Справа №709/1572/25
10 жовтня 2025 року с-ще Чорнобай
Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченко В. В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
ОСОБА_1 , 03 серпня 2025 року, близько 13:35 год, в с. Іркліїв по
вул. Б.Хмельницького, Золотоніський район, Черкаська область, чинив злісну непокору законним вимогам поліцейського, вів себе зухвало, на вимогу пред'явити документи відмовився, за що передбачена відповідальність за ст. 185 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення повідомлення на адресу вказану в протоколі, однак поштове відправлення повернулося без вручення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Також викликався до суду шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, однак до суду не прибув.
Відповідно до п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу шляхом надсилання текстового повідомлення з використанням технічних засобів оператора поштового зв'язку, повідомленням, що підтримується засобами Інтернету, або повідомленням у паперовій формі за встановленою оператором поштового зв'язку формою.
Крім того, п. 82 зазначеної Постанови передбачає, що рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою “Судова повістка», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України", згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Водночас ЄСПЛ зазначає у п.35 вказаного вище рішення, що праву особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження .
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи положення ст. 268 КУпАП та прецедентну практику ЄСПЛ, оскільки
ОСОБА_1 був обізнаним, що відносно нього складено протокол, який направлений до суду, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не направляв та не цікавився про стан відомого йому провадження, а тому така поведінка учасника процесу направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, та суд вважає за можливе розглянути справу без участі
ОСОБА_1 .
Дослідивши адміністративні матеріали, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 185 КУпАП злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку, тягне за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абз. 2 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року № 8).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за наведених вище обставин підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містить протокол про адміністративні правопорушення серії ВАД № 438925 від 03 серпня 2025 року, рапорт працівника поліції, згідно якого на лінію 102 надійшло повідомлення про те, що працівники поліції виявили ОСОБА_1 , який перебуває в розшуку, протокол затримання від 03 серпня 2025 року, копія постанови від 03.08.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 1
ст. 178 КУпАП, довідка КНП "Чорнобаївська багатопрофільна лікарня", згідно якої на тілі ОСОБА_1 ознак насильницьких дій не виявлено, довідка КНП "Чорнобаївська БПЛ" від 03.08.2025 року про відмову ОСОБА_1 від проходження освідування, відеозапис де зафіксовано як працівник поліції вимагає від ОСОБА_1 представитися та надати документи для встановлення особи, у відповідь на що ОСОБА_1 відмовляється.
Щодо законності вимоги поліцейського пред'явити документи суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред'явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.
При цьому відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення посилання на вказану вище норму Закону України «Про Національну поліцію», на переконання суду, не свідчить про його невідповідність вимогам ст. 256 КУпАП.
Суд звертає увагу, що під час дії воєнного стану на території України поліцейські залучені до операції з оборони України, в тому числі шляхом перевірки документів громадян. Таким чином, у поліцейських наявні диспозитивні повноваження на перевірку документів.
Натомість в умовах воєнного стану у ОСОБА_1 не було жодної обґрунтованої причини відмовляти працівникам поліції у їх законних вимогах.
З огляду на викладене, працівники поліції діяли в межах наданих повноважень та на законних підставах.
Аналогічна позиція викладена у постанові Черкаського апеляційного суду від 24 червня 2024 року у справі № 711/2257/24.
Таким чином суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 скоїв злісну непокору законному розпорядженню поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення згідно з вимогами
ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність згідно зі ст.ст.34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255,00 гривень.
У зв'язку з винесенням постанови про накладення адміністративного стягнення та на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір"), що становить 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 40-1, ст.185, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд,
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить
605,60 гривень.
Платіжні реквізити для сплати штрафу: Рахунок - UA628999980313070106000023761 Отримувач - ГУК у Черк.обл./тг смт Чорноб/21081100 Код одержувача - 37930566 Банк одержувача - Казначейство України (ел.адм.подат.) Код платежу: - 21081100.
Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначйство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
У разі несплати штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для стягнення штрафу у подвійному розмірі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В. В. Левченко