тому, що він, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, у військовому званні «солдат», діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 6, 11, 16, 28 - 32, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 31.10.2024, близько 13 год. 30 хв., перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не виконав наказ офіцера 01.11.2024 вибути для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 . Сам наказ начальника за військовим званням не суперечив чинному законодавству, не був пов'язаним з порушенням прав та свобод солдата ОСОБА_7 , не містив в собі подвійного тлумачення та явно злочинного змісту, у зв'язку з чим підлягав беззастережному та неухильному виконанню з боку останнього, та був доведений до нього уповноваженою на те особою, встановленим порядком.
Отже ОСОБА_7 обвинувачується у непокорі, тобто, відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження від 01 листопада 2024 року ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 листопада 2024 року у справі № 712/13110/24, залишеною без змін ухвалою Черкаського Апеляційного суду від 13 листопада 2024 року, застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 30 грудня 2024 року, включно, з визначенням розміру застави 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою. З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Для утримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, останній був направлений до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор».
Підозрюваним ОСОБА_7 було внесено заставу у розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді.
На сьогодні, Соснівським районним судом м. Черкаси здійснюється судовий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні №62024100140000872 від 01 листопада 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України. Міра запобіжного заходу - застава.
Доводи скаржника, що слідчий суддя проігнорувала норму ст. 19 Конституції України, норму п. 4 ст. 214 КПК України де передбачено, що відмова у внесенні заяви до ЄРДР не допускається, відхиляє, адже стверджувати про те, що всі відомості, які містяться у заявах і повідомленнях, що надходять до слідчого чи прокурора, про порушення кримінального провадження мають автоматично вноситися в ЄРДР підстав не має, оскільки такі звернення мають обов'язково містити дані саме щодо вчиненого кримінального правопорушення, а докази скасування чи визнання не чинним наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_8 № 321 від 31.10.2024, згідно якого 01.11.2024 солдат ОСОБА_7 повинен був вибути з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01 листопада 2024 року для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_1 , а також доказів наявності у скаржника ОСОБА_7 законних підстав для невиконання вказаного наказу матеріали справи не містять і скаржником не надано.
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб'єкта заяви, яка містить інформацію про вчинення кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви.
Додатково апеляційний суд враховує, що реєстрація заяви органом досудового розслідування не тотожна реєстрації відомостей такої заяви в ЄРДР.
За обставин даної справи апеляційний суд вважає, що підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Апеляційна скарга в даній справі не містить посилань на обставини, які б вказували на помилку слідчим суддею у вирішенні скарги на бездіяльність слідчого, оскільки зі змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення, вбачається, що скаржник не погоджується з тим, що ОСОБА_7 , як військовозобов'язаний «солдат» не може перебувати в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , лише з тих підстав, що відносно нього у суді розглядається кримінальне провадження за ч. 4 ст. 402 КК України.
При цьому слід зауважити, що скаржник не позбавлений можливості повідомити суд, прокурора через свого представника чи особисто неможливості прибути в судове засідання з поважних причин.
Отже є вірним висновок про відсутність підстав для внесення за заявою представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення по факту незаконного позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
У постанові Великої Палати № 818/1526/18 від 30.01.2019, зазначено, що саме у межах процедури оскарження рішення щодо невнесення відомостей до ЄРДР, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що сама лише незгода скаржника з правильністю висновків слідчого судді не може бути підставою для скасування відповідної ухвали в порядку апеляційного перегляду.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 вересня 2025 року є обґрунтованою та вмотивованою. Підстав для її скасування, не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Поновити скаржнику строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 вересня 2025 року.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення а ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 вересня 2025 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: