печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22112/25-ц
Пр. № 2-6560/25
21 серпня 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Андрієнко І.І.,
за участю:
представника позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АСВІО БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Акціонерне товариство «АСВІО БАНК» (далі - позивач, АТ «АСВІО БАНК») звернулось до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № 753/1 про користування індивідуальним сейфом від 30.11.2016 року у розмірі 12 332,99 грн., яка складається із: простроченої комісії у розмірі 9 104,99 грн.; аварійного відкриття сейфу у розмірі 3 228,00 грн., та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 3 028,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 30.11.2016 року між Публічним акціонерним товариством «АСВІО БАНК» (після зміни найменування - АТ «АСВІО БАНК») та ОСОБА_1 було укладено договір № 753/1 про користування індивідуальним сейфом (далі - Договір), відповідно до умов якого договору, банк надає, а клієнт приймає в тимчасове платне користування індивідуальний сейф № 303 та комплект ключів до нього на строк з 30.11.2016 року 01.12.2017 року для зберігання клієнтом документів, грошових коштів та інших цінностей. Відповідно до п. 3.2.9 Договору, клієнт зобов'язаний сплатити пеню та відшкодувати спричинені банку збитку відповідно до розділу 7 цього Договору. Відповідно до п.п. 7.4. Договору, клієнт вносить плату за весь строк користування сейфом, визначений п. 1.1. цього Договору у розмірі 1 586,00 грн., а з урахуванням ПДВ - 1 903,20 грн. Згідно п.п. б п. 7.4. Договору, клієнт вносить заставу у розмірі 800,00 грн., яка в разі настання умов передбачених цим договором спрямовується на відшкодування витрат Банку, пов'язаних з відкриттям індивідуального сейфу. Клієнт зобов'язаний, відповідно до встановленого Банком рахунку додатково відшкодувати Банку витрати, пов'язані з заміною замка, а саме вартістю нового замка, ключів від нього і роботи з його заміни, визначену Банком на момент такого відшкодування. За заявами клієнта строк дії договору неодноразово продовжувався. 23.12.2021 року між АТ «Асвіо Банк» та відповідачем укладено додаткову угоду № 5 до договору № 753/1 про користування індивідуальним сейфом від 30.11.2016 року, відповідно до умов якої сторони погодили продовжити до 01.07.2022 року строк користування індивідуальним сейфом № 303. Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 5 від 23.12.2021 року в день укладення цієї додаткової угоди клієнт вносить плату за новий строк користування сейфом з 31.12.2021 року по 01.07.2022 року, яка згідно діючих тарифів банку становить 2 199,17 грн., а з урахуванням ПДВ - 2 639,00 грн. АТ «АСВIО БАНК» виконало свої зобов'язання згідно умов Договору про користування індивідуальним сейфом та надало в тимчасове користування Клієнта індивідуальний сейф № 303. Проте відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 30.04.2025 року у нього утворилася заборгованість у розмірі 12 332,99 грн., яка складається із: простроченої комісії у розмірі 9 104,99 грн.; аварійного відкриття сейфу у розмірі 3 228,00 грн. У зв'язку із невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором в частині оплати наданих послуг за користування сейфом після закінчення строку користування сейфом, а також зобов'язання щодо одержання майна та повернення ключів від наданого сейфу, на адресу останнього AT «АСВІО БАНК» направило повідомлення від 24.03.2023 року за вих. № 802 з вимогою негайної сплати заборгованості за користування сейфом після закінчення строку оренди відповідно до п. 3.2.9. договору, яка станом на 24.03.2023 року становила 3 565,99 грн., яке залишилося без реагування. У зв'язку із невиконанням відповідачем вимог AT «АСВІО БАНК», які були викладені у повідомленнях від 24.03.2023 року за вих. № 802, від 05.03.2024 року за вих. № 1091, банк здійснив примусове відкриття індивідуального банківського сейфу № 303, що підтверджується актом про відкриття від 20.03.2024 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2025 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача та 17.05.2025 року отримано відповідь № 1386867 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації відповідача.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2025 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «АСВІО БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 17.06.2025 року.
23.05.2025 року з використанням підсистеми «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому останній зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити та проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.06.2025 року, у зв'язку із неявкою відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 21.08.2025 року.
В судове засідання 21.08.2025 року учасники справи не з'явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв'язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Представник позивача у клопотанні від 23.05.2025 року просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримував, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить направлення останньому судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену в позовній заяві адресу, проте, конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Як визначено у ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Отже, оскільки судова повістка була направлена відповідачу на зазначену в позовній заяві адресу місця реєстрації останнього, проте, конверт повернувся із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», а відповідач про зміну адреси суд не повідомляв, то суд вважає, що судова повістка відповідачу вручена.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив відповідач не подав, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, про що зазначено у клопотанні від 23.05.2025 року.
Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Суд встановив, що 30.11.2016 року між Публічним акціонерним товариством «АСВІО БАНК» (після зміни найменування - АТ «АСВІО БАНК») та ОСОБА_1 було укладено договір № 753/1 про користування індивідуальним сейфом, відповідно до умов якого договору, банк надає, а клієнт приймає в тимчасове платне користування індивідуальний сейф № 303 та комплект ключів до нього на строк з 30.11.2016 року 01.12.2017 року для зберігання клієнтом документів, грошових коштів та інших цінностей (а. с. 11-14).
Згідно п. 1.2. Договору про користування індивідуальним сейфом, сейф, що надається в користування клієнту згідно цього договору розташований в Київському відділенні № 1 ПАТ «АСВІО БАНК», яке знаходиться за адресою: м. Київ, бульв. Дружби Народів, буд. 19.
Відповідно до п. 3.1.4 Договору про користування індивідуальним сейфом, при бажанні користуватися сейфом після закінчення строку, визначеного п. 1.1 Клієнт має вирішити з Банком питання про продовження строку користування сейфом, шляхом оформлення письмової заяви. Умови договору на новий строк встановлюються сторонами за домовленістю.
Згідно п. 3.2.3 Договору про користування індивідуальним сейфом, Клієнт зобов'язаний внести плату за весь строк користування сейфом згідно розділу 7 цього Договору.
Відповідно до п. 3.2.9 Договору про користування індивідуальним сейфом, Клієнт зобов'язаний сплатити пеню та відшкодувати спричинені Банку збитки відповідно до розділу 7 цього Договору.
Згідно п. 3.2.11. Договору про користування індивідуальним сейфом, Клієнт зобов'язаний здати ключ і звільнити сейф не пізніше останнього дня строку користування сейфом, визначеного в п.1.1. цього Договору (якщо строк користування сейфом не продовжено), або ж не пізніше дня підписання заяви про розірвання договору (якщо сторони узгодили достроково припинити дію договору).
Відповідно до п.п. «а» п. 3.3.3 Договору про користування індивідуальним сейфом, Банк має право відкрити сейф без присутності Клієнта у наступних випадках якщо протягом двох місяців з дати закінчення терміну дії даного договору (за умови попереднього повідомлення Клієнта або Банку про припинення договору, або з дати підписання сторонами угоди про дострокове розірвання договору), Клієнт не з'явився для одержання майна та не повертає ключі від наданого йому сейфа. В цьому випадку Банк створює спеціальну комісію в кількості двох осіб з числа працівників Банку й однієї незацікавленої особи відкриває сейф Клієнта і складає опис вмісту сейфа з наступним вилученням і передачею останнього на збереження в сховище цінностей Банку як невитребуване майно. Грошова сума, яка вносилась Клієнтом як застава Клієнту не повертається. Банк має право стягнути з Клієнта витрати Банку за збереження майна, вилученого комісією із сейфа згідно Тарифів Банку.
Згідно п. 7.1. Договору про користування індивідуальним сейфом, вартість користування сейфом визначається відповідно до тарифів Банку, які є невід'ємним додатком до цього Договору (додається).
