Справа №760/27826/25 1-кс/760/12294/25
09 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого в ОВС 4 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Лисичанськ, Луганської області, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, не заміжня, не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 22025101110001152 від 07.10.2025р., у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваної, -
До Солом'янського районного суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кримінальному провадженні № 22025101110001152 від 07.10.2025р., яке відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Документом, що підтверджує надання підозрюваній копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка.
Підозрювана ОСОБА_5 доставлена під вартою.
Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчим СУ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, в ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 10.09.2025, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, яка зареєстрована у мессенджері «Telegram» з нік-неймом « ОСОБА_7 », якому достовірно відомо про збройний напад Російської Федерації на Україну, будучи негативно налаштованим стосовно держави Україна, з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, виник злочинний умисел на організацію вчинення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, у тому числі шляхом підпалів транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 10.09.2025, невідома особа, яка зареєстрована у мессенджері «Telegram» з нік-неймом « ОСОБА_7 », спланувала досягнути поставленої мети за рахунок підшуковування та надання завдань особам з числа громадян України, здатним вчиняти протиправні діяння на території України, зокрема міста Києва, а також організував оплату за виконання на території України підпалів транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань.
Крім того, ОСОБА_5 з метою швидкого заробітку грошей, у мессенджері «Telegram» в загальнодоступній групі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » знайшла оголошення про роботу раніше невідомої особи, яка зареєстрована у мессенджері «Telegram» з нік-неймом « ОСОБА_7 », та написала йому про те, що її цікавить робота яку він пропонує та попросила повідомити деталі.
Переслідуючи свій злочинний умисел, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 15.09.2025, невідома особа, яка зареєстрована у мессенджері «Telegram» з нік-неймом « ОСОБА_7 », зв'язався з громадянкою України ОСОБА_5 у мессенджері «Telegram» та запропонував останній за винагороду, у розмірі еквівалентній 2000 доларів США, здійснити підпал автомобіля Збройних Сил України та інших військових формувань. На вказану пропозицію ОСОБА_5 надала свою добровільну згоду.
Після цього, 25.09.2025, більш точний час не встановлено, громадянка України ОСОБА_5 вийшла із дому за адресою: АДРЕСА_2 , та неподалік від свого місця проживання, знайшла припаркований військовий автомобіль Ford Ranger, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить військовослужбовцю в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_8 , та зробила декілька фотографій, які надіслала невідомій особі, яка зареєстрована у месенджері «Telegram» з нік-неймом « ОСОБА_7 ». Після чого, останній повідомив, що даний автомобіль необхідно спалити.
При цьому, ОСОБА_5 було достовірно відомо про наслідки вчинення такого підпалу, а саме: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
В подальшому, 07.10.2025, близько 04 год. 20 хв., переслідуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на підпал транспортного засобу Збройних Сил України та інших військових формувань, ОСОБА_5 за попередньою змовою з невідомою особою, яка зареєстрована у месенджері «Telegram» з нік-неймом « ОСОБА_7 », вийшла зі свого помешкання за адресою: АДРЕСА_2 , та направилася до раніше визначеного автомобіля Ford Ranger реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить військовослужбовцю в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_8 , що знаходився за адресою: АДРЕСА_3 , та здійснила підпал вказаного автомобіля, обливши його заздалегідь приготовленою легкозаймистою рідиною виробника «MAXIMO», з назвою «Розчинник 647», яку придбала 03.10.2025 близько 21 год. 00 хв. в гіпермаркеті «Епіцентр» за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 13В. Внаслідок вказаних дій, транспортний засіб Ford Ranger реєстраційний номер НОМЕР_1 пошкоджено та завдано матеріальної шкоди.
У той же час, 07.10.2025, близько 04 годин 20 хвилин, на виконання вказівки невідомої особи, яка зареєстрована у месенджері «Telegram» з нік-неймом « ОСОБА_7 », та переслідуючи спільний злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, ОСОБА_5 здійснила відеозапис вказаного підпалу авто, використовуючи власний мобільний телефон «Huawei P smart+» та використовуючи месенджер «Телеграм», відправила відзняті відео з підпалом вказаного авто, невідомій особі, яка зареєстрована у месенджері «Telegram» з нік-неймом « ОСОБА_7 ».
Таким чином, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер власних намірів та дій, перебуваючи у АДРЕСА_3 , близько 04 години 20 хвилин, за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, здійснила дії, які полягають у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом підпалу, військового автомобіля.
Крім того, встановлено, що 24.02.2024 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ №69/2022 «Про загальну мобілізацію». Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Розуміючи вищевикладені обставини, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 10.09.2025, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, яка зареєстрована у месенджері «Telegram» з нік-неймом « ОСОБА_7 », якому достовірно відомо про збройний напад Російської Федерації на Україну, будучи негативно налаштованим стосовно держави Україна, з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, виник злочинний умисел на організацію вчинення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, у тому числі шляхом підпалів транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 10.09.2025, невідома особа, яка зареєстрована у месенджері «Telegram» з нік-неймом « ОСОБА_7 », спланувала досягнути поставленої мети за рахунок підшуковування та надання завдань особам з числа громадян України, здатним вчиняти протиправні діяння на території України, зокрема міста Києва, а також організував оплату за виконання на території України підпалів транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань.
Крім того, ОСОБА_5 з метою швидкого заробітку грошей, у месенджері «Telegram» в загальнодоступній групі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » знайшла оголошення про роботу раніше невідомої особа, яка зареєстрована у месенджері «Telegram» з нік-неймом « ОСОБА_7 », та написала йому про те, що її цікавить робота яку він пропонує та попросила повідомити деталі.
Переслідуючи свій злочинний умисел, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 15.09.2025, невідома особа, яка зареєстрована у месенджері «Telegram» з нік-неймом « ОСОБА_7 », зв'язався з громадянкою України ОСОБА_5 у месенджері «Telegram» та запропонував останній за винагороду, у розмірі еквівалентній 2000 доларів США, здійснити підпал автомобіля Збройних Сил України та інших військових формувань. На вказану пропозицію ОСОБА_5 надала свою добровільну згоду.
Після цього, 25.09.2025, більш точний час не встановлено, громадянка України ОСОБА_5 вийшла із дому за адресою: АДРЕСА_2 , та неподалік від свого місця проживання, знайшла припаркований військовий автомобіль Ford Ranger н.з. НОМЕР_1 , який належить військовослужбовцю в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_8 , та зробила декілька фотографій, які надіслала невідомій особі, яка зареєстрована у мессенджері «Telegram» з нік-неймом « ОСОБА_7 ». Після чого, останній повідомив, що даний автомобіль необхідно спалити.
При цьому, ОСОБА_5 було достовірно відомо про наслідки вчинення такого підпалу, а саме: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
В подальшому, 07.10.2025 близько 04 год. 20 хв., переслідуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на підпал транспортного засобу Збройних Сил України та інших військових формувань, ОСОБА_5 за попередньою змовою з невідомою особою, яка зареєстрована у мессенджері «Telegram» з нік-неймом « ОСОБА_7 », вийшла зі свого помешкання за адресою: АДРЕСА_2 , та направилася до раніше визначеного автомобіля Ford Ranger н.з. НОМЕР_1 , який належить військовослужбовцю в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_8 , що знаходився за адресою: АДРЕСА_3 , та здійснила підпал вказаного автомобіля, обливши його заздалегідь приготовленою легкозаймистою рідиною виробника «MAXIMO» з назвою «Розчинник 647», яку придбала 03.10.2025 близько 21 год. 00 хв. в гіпермаркеті «Епіцентр» за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 13В. Внаслідок вказаних дій, транспортний засіб Ford Ranger реєстраційний номер НОМЕР_1 пошкоджено та завдано матеріальної шкоди.
У той же час, 07.10.2025 близько 04 годин 20 хвилин, на виконання вказівки невідомої особи, яка зареєстрована у мессенджері «Telegram» з нік-неймом « ОСОБА_7 », та переслідуючи спільний злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, ОСОБА_5 здійснила відеозапис вказаного підпалу авто, використовуючи власний мобільний телефон «Huawei P smart+» та використовуючи мессенджер «Телеграм», відправила відзняті відео з підпалом вказаного авто, невідомій особі, яка зареєстрована у мессенджері «Telegram» з нік-неймом « ОСОБА_7 ».
Таким чином, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер власних намірів та дій, перебуваючи у АДРЕСА_3 , близько 04 години 20 хвилин, за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, здійснила дії, які полягають у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом підпалу, військового автомобіля дії та дії, які полягають в умисному пошкодженні чужого майна шляхом підпалу на шкоду громадської безпеки.
07.10.2025 року підозрювану ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
07.10.2025 року підозрювану ОСОБА_5 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України, у перешкоджанні, за попередньою змовою групою осіб, законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, у пошкодженні, за попередньою змовою групою осіб, чужого майна, шляхом підпалу.
У клопотанні слідчим, за погодженням з прокурором, постановлено питання про застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначенням застави, оскільки остання звинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до 10 років, та у зв'язку із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення, схову або спотворення речових доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні та ризику продовження кримінального правопорушення.
Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_4 та підозрювана ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання та просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід із визначенням розміру застави або більш м'який запобіжний захід.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України, у перешкоджанні, за попередньою змовою групою осіб, законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, у пошкодженні, за попередньою змовою групою осіб, чужого майна, шляхом підпалу.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої їй підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваної до вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Під час судового розгляду клопотання встановлено існування ризику переховування від органів досудового розслідування, оскільки з моменту повідомлення ОСОБА_5 про підозру пройшов незначний проміжок часу, вона підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк 10 років, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованих їй правопорушень, може переховуватися від слідства та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, прокурор було доведено існування ризику продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрювана ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, з метою пособництва державі-агресору у ослаблені держави України, тому підозрювана з метою продовження вчинення пособництва державі-агресору, може продовжувати вчиняти аналогічне правопорушення, в якому підозрюється.
Також прокурором було доведено існування ризику знищення, схову або спотворення речових доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки органом слідства не проведено ще всі слідчі-розшукові дії, та не вилучено частину документів, які мають значення для досудового розслідування, тому підозрювана ОСОБА_5 перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході може вчиняти дії з метою знищення, спотворення чи схову даних документів.
Крім цього, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки перебуваючи на волі ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб, може незаконно впливати на свідків, з метою зміни ним показань.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваної ОСОБА_5 , яка раніше не судима, її вік, майновий та сімейний стан, обставини вчиненого ним кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, що має суспільний резонанс, оскільки дане правопорушення вчинене в період дії воєнного стану України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання ОСОБА_5 винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, відповідно до яких, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, зокрема, передбаченого ст. 114-1 КК України, може бути застосований запобіжний захід лише у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до висновку, що відносно ОСОБА_5 , яка звинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема, передбаченого ст. 114-1 КК України, не може бути застосований інший запобіжний захід, крім як тримання під вартою.
За таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який, на думку слідчого судді, буде достатнім для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, які враховувалися при застосуванні до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вчинений ними злочин під час дії воєнного стану в Україні у сфері проти основ національної безпеки України (ст. 114-1), вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 202, 206, 207, 208, 209, 211, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого в ОВС 4 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжній захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 07 жовтня 2025 року 15 год. 11 хв.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 15 год. 11 хв. 05 грудня 2025 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваною - в цей же строк з моменту вручення їй копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1