Вирок від 02.10.2025 по справі 368/831/22

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/831/22

номер провадження 1-кп/368/51/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2025 року м. Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області у складі:

Головуючий: суддя ОСОБА_1

При секретарі: ОСОБА_2

ОСОБА_3

- розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області в м. Кагарлик кримінальне провадження за ч. 2 ст. 286 КК України, яке внесено 15.02.2022 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022111230000263 відносно обвинуваченого:

- ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мисайлівка Богуславського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ), раніше не судимого, -

- якому в рамках даного кримінального провадження 05.09.2022 року органом досудового розслідування повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (тяжкого злочину), який передбачено:

- ч. 2 ст. 286 КК України, - у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, -

- якому в рамках даного кримінального провадження 04.06.2025 року стороною обвинувачення (прокурором) уточнено обвинувачення (шляхом подачі уточненого обвинувального акту) у вчиненні кримінального правопорушення (тяжкого злочину), який передбачено:

- відносно якого в рамках даного кримінального провадження запобіжний захід не обрано, -

- з участю сторін кримінального провадження:

- сторона обвинувачення:

Прокурор - ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9

- потерпіла сторона:

Потерпілі (цивільні позивачі) - ОСОБА_10

ОСОБА_11

Представник потерпілих (представник цивільного

Позивача) - адвокат ОСОБА_12

- сторона захисту:

Обвинувачений (цивільний відповідач) - ОСОБА_4

Захисник обвинуваченого (представник цивільного

Відповідача) - авдокат ОСОБА_13

- інші учасники процесу:

Свідки - ОСОБА_14

ОСОБА_15

ОСОБА_16

ОСОБА_17

ОСОБА_18

ОСОБА_19

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення:

- 15.02.2022 року, орієнтовно о 18 год. 53 хв. обвинувачений ОСОБА_4 керував власним (який належить йому на праві приватної власності) автомобілем марки «Skoda», моделі «Oktavia», 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , - по вул. Незалежності в напрямку вул. Горького в м. Кагарлик Обухівського району Київської області, при цьому порушив Правила дорожнього руху (далі - ПДР), які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, та введені в дію з 01.01.2002 (далі - ПДР України), зокрема:

- порушив вимоги п. 12.4 ПДР, згідно з яким «у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год», керуючи автомобілем марки «Skoda», моделі «Oktavia», 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись в темну пору доби, по вул. Незалежності в напрямку вул. Горького в м. Кагарлик Обухівського району Київської області, - рухався з перевищенням дозволеної швидкості для руху в населеному пункті, а саме 57,99 км/годину ± 2,32 км/годину, - під час руху грубо порушив вимоги п. 2.3 б), д) ПДР України, згідно з яким - «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху», проявив особисту необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, чим позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку.

Наближаючись до перехрестя з вул. Горького в м. Кагарлик Обухівського району Київської області, перед яким встановлено дорожній знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 км/годину», в порушення вимог п. 12.9 б) ПДР України «Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29...», - не зменшив швидкість свого руху до максимально допустимої, а, - навпаки, - продовжував рух з зазначеною швидкістю, чим свідомо наражав на небезпеку інших учасників дорожнього руху.

При цьому обвинувачений ОСОБА_4 , порушуючи вимоги п. 12.3 ПДР, згідно з яким, - «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу...», в момент об'єктивного можливого виявлення перешкоди для подальшого руху, а саме, - пішохода ОСОБА_10 та малолітнього пішохода, - ОСОБА_10 , які переходили проїзну частину зліва направо відносно напрямку його руху, - завчасно не застосував заходів до зменшення швидкості руху, керованого ним транспортного засобу, аж до його повної зупинки, чим створив умови, при яких стався наїзд передньою лівою частиною автомобіля марки «Skoda», моделі «Oktavia», 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , - на пішохода, - на малолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди малолітній пішохід ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - від отриманих внаслідок вищевказаної дорожньо - транспортної пригоди тілесних ушкоджень, - помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» МОЗ України.

Смерть малолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, з переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під оболонки, в речовину та в шлуночки головного мозку, з розвитком набряку-набухання.

Грубе порушення обвинуваченим ОСОБА_4 вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху, - перебуває у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо- транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілого, - малолітнього ОСОБА_10 .

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений:

Отже, - вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, - дії з необережності, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Відповідно, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення (тяжкий злочин), яке передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, а тому є підстава для притягнення його до кримінальної відповідальності та призначення йому покарання у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України.

Докази на підтвердження встановлених судом вищевказаних обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів:

- згідно ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно - небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, який передбачено цим Кодексом.

- згідно ч. 2 ст. 2 КК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Отже, суд зазначає, що єдиною підставою кримінальної відповідальності є склад кримінального правопорушення, тобто наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_4 усіх юридичних ознак кримінального правопорушення (тяжкого злочину), визначеного в диспозиції ч. 2 ст. 286 КК України.

В даному випадку кримінальна відповідальність обвинуваченого ОСОБА_4 настає за протиправні діяння, які були ним вчинені з необережності, - з урахуванням положень ст. 25 КК України.

Отже, підставою кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 є вчинення ним суспільно - небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто, - при наявності об'єктивних (об'єкт, діяння, наслідки, причиновий зв'язок) і суб'єктивних (суб'єкт, вина) ознак, які характеризують дане суспільно небезпечне діяння як злочин.

Кримінальна відповідальність передбачає законно обґрунтований обов'язок обвинуваченого ОСОБА_4 , який скоїв необережний тяжкий злочин, який передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, - піддатися осуду з боку держави і бути покараним у повній відповідності з законом.

Такий обов'язок виник з моменту скоєння обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення (тяжкого злочину), який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України і створює тим самим кримінальні правовідносини між обвинуваченим ОСОБА_4 і державою, потерпілою стороною.

Склад кримінального правопорушення (тяжкого злочину).

Об'єкт кримінального правопорушення (тяжкого злочину):

-безпека дорожнього руху;

- життя громадянина, - загиблого малолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Предмет кримінального правопорушення (тяжкого злочину):

- автомобіль марки «Skoda», моделі «Oktavia», 2003 року випкуску, номер кузова НОМЕР_1 , зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (серії НОМЕР_3 , видане ТСЦ 8045, - Том № 2, а.с., 61), - належить на праві приватної власності обвинуваченому, - ОСОБА_4 .

