печерський районний суд міста києва
757/49266/25-к
1-кс-41516/25
09 жовтня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 17.09.2025 вих. № 9/Б-П-70, та яка полягає у нездійснені процесуальних дій щодо розгляду клопотання,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 17.09.2025 вих. № 9/Б-П-70, та яка полягає у нездійснені процесуальних дій щодо розгляду клопотання.
В обґрунтування вказаної скарги зазначає, шо він направив на електронну пошту Офісу Генерального прокурора «Інформаційний запит і повідомлення про злочини» з клопотанням про реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальні правопорушення, які залишено Офісом Генерального прокурора без належного процесуального реагування.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Як убачається із матеріалів скарги, 17.09.2025 ОСОБА_2 направив на електронну пошту Офісу Генерального прокурора заяву (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення від 17.09.2025 вих. № 9/Б-П-70.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регулюється § 1 глави 26 КПК України.
Відповідно до частини першої статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно з частиною першою статті 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
У рекомендаціях, наведених в узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», зокрема зазначається про те, що десятиденний строк, передбачений частиною першою статті 304 КПК України, на звернення особи зі скаргою на бездіяльність слідчого починається з моменту вчинення такої бездіяльності. Відповідно до вказаного узагальнення, виключно бездіяльність, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, відноситься до категорії триваючих.
Тобто, така бездіяльність, як невиконання вимог статті 214 КПК України, має встановлений законом строк, в межах якого особа може подати скаргу, та така бездіяльність не вважається триваючою.
Початок обчислення строку на оскарження рішень, дій чи бездіяльності починає спливати з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності, на противагу тому, що строк подання скарги на постанову слідчого, дізнавача, прокурора починається з дня отримання особою її копії.
Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров'я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку, відповідно до частини першої статті 116 КПК України.
Відповідно до частини першої статті 304 КПК України оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення могло мати місце протягом десяти днів від часу отримання заяви уповноваженим на внесення відомостей до ЄРДР органом.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 303 КПК України скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Аналізуючи викладене вище, після отримання скарги на дії чи бездіяльність слідчого/прокурора слідчий суддя зобов'язаний перевірити чи підлягає оскарженню дія чи бездіяльність слідчого та прокурора, чи дотримано скаржником строки звернення до слідчого судді з даною скаргою, та чи не має підстав для повернення скарги у зв'язку з порушенням строків оскарження.
Ураховуючи дані, зазначені у скарзі, зокрема те, що заявник звернувся із заявою про вчинення злочину 17.09.2025, скарга подана на офіційну електронну пошту Печерського районного суду м. Києва 04.10.2025, наслідком чого є пропущення десятиденного строку на подання скарги.
Зі скаргою до суду заявник звернувся 04.10.2025 на офіційну електронну пошту Печерського районного суду м. Києва, порушуючи при цьому перед судом питання про поновлення строку для подачі скарги, зазначивши, що процесуальний строк був пропущений з вини Офісу Генерального прокурора, оскільки він не отримав повідомлення про результати розгляду заяви про вчинення злочину та клопотання.
Оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань можливе протягом десяти днів з дня отримання заяви слідчим, прокурором, іншою службовою особою, уповноваженою на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, відтак, посилання заявника на те, що процесуальний строк був пропущений з вини Офісу Генерального прокурора, оскільки він не отримав повідомлення про результати розгляду заяви про вчинення злочину, є безпідставним.
Доказів на підтвердження обставин наявності перешкод для звернення до суду з метою реалізації права на оскарження відповідно до статті 303 КПК України у термін, визначений кримінальним процесуальним законодавством у скарзі не вказано. Ураховуючи вищезазначене, підстав для поновлення процесуального строку на подачу скарги не вбачається.
Крім того, слідчий суддя враховує позицію Київського апеляційного суду, яка викладена в ухвалах від 31.03.2025 у справі № 757/59515/24-к (провадження № 11-сс/824/1017/2025), від 30.06.2025 у справі № 11сс/824/4514/2025.
Щодо скарження бездіяльності уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у нездійснені процесуальних дій щодо розгляду клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною першою статті 303 КПК України.
Згідно з частиною першою статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником. Вказаний перелік є вичерпним.
Відповідно до статті 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною третьою статті 93 КПК України передбачено, що сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Частиною першою статті 220 КПК України встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Поняття слідчих (розшукових) дій міститься у статті 223 КПК України. Перелік слідчих (розшукових) дій, які можуть бути проведені у конкретному кримінальному провадженні, міститься у главі 20 КПК України.
Відповідно до частини першої статті 308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.
У той же час, відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Частиною другою статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Частиною першою статті 36, частиною п'ятою статті 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
При дослідженні матеріалів скарги, зокрема, «Інформаційного запиту і повідомлення про злочини» заявника, нерозгляд якого оскаржується також в порядку статті 220 КПК України, встановлено, що викладені вимоги не відносяться до слідчих дій в розумінні статті 220 КПК України. Крім того встановлено, що ОСОБА_2 звертається до слідчого судді не в рамках кримінального провадження.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 304 КПК України скарга повертається, якщо є поданою після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 304 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Керуючись статтею 303, пунктом 3 частини другої статті 304, частиною шостою статті 304, статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 17.09.2025 вих. № 9/Б-П-70, та яка полягає у нездійснені процесуальних дій щодо розгляду клопотання, повернути особі, яка її подала.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1