Відповідно до п. 7.2. Договору про користування індивідуальним сейфом, оплата за користування сейфом здійснюється Клієнтом шляхом попередньої оплати Банком 100% платежу за весь строк користування сейфом та шляхом внесення грошової застави в розмірі вказаному в п. 7.4. «б» даного Договору. За користування сейфом після закінчення строку користування сейфом, визначеного в п.1.1. Договору про користування індивідуальним сейфом Клієнт вносить плату за кожен день користування сейфом згідно тарифів Банку та додатково пеню 2% від суми простроченої заборгованості.
Згідно п.п. а п. 7.4. Договору про користування індивідуальним сейфом, Клієнт вносить плату за весь строк користування сейфом, визначений п. 1.1. цього Договору у розмірі 1 586,00 грн., а з урахуванням ПДВ - 1 903,20 грн.
Як визначено у п.п. б п. 7.4. Договору, клієнт вносить заставу у розмірі 800,00 грн., яка в разі настання умов передбачених цим договором спрямовується на відшкодування витрат Банку, пов'язаних з відкриттям індивідуального сейфу. Клієнт зобов'язаний, відповідно до встановленого Банком рахунку додатково відшкодувати Банку витрати, пов'язані з заміною замка, а саме вартістю нового замка, ключів від нього і роботи з його заміни, визначену Банком на момент такого відшкодування.
Відповідно до п. 10.1. Договору про користування індивідуальним сейфом, цей Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань та проведення всіх розрахунків щодо заборгованості.
Згідно із заявою ОСОБА_1 від 30.11.2016 року про надання у тимчасове користування індивідуального сейфу, відповідачу надано у тимчасове користування сейф розміром 125х300х425 для зберігання цінностей і документів на строк з 30.11.2016 року 01.12.2017 року (а. с. 10).
22.12.2017 року між AT «АСВІО БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 753/1 про користування індивідуальним сейфом від 30.11.2016 року (а. с. 17)
Відповідно до п.п. 1, 2 Додаткової угоди № 1 сторони погодили продовжити до 01.12.2018 року строк користування індивідуальним сейфом № 303, що перебуває у користуванні відповідача згідно укладеного між ним та Банком Договору № 753/1 про користування індивідуальним сейфом від 30.11.2016 року.
Згідно із заявою ОСОБА_1 від 22.12.2017 року строк дії Договору про користування індивідуальним сейфом було продовжено з 01.12.2017 року по 01.12.2018 року (а. с. 16).
13.12.2018 року між AT «АСВІО БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 753/1 про користування індивідуальним сейфом від 30.11.2016 року (а. с. 19).
Відповідно до п.п. 1, 2 Додаткової угоди № 2 сторони погодили продовжити до 13.12.2019 року строк користування індивідуальним сейфом № 303, що перебуває у користуванні відповідача згідно укладеного між ним та Банком Договору № 753/1 про користування індивідуальним сейфом від 30.11.2016 року.
Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 13.12.2018 року строк дії Договору про користування індивідуальним сейфом було продовжено з 13.12.2018 року по 13.12.2019 року (а. с. 18).
12.12.2019 року між AT «АСВІО БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору № 753/1 про користування індивідуальним сейфом від 30.11.2016 року (а. с. 21).
Відповідно до п.п. 1, 2 Додаткової угоди № 3 сторони погодили продовжити до 13.12.2020 року строк користування індивідуальним сейфом № 303, що перебуває у користуванні відповідача згідно укладеного між ним та Банком Договору № 753/1 про користування індивідуальним сейфом від 30.11.2016 року.
Згідно із заявою ОСОБА_1 від 12.12.2019 року строк дії Договору про користування індивідуальним сейфом було продовжено з 13.12.2019 року по 13.12.2020 року (а. с. 20).
30.12.2020 року між AT «АСВІО БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 4 до Договору № 753/1 про користування індивідуальним сейфом від 30.11.2016 року (а. с. 23).
