печерський районний суд міста києва
Справа № 757/38913/25-к
пр. 1-кс-33117/25
19 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
представника власника майна - адвоката: не з'явився,
прокурора: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві провадження за клопотанням представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.11.2023 року, у рамках кримінального провадження № 12020000000000441 від 06.05.2020 року, -
Адвокат ОСОБА_3 (далі - представник власника майна, адвокат ОСОБА_3 ), який діє в інтересах ОСОБА_4 (далі - власник майна, ОСОБА_4 ) звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.11.2023 року, у рамках кримінального провадження № 12020000000000441 від 06.05.2020 року.
В обґрунтування клопотання адвокат зазначає, що ухвалою Печерського районного суду м. Києві від 20.11.2023 року накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:4175, що на праві приватної власності належить ОСОБА_5 .
Так, ОСОБА_4 добросовісно та відкрито, із дотриманням вимог чинного законодавства, придбала, володіє та користується даною земельною ділянкою та з моменту придбання жодних дій, які б могли свідчити про намір її відчуження не здійснювала.
Адвокат ОСОБА_3 вказує, що ОСОБА_4 придбала земельну ділянку законним шляхом, що підтверджується договором купівлі-продажу від 28.08.202 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області ОСОБА_6 .
Відтак, вважає, що арешт накладено необгрунтовано, органом досудового розслідування не надано достатніх доказів та підстав для його накладення, крім того вказаний захід забезпечення кримінального провадження тривалий час обмежує права власника, у звязку з чим просить скасувати накладений арешт на земельну ділянку, яка на праві власності належить ОСОБА_4
19.09.2025 року на адресу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд клопотання про скасування арешту майна без фіксування судового засідання технічними засобами та без його участі, останній вимоги у клопотанні підтримав, просив їх задовольнити.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про день та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, в заявах просили розглядати справу за їх відсутності.
Оскільки особа, яка подала клопотання та прокурор про розгляд клопотання повідомлені належним чином, адвокат подав заяву про розгляд справи без його участі та без фіксування судового засідання технічними засобами, слідчий суддя визнав можливим розглянути клопотання на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування провадження технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000441 від 06.05.2020 року.
Так, у вказаному кримінальному правадженні встановлено, що група осіб здійснювала незаконне привласненя земельних ділянок, які належать зокрема до земель лісового фонду, а саме до ДП «Ворохтянське ЛГ».
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.11.2021 року за клопотанням прокурора Офісу Генерального прокурора накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером: 2611092001:22:002:4175, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , шляхом заборони їх відчудження, розпорядження та користування.
Згідно з ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном може бути застосована лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Так, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000441 триває з 06.05.2020 року, оскільки арешт на майно накладено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва тільки 2023 році.
Підставою для накладення арешту послугувало те, що вказана земельна ділянка, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та її визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, крім того незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Разом з тим, земельна ділянка з кадастровим номером: 2611092001:22:002:4175, на праві приватної власності належнить ОСОБА_4 , що підтверджується копією договору купівлі- продажу земельної ділянки від 28.08.2023 року, який посвідчений приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області ОСОБА_6 отримано її законним шляхом, повідомлення про підозру ОСОБА_4 не вручалося, даних, які б свідчили про те, що арештоване майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, слідчому судді не надано.
Згідно з ст.ст. 7, 16 КПК України, визначено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Так, прокурор у судове засідання не з'явився, не надав слідчому судді постанови про визнання земельної ділянки речовим доказом та інших документів на підтвердження правомірності накладення арешту, а відтак слідчому судді не надно достатніх та належних відомостей для висновку того, що наявні підставиу продовженні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Окрім того, як визначено у ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, враховуючи, що надані матеріли не містять достатніх фактичних даних, які б свідчили про те, що земельна ділянка, яка належить на праві приватної власності належить ОСОБА_4 набуто в результаті вчинення злочину та/або є предметом кримінального правопорушення, що виправдовувало втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 7, 16, 22, 98, 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.11.2023 року, у рамках кримінального провадження № 12020000000000441 від 06.05.2020 року, - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.11.2023 року шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:4175, що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1