Об'єктивна сторона складу кримінального правопорушення (тяжкого злочину) складається з:

1. Порушення правил дорожнього руху (ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, та введених в дію з 01 січня 2002 року, обвинуваченим ОСОБА_4 , зокрема:

- п. 12.4 ПДР, згідно з яким «у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год»,

- п. 2.3 б), д) ПДР України, згідно з яким - «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»,

- п. 12.9 б) ПДР України «Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29...»,

- п. 12.3 ПДР, згідно з яким, - «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу...», -

- перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті малолітньому потерпілому, - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

2. Суспільно - небезпечний наслідок кримінального правопорушення (тяжкого злочину), який передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, та який скоїв обвинувачений ОСОБА_4 полягає в наступному:

- загибель (смерть) людини, - малолітньої дитини, - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Причому, суд зазначає, що в даному випадку для кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 саме за ч. 2 ст. 286 КК України за кваліфікуючою ознакою, - смерть потерпілого, - немає значення, чи загинула особа на місці ДТП, чи пізніше, зокрема, - в лікувальній установі, адже доведено, що смерть потерпілої особи настала саме внасідок тілесних ушкоджень, які потерпіла особа отримала внаслідок ДТП.

3. Порушення ПДР, причиновий зв'язок між порушенням та наслідками, що підтверджується висновками судових експертиз, а саме:

- висновком експерта № СЕ - 19/111 - 22/19313 - ФП від 13.07.2022 року, - по результатах проведеної судової фототехнічної експертизи за спеціальністю 6.1 «Дослідження фотозображень та технічних засобів їх виготовлення», - де, зокрема, - в п. 2 даної експертизи доведено той факт, що обвинувачений безпосередньо перед моментом ДТП, - керував автомобілем з перевищенням встановленої швидкості руху транспортного засобу, (Том № 2, а.с., 223), - доводиться б'єктивна сторона складу криміналього праворушення, а саме, - дії водія, що призвели до ДТП (доведе порушення, які допустив водій);

- висновком експерта № СЕ - 19/111 - 22/28724 - ІТ від 03.08.2022 року, - по результатах проведеної інженерно - технічної експертизи за спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо - транспортних пригод», де, зокрема, в п. 3 даної експертизи доведено той факт, що невідповідність дій водія, - обвинуваченого ОСОБА_4 вимогам п.12.3 та п.п. б)п. 12.9 ПДР України, з технічної точки зору, - перебуває в причинному зв'язку з виникненням даної доржньо - транспортної пригоди, (Том № 2, а.с., 254), - доводиться б'єктивна сторона складу криміналього праворушення, - доводиться достеменно зв'язок між діями водія та настанням ДТП (доведено зв'язок між порушенням та наслідками);

- висновком експертного дослідження № 011 - 1034 - 2022 від 09.05.2022 року, - по результатах проведеної судової медичної експертизи трупа малолітнього ОСОБА_10 , 2014 року народження, де, у висновку, (Том № 3, а.с., 32 - 33), зокрема:

- в п. 2 (1), - доводиться причина смерті малолітньої дитини;

- в п. 3 (2;3), - доводиться той факт, що тілесні ушкодження, від яких настала смерть малолітнього потерпілого, - отримані малолітньою дитиною при автомобільній травмі - зіткнення рухомого автомобіля з пішоходом, (доведено наслідки, та зв'язок між порушеннями, які допустив водій, та наслідками), -

- висновком експерта № 012 - 182 - 1034 - 2022 від 16.06.2022 року, - по результатах проведеної судової медичної експертизи трупа малолітнього ОСОБА_10 , 2014 року народження, де, у підсумку, (Том № 3, а.с., 40 - 41), зокрема:

- в п. 2 (1), - доводиться причина смерті малолітньої дитини;

- в п. 3 (2), - доводиться той факт, що тілесні ушкодження, від яких настала смерть малолітнього потерпілого, - отримані малолітньою дитиною при автомобільній травмі - зіткнення рухомого автомобіля з пішоходом, (доведено наслідки, та зв'язок між порушеннями, які допустив водій, та наслідками), -

- які були проведено органом досудового розслідування (слідчим) в рамках даного кримінального провадження.

Отже, суд вважає, що в даному випадку є причиновий зв'язок між порушення правил дорожнього руху, які під час керування транспортним засобом скоїв обвинувачений ОСОБА_4 , - зокрема: п. 12.2, п. 12.3, п.п. б) п. 12.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року, та фактом настання ДТП, - в результаті чого загинула малолітня дитина, - ОСОБА_10 , 2014 року народження.

Суб'єкт кримінального правопорушення (тяжкого злочину):

Суб'єктом кримінального правопорушення (тяжкого злочину), який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України є особа, яка до часу вчинення кримінального правопорушення (тяжкого злочину) досягла 16 - ти річного віку, відповідно, обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - є суб'єктом кримінального правопорушення (тяжкого злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Суд окремо зазначає, що для кваліфікації дій винного за ст. 286 КК України, - немає значення, чи керувала особа власним транспортним засобом, який належить їй на праві власності, чи керувала транспортним засобом, який належить іншій особі, - фізичній чи юридичній, вчинила ДПТ під час роботи чи у вільний від роботи час, керувала транспортним засобом правомірно або в результаті самовільного захоплення і крадіжки, чи були в винного в момент керування транспортним засобом права водія або він не мав чи був їх позбавлений.

Вищевказані обставини мають значення лише при вирішенні судом питання про відшкодування шкоди (моральної та матеріальної), яка завдана кримінальним правопорушенням (злочином), який передбачено ст. 286 КК України, проте, - як встановлено судом в судовому засіданні з належних та допустимих доказів, - автомобіль належить на праві приватної власності саме обвинуваченому в даному кримінальному провадженні.

Суб'єктивна сторона складу кримінального правопорушення (тяжкого злочину):

Необережна форма вини обвинуваченого ОСОБА_4 .

Докази на підтвердження встановлення судом обставин скоєння обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення (тяжкого злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а також мотиви неврахування окремих доказів:

- Згідно ст. 84 КПК України:

1. Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

2. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Суд, з огляду на обставини справи, встановлені в судовому засіданні, - вважає, що стороню обвинувачення (прокурором), - під час судового слухання справи, - надано суду в достатньому об'ємі обсяг доказів (в розумінні ст. 84 КПК України), які підтверджують факт скоєння обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення (тяжкого злочину), яке передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, - а саме, - прокурором надано в достатньому обсязі, - показання свідків, надано речові докази, документи, та висновки експертів (які були досліджені судом в судовому засіданні), які з огляду на положення ст.ст. 85, 86 КПК України, - визнаються судом належними, допустимими, та достатніми доказами на підтвердження винуватості ОСОБА_4 в скоєнні ним кримінального правопорушення (тяжкого злочину), який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України.

Що стосується доказів у виді показань, то суд зазначає наступне:

- В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , (Том № 4, а.с., 33 - 38), дав наступні показання:

- 15.02.2022 року орієнтовно о 18 год. 53 хв. він рухався за кермом власного автомобіля (належить йому на праві особистої приватної власності) марки Шкода, моделі Октавія, - в м. Кагарлик Київської області, - по головній дорозі, - з сторони м. Київ, - в напрямку м. Миронівка.

Практично на виїзді з м. Кагарлик (в районі поліцейського посту - КП), в той час, як швидкість його автомобіля становила орієнтовно 55 км/год., - він побачив попереду 2 (два) силуета пішоходів.

В цей час йому назустріч по дорозі рухався ще якийсь автомобіль, у якого були увімкнені фари, а тому він не побачив, як дитина потрапила під його автомобіль, та відбулася трагедія, - він збив дитину.

Після наїзду на малолітню дитину він зупинив автомобіль та з власного мобільного телефону викликав працівників поліції на місце ДТП.

Загалом, - він керує транспортними засобами (автомобілями) - з 18 - ти років, а стаж водія в нього становить орієнтовно 40 років, він тривалий час працював водієм на різних підприємствах.

Що стосується накладення на нього адміністративних стягнень за порушення ПДР, то, - так - на нього накладалися адміністративні стягнення.

Один раз на нього складали адміністративний протокол за ніби - то керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння (за ст. 130 КУпАП), але за рішенням Богуславського суду Київської області, - таке звинувачення було знято а провадження - закрито.

На момент ДТП, - водійського посвідчення в нього не було, - він керував автомобілем на підставі тимчасового посвідчення, так як в м. Києві він потрапив в невеличку ДТП (зруйнував шлагбаум), а тому працівники поліції склали на нього адміністративний протокол за ст. 124 КУпАП та вилучили у нього посвідчення водія та виписали тимчасове посвідчення на право керування транспортними засобами.

Не пам'ятає, чи притягували його до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості, але притягували за зупинку в невстановленому місці.

Загалом, - він має нормальний стан здоров'я, якихось захворювань, які б були завадою до керування автомобілем, - у нього - немає.

Що стосується обставин скоєного кримінального правопорушення, то пам'ятає, що факт ДТП відбувся в темну пору доби, було ввімкнене вуличне освітлення, покриття було асфальтне, свіже (проводилися ремонтні роботи), опадів не було, дощу - не було, але - наче був туман легкий.

Коли трапилося ДТП в нього був нормальний стан здоров'я.

Дану дорогу він знає добре, так як один раз в тиждень він рухається по ній - їде на роботу, а тому в день ДТП знав, що на ділянці, де відбулося ДТП - йшли ремонтні роботи.

Безпосередньо в момент ДТП швидкість руху автомобіля, яким він керував - становила орієнтовно 55 км/год., хоча він бачив знак обмеження швидкості - 50 км/год., але дорожньої розмітки станом на той час (в зв'язку з тим, що проводилися ремонтні роботи), - не було.

В місці ДТП як раз було заокруглення та невеличкий підйом.

Автомобіль, який рухався назустріч йому, - якраз виїхав із заокруглення, в нього світили фари, а тому він погано бачив перед собою дорогу, бо його засвітив зустрічний автомобіль.

В світлі фар автомобіля він побачив два силуета пішоходів і відразу відбулося зіткнення з пішоходом, - це сталося миттєво.

Після скоєння ДТП він відразу зупинив свій автомобіль, підішов до місця зіткнення і побачив дитину, яка лежала на дорозі і були плями крові.

Його автомобіль отримав механічні ушкодження внаслідок наїзду на пішохода, а саме:

- було розбите лобове скло (в нижньому кутку з сторони водія);

- ліве зеркало заднього виду було поломане.

Відразу ж після ДТП він з власного телефону викликав працівників поліції, після чого він спільно з людьми, які були на місці ДТП, - положили дитину (пішохода, на якого він здійснив наїзд) в інший автомобіль, який зупинився неподалік місця ДТП, та дитину повезли в лікарню, а він сам залишився на місці ДТП.

Післ ДТП на протязі майже 3 - ьох років, - з потерпілими він безпосередньо не спілкувався, - з ними спілкувалася його дружина, бо в нього не було часу на це, так як він постійно в роз'їздах.

Коли везли дитину в лікарню, - він віддав батьку всі кишенькові гроші, які на той час були при ньому, окрім того, в подальшому він просив свою жінку, щоб вона відвезла гроші в лікарню на лікування дитини.

Також зазначив, що не спілкувався з батьком загиблої дитини, так як останній ображав його нецензурними словами.

В той час, як трапилося ДТП, - він пам'ятає, що ремонтні роботи велися дільницями. На місці ДТП мався бути пішохідний перехід, але його не було.

Безпосередньо перед ДТП пішоходи (дитина, що загинула, та його батько), - стояли на середині дороги.

Коли він побачив пішоходів, то він побачив, що їх двоє, - один був дорослий, а інший був меньший (він зрозумів, що то була дитина). Пішоходи були одягнені в темний одяг.

Безпосередньо перед ДТП і в момент ДТП швидкість автомобіля, яким він керував, - перевищувала 50 км/год, але наскільки - він сказати не може.

Стверджує, що його засліпили фари зустрічного автомобіля, і він нічого не бачив в зв'язку з цим, але визнає, що він не зупиняв транспортний засіб в той час, як нічого не бачив.

Визнає, що порушив правила дорожнього руху, - перевищив дозволену швидкість руху автомобіля в населеному пункті, тобто, - визнає, що допустив водійську помилку.

Визнає свою помилку в повному обсязі, причому, - визнання ним вини, - не є наслідком примусу з сторони працівників правоохоронних органів чи потерпілої сторони, чи третіх осіб.

Цивільний позов потерпілих - визнає частково:

- визнає моральну шкоду до відшкодування потерпілій в сумі 200000 (двісті тисяч), а 1828000 (один мільйому вісімсот двадцять вісім тисяч) грн., - не визнає, так як не вважає необхідним відшкодовувати витрати потерпілій на репродуктивну функцію.

- що стосується цивільного позову потерпілого ОСОБА_10 , - визнає лише моральну шкоду в розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн., та частково матеріальну - не визнає витрати на обіди, решту ж позову - визнає.

Раніше не відшкодовував кошти потерпілій стороні, тому що в нього в самого були домашні проблеми, - померла мати в лютому 2025 року, та були у нього і інші проблемі побутові.

В судових дебатах та останньому слові обвинувачений зазначив наступне:

- Ще раз просить пробачення у потерпілої сторони, - він не хотів, щоб так сталося.

- Свою вину в межах пред'явленого обвинувачення - визнає в повному обсязі, - саме він керував автомобілем в той момент, коли він збив хлопчика, але, - хлопчик сам вибіг на дорогу, де на той час пішоходного переходу - не було.

З загиблим хлопчиком на проїзній частині стояв його батько, - який не тримав дитину за руку.

Він є водієм з великим стажем, та був повністю тверезим в момент ДТП.

Вважає, що як би батько тримав дитину за руку, і не дав дитині перебігати дорогу, - такої трагедії б не трапилося, тому, - просив суд при винесенні вироку врахувати поведінку пішоходів.

