Житомирський апеляційний суд
Справа №285/762/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/791/25
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
10 жовтня 2025 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 (дистанційно), ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_10 у кримінальному провадженні №12018060090001538 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, неодруженого, з середньою освітою, уродженця м. Новоград-Волинський, Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185; ч.3 ст.187 КК України,
В провадженні Житомирського апеляційного суду перебуває кримінальне провадження №12018060090001538 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 17 червня 2025 року, яким ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України, та призначено йому покарання : за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки; за ч.3 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років із конфіскацією всього особистого майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років із конфіскацією всього особистого майна.
Продовжено ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 15.08.2025, або до моменту набрання вироком законної сили, в межах зазначеного строку.
Початок строку відбування покарання вирішено обчислювати з моменту фактичного затримання - з 13.09.2019.
Зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_7 строк його попереднього ув'язнення з 15.12.2018 по 16.12.2018 та з 13.09.2019 до набрання вироком законної сили відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України №2046-VIII від 18.05.2017, з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 залишено без розгляду.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави половину судових витрат за проведення судових експертиз: трасологічних на суму 1837 грн. 50 коп. із 3675 грн.; товарознавчих на суму 1099 грн. із 2198 грн., 286 грн. із 572 грн. 00 коп. дактилоскопічної на суму 706 грн. 55 коп. із 1413,09 грн. та біологічної на суму 8324грн. 85 коп. із 16 649,69 грн., а всього на загальну суму 12253 грн. 90 коп. із 24507 грн. 79 коп.
Арешт, накладений ухвалами слідчого судді від 10.12.2018, 22.12.2018, 26.12.2018, 20.09.2019, залишено до розгляду провадження стосовно особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та зупинені.
Вирішено питання щодо речових доказів.
В подальшому ухвалою апеляційного суду продовжено обвинуваченому Клопотовському строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 11.10.2025.
09.10.2025 від прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_10 надійшло клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів. В обгрунтування клопотання прокурор послався на те, що розгляд даного кримінального провадження в апеляційній інстанції не може бути завершений до спливу строків тримання під вартою з об'єктивних причин, проте ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились, а тому більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе запобігти вказаним ризикам.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора в підтримання вказаного клопотання, думку обвинуваченого, який не заперечував проти клопотання прокурора, думку захисника в заперечення клопотання прокурора, перевіривши доводи клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Положеннями ст.199 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про продовження тримання під вартою судом має бути перевірено, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений при застосуванні такого запобіжного заходу ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Приписами статті 177 КПК України встановлено, що однією з підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Згідно положень ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує ризики, зазначені у ст. 177 цього Кодексу, а також на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України, які є тяжким та особливо тяжким злочинами та за вчинення яких, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 та до 12 років відповідно із конфіскацією майна, не має міцних соціальних зв'язків, офіційно не працює, характеризується задовільно, утриманців не має, не одружений, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів.
Оскаржуваним вироком Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 17.06.2025 ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України та призначено покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією всього особистого майна.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, оскільки у разі зміни йому запобіжного заходу на більш м'який останній може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, відсутність міцних соціальних зв'язків. Більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, на переконання колегії суддів, не зможе запобігти вказаним ризикам.
Отже, ризики, передбачені п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на даний час не зменшилися.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Так, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Крім того, для розгляду апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 17 червня 2025 року, апеляційному суду потрібен певний час. Завершити апеляційний розгляд даного кримінального провадження до спливу строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не представляється можливим з об'єктивних причин.
За таких обставин, апеляційний суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 08.12.2025 року включно без визначення розміру застави відповідно до п.1 ч.4 ст183 КПК України.
Керуючись ст.ст.331, 405 КПК України, апеляційний суд,
Клопотання прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_10 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 08 грудня 2025року включно.
Строк дії ухвали до 08 грудня 2025року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: