Справа №690/361/25
Провадження №2/690/242/25
(заочне)
02 жовтня 2025 року Багачевський міський суд Черкаської області
у складі: головуючого - судді Вахнової Л.А.,
за участю секретаря судового засідання Вельган А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Багачеве Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом в електронній формі через електронний суд, в обґрунтування якого зазначив, що 05.10.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №511779-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями.
ТОВ «Бізнес Позика» 05.10.2024 направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір про надання кредиту, який ОСОБА_1 прийняв на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор № UA-4248 на номер телефону НОМЕР_1 , що зазначений Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті.
Таким чином, 05.10.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір №511779-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 24000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1% за кожен день користування кредитом.
Згідно паспорту споживчого кредиту строк кредитування = 24 тижні, а згідно договору до 22.03.2025 р.
Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 24000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника, яку Позичальником було вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.
До теперішнього часу Боржник свої зобов'язання за Кредитним договором №511779-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 81360,00 грн., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 24000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 40560,00 грн., суми заборгованості по штрафам - 12000 грн., суми прострочених платежів за комісією - 4800,00 грн. Відтак, просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 2422,40 грн.
Ухвалою судді Багачевського міського суду Черкаської області від 03.07.2025 відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві та клопотанні просив розглядати справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
За таких обставин суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2ст. 247 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду, передбаченого гл. 11ЦПК України, про що судом постановлено ухвалу.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
За вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.
ТОВ «Бізнес Позика» 05.10.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №511779-КС-001 про надання кредиту. Згідно прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір про надання кредиту 05.10.2024 відповідач прийняв пропозицію на умовах, визначених офертою, шляхом направлення через ITC одноразового ідентифікатора UA-4248, (направленого позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 , вказаного позичальником в заявці) електронного повідомлення, СМС-повідомлення, сторонами укладено договір №511779-КС-001.
Згідно паспорта споживчого кредиту, який відповідач підписав в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором, ОСОБА_1 був ознайомлений з умовами кредитування у ТОВ «Бізнес позика», виходячи з обраних умов кредитування, а також щодо наслідків у разі невиконання зобов'язань..
Згідно з формою послідовності дій, вбачається, що в ІТС ТОВ «Бізнес Позика», зафіксовано укладення договору на веб-сайті кредитодавця www.my.bizpozyka.com, шляхом введення логіну та пароля до особистого кабінету.
05.10.2024 між сторонами в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором було укладено кредитний договір №511779-КС-001, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», згідно з яким відповідач отримав кредит в розмірі 24000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів (п.2.4). Строк кредиту: 24 тижні. Стандартна процентна ставка: в день 1,00 % фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за надання кредиту - 4800,00 грн (п. 2.5). Загальний розмір наданого кредиту - 24000,00 грн (п.2.3). Строк дії договору - до 22.03.2025 (п. 2.7). Орієнтована загальна вартість кредиту - 58973,82 грн (п. 2.8). У договорі відображено графік платежів (п. 4.2.2).
У частині 7 Договору міститься інформація про наслідки невиконання або неналежного виконання сторонами обов'язків, зокрема п. 7.5 визначено неустойку в розмірі 1% від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення сплати згідно ст. 625 ЦК України, а також п.7.6 передбачено штраф у розмірі 32% від розміру простроченої заборгованості. При цьому сукупна сума нарахованих штрафів за порушення умов виконання не може перевищувати половини суми, одержаної позичальником.
З анкети клієнта (витягу з ІТС) від 29.05.2025 вбачається, що ОСОБА_1 зазначив усі свої персональні дані.
Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів позивачем було долучено реквізити, номер платіжної інструкції, номер транзакції, внаслідок чого перераховано грошові кошти в розмірі 24000 грн. на рахунок ОСОБА_1 шляхом поповнення карти SENSE BANK, згідно кредитного договору №511779-КС-001 від 05.10.2024.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитом у гривнях за договором №511779-КС-001 від 05.10.2024 у ОСОБА_1 станом на 28.05.2025 наявна заборгованість в розмірі 81360,00 грн., з яких : за кредитом - 24000,00 грн.; за відсотками - 40560,00 грн., за штрафами - 12000 грн., за комісією - 4800,00 грн..
Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов договору про надання кредиту, непогашення відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
При цьому, жодних розрахунків, котрі б спростовували правильність розрахунків заборгованості, долучених до матеріалів справи позивачем, відповідачем не надано, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11 липня 2018 року за єдиним унікальним номером судової справи 753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості (в даному випадку - заборгованості за нарахованими процентами) є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку, оскільки спростування доказів позивача є процесуальним обов'язком саме відповідача (а не суду).
За таких обставин, наданий позивачем розрахунок заборгованості суд вважає правильним, оскільки такий містить період нарахування сум заборгованості, проценту ставку, за якою нараховувалися проценти за користування кредитними коштами.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому, зокрема, Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням наведеного належить зробити висновок про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Укладений в електронній формі договір підписується електронним підписом.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароля», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, у якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідач, підписавши 05.10.2024 з ТОВ «Бізнес позика» акцепт пропозиції (оферти) укласти договір №511779-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), погодився з умовами споживчого кредиту, передбачених в Паспорті споживчого кредиту та самому договорі. З підписання кредитного договору сторони досягли згоди з усіх істотних умов.
ОСОБА_1 не здійснював погашення заборгованості, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 525, 526, 546 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Згідно зіст. 625 ЦК України,боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно достатті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України,за кредитним договором банк або інша фінансоваустанова (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за надання кредиту може включати таку плату, оскільки входить до загальної вартості кредиту.
Що стосується вимоги про стягнення неустойки (штрафу) у сумі 12000.00 грн., суд зазначає, що позичальнику були надані кошти на споживчі цілі, а тому, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про споживче кредитування».
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно вимог ст. 12 ЗУ "Про споживче кредитування" споживач, який порушив своє зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Враховуючи визначені умовами договору підстави, розмір та порядок нарахування штрафу за неналежне виконання зобов'язань відповідачем, при цьому сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, не перевищує половини суми, одержаної споживачем за таким договоромом, а тому суд вважає, що заявлені вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.
Отже, доведеною є обставина отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені кредитним договором і взяті на себе зобов'язання він не виконав, у передбачені строки кошти та нараховані відсотки не повернув, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, а відтак, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні до суду сплатив з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 2422 грн. 40 коп. судового збору.
Таким чином, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика»» слід стягнути 2422 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» загальну заборгованість за кредитним договором від 05.10.2024 р. у розмірі 81 360 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп., а всього стягнути 83 782 (вісімдесят три тисячі сімсот вісімдесят дві) гривні 40 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, шляхом подання протягом тридцяти днів з дня складення рішення апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення суду складено протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: бул. Лесі Українки, 26, оф. 411, м. Київ, 01133.
Відповідач: ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя: Л.А. Вахнова