Просив врахувати, що на протязі майже трьох років після ДТП - він не стояв осторонь, - хоч і пізнувато, але - сплатив потерпілій 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн., - як моральну кеомпенсацію за втрату дитини.

Він готовий понести покарання, але вважає, що воно повинно бути справедливим, тому просить суд суворо його не карати.

Суд, оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_4 , приходить до наступного:

- перш за все, - суд переконаний, що в діях обвинуваченого ОСОБА_4 , - немає такої обставини, яка пом'якшувала б покарання, яка передбачена п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України - щире каяття (на існуванні якої наполягав в судовому засіданні захисник обвинуваченого, - адвокат ОСОБА_13 ).

Свою правову позицію щодо відсутності в діях обвинуваченого щирого каяття суд обгрунтовує наступним:

- перш за все, - суд вважає, що щире каяття повинно мати вираз в тому, що особа, яка винувата у скоєнні кримінального правопорушення, - повинна щиро вибачитися перед потерпілою стороною, (причому - неодноразово, - при першій ліпшій нагоді), в добровільному порядку відшкодувати збитки, заподіяні вчиненим кримінальним правопорушенням, (включаючи відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди), цікавитися життям потерпілої сторони, намагатися примиритися з потерпілою стороною (незважаючи на ту обставину, що, як правило, - потерпіла сторона, як правило - негативно налаштована щодо особи (підозрюваного, обвинуваченого), - особливо в справах даної категорії).

На противагу вищевказаним діям, які, на думку суду сторона захисту (підозрюваний, обвинувачений) - повинна була здійснювати після скоєння кримінального правопорушення, - обвинувачений ОСОБА_4 , - не надавав кошти ні на поховання дитини, ні на встановлення пам'ятнику, - обвинувачений взагалі не надавав кошти потерпілій стороні, - аж практично до закінчення слухання кримінального провадження в суді першої інстанції.

Відшкодування ж обвинуваченим потерпілій стороні коштів в сумі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн., - в день проедення судових дебатів, - суд, керуючись внутрішнім переконанням, - розцінює лише як намагання обвинуваченого домогтися від потерпілої сторони зайняти більш м'яку позицію щодо призначення покарання, тобто, - щоб потерпіла сторона не наполягала на призначенні покарання, яке буде пов'язане з позбавленням волі.

Також обвинувачений ні разу до практично закінчення судового слухання кримінального провадження в суді першої інстанції, - не просив вибачення в потерпілих (батьків дитини, що загинула), а зазначення обвинуваченого, що він намагався спілкуватися з потерпілим, але останній виражався нецензурними словами, - то суд до такої позиції відноситься критично, адже суд вважає, що, особливо в справах даної категорії (ст. 286, ст. 286 -1 КК України), - потерпіла сторона (родичі загиблої особи), природньо, - спочатку буде налаштована різко негативно до особи, яка скоїла ДТП, проте, - підозрюваний, обвинувачений, - все рівно, на думку суду, - повинен здійснювати дії, які будуть направлені на вибачення в потерпілої сторони.

На жаль для потерпілої сторони, - потерпіла сторона, та і, врешті - решт, - суд першої інстанції, - не побачили від обвинуваченого ОСОБА_4 ознак щирого його каяття як під час давання ним показань під час судового слідства, так і під час судових дебатів та останнього слова.

Що ж стосується наявності інших обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, то суд зазначає наступне:

- Так, згідно п. 2 ч. 1 ст. 66 КПК України при призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують, - визнається добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди.

Як вважає суд, для того, щоб в діях обвинуваченого була в наявності пом'якшуюча покарання обставина у виді добровільного відшкодування збитку, - необхідно, щоб обвинувачений до видалення суду в нарадчу кімнату, - в добровільному порядку відшкодував потерпілій стороні всі, саме, - всі збитки, які заподіяні скоєнням злочину, які складаються з відшкодування в повному об'ємі як матеріальної, так і моральної шкоди.

В даному ж випадку, - обвинуваченим в добровільному порядку відшкодовано потерпілій шкоду лише в розмірі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн., - тобто відшкодував лише частину моральної шкоди, що ж стосується іншого потерпілого, - то йому обвинуваченим не відшкодовано шкоди взагалі.

Загалом сума відшкодування, на якій наполягають потерпілі в даному кримінальному провадженні, - істотно перевищує кошти, які відшкодовані обвинуваченим лише одній потерпілій в добровільному порядку.

Проте, в даному випадку, суд, керуючись поняттям справедливості, яке апріорі повинно бути також застосовано і до обвинуваченого, - вважає за можливе застосувати в рамках даного кримінального провадження положення ч. 2 ст. 66 КК України.

Так, згідно ч. 2 ст. 66 КК України, - при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно, - суд в рамках даного кримінального провадження вважає за необхідне визнати обставиною, яка пом'якшує покарання, - часткове відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, адже така шкода - хоча і відшкодована в частині, проте, - в добровільному порядку, та до видалення суду до нарадчої кімнати.

Крім того, - суд вважає, що в даному випадку немає повного визнання вини обвинуваченим, а є лише часткове визнання вини.

Також, аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_4 , які були надані ним під час судового слухання та в судових дебатах та в останньому слові, - обвинувачений свою вину визнав, так як зазначив, що визнає свою вину у об'ємі, який зазначено в обвинуваченні, яке уточнив прокурор під час судового слухання справи, - обвинувачений визнав, що перевищував дозволену швидкість руху в населеному пункті, та не прийняв міри до зменьшення швидкості руху транспортного засобу, аж до його повної зупинки, - при необхідності), хоча - і в деякому вигляді також покладає частину вини за загибель дитини на батька цієї дитини, що, на думку суду, - має деякі ознаки раціональності, адже, як встановлено судом в судовому засіданні, - під час слухання справи у суду виникали деякі питання щодо належної поведінки батька загиблої дитини безпосередньо перед ДТП, (зокрема, - дотримання правил переходу пішоходами проїзної частини при відсутності пішохідного переходу, знаку пішохідного переходу, - в темну пору доби, відсутність у пішоходів світловідбиваючих елементів на одягу, чи хоча б світлих елементів одягу, обов'язок дорослої людини постійно контролювати дитину при переході дорожнього полотна при наявності інтенсивного руху автотранспорту по дорозі, тим паче, - на дорогах державного значення, якою і є дорога, на якій трапилося ДТП).

Проте, - вищевказані обставини справи (порушення пішоходами правил дорожнього руху) стороною захисту - не доведені належними та допустимими доказами, якими, на думку, - повинні були бути висновки експертиз, а тому, на думку суду, - такі сумління, - залишаються на сумлінні потерпілого (батька загиблої дитини), - потерпілого ОСОБА_10 .

Окрім часткового визнання обвинуваченим ОСОБА_4 вини (в тому обсязі, в якому таке обвинувачення сформував прокурор в уточненому обвинувальному акті) у вчиненні кримінального правопорушення (тяжкого злочину), яке передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, - суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення в повному обсязі доведена і іншими доказами (зібраними стороною обвинувачення та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні), а саме:

- показаннями потерпілих;

- показаннями свідків;

- документами;

- висновками експетів;

- речовими доказами.

Що стосується показань потерпілих, то суд зазначає наступне:

- Так, в судовому засіданні, яке відбулося 01.05.2023 року, потерпілий ОСОБА_10 дав наступі показання:

- 15.02.2022 року,- орієнтовного часу він не пам'ятає, - він приїхав з роботи з міста Києва в м. Кагарлик, де проживав на той час спільно з дружиною та своїм малолітнім сином.

Орієнтовно о 15 годині 15.02.2022 року він відвів свого сина, - ОСОБА_20 до бабусі, яка проживає по АДРЕСА_2 , - фактично не зовсім далеко від їхнього будинку, після чого повернувся до хати, залишивши сина в бабусі.

Орієнтовно о 17 годині цього ж дня, його син, - ОСОБА_21 , - зателефонував до хати з бабусиного телефону та попросився до хати.

На прохання сина він пішов до своєї матері (бабусі сина), син вдягнувся та він повів його до хати.

Для того, щоб прийти до хати, - їм необхідно було перейти дорогу.

Близько 18 години він та син підійшли до автодороги в тому місці де розташоване КП поліції (пост ДАІ).

В цей час надворі вже була темна пора доби, але - світили вуличні ліхтарі, асфальтове покриття було сухе.

Він, з урахуванням автомобілів на дорозі, - почав переходити дорогу спільно з сином, якого тримав за руку, в цей час його син був праворуч від нього.

Він з сином перейшли спочатку половину дороги, потім, зупинившись посередині дороги, на суцільній лінії, - пропустили орієнтовно два автомобіля, і почали переходити дорогу.

В цей час він побачив світло фар автомобіля (якого, - сказати - не може - заважало світло фар), - в цей час вони зробили лише один крок і він відчув та почув глухий звук удару, після чого він упав на дорогу, та почув чийсь крик.

Піднявшись відразу, він підбіг до свого малолітнього сина - ОСОБА_20 , який лежав на дорозі, - від осьової лінії десь за 2 - 3 метри.

Він сам в той час перебував в стані сильного шоку.

В цей час зупинився якийсь інший автомобіль.

Він сів в в незнайомий автомобіль, а водій того автомобіля взяв його сина на руки та поклав дитину йому на руки та вони поїхали в прийомний покой Кагарлицької ЦРЛ.

Коли вони були в лікарні, не пам'ятає від кого, - він почув, що дитина (його син) - жити не буде.

Обвинувачений за весь час після ДТП - ні разу не попросив в нього вибачення, не надавав матеріальної допомоги.

З огляду на негативну поведінку обвинуваченого, - він просить призначити обвинуваченому максимальну міру покарання, яка буде обов'язково пов'язана з позбавленням волі, та застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Потерпілий стверджує, що коли відбуся наїзд, він тримав дитину за руку.

Що стосується обстановки, то потерпілий вказав наступне, - в той час дорожньої розмітки на асфальті не було, в нього самого ліхтаря - не було, проте, - в нього на курточці були світловідбиваючі полоси, а у дитини, - була світло - голуба курточка, яку гарно видно.

На момент ДТП він не перебував в стані алкогольного сп'яніння, а лише після ДТП, коли він був в приміщенні лікарні, поруч з лікарнею йому дали випити алкоголь, який він випив.

Загиблий малолітній ОСОБА_21 , - це його єдина дитина.

Потерпілий ОСОБА_10 заявив клоптання, щоб в подальшому кримінальне провадження слухали без його участі, так як він є військовослужбовцем, вимагає найсуворішого покарання потерпілому, цивільний позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Суд, оцінюючи показання потерпілого ОСОБА_10 , зазначає наступне:

- суд дещо критично відноситься до показань потерпілого ОСОБА_10 .

Критичність суду до показань даного потерпілого полягає в тому, що, на думку суду, - показання потерпілого дещо не відповідають об'єктивним обставинам справи, які були встановлені судом під час судових засідань під час дослідження доказів, наданих стороною обвинувачення (прокурором).

Так, що стосується обставини перебування потерпілого в стані алкогольного сп'яніння, то суд зазначає наступне:

- як вбачається з письмового доказу (первинного), - картки первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону, - ЄО № 732 від 16.02.2022 року, (Том № 2, а.с., 36), - заявником на лінію 102 про виявлення факту ДТП з потерпілими, - був лікар ОСОБА_22 .

Так, згідно повідомлення лікаря, - до лікарні доставлено малолітню дитину після ДТП.

З пояснень, які надала лікарям матір малолітньої дитини, - ОСОБА_23 (потерпіла в даному кримінальному провадженні, - ОСОБА_11 ), - дитина з випившим батьком переходили дорогу і їх збило авто.

Суд зазначає, що даний доказ опосередковано вказує на ту обставину, що під час ДТП потерпілий ОСОБА_10 (батько малолітньої дитини, яка загинула), - перебував в стані алкогольного сп'яніння.

Суд зазначає, що доказ у виді картки первинного обліку інформації не суперечить обставинам справи та іншим доказазам, а саме, - в картці правильно вказано ім'я матері, її телефон, - який збігається з телефоном, який збігається з анкетними даними потерпілої які вказані в обвинувальному акті (Том № 1, а.с., 2).

Те, що в судовому засіданні потерпіла вказала, що її чоловік під час ДТП не перебував в стані алкогольного сп'яніння, - суд залишає на сумлінні потерпілої.

Суд вважає, що інформацію, яка надав лікар (який є незаангажованим в даному випадку), - більше відповідає дійсності та об'єктивним обставинам справи.

Також суж вважає, що в даному випадку слід було б допитати в судовому засіданні в якості свідка - лікаря Терпиловського, проте, - ні одна з сторін (ні сторона обвинувачення - прокурор, ні сторона захисту - обвинувачений та його захисник), - не заявляли такого клопотання, а потерпілій стороні в силу об'єктивних обставин, - допит такого свідка, - не вигідний, адже в разі допиту такого свідка - гіпотетично постає питання про наявність вини в ДТП в діях батька дитини, яка загинула (порушення правил переходу дороги).

Суд же з власної ініціативи не міг залучити лікаря до участі в рамках даного кримінального провадження, так як це суперечило б принципу (засаді) диспозитивності, який є одним із основоположних принципів проведення кримінального процесу.

