печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5876/24-ц
Пр. № 2-2465/25
10 квітня 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Андрієнко І.І.,
за участю:
представника позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києва та Київській області Акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - позивач, АТ «Державний ощадний банк України») звернулося до Печерського районного суду м Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 218 508,72 грн., та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 277,63 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 11.06.2018 року між АТ «Ощадбанк» (Банк) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено договір у вигляді заяви про приєднання № 462370811 (далі - Заява) до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використання електронного платіжного засобу (платіжної картки). Відповідно до п.п. 3-6 Заяви, підписанням заяви Клієнт ініціював та погодився на одержання (збільшення) кредиту та погодився з умовами користування кредитом. Банк відкрив клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 та встановив клієнту кредитну лінію у розмірі 200 000,00 грн., з фіксованою процентною ставкою за кредитом у розмірі 35% річних. Проте, відповідач порушив умови договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки та порядку, у зв'язку з чим за цим договором виникла заборгованість, яка станом на 24.10.2023 року становить 218 508,72 грн. та складається з: боргу за кредитом у розмірі 191 234,47 грн.; процентів за користування кредитом у розмірі 26 776,99 грн.; комісії у розмірі 494,79 грн. та 3% річних за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 2,47 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2024 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача та 07.02.2024 року отримано відповідь № 438620 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації відповідача.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2024 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києва та Київській області Акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 16.05.2024 року.
16.05.2024 року справу було знято зі складу, у зв'язку з перебуванням головуючого судді на онлайн підготовці суддів, яка організована Національною школою суддів України за місцем роботи, та призначено до судового розгляду на 24.06.2024 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.06.2024 року, у зв'язку із першою неявкою представника позивача, згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 12.09.2024 року.
12.09.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 12.09.2024 року, без фіксування технічними засобами.
12.09.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Скріжалєвської Л.П. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.09.2024 року, у зв'язку із задоволенням клопотання представника відповідача, згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 25.11.2024 року.
25.11.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 25.11.2024 року, без фіксування технічними засобами.
25.11.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Скріжалєвської Л.П. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2024 року, у зв'язку із задоволенням клопотання представника відповідача, згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 27.01.2025 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.01.2025 року, у зв'язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, згідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 10.04.2025 року.
10.04.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
В судове засідання 10.04.2025 року учасники справи не з'явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв'язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Представник позивача у позовній заяві просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримував, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач про розгляд справи повідомлена належним чином, про що свідчить направлення останній судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену в позовній заяві адресу, проте, конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Як визначено у ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Отже, оскільки судова повістка була направлена відповідачу на зазначену в позовній заяві адресу місця реєстрації останньої, проте, конверт повернувся із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», а відповідач про зміну адреси суд не повідомляла, то суд вважає, що судова повістка відповідачу вручена.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив відповідач не подав, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, про що зазначено заяві від 10.04.2025 року.
Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Суд встановив, що 11.06.2018 року між АТ «Ощадбанк» (Банк) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено договір у вигляді заяви про приєднання № 462370811 (далі - Заява) до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використання електронного платіжного засобу (платіжної картки).
За умовами даного договору Банк відкрив відповідачу поточний рахунок в гривнях на умовах тарифного пакету «Мій комфорт», Тарифів за користування платіжною карткою, розміщених на сайті банку та на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ Банку. Банк надає Клієнту Платіжну картку та конверт з персональним ідентифікаційним кодом. В своїй Заяві на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту), яка є складовою Заяви на приєднання, Клієнт просив Банк надати йому кредит на споживчі потреби шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії на його картковий рахунок.
Банк встановив Клієнту Кредитну лінію у сумі 200 000,00 грн.
Згідно з п. 6.6.1. Заяви процентна ставка за Кредитом складає 35% річних за користування кредитними коштами.
Як визначено у ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як визначено у ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як визначено у ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Позивач виконав свої зобов'язання за Договором, надавши відповідачу кредит у встановленому у договорі розмірі. Проте, ОСОБА_1 порушила умови Договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені Договором строки та порядку, у зв'язку з чим, у неї виникла заборгованість.
Станом на 24.10.2023 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 218 508,72 грн. та складається з: боргу за кредитом у розмірі 191 234,47 грн.; процентів за користування кредитом у розмірі 26 776,99 грн.; комісії у розмірі 494,79 грн. та 3% річних за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 2,47 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, складеним АТ «Ощадбанк».
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Як визначено у ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту, суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У частині 1 ст. 81 ЦПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не надано суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження сплати заборгованості за кредитним договором.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд з ним погоджується. Будь-яких заперечень чи контррозрахунку відповідач не надав.
За таких обставин, позовні вимоги АТ «Ощадбанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 218 508,72 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 3 277,63 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 448 (# 1485527531311) від 19.01.2024 року. Доказів на підтвердження понесення інших витрат позивачем не надано. Відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження понесення судових витрат не надано.
Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 277,63 грн. у відшкодування судових витрат.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 207, 525, 526, 530, 551, 610, 612, 625, 626, 627, 629, 634, 1049, 1054, 1055 Цивільного кодексу України; ст. ст. 12, 13, 77, 78, 81, 133-142, 263-265, 267, 273, 274-279, 280-289, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києва та Київській області Акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» кредитну заборгованість у розмірі 218 508 (двісті вісімнадцять тисяч п'ятсот вісім) грн. 72 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 277 (три тисячі двісті сімдесят сім) грн. 63 коп.
Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства «Ощадбанк», 01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 27, ЄДРПОУ 09322277.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено та підписано 10.04.2025 року.
Суддя І.В. Григоренко