Відповідно до п.п. 1, 2 Додаткової угоди № 4 сторони погодили продовжити до 31.12.2021 року строк користування індивідуальним сейфом № 303, що перебуває у користуванні відповідача згідно укладеного між ним та Банком Договору № 753/1 про користування індивідуальним сейфом від 30.11.2016 року.
Згідно із заявою ОСОБА_1 від 30.12.2020 року строк дії Договору про користування індивідуальним сейфом було продовжено з 30.12.2020 року по 31.12.2021 року (а. с. 22).
23.12.2021 року між AT «АСВІО БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 5 до Договору № 753/1 про користування індивідуальним сейфом від 30.11.2016 року (а. с. 25).
Відповідно до п.п. 1, 2 Додаткової угоди № 5 сторони погодили продовжити до 01.07.2022 року строк користування індивідуальним сейфом № 303, що перебуває у користуванні відповідача згідно укладеного між ним та Банком Договору № 753/1 про користування індивідуальним сейфом від 30.11.2016 року.
Згідно із заявою ОСОБА_1 від 23.12.2021 року строк дії Договору про користування індивідуальним сейфом було продовжено з 31.12.2021 року по 01.07.2022 року (а. с. 24).
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як визначено у ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як визначено у ч. 1 ст. 971 ЦК України, до договору про надання особі банківського сейфа без відповідальності банку за вміст сейфа застосовуються положення цього Кодексу про майновий найм (оренду).
Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Як визначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
АТ «АСВIО БАНК» виконало свої зобов'язання згідно умов Договору про користування індивідуальним сейфом та надало в тимчасове користування Клієнта індивідуальний сейф № 303.
Проте відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 30.04.2025 року у нього утворилася заборгованість у розмірі 12 332,99 грн., яка складається із: простроченої комісії у розмірі 9 104,99 грн.; аварійного відкриття сейфу у розмірі 3 228,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, складеним АТ «АСВIО БАНК» (а. с. 26-32).
У зв'язку із невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором в частині оплати наданих послуг за користування сейфом після закінчення строку користування сейфом, а також зобов'язання щодо одержання майна та повернення ключів від наданого сейфу, на адресу останнього AT «АСВІО БАНК» направило повідомлення від 24.03.2023 року за вих. № 802 з вимогою негайної сплати заборгованості за користування сейфом після закінчення строку оренди відповідно до п. 3.2.9. договору, яке залишилося без реагування (а. с. 33-36).
У зв'язку із невиконанням відповідачем вимог AT «АСВІО БАНК», які були викладені у повідомленнях від 24.03.2023 року за вих. № 802, від 05.03.2024 року за вих. № 1091, банк здійснив примусове відкриття індивідуального банківського сейфу № 303, що підтверджується актом про відкриття від 20.03.2024 року (а. с. 38).
Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
ОСОБА_1 не надав суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження сплати заборгованості за Договором № 753/1 про користування індивідуальним сейфом від 30.11.2016 року. Будь-яких заперечень чи контррозрахунку відповідач не надав.
За таких обставин, позовні вимоги AT «АСВІО БАНК» про стягнення заборгованості за договором № 753/1 про користування індивідуальним сейфом від 30.11.2016 року у розмірі 12 332,99 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцію № TR.7659 від 01.05.2025 року.
Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 028,00 грн. у відшкодування судових витрат. Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження понесення судових витрат.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Як визначено у ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача додано до позовної заяви: копію договору № 38 про надання правової допомоги від 27.01.2025 року, укладеним між адвокатом Лисенком В.М. та AT «АСВІО БАНК», в особі Голови правління Шуліки Є.Є.; копію додаткової угоди № 62 від 13.04.2025 року до договору про надання правової допомоги № 38 від 27.01.2025 року; копію акту приймання-передачі наданих послуг від 05.05.2025 року до додаткової угоди № 62 від 13.04.2025 року до договору про надання правової допомоги № 38 від 27.01.2025 року.
Згідно з п. 1 додаткової угоди № 62 від 13.04.2025 року до договору про надання правової допомоги № 38 від 27.01.2025 року, дана додаткова угода визначає вартість правової допомоги, що надається адвокатом клієнту та порядок виплати грошової винагороди (гонорару) адвокату за надання правової допомоги у межах справи за позовом AT «АСВІО БАНК» до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за Договором № 753/1 про користування індивідуальним сейфом від 30.11.2016 року.
Як визначено у п. 2 додаткової угоди № 62 від 13.04.2025 року до договору про надання правової допомоги № 38 від 27.01.2025 року, адвокат зобов'язується здійснювати дослідження та аналіз Договору № 753/1 про користування індивідуальним сейфом від 30.11.2016 року та збір документів, що підтверджують право вимоги заборгованості за договором; аналіз судової практики та формування правової позиції, а також підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості за Договором № 753/1 про користування індивідуальним сейфом від 30.11.2016 року.
Вартість правової допомоги, що надається клієнту у межах справи за позовом AT «АСВІО БАНК» до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за Договором № 753/1 про користування індивідуальним сейфом від 30.11.2016 року становить 10 000,00 грн. та сплачується клієнтом впродовж 30 календарних днів після ухвалення остаточного рішення у справі на картковий рахунок (п. 3 додаткової угоди № 62 від 13.04.2025 року до договору про надання правової допомоги № 38 від 27.01.2025 року).
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 05.05.2025 року до додаткової угоди № 62 від 13.04.2025 року до договору про надання правової допомоги № 38 від 27.01.2025 року, сторони уклали цей акт приймання-передачі правової допомоги за додатковою угодою № 62 від 13.04.2025 року до договору про надання правової допомоги № 38 від 27.01.2025 року про наступне: відповідно до п. 5 додаткової угоди № 62 від 13.04.2025 року до договору про надання правової допомоги № 38 від 27.01.2025 року, AT «АСВІО БАНК» приймає надані послуги правової допомоги, що виконані на підставі п. 2 додаткової угоди № 62 від 13.04.2025 року від адвоката Лисенка В.М., а саме: здійснення дослідження та аналіз Договору № 753/1 про користування індивідуальним сейфом від 30.11.2016 року та документів, що підтверджують право вимоги заборгованості за договором; аналіз судової практики та формування правової позиції, а також підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості за Договором № 753/1 про користування індивідуальним сейфом від 30.11.2016 року. Послуги надані в повному обсязі.
При цьому, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28.05.2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02.12.2020 року у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц та від 17.02.2021 року у справі № 753/1203/18.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Перевіривши надані представником позивача докази на підтвердження понесених судових витрат, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. не є співмірним із складністю справи, виконаною адвокатом роботою (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання цих робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним і не є розумним з урахуванням складності справи і наданих послуг.
Більш того, суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Отже, враховуючи обґрунтованість та пропорційність розміру витрат на правничу допомогу до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, беручи до уваги, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, та з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат та частково стягнувши з відповідача на користь позивача 4 000,00 грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 610, 611, 626, 629, 759, 762, 971 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274-279, 280-289, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «АСВІО БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АСВІО БАНК» заборгованість за Договором № 753/1 про користування індивідуальним сейфом від 30.11.2016 року у розмірі 12 332 (дванадцять тисяч триста тридцять дві) грн. 99 коп., яка складається із простроченої комісії у розмірі 9 104 (дев'ять тисяч сто чотири) грн. 99 коп. та аварійного відкриття сейфу у розмірі 3 228 (три тисячі двісті двадцять вісім) грн. 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на Акціонерного товариства «АСВІО БАНК» 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.
Позивач: Акціонерне товариство «АСВІО БАНК», 14000, м. Чернігів, вул. Преображенська, 2, код ЄДРПОУ 09809192.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено та підписано 21.08.2025 року.
Суддя І.В. Григоренко