Житомирський апеляційний суд
Справа №289/2253/24 Головуючий у 1-й інст. Мельник О. В.
Категорія 41 Доповідач Шевчук А. М.
09 жовтня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Борисюка Р.М., Григорусь Н.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) у м.Житомирі
цивільну справу №289/2253/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданої адвокатом Труніловим Ярославом Олександровичем,
на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 03 лютого 2025 року, яке ухвалене під головуванням судді Мельника О.В. у м.Радомишлі,
У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» (далі - ТзОВ «ФК «Пінг-Понг») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 . Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Пінг-Понг» заборгованість за кредитним договором від 04 квітня 2021 року №102935038 у сумі 55 200 грн, витрати на правничу допомогу в сумі 6 000 та судовий збір.
Позов обґрунтований тим, що 04 квітня 2021 року за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТзОВ «Мілоан») Підберезкіна О.А. подала заявку на отримання кредиту №102935038. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті ТзОВ «Мілоан». Законодавством України передбачено, що оформлення кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТзОВ «Мілоан» направлено відповідачу електронним повідомленням (SМS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов договору про споживчий кредит від 04 квітня 2021 року №102935038, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті ТзОВ «Мілоан». Відповідно до умов кредитного договору, до укладення договору відповідач отримала проєкт цього кредитного договору разом із додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомилася з усіма його умовами та правилами, що розміщені на веб-сайті ТзОВ «Мілоан» та є невід'ємною частиною цього договору. Правила надання фінансових кредитів ТзОВ «Мілоан» розміщені для ознайомлення на офіційному веб-сайті кредитодавця. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит. Відповідно до умов кредитного договору, цей кредитний договір (індивідуальна частина) є самостійним кредитним договором (правочином), що містить усі істотні умови, укладений у порядку, спосіб та формі, що відповідає вимогам законодавства. Визнання недійсним, неукладеним, нікчемним будь-якого додатку, документу, що є частиною цього договору (у т.ч. правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством) або окремих умов цього кредитного договору (індивідуальної частини) не має наслідком недійсність, нікчемність або неукладеність цього кредитного договору (індивідуальної частини) в цілому і сторони підтверджують, що уклали б цей кредитний договір (індивідуальну частину) і без включення до нього умов, що визнані недійсними, нікчемними, неукладеними. Хронологія вчинення дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину, інформація з інформаційно-телекомунікаційної системи ТзОВ «Мілоан» про надсилання відповідачем SМS на номер відповідача та інформацією з електронного файлу LogFile застосування коду) щодо підтвердження підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір у формі електронного правочину містяться у кредитному договорі - «Порядок укладення договору». Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором по суті є видом вдосконаленого цифрового підпису, хоча в Законі України «Про електронну комерцію» так і не називається. Його суть полягає у використанні одноразових повідомлень (паролів, кодів, підтверджень) шляхом телекомунікаційних засобів. Найчастіше використовуються СМС, повідомлення в месенджерах в якості підтвердження волі підписанта. ЕПОІ широко використовується, наприклад, в сфері мікрокредитування. Дійсність укладення договорів таким чином вже неодноразово підтверджувалася в судовій практиці України, зокрема прикладом є постанова Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду в справі №524/5556/19. У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалося електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладанні кредитного договору. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи вказується особа, яка створила запит. Відповідач уклала договір про споживчий кредит із ТзОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення їй були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 12 000 грн. Між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Діджи Фінанс» 29 липня 2021 року укладений договір відступлення прав вимоги №05Т. Між ТзОВ «Діджи Фінанс» та ТзОВ «ФК «Пінг-Понг» 24 січня 2022 року укладено договір факторингу №1/15, у відповідності до умов якого та згідно з додатком №1 до договору факторингу, позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит від 04 квітня 2021 року №102935038. Відповідно до додатку №1 до договору факторингу сума боргу перед ТзОВ «ФК «Пінг-Понг» становить 55 200 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту - 12 000 грн; заборгованість за процентами - 43 200 грн. Позивачем, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі від 04 квітня 2021 року №102935038, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТзОВ «Мілоан» до ТзОВ «Діджи Фінанс», із інформацією про порядок погашення заборгованості за цим кредитним договором. Позичальник не виконала свого обов'язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором.
Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 03 лютого 2025 року позов задоволений. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Пінг-Понг» заборгованість за кредитним договором №102935038 про надання кредиту від 04 квітня 2021 року в сумі 55 200 грн, судовий збір у сумі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 через адвоката Трунілова Я.О. подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що сума наданого кредиту складає 12 000 грн, у той час коли проценти, нараховані позивачем, визначені у розмірі 43 200 грн, що значно перевищує суму кредиту, а отже змістовне навантаження встановлення таких процентів полягає не в компенсаційній, а каральній штрафній функції. При цьому сума нарахованих процентів є очевидно непропорційною до суми зобов'язання та не відповідає принципам, встановленим у п.6 частини першої ст.3 ЦК України. Відповідач у силу ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» не була повідомлена про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими позивач, а тому нарахування процентної ставки є таким, що не відповідає умовам договору та порушує права відповідача, як споживача. Відповідач як пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності не може ефективно здійснити свої права бути проінформованою про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов і правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підтримки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Вимоги кредитора щодо стягнення процентів за користування кредитом за період, що виходить за межі строку кредитування, не узгоджуються з нормами матеріального права, а відтак не дають підстав для висновку про порушене право кредитора в цій частині вимог. Як вбачається із анкети заяви від 04 квітня 2021 року №102935038, сума кредиту 12 000 грн, 2% за день, кредит отримано на 30 днів. Розрахунок: 12 000 грн * 2% * 30 днів = 7 200 грн. Отже, позивач незаконно нарахував проценти в сумі 43 200 грн. При вирішенні питання щодо стягнення процентів, враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на необхідність беззаперечного дотримання принципів справедливості, добросовісності і розумності, просить суд зменшити розмір процентів до суми заборгованості за кредитом. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 10 червня 2023 року укладений шлюб, що підтверджується: свідоцтвом про шлюб № НОМЕР_1 від 10 червня 2023 року. ОСОБА_2 є військовослужбовцем, перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, що підтверджується довідкою від 02 березня 2024 року. Положеннями п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля. Враховуючи зазначене вище, позовна вимога про стягнення із відповідача на користь позивача процентів за кредитом є незаконною та такою що не підлягає задоволенню. Розрахунок заборгованості, підготовленого працівниками ТзОВ «Мілоан», який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків, не може бути доказом розміру заборгованості. Матеріали справи не містять доказів щодо істотних умов укладеного сторонами кредитного договору, а наданий позивачем розрахунок заборгованості достовірно не вказує на розмір невиконаного відповідачем зобов'язання та є неналежним доказом. Відсутні підстави вважати, що при укладенні договору із відповідачем позивач дотримався вимог, передбачених ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», про повідомлення споживача про умови кредитування, розміру процентної ставки за користування кредитом та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк. За обставинами цієї справи у кредитному договорі (п.2.5) та у позовній заяві не зазначено, за які послуги кредитора позичальник має сплачувати комісію. Отже, у задоволенні вимог про стягнення з відповідача процентів слід відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач ТзОВ «ФК «Пінг-Понг» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що згідно з пунктом 2.2.3 кредитного договору, проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6 договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника. Згідно з п.2.3.1.2 кредитного договору, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п.1.6. договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах. Згідно з п.7.1. кредитного договору, Цей договір, що складається з правил та індивідуальної частини (з додатками №1 та №2), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього договору. Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов'язань повинно відбутись не пізніше дати встановленої п.1.4. В силу передбаченого ст.627 ЦК України принципу свободи договору ОСОБА_1 проявила волевиявлення в укладенні кредитного договору саме з ТзОВ «Мілоан», у виборі саме цієї юридичної особи як сторони кредитних відносин, у визначенні умов кредитного договору тощо. Відповідач не оспорює укладення кредитного договору, отже, у сенсі положень частин 1,2 ст.638 ЦК України слід виходити з того, що сторонами договору, якими був первісний кредитор та відповідач, станом на 04 квітня 2021 року було досягнуто в належній формі згоди щодо усіх істотних умов договору, в тому числі й щодо предмету договору (валюти договору, строку кредитування, повернення кредиту, сплати процентів за користування коштами, надання кредиту для особистих потреб позичальника, черговості погашення заборгованості, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору, строки повернення коштів, тощо), умов забезпечення кредиту, прав та обов'язків ТзОВ «Мілоан» та позичальника тощо. Відповідно до деталізованого розрахунку заборгованості (відомість про щоденні нарахування та погашення) за договором про споживчий кредит від 04 квітня 2021 року №102935038, який був долучений до позовної заяви (додаток №7 у позовній заяві), вбачається, що відповідач не здійснювала платежів за договором. Оскільки кредит вчасно не повернуто, за умовами п.2.3.1.2 кредитного договору відбулася автопролонгація, яка не може перевищувати 60 днів. Отже, у відповідності до зазначених вище пунктів кредитного договору розмір процентів за користування кредитом протягом встановленого умовами кредитного договору строку, розраховувався за формулами: 1) у період із 05 квітня 2021 року по 04 травня 2021 року підлягають сплаті проценти у розмірі 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, що складає: 12 000 (сума кредиту) * 0,02 (2,00/100) * 30 (днів) = 7 200 грн. (п.1.5.2 договору про споживчий кредит №102935038 від 04 квітня 2021 року); 2) у період із 05 травня 2021 року по 03 липня 2021 року підлягають сплаті проценти у розмірі 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, що складає: 12 000 (сума кредиту) * 0,05 (5/100) * 60 (днів) = 36 000 грн.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволеною з наступних підстав.
