707/3729/25
1-кп/707/269/25
09 жовтня 2025 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження №62025100140002876 від 15.08.2025р. про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -
Мирова угода до суду не подавалась. Підстав для повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування немає. Підстав для закриття провадження згідно пунктів 4-8 частини першої або частини другої ст.284 КПК України - немає. Підстав для повернення обвинувального акта немає. Підстав для направлення обвинувального акта до іншого суду для визначення підсудності немає.
Цивільного позову не заявлено. Потерпілих по справі немає.
Клопотань від учасників судового провадження з указаних питань не надійшло. Всі учасники провадження висловили думку про можливість призначення справи до судового розгляду.
Разом з тим, прокурором заявлено клопотання про закритий розгляд справи, оскільки в ході розгляду справи будуть встановлені місця дислокації військової частини, військовослужбовців, та пов'язані з цим питання, що, з урахуванням військового стану в Україні, вказані дані не підлягають розголошенню. Обвинувачений та його захисник не заперечували щодо закритого розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що справа може бути призначена до судового розгляду у закритому судовому засіданні на підставі п.4 та п.5 ч.2 ст.27 КПК України. Суд вважає обгрунтованим клопотання прокурора про закритий розгляд справи.
Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого закінчується 13.10.2025р. включно.
Судом отримано письмове клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою. У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого, мотивуючи тим, що на даний час ризики, що передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшились та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, так як обвинувачений підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину, за який передбачено покарання до 10р. позбавлення волі, підозра є обгрунтованою; обвинувачений може вчиняти нові умисні злочини, переховуватись від суду, впливати на свідків, які ще не допитані у суді, тому є обгрунтовані підстави для продовження строку тримання під вартою на 60 днів.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 фактично заперечили щодо клопотання прокурора. Обвинувачений зазначив, що йому немає чого сказати. Захисник просив суд розглянути питання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід або визначити заставу згідно закону. Однак, ОСОБА_4 зазначив, що коштів на заставу немає.
При вирішенні питання щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого, суд вважає наступне.
Згідно положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, враховуючи обставини, що вказані в ст.ст.177,178 КПК України, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого злочину, який є тяжким, враховуючи наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, буде продовжувати злочинну діяльність, впливати на свідків, які на даний час ще не допитані у суді, буде переховуватись від суду; ризики, які були наявні при застосуванні даного виду запобіжного заходу обвинуваченому не відпали.
Так, ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України обгрунтовується тим, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи свою вину за вчинення тяжкого злочину та невідворотність і суворість можливого покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, може ухилитись від суду, з огляду на те, що він не бажає виконувати конституційний обов'язок із захисту України та продемонстрував негативний приклад для інших військовослужбовців.
Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України обгрунтовується тим, що ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків, зокрема військовослужбовців своєї військової частини, які надали викривальні покази щодо вчиненого ним злочину, шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на судовий розгляд.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України обгрунтовується тим, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем, тому у разі незастосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, зокрема пов'язані з проходженням військової служби, а також може бути передислокований разом з частиною до іншого місця служби з урахуванням воєнного стану в Україні, що унеможливить виконання ним покладених на нього обов'язків у кримінальному провадженні та порушить принципи, визначені ст.2 КПК України та розумні строки судового розгляду.
Суд також враховує характеризуючі матеріали щодо обвинуваченого, а саме, що обвинувачений несудимий, неодружений, утриманців не має, є військовослужбовцем за призовом під час мобілізації у в/ч НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», за місцем служби характеризується посередньо-негативно. Також, згідно даних прокурора, обвинувачений раніше вже був звільнений від кримінальної відповідальності за аналогічне правопорушення на підставі ч.5 ст.401 КК України. Вказані обставини суд оцінює в сукупності з іншими обставинами та ризиками по справі.
Також, суд враховує, що згідно ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КПК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Тобто, законодавець визначив, що у разі застосування запобіжного заходу за ст.407 КК України це має бути лише тримання під вартою.
Тому, з урахуванням вказаних вимог закону, обставин, ризиків в сукупності, суд вважає запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого на даний час доцільним та необхідним. Підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає. Суд вважає доводи прокурора обгрунтованими, а доводи сторони захисту недоведеними і безпідставними.
У зв'язку з цим, підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який на даний час немає, в силу закону, тому суд вважає необхідним продовжити дію вказаного запобіжного заходу на 60 діб.
Згідно ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 ККУ.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав визначати обвинуваченому розмір застави у зв'язку з відсутністю обгрунтованих підстав для цього.
Враховуючи вимоги ч.1 ст.75 КК України щодо неможливості звільнення від відбування покарання з випробуванням осіб, засуджених за ст.ст.403, 405, 407, 408, 429 КК України, суд не вбачає підстав зобов'язувати орган пробації складати досудову доповідь згідно ст.314-1 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.27, 178, 183, 193-197, 331, 314-316 КПК України, суд, -
Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - призначити до судового розгляду у закритому судовому засіданні в приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області на 16 жовтня 2025 року о 11-00год.
Визначити резервну дату судового засідання на 10 листопада 2025 року о 09-30год.
У судове засідання викликати: обвинуваченого, захисника та прокурора Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.
Розгляд справи проводити у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження на підставі п.4 та п.5 ч.2 ст.27 КПК України.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб до 07 грудня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт та у визначенні розміру застави.
Ухвалу направити прокурору Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону для контролю та начальнику ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала підлягає до негайного виконання відповідно до ст.205 КПК України, однак може бути оскаржена щодо запобіжного заходу до Черкаського апеляційного суду у порядку та строки, передбачені діючим законодавством.
Суддя: ОСОБА_1