Справа № 159/3150/25 Головуючий у 1 інстанції: Денисюк Т. В.
Провадження № 22-ц/802/1079/25 Доповідач: Данилюк В. А.
10 жовтня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Данилюк В. А.,
суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,
розглянувши в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» Виноградова Юрія Ернестовича на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31 липня 2025 року,
У травні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика») звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що 02.03.2024 ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 в електронній формі уклали кредитний договір №488778-КС-002. На виконання умов договору ТОВ «Бізнес Позика» надало відповідачу кредит в розмірі 10 000 грн строком на 24 тижні - до 17.08.2024. Позичальник зобов'язався повертати кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами за стандартною ставкою 2% в день, зниженою 1,15288411% в день, і сплатити 1 500 грн комісії щомісячними платежами за узгодженим сторонами графіком.
13.05.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 в електронній формі укладена Додаткова угода №1 до Договору №488778-КС-002, за умовами якої ОСОБА_1 додатково наданий кредит в розмірі 6000 грн, зафіксована сума попередньої заборгованості 8626,51 грн і погоджено, що після збільшення суми кредиту відповідно до цієї угоди загальна сума отриманого і не повернутого кредиту складає 14 626,51 грн, строк кредитування визначений до 28.10.2024.
Позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, здійснив часткову оплату на суму 13988,25 грн. Станом на 29.04.2025 за відповідачем рахується заявлена до стягнення заборгованість в розмірі 47 697,93 грн, яка складається з 14 626,51 грн - основного боргу, 32 721,43 грн - заборгованість за процентами, 349,99 грн - заборгованість з комісії.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31 липня 2025 рокупозов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №488778-КС-002 від 02.03.2024 і Додаткової угоди №1 від 13.05.2024 в розмірі 37118 (тридцять сім тисяч сто вісімнадцять) гривень 19 копійок, з яких 14626,51 гривень - основного боргу, 22491,68 гривень - заборгованість за відсотками.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 1885 (одну тисячу вісімсот вісімдесят п'ять) гривень 11 копійок судового збору.
Не погоджуючись з рішенням судув частині часткового стягнення процентів, представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» Виноградов Ю. Е. подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновкупро начебто нікчемність встановлених у Кредитному договорі процентнихставок в день в силу положень ч. 5 ст. 8 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Проспоживче кредитування», а також дійшов хибного висновку про їх начебтоневідповідність максимальному розміру денної процентної ставки відповіднодо Закону України «Про споживче кредитування», внаслідок цього суд першої інстанції неправомірно зменшив розмірпроцентів і комісії за користування кредитними коштами які підлягають стягненнюз відповідача на користь по позивача за кредитним договором. Просить рішення у відмовленій частині скасувати та ухвалити нове рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 5 ст. 268, ст. 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.
Суд встановив, що 02.03.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 з використання інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі на платформі https://my.bizpozyka.com укладений договір про надання споживчого кредиту №488778-КС-002 (а.с.19-33).
За умовами договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000 грн (п.2.6) строком на 24 тижні (п.2.7) до 17.08.2024 (п.2.7) на умовах сплати комісії за надання кредиту - 1 500 грн та повернення кредиту строковими платежами згідно з погодженим графіком (п.3.2.3). За користування кредитом встановлена стандартна процентна ставка - 2 % в день і знижена - 1,15288411% в день. Сторони домовилися, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно з погодженим графіком, у внаслідок чого виникає прострочення більш ніж на 7 днів, то умови про застосування зниженої ставки втрачають чинність і до відносин сторін застосовується стандартна процентна ставка (п.3.2.2).
Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора UA-8254, який надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
ТОВ «Бізнес Позика» виконало зобов'язання за договором і перерахувало на вказаний відповідачем платіжний засіб НОМЕР_1 кошти у розмірі 10 000 грн, що підтверджено інформаційною довідкою оператора послуг платіжної інфраструктури ТОВ «ПрофітГід» (транзакція № 40940-11523-98313).
Згідно з наданим позивачем розрахунком 15.03.2024 відповідачем внесений платіж на суму 2170 грн, 30.03.2024 - 2170 грн, 11.04.2024 - 2128,21 грн, 25.04.2024 - 2114,78 грн, 11.05.2024 - 2123,02 грн, 13.05.2024 - 302,24 грн. Станом на 12.05.2024 заборгованість за тілом кредиту складала 8727,51 грн, за процентами - 100,62 грн, всього 8828,13 грн.
13.05.2024 ОСОБА_1 акцептував пропозицію ТОВ «Бізнес Позика» і сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору №488778-КС-002 від 02.03.2024.
Для підписання додаткової угоди відповідач ОСОБА_1 використав одноразовий ідентифікатор UA-8578 (а.с.36-39).
Згідно з наданими позивачем даними з Особистого кабінету відповідач ОСОБА_1 через веб-сайт кредитодавця https://my.bizpozyka.com шляхом введення Логіну (номер мобільного телефону) і паролю ввійшов до особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС), ознайомився з умовами кредитування, акцептував оферту, отримав одноразовий ідентифікатор для підписання договору (а.с. 42).