19 липня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» надійшла заява про зміну найменування позивача у справі №289/2253/24, яка зареєстрована в Житомирському апеляційному суді 21 липня 2025 року.
Так, рішенням №1778 єдиного учасника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» від 01 липня 2025 року було змінено назву Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс».
Наказом ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» №70-к від 01 липня 2025 року перейменовано з 01 липня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс».
Відповідно до ст.90 ЦК України, юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.
Загальновідомо, що назва юридичної особи складається з літерального компонування елементів українського алфавіту. Крім того, назва юридичної особи може містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи, крім обмежень, встановлених актами чинного законодавства України. Наведете свідчить, що назва юридичної особи є її необхідною ознакою, яка забезпечує участь у цивільному обороті від свого імені та слугує засобом її індивідуалізації, що дозволяє відокремити її від інших юридичних осіб. Назва юридичної особи в процесі її «життєдіяльності» може зазнати змін. Зміна назви юридичної особи проявляється в її зовнішній літеральній корекції. Така корекція впливає на ідентифікацію юридичної особи в цивільному обороті. У результаті зміни назви юридичної особи структура цивільних правовідносин не страждає.
Зміна назви юридичної особи тягне тільки правовий наслідок проведення державної реєстрації змін, пов'язаних зі зміною назви, до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Отже, зміна назви юридичної особи не тягне на собою правонаступництва у зв'язку з відсутністю нового учасника цивільних відносин, якому мають перейти права та обов'язки особи, яка вибула, та юридичної незмінності правопопередника - учасника цивільних відносин, який вибуває зі складу учасника цивільного відношення.
Отже, наслідком зміни назви юридичної особи не є правонаступництво в цивільних відносинах.
Вказаний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 25 березня 2019 року в справі №191/81/17.
Отже, наявні підстави для зміни найменування позивача з ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» на ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс».
Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 04 квітня 2021 року укладений договір про споживчий кредит №102935038 про надання кредиту в сумі 12 000 грн на поточні потреби строком на 30 днів (а.с.28-33). Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом становить 04 травня 2021 року.
Відповідно до пункту 1.7 кредитного договору, тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,2.3 цього договору.
Процентна ставка за користування кредитом становить 7 200 грн, які нараховуються за ставкою 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 договору. Комісія за надання кредиту: 3 дні - 3%; 7 днів - 5%; 15 днів - 10% від суми залишку кредиту. Кредитні кошти було зараховано на платіжну картку позичальника.
Згідно з пунктом 2.3.1.2 кредитного договору, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п. 1.6. договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
Між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Діджи Фінанс» 29 липня 2021 року укладений договір відступлення прав вимоги №05Т, у відповідності до умов якого ТзОВ «Мілоан» передало (відступило) ТзОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «Діджи Фінанс» приймає належні ТзОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.20-27).
Між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «Пінг-Понг» 24 січня 2022 року укладено договір факторингу №1/15, у відповідності до умов якого ТзОВ «Діджи Фінанс» передало (відступило) ТзОВ «ФК «Пінг-Понг» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ФК «Пінг-Понг» приймає належні ТзОВ «Діджи Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.34-36).