Окрім того, - суд зазначає, що пішохід, - яким в даному випадку є потерпілий ОСОБА_10 , - є повноцінним учасником процесу, а тому йому слід також дотримуватися правил ПДР та обмежень, які існують для учасників дорожнього руху після виявлення факту ДТП, а тому суд вважає, що потерпілий ОСОБА_10 після ДТП, - не мав права вживати алкогольні напої (як стверджує потерпілий - він вжив алкоголь біля лікарні - безпосередньо після ДТП) до повної фіксації працівниками поліції всих обставин справи.

Далі, - суд критично відноситься до тієї обставини, що ніби - то потерпілий ОСОБА_10 на час ДТП мав одяг з світловідображаючими елементами, а дитина була одягнена в світлий одяг, який гарно видно.

Такі показання спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

Так, що стосуються того, що потерпілий ОСОБА_10 ніби - то мав на одязі світловідбиваючі елементи, - то таке твердження потерпілого повністю спростовується відеозаписом ДТП на компакт - диску, (Том № 2, а.с., 183).

Так, на відеозаписі ніяких світловідбиваючих елементів на одягу потерпілого ОСОБА_10 , - не видно, а дитина вдягнена в темний одяг.

Крім того, та обставина, що на момент ДТП загибла малолітня дитина була одягнена в одяг темного кольору (а не в світлий одяг - курточку світлого кольору, як зазначив потерпілий ОСОБА_10 ), - підтверджується доказом у виді відеозапису ДТП на компакт - диску, (Том № 2, а.с., 183), - з якого вбачається, що дитина на момент ДТП була вдягнена в одяг темного кольору.

Окрім того,- з огляду навідеозапис моменту ДТП, - у суду склалося непереборне враження, що дитина переводила через дорогу батька, а не навпаки.

Також твердження потерпілого, що загибла дитина мала світлий одяг, - спростовується показаннями іншої потерпілої, - ОСОБА_11 (мати дитини та дружина потерпілого ОСОБА_10 ), та показаннями свідків, які були безпосередніми свідками ДТП, - показання яких судом наведено нижче по тексту в мотивувальній частині даного вироку, та з яких вбачається, що загибла дитина на момент ДТП була одягнена в одяг темних кольорів.

Також суд зазначає, що потерпілий ОСОБА_10 в своїх показаннях зазначав, що він тримав дитну праворуч від себе, що також спростовується відеозаписом моменту ДТП, так як чітко і ясно видно на відеозапису, що загибла дитина знаходилася ліворуч від потерпілого ОСОБА_10

- Так, в судовому засіданні, яке відбулося 12.12.2024 року, потерпіла ОСОБА_11 дала наступі показання:

- потерпілий ОСОБА_10 , - є її чоловіком, а загибла малолітня дитина, - ОСОБА_21 , - був її єдиним сином.

Так, дійсно, - 15 лютого 2022 року її єдиний син, - ОСОБА_21 , - загинув в ДТП, на момент загибелі її сина, - йому було 7 років.

15.02.2022 року її чоловік, - потерпілий ОСОБА_10 близько 11 години приїхав з роботи, а вона в цей час займалася з сином - вчили уроки.

Її чоловік сказав, що йому та сину потрібно піти до матері її чоловіка, так як вона приготувала подарунки дитині, на що вона погодилася.

Її свекруха живе неподалік, але потрібно перейти дорогу з жвавим рухом.

Чоловік, завівши дитину до бабусі, - невдовзі повернувся до хати.

В той день її чоловік - не перебував в стані алкогольного сп'яніння.

Того ж дня, - близько 15 год. 30 хв., - її чоловік пішов по дитину, але довго не повертався, після чого хтось орієнтовно о 20 годині зателефонував їй та сказав, що її чоловік та дитина потрапили в ДТП і дитина знаходиться в лікарні.

Невдовзі прийшов сусід і також повідомив, що її дитина та чоловік перебувають в лікарні, так як потрапили в ДТП, причому, - дитина в тяжкому стані.

Коли вона прибугла в лікарню, - працівники лікарні повідомили їй, що дитина дійсно в тяжкому стані, її ж чоловік стояв неподалік, але він не був в стані алкогольного сп'яніння, вона не говорила з чоловіком, бо перебувала в стані шоку.

На момент ДТП дитина була одягнена в сірі чоботи, чорну шапку, темно - вишневу куртку, штани синього кольору.

Вимагає від суду призначення покарання обвинуваченому - найсуворішого, яке буде обов'язково пов'язане з позбавленням волі.

Підтримує свій цивільний позов та просить його задовольнити.

За весь час з моменту ДТП обвинувачений жодного разу не телефонував їй, не просив вибачення, одного разу зателефонувала лише дружина обвинуваченого, проте, - допомоги ніякої обвинувачений не надав, окрім одного факту, - зять обвинуваченого лише раз привіз кошти в сумі 2000 (дві тисячі) грн.

Вимагає при призначенні покарання позбавити обвинуваченого прав керування транспортними засобами.

Цивільний позов свого чоловіка, - потерпілого ОСОБА_10 , - підтримує та просить його задовольнити.

Суд, оцінюючи показання потерпілої ОСОБА_11 , - зазначає наступне:

- Єдине, що можна встановити з показань потерпілої, так це той факт, що загибла дитина на момент ДТП перебувала в одязі темних кольорів.

Що ж стосується тієї обставини, що потерпіла стверджує, що того дня її чоловік не вживав алкоголь, - спростовується іншими доказами:

- карткою первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону, - ЄО № 732 від 16.02.2022 року, (Том № 2, а.с., 36), - заявником на лінію 102 про виявлення факту ДТП з потерпілими, - був лікар ОСОБА_22 .

Так, згідно повідомлення лікаря, - до лікарні доставлено малолітню дитину після ДТП.

Зі пояснень, які надала лікарям матір малолітньої дитини, - ОСОБА_23 (потерпіла в даному кримінальному провадженні, - ОСОБА_11 ), - дитина з випившим батьком переходили дорогу і їх збило авто.

Суд зазначає, що доказ у виді картки первинного обліку інформації не суперечить обставинам справи та іншим доказазам, а саме, - в картці правильно вказано ім'я матері, її телефон, - який збігається з телефоном, який збігається з анкетними даними потерпілої, які вказані в обвинувальному акті (Том № 1, а.с., 2).

Крім того, - свідок ОСОБА_17 (показання кого наведені нижче по тексту), - вказав, що потерпілий ОСОБА_10 , - безпосередньо після ДТП - біля лікарні вживав алкогольні напої.

Що стосується показань свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_24 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , то суд зазначає наступне:

- в судовому засіданні, яке відбулося 30.09.2024 року, свідок ОСОБА_14 дав наступні показання:

- 15.02.2022 року орієнтовно о 18 годині він на власному автомобілі їхав на м. Київ.

Швидкість його автомобіля складала близько 50 км/год.

В цей час вже була темна пора доби, світло фар його автомобіля було ввімкнене.

Видимість в той час була погана.

Він бачив, як якийсь автомобіль збив дитину, та в момент ДТП, - швидкість автомобіля, на його думку - була близько 50 км/год, також той автомобіль здійснив маневр, щоб уникнути зіткнення з дитиною, але це йому не вдалося.

Також зазначив, що перед автомобілем, який збив дитину, - повз проїхав ще один автомобіль, який ледве уникнув зіткнення з пішоходами, - даний автомобіль здійнив різкий маневр уникнення від зіткнення, а от автомобілю, яким керував обвинувачений, - уникнути зіткнення не вдалося.

Не може сказати, чи був потерпілий - батько дитини - в стані алкогольного сп'яніння.

Він, побачивши ДТП, негайно зупинив автомобіль, вийшов з автомобіля та підійшов до хлопчика, який лежав на асфальті на проїзній частині дороги.

У хлопчика йшла кров з носа.

Спочатку всі розгубилися, але потім до нього в автомобіль сів батько хлопчика, поруч з ним положили хлопчика, і він відвіз їх на приймальне відділення до лікарні в м. Кагарлик.

Перед моментом ДТП в нього в автомобілі ще перебували його знайомі.

Не може сказати, чи перебував батько хлопчика в стані алкогольного сп'яніння, але він себе вів якось неадекватно, можливо - із за шоку.

Він був присутній на слідчому експерименті, але не пам'ятає його вже, пам'ятає лише, що автомобілі були аналогічні тим, які приймали участь безпорсередньо в ДТП.

Станом на момент ДТП дорожньої розмітки на дільниці дороги, на якій трапилося ДТП - не було, також не пам'ятає, чи були встановлені якісь дорожні знаки обабіч дороги на момент ДТП.

Суд, оцінюючи показання свідка ОСОБА_14 , - ввжає їх логічними, послідовними, такими, що відповідають об'єктивним обставинам справи, так як показання даного свідка не суперечать показанням інших свідків, допитаних в судовому засіданні, та не суперечать іншим (письмовим) доказам по справі.

З показань даного свідка можна встановити дату, орієнтовний час ДТП, та деякі обставини ДТП, - місце ДТП, дорожню обстановку, дії учаників ДТП безпосередньо після ДТП.

- в судовому засіданні, яке відбулося 30.09.2024 року, свідок ОСОБА_15 дав наступні показання:

- В лютому 2022 року, - більш точної дати не пам'ятає, - близько 20 год. він їхав в автомобілі свого знайомого ОСОБА_14 (який перебував за кермом) до с. Ходосіївка.

ОСОБА_14 перебував за кермом, а він сидів поруч на пасажирському сидінні.

Він бачив момент ДТП.

Перд ДТП він бачив, що якийсь інший автомобіль ледве не здійснив наїзд на пішоходів, але автомобіль той здійснив маневр ухилення, та поїхав далі, а от автомобіль, за кермом якого перебував обвинувачений, хоча і здійснив маневр ухилення, - проте, - здійснив наїзд на пішохода, - на дитину.

Автомобіль, в якому він їхав (за кермом якого перебував ОСОБА_14 ) - рухався із швидкістю орієнтовно 50 - 60 км/год., дорожньої розмітки на дільниці дороги - не було, був знак, що ведуться дорожні роботи, асфальт був сухий.

Метрів за 30 від місця ДТП він помітив силуети двох пішоходів, а потім - ДТП.

Після ДТП ОСОБА_14 негайно зупинив автомобіль, після чого викликано було швидку.

Не може однозначно сказати, чи перебував батько хлопчика в стані алкогольного сп'яніння.

Обвинувачений після ДТП вийшов з авто, потім повернувся, та відігнав автомобіль з дороги, щоб дати проїжджати іншим автомобілям.

У слідчому експерименті він не приймав участь.

Як хлопчик, так і батько - були одягнені в одежу темних кольорів, - світловідбиваючих елементів на одязі батька дитини - не було.

Суд, оцінюючи показання свідка ОСОБА_15 , - ввжає їх логічними, послідовними, такими, що відповідають об'єктивним обставинам справи, так як показання даного свідка не суперечать показанням інших свідків, допитаних в судовому засіданні, та не суперечать іншим (письмовим) доказам по справі.

Також, на думку суду, - показаннями даного свідка спростовуються показання потерпілого ОСОБА_10 , - що потерпілий ОСОБА_10 на момент ДТП мав світловібиваючі елементи на одязі, а дитина була одягнена в одяг світлих кольорів.

- в судовому засіданні, яке відбулося 30.09.2024 року, свідок ОСОБА_16 дала наступні показання:

- В лютому 2022 року, - більш точної дати не пам'ятає, - близько 20 год. вона їхала в автомобілі свого знайомого ОСОБА_14 (який перебував за кермом).

В м. Кагарлик ОСОБА_14 зупинив автомобіль, бо трапилася ДТП. Коли вона вийшла з авто, вона побачила, що на дорозі лежить хлопчик, в нього йшла кров і на асфальті була кров.

Хтось викликав швидку допомогу.

Водій, який збив хлопчика, - почав кудись телефонувати.

Пам'ятає, що хлопчик був одягнений в темний одяг.

Суд, оцінюючи показання свідка ОСОБА_16 , - ввжає їх логічними, послідовними, такими, що відповідають об'єктивним обставинам справи, так як показання даного свідка не суперечать показанням інших свідків, допитаних в судовому засіданні, та не суперечать іншим (письмовим) доказам по справі.

Також, на думку суду, - показаннями даного свідка спростовуються показання потерпілого ОСОБА_10 , - що дитина була одягнена в одяг світлих кольорів.

- в судовому засіданні, яке відбулося 30.09.2024 року, свідок ОСОБА_18 дав наступні показання:

- В лютому 2022 року, - більш точної дати не пам'ятає, - близько 20 год. він їхав в автомобілі свого знайомого ОСОБА_14 (який перебував за кермом).

Він сидів на задньому сидінні авто - за місцем водія.

Близько 19 - 20 год. водій ОСОБА_14 зупинив автомобіль, так як сталося ДТП.

Самого ДТП він не бачив.

Коли він вийшов, то побачив хлопчика, який лежав на дорозі, в нього йшла кров.

В цей час надворі було досить темно, асфальтове покриття було сухе, був ввімкнений ліхтар вуличного освітлення неподалік місця ДТП.

Хлопчик був одягнений в одяг темного кольору, його батько - теж був одягнений в одяг темного кольору.

На дільниці дороги, на якій трапилося ДТП, - розділових смуг не було, знаків дорожніх - не було.

Далі вони чекали поліцію.

Суд, оцінюючи показання свідка ОСОБА_18 , - ввжає їх логічними, послідовними, такими, що відповідають об'єктивним обставинам справи, так як показання даного свідка не суперечать показанням інших свідків, допитаних в судовому засіданні, та не суперечать іншим (письмовим) доказам по справі.

