Справа № 752/23082/25
Провадження № 2/752/10683/25
Іменем України
26 вересня 2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Слободянюк А.В., перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом до Київської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями позовну заяву передано на розгляд судді Слободянюк А.В.
Вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, виходячи з наступного.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Так, в даному випадку позивачем заявлено вимоги, у яких ціна позову залежить від вартості земельної ділянки, що передбачено ст. 176 ЦПК України.
Разом з цим, дослідивши довідку про оціночну вартість об'єкта нерухомості, земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:79:093:0075, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , суд встановив, що адреса земельної ділянки є відмінною від тої, яка є предметом позову. Зокрема, позивач просить визнати за ним право власності на земельну ділянку за набувальною давністю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п.3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
За статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-III від 12 липня 2001 року незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів визначений обов'язковим.
Отже, як встановлено судом з наданих матеріалів позову, в порушення вищенаведених вимог закону, позивачем не надано актуальну грошову оцінку оспорюваного нерухомого майна за дійсною адресою, станом на момент подачі даної позовної заяви, що позбавляє можливості суд встановити точну суму судового збору, що підлягає сплаті за подання позовної заяви, адже така сума встановлюється в розрахунку одного відсотка від ціни позову.
Виходячи з цього, позивач має надати докази вартості земельної ділянки, розташованої за адерсою: АДРЕСА_2 , актуальну станом на день звернення до суду, для встановлення належного розміру судового збору за подання позовної заяви до суду.
Враховуючи наведене, після визначення вартості земельної ділянки, станом на момент звернення із позовом до суду, за необхідності позивачу слід доплатити судовий збір, з урахуванням уже сплаченого судового збору та надати суду документ, що підтверджує таку сплату.
Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 83 ЦПК України).
В той же час, суд зазначає, що відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Відповідно до вимог ч. 2,4 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Зазначаючи про належність засвідчення копії суд вказує, що копія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).
Згідно абз. 2 ч. 5 ст. 95 ЦПК України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак як встановлено судом, частина наданих до позовної заяви документів в системі "Елетронний суд" є неналежної якості - рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19 лютого 2009 року, у наданому примірнику не видно всі реквізити, поля документа порушено, з них не можливо точно встановити їх зміст, що в подальшому позбавить суд можливості дослідити їх в якості доказів на підтвердження викладених обставин позову, на яких ґрунтуються вимоги позивача, у разі відкриття провадження у справі.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, оскільки позивачем не дотримані вищенаведені положення ЦПК України, позовна заява має бути залишена без руху відповідно з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 27, 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали та попередити що у разі невиконання ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Роз'яснити позивачу, що згідно п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Слободянюк