Відповідно до Реєстру боржників від 24 січня 2022 року №1 до договору факторингу від 24 січня 2022 року №1/15, ТзОВ «ФК «Пінг-Понг» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 55 200 грн, із яких: 12 000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 43 200 грн - сума заборгованості за процентами (а.с.13).
Згідно з частиною першою ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга ст.639 ЦК України).
Абзац другий частини другої ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст.1048 ЦК України).
Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» (надалі Закону) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 ст.11 Закону).
Згідно з частиною шостою ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (ст.1 Закону).
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої ст.3 Закону).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша ст.12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої ст.12, частини першої ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою ст.81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною першою ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша ст.80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У справі, що переглядається, встановлено, що ОСОБА_1 на веб-сайті кредитодавця створила анкету-заяву на кредит на умовах, які вважала зручними для себе. У анкеті-заяві вона зазначила свої персональні дані, зокрема, паспортні дані, ідентифікаційний номер, дату народження, номер мобільного телефону, електронну пошту, місце роботи, місце реєстрації та проживання тощо.
У подальшому у зв'язку з погодженням анкети-заяви між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст.12 Закону України «Про захист прав споживачів»
Підписанням договору відповідач підтвердила, що перед укладенням договору вона ознайомилася та погодилася з усіма умовами та зобов'язалася неухильно дотримуватися умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів.
Отже, зазначене свідчить про те, що алгоритм укладення договору з ТзОВ «Мілоан» виключає підстави вважати, що без їх погодження ОСОБА_1 могла отримати кредитні кошти. При цьому будь-які докази протиправності дій третіх осіб стосовно ОСОБА_1 , які стосуються підписання кредитного договору в матеріалах справи відсутні. Більше, відповідач мала реальну можливість відмовитися від одержання кредиту до моменту його видачі кредитодавцем та від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання кредитних коштів, але таким своїм правом вона не скористалася.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем доведено факт укладення 04 квітня 2021 року кредитного договору №102935038 між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , а відтак - доводи апеляційної скарги у цій частині є необґрунтованими, як і доводи щодо безпідставного нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом.
Так, проценти за користування кредитом визначені безпосередньо в договорі. При цьому, згідно з пунктом 9.1 договору він є самостійним кредитним договором (правочином), що містить усі істотні умови, укладений у порядку, спосіб та формі, що відповідає вимогам законодавства.
Із огляду на викладене, посилання апелянта на те, що у матеріалах справи відсутні відомості щодо ознайомлення її із Паспортом споживчого кредиту, а також із Правилами надання фінансових кредитів (послуг) ТзОВ «Мілоан» є безпідставними. Підписання договору, в якому визначено умови нарахування процентів за користування кредитом, свідчить про погодження сторонами відповідних умов.
Доводи апеляційної скарги про те, що у скаржника наявні сумніви щодо правильності розрахунку заборгованості, наданого позивачем, колегія суддів відхиляє, оскільки ОСОБА_1 протягом розгляду справи судом першої інстанції та апеляційним судом жодного контрозрахунку чи обґрунтованих заперечень стосовно дійсності та правильності наявного розрахунку не надавала.
Колегія суддів також вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів того, що позичальник не ініціювала продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту, оскільки п.2.3.1.2 чітко передбачає, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій).
Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.
У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилася до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.
Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 договору.
У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції при стягненні процентів не врахував, ту обставину, що відповідач є дружиною військовослужбовця, а тому на неї поширюються гарантії, передбачені п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не можуть слугувати підставою для відмови у стягненні процентів за користування одержаними коштами, оскільки договір про споживчий кредит укладений ОСОБА_1 04 квітня 2021 року та проценти нараховувалися за користування кредитними коштами протягом квітня - липня 2021 року, а шлюб відповідач уклала в червні 2023 року, при цьому її чоловік ОСОБА_2 мобілізований із 26 лютого 2024 року.
Отже, колегія суддів доходить висновку, що розглядаючи зазначений спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно з положеннями ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Із огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи по суті, а фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та незгоди з оцінкою доказів, наданою судом.
Судом першої інстанції рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні. Відповідно до положень ст.375 ЦПК України рішення суду першої інстанції залишається без змін.
Відповідно до пункту 2 частини третьої ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини шостої ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в сили вимог закону.
Керуючись ст.ст.268,367,368,374-375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Труніловим Ярославом Олександровичем, залишити без задоволення.
Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 03 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої ст.389 ЦПК України.
Головуюча Судді: