СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/1571/25
ун. № 759/9285/22
06 жовтня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання захисника ОСОБА_3 про повернення обвинувального акту прокурору, під здійснення у відкритому судовому засіданні в залі суду підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021102080000037 від 24.05.2021, щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Тбілісі, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України;
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
потерпілий Київська міська рада,
захисники: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ,
обвинувачена ОСОБА_4 ,
Захисник ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з мотивів, зазначених у клопотанні про повернення обвинувального акту, поданого до суду захисником ОСОБА_7 03.07.2023 (т. 1 а.с. 195-209). Це клопотання мотивоване тим, що обвинувальний акт підписаний особою, яка не мала повноважень слідчого у даному кримінальному провадженні, в обвинувальному акті зазначено як потерпілого особу, яка не являється потерпілим у кримінальному провадженні, в обвинувальному акті відсутні відомості про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачена ОСОБА_4 підтримали клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, просили його задовольнити.
Представник Київської міської ради не з'явився в судові засідання, коли вирішувалося клопотання про повернення обвинувального акту.
Прокурор в судовому засідання висловив заперечення проти задоволення клопотання захисника, зазначивши, що обвинувальний акт складений відповідно до вимог КПК України, підписаний уповноваженим слідчим, повноваження якого підтверджуються постановою про призначення групи слідчих від 24.05.2021. Також прокурор зазначив, що обставини наявності чи відсутності матеріальної шкоди не входить до предмету доказування у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 197-1 КК України, такі обставини не встановлювалися під час досудового розслідування, про що зазначено в обвинувальному акті. Разом з тим, прокурор висловив твердження, що на стадії підготовчого провадження суд не може досліджувати документи щодо повноважень слідчого, який підписав обвинувальний акт, оскільки така перевірка пов'язана з дослідженням доказів, що має здійснюватися на стадії судового розгляду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, при вирішенні клопотання суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Аналізуючи доводи захисника про те, що в обвинувальному акті зазначено як потерпілого особу, яка не являється потерпілим у кримінальному провадженні, та відсутні відомості про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд визнає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються даними обвинувального акту про те, що потерпілим у даному кримінальному провадженні є Київська міська рада, в ході досудового розслідування розмір збитків, завданій потерпілій особі, не встановлювався. При цьому суд зауважує, що за приписами ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, відтак питання обґрунтованості набуття особою статусу потерпілого пов'язане з обставинами завдання їй шкоди. Вказані обставини можуть бути встановлені судом лише шляхом дослідження відповідних доказів, що здійснюється на стадії судового розгляду, а не під час підготовчого провадження.
Разом з тим, судом визнаються обґрунтованими доводи захисника про те, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з причин підписання його особою, яка не має повноважень слідчого у кримінальному провадженні, з наступних підстав.
Ч. 3 ст. 291 КПК України встановлено, що обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Відповідно до положень п. 17 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу Державного бюро розслідувань, органу Бюро економічної безпеки України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
Ч. 4 ст. 38 КПК України визначено, що досудове слідство здійснюють слідчі одноособово або слідчою групою.
Як вбачається з обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 197-1 КК України, він підписаний слідчим ОСОБА_8 , повноваження якого, за твердженням прокурора, який брав участь в підготовчому судовому засіданні, підтверджуються постановою про призначення групи слідчих від 24.05.2021. Однак, проаналізувавши зміст цієї постанови, суд констатує, що вказаною постановою призначено групу слідчих у даному кримінальному провадженні у наступному складі: старший слідчий СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , слідчий СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 , слідчий СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 , старший слідчий СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_12 , старший слідчий СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_13 . Старшим групи слідчих призначено слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 .
Отже, ОСОБА_14 , який підписав обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні, не був включений до складу групи слідчих постановою про призначення групи слідчих від 24.05.2021.
Відтак, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підписаний особою, яка не має повноважень слідчого у даному кримінальному провадженні та зауважує, що у разі підписання обвинувального акту неуповноваженою особою юридичні наслідки мають наступати такі ж, як і у випадку подання до суду непідписаного обвинувального акту.
Судом відхиляються доводи прокурора, що суд не може під час здійснення підготовчого судового засідання перевіряти повноваження слідчого чи прокурора, які підписали обвинувальний акт, оскільки докази досліджуються під час судового розгляду, у зв'язку з тим, що, як зазначила ОСОБА_15 ККС ВС у постанові від 07.04.2025 у справі № 349/508/16-к (провадження № 51-3565кмо24), необхідно відрізняти дослідження доказів у кримінальному провадженні від перевірки й оцінки доводів учасників щодо процесуальних повноважень прокурора чи слідчого. Долучення і оцінка процесуальних документів, які підтверджують повноваження прокурора або слідчого у кримінальному провадженні, не є дослідженням доказів.
У відповідності з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Відтак, враховуючи, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні підписаний особою, яка не має повноважень слідчого, суд вважає, що він не відповідає вимогам ч. 3 ст. 291 КПК України, у зв'язку з чим на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України обвинувальний акт має бути повернутий прокурору, а відповідне клопотання захисника підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 369-372 КПК України, суд,
Клопотання захисника ОСОБА_3 - задовольнити.
Повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021102080000037 від 24.05.2021, щодо ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом 7 (семи) днів з моменту її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 10 жовтня 2025 року.
Суддя ОСОБА_16