За умовами Додаткової угоди №1 від 13.05.2024 кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на 13.05.2024 сума неповернутого кредиту, отриманого відповідно до умов основного Договору, становить 8626,51 грн. Сторони домовилися, що після укладення Додаткової угоди кредит збільшується на 6000 грн, після надання додаткових коштів загальна сума кредиту складає 14626,51 грн. Збільшується строк кредитування до 28.10.2024. Комісія за надання додаткових коштів становить 900 грн. Інші умови Договору №488778-КС-002 від 02.03.2024 не змінені (а.с.38).
ТОВ «Бізнес Позика» того ж дня виконало умови Додаткової угоди №1, перерахувало на платіжний засіб ОСОБА_1 кошти у розмірі 6 000 грн, що підтверджено інформаційною довідкою оператора послуг платіжної інфраструктури ТОВ «ПрофітГід» (а.с.45).
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості після укладення Додаткової угоди №1 відповідач вніс лише один платіж 27.05.2024 в розмірі 2980 грн, з яких 550,1 грн скерована на погашення комісії, 2429,99 грн на погашення процентів, у зв'язку з цим на дату завершення строку кредиту 28.10.2024 заборгованість за тілом кредиту складає - 14 626,51 грн, за процентами - 32 721,43 грн, за комісією - 349,99 грн.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (ст.207 ЦК України).
В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закону).
Відповідно до статті 3 Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
У постанові від 07.04.2021 у справі № 623/2936/19 Верховний Суд сформував висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора.
Суд встановив, що укладені між ТОВ «Бізнес Позика» і ОСОБА_1 кредитний договір №488778-КС-002 від 02.03.2024 та Додаткова угода №1 від 13.05.2024 підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису і за формою відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».
Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідач, підписавши договір, не лише погодив його умови, але й скористався кредитними коштами, які перераховані на вказаний ним картковий рахунок, а також здійснював платежі на його повернення.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
При підписанні Додаткової угоди №1 від 13.05.2024 сторони на вільних засадах погодили загальний розмір кредиту з урахуванням попередньої заборгованості і додатково наданих коштів, тому суд перевіряє правильність розрахунків заявленої до стягнення заборгованості за період після укладення Додаткової угоди, виходячи із розміру кредиту 14626,51 грн.
Окрім тіла кредиту, позивачем заявлена до стягнення заборгованість за процентами в розмірі 32 721,43 грн, розрахована позивачем в межах строку кредитування з 13.05.2024 по 28.10.2024 за ставкою 1,15288411 % (пільгова).
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення процентів частково, суд першої інстанції виходив із наступного.
Частиною п'ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Вказана норма була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 498-IX та набрала чинності 24.12.2023.
Кредитний договір і додаткова угода укладені між сторонами відповідно 02.03.2024 і 13.05.2024, тобто після внесення відповідних змін до Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживче кредитування, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Таким чином, умови п. 2.4 договору про надання кредиту щодо встановлення стандартної денної процентної ставки - 2,0 % та зниженої - 1,15288411% є нікчемними.
До спірних правовідносин не застосовуються приписи п.17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» про ставки перехідного періоду протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 498-IX (120 днів - 2,5%, 120 днів - 1,5%), оскільки відповідно до ч.2 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу І цього Закону (до якого включений п.17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання цим Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності.
Незважаючи на положення п. 2.11 кредитного договору, де денна процентна ставка зазначена позивачем як 0,95 %, реально згідно з розрахунком заборгованості проводилося нарахування процентів за ставкою 1,15288411 %, тобто за пільговою ставкою (наприклад: 14626,51 х 1,15288411 %=168,63 грн = 406,43-238,8 (за 15.05.2025).
У зв'язку з цим заявлену до стягнення заборгованість необхідно перерахувати:з 14.05.2024 до 27.05.2024 за 14 днів користування кредитом відповідачу могли бути нараховані проценти в розмірі 2047,64 грн (14626,51 х 1% =146,26 грн х 14=2047,64), також він зобов'язаний був сплатити частину передбаченої Додатковою угодою комісії в розмірі 550,01 грн (а.с. 36 зворот), всього 2597,65 грн. Відповідач вніс платіж на суму 2980 грн. Згідно з погодженим у п.3.5 кредитного договору (а.с.30) порядком зарахуванням платежів у разі надходження від позичальника платежу, що перевищує розмір періодичного, кошти зараховуються в наступний період відповідно до графіку, тобто на погашення решти комісії 349,99 грн та процентів за новий період. Отже перевищена сума 382,35 грн (2980 -2597,65) повністю погашає заборгованість по комісії, решта 382,35-349,99=32,36 грн необхідно спрямувати на погашення процентів за період з 28.05.2024 до 28.10.2024.
Таким чином заборгованість за процентами складає : 146, 26 грн х 154 дні (з 28.05.2024 до 28.10.2024)=22524,04 грн-32,36 грн =22491,68 грн.
Загальний розмір задоволеної до стягнення заборгованості за кредитом становить 14626,51 грн + 22491,68 грн =37118,19 грн.
Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.
Доводи апеляційної скарги не слугують підставою для скасування чи зміни рішення, тому що ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права, зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що, розглядаючи зазначений спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно із положеннями ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення в оскарженій частині, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції, в оскарженій частині без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 268, 367, 368, 375, 382, 384 , 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» Виноградова Юрія Ернестовича залишити без задоволення.
Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31 липня 2025 року в оскаржуваній частині у даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий - суддя
Судді