Також, на думку суду, - показаннями даного свідка спростовуються показання потерпілого ОСОБА_10 , - що дитина була одягнена в одяг світлих кольорів, та що сам потерілий мав на одязі світловідбивальні елементи.

- в судовому засіданні, яке відбулося 30.09.2024 року, свідок ОСОБА_19 дав наступні показання:

Він сидів на задньому сидінні авто.

Близько 19 - 20 год. водій ОСОБА_14 зупинив автомобіль, так як сталося ДТП, - водій сказав, що збили дитину.

Самого ДТП він не бачив.

Коли він вийшов, то побачив хлопчика, який лежав на дорозі, в нього йшла кров.

В цей час надворі було досить темно.

Якого кольору був одяг на хлопчику та його батьку - не пам'ятає.

Суд, оцінюючи показання свідка ОСОБА_19 , - ввжає їх логічними, послідовними, такими, що відповідають об'єктивним обставинам справи, так як показання даного свідка не суперечать показанням інших свідків, допитаних в судовому засіданні, та не суперечать іншим (письмовим) доказам по справі.

- в судовому засіданні, яке відбулося 05.06.2025 року, свідок ОСОБА_17 дав наступні показання:

- він є добре знайомим потерпілого ОСОБА_10 , спілкується з ним, підтримує хороші відносини.

15.02.2022 року до нього зателефонувала сестра ОСОБА_10 та повідомила, що в м. Кагарлик трапилася ДТП, - ОСОБА_10 та його сина збив автомобіль.

Так, як він в цей час був в місті Кагарлик, він зібрався і пішов на приймальний покой лікарні.

Також він з собою взяв алкогольний напій домашнього виробництва на основі валеріани, бояришника і пустирника, - щоб його випив ОСОБА_10 та заспокоївся.

Коли він прийшов до прийомного покою в лікарню, то побачив там ОСОБА_10 , його дружину, які перебували в стані сильного шоку.

ОСОБА_10 не перебував в стані алкогольного сп'яніня.

Він дав ОСОБА_10 алкогольний напій, який ОСОБА_10 випив, щоб трохи заспокоїтися.

Суд, оцінюючи показання свідка ОСОБА_17 , - відноситься до них критично.

Свою критичність суд обгрунтовує тим, що навіть з точки зору стороннього споглядача, - не є природнім брати алкоголь в лікарню при події ДТП.

Суд вважає, що твердження даного свідка про те, що алкоголь потерпілий ОСОБА_10 вживав лише в лікарні, і то, - з метою заспокоїтися, - це лише спосіб потерпілої сторони, зокрема потерпілого ОСОБА_10 - перекласти всю вину за ДТП на обвинуваченого ОСОБА_4 , та усунути обгрунтовану підозру в тому, що деяка вина за ДТП та наслідки у виді смерті дитини, - також міститься в діях батька загиблої дитини, який переводив дитину (чи дитина переводила батька) через дорогу з напруженим трафіком, - так як дорога є дорогою державного значення, під час переходу дороги батько не контролював рух дитини, та під час перетину дороги на пішоходному переході як потерпілий, так і дитина були одягнені в одяг темних кольорів, що, на думку суду, - апріорі містило в собі велику небезпеку для пішоходів та сприяло виникненню аварійної ситуації, що і, врешті - решт - відбулося.

Це, звісно, - правова позиція суду, але, як на думку суду, - вона грунтується на всебічному і повному дослідженні всих обставин справи та аналізу доказів, зібпраних та досліджених в рамках даного кримінального провадження.

Далі, - вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні ним кримінального правопорушення (тяжкого злочину), яке передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, - повністю доведена матеріалами кримінального провадження (письмовими доказами), а саме:

- карткою первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону, (Том № 2, а.с., 34), в якій вказано, що 15.02.2022 року о 19.15 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 15.022022 року о 19:03 за адресою: Кагарлицький район, м. Кагарлик вул. Невідома на колишньому КП 10 хв. заявник наїхав на дитину сказав, що потерпілих ШМД забрали до медзакладу зявник їхав на авто Шкода Октавія, д/з НОМЕР_2 , зі слів заявника потерпілих забрала попутка джип.

Заявик: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Подія 102 № 86003090.

На думку суду, - з даного доказу вбачаються первинні дані (час, місце, учасники) про ДТП з потерпілим, яке в подальшому органом досудового розслідування (з урахуванням зібраних доказів), - було кваліфіковано (перекваліфіковано після смерті малолітнього ОСОБА_10 ), - як кримінальне правопорушення (тяжкий злочин, який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України), та, відповідно, - було пред'явлено обвинувачення ОСОБА_4 .

З даного доказу також вбачається, що після факту вчинення ним ДТП, - обвинувачений ОСОБА_4 , - не залишив місце ДТП, а сам повідомив швидку медичну допомогу про факт ДТП з потерпілими;

- карткою первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону, (Том № 2, а.с., 35), в якій вказано, що 15.02.2022 року отримано заяву та зареєстровано ЄО № 729 від 15.02.2022 року як: ДТП з травмованими. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено наступне:

- 15.02.2022 19:12 надійшло повідолення зі служби 102 про те, що 15.02.2022 о 19:11 за адресою: Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Невідома, стався наїзд на дитину 7 років.

Подія 102 № 86003352 - ДТП з потерпілими. Дата скоєння: 15.02.2022 19:12.

Зміст: Лікар ОСОБА_25 . Потерпілий: ОСОБА_10 , дана народ. ІНФОРМАЦІЯ_4 , номер телефону: НОМЕР_4 (батько - ОСОБА_26 . Діагноз: дитина без свідомості, знаходиться у реанімації, діагноз ще не встановлено. Дата скоєння 15.02.2022 9:00. Пяснення: 15.12.2022 близько 19 год. водій - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за кермом ТЗ Шкода ОКТАВІЯ ДНЗ НОМЕР_2 здійснив наїзд на дитину, адреса проживання потерпілого: АДРЕСА_3 . Доставлений: Кагарлицька мл, реанімаціне відділення.

Заявник Чухрай - з органів охорони здоров'я.

- карткою первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону, (Том № 2, а.с., 36), в якій вказано наступне:

- Доповідаю Вам, що 15.02.2022 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 732 від 16.02.2022 року як: ДТП з травмованими.

В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено наступне:

- 15.02.2022 о 23:56 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 15.02.2022 о 23:52 за адресою: Кагарлицький район, м. Кагарлик, вулиця Незалежності, буд. 70, Бригада № 315Т лікар Терпіловській, потерпілий: ОСОБА_10 , дата нар.: 28.05.2014 р. Мсіец проживання: АДРЕСА_3 . Діагноз: політравма, ЗЧМТ, забій головного мозку, травматичний шок. Дата скоєння: 15.02.2022 23:52:00. Місце скоєння: вулиця Незалежності, буд. 70, