Справа №752/22585/25
Провадження № 2-о/752/490/25
Іменем України
19.09.2025 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Чекулаєва С.О.,
за участю секретаря - Шевченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , поданою в її інтересах представником ОСОБА_2 , заінтересована особа: Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про встановлення факту народження, -
Представник ОСОБА_2 звернувся в інтересах ОСОБА_1 до Голосіївського районного суду міста Києва з вказаною заявою, в якій просив встановити факт народження дитини чоловічої статі ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сімферополь Автономної Республіки Крим, Україна, вказавши матір'ю громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком - громадянина України ОСОБА_4 , відомості про якого внести за вказівкою матері на підставі ст. 135 СК України.
В обґрунтування заяви представник вказав, що ОСОБА_1 народжено дитину та отримано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 02.07.2024 року, яке видане так званим «99100006 відділом реєстрації народження м. Сімферополя департаменту запису актів цивільного стану міністерства юстиції республіки крим». Згідно свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 , виданого на бланку російської федерації, зазначено ОСОБА_3 , стать - чоловіча, ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Сімферополь Автономної Республіки Крим. Матір'ю вказана ОСОБА_1 . Батько - не вказаний. Оскільки матір'ю свідоцтво про народження дитини отримано на тимчасово окупованій території України, то підставою для державної реєстрації народження дитини є тільки рішення суду про встановлення факту народження дитини в певний час.
Заявник та її представник в судове засідання не з'явились. Представник в своїй заяві просив розглянути справу без його участі та участі заявника.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сімферополь Автономної Республіки Крим у громадянки України ОСОБА_1 народилася дитина - хлопчик, що підтверджується відомостями із акушерського стаціонару про породіллю.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 02 липня 2024, виданого так званим «99100006 відділом реєстрації народження м. Сімферополя департаменту запису актів цивільного стану міністерства юстиції республіки крим», ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю вказано ОСОБА_1 , батько - не вказаний.
Відповідно до паспорту НОМЕР_2 , виданого Желєзнодорожним РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в Криму від 23.05.2003 року, ОСОБА_1 є громадянкою України.
Судом встановлено, що свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 02 липня 2024 було видано органом, який створений та діє у порядку не передбаченому законом, є недійсним і не створює правових наслідків. Так само і медичне свідоцтво про народження, видане органами на окупованій території, не засвідчує у встановленому порядку факту народження дитини, що створює перешкоди та робить неможливим державну реєстрацію народження дитини та реалізувати інші права та обов'язки, пов'язані із народженням дитини.
Станом на час розгляду цієї справи м. Сімферополь Автономної Республіки Крим знаходиться в районі проведення воєнних (бойових) дій та/або перебуває в тимчасовій окупації російською федерацією, у зв'язку з чим відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» включений до відповідного переліку територіальних громад, в цьому населеному пункті органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження..
Тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (ст. ст. 1; 4 ч.2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
Згідно п.п.1,2,3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Таким чином, виданий органами на території м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, медичний документ та свідоцтво про народження, не засвідчують у встановленому порядку факту народження дитини, що створює перешкоди та робить неможливим державну реєстрацію народження дитини та реалізувати інші права та обов'язки, пов'язані із народженням дитини.
Згідно зі ст.18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Пунктом 2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є: а) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я державна реєстрація народження проводиться на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024 (із змінами) (далі - медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу), та висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я за формою, встановленою у додатку 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року № 9; б) медичне свідоцтво про народження, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу. Ці документи подаються для державної реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше.
При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.
Відповідно до ст. 7 ч. 1 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.
Відповідно до вимог ч. 4, 7 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження дитини, а в разі їх відсутності рішення суду.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Відповідно до положень ст. 146 СК України ім'я дитини визначається за згодою батьків.
Згідно ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Отже, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для встановлення факту народження дитини - ОСОБА_3 , в м. Сімферополь Автономної Республіки Крим, встановлення даного факту має для заявниці юридичне значення, оскільки дозволяє їй провести державну реєстрацію народження дитини та отримати свідоцтво про народження дитини - громадянина України.
Враховуючи те, що заявник не має можливості надати документи, необхідні для проведення державної реєстрації народження дитини, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог заяви щодо встановлення факту народження дитини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 263-265, 315, 317, 319, 354 ЦПК України, Правилами державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5, ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд, -
Заяву ОСОБА_1 , поданою в її інтересах представником ОСОБА_2 , заінтересована особа: Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про встановлення факту народження - задовольнити.
Встановити факт народження громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою м. Андіжан Узбекистан, дитини чоловічої статі: ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Сімферополь Автономної Республіки Крим, Україна, батьки: громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Андіжан, Узбекистан (мати), громадянин України ОСОБА_4 (батько) відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
Рішення підлягає негайному виконанню.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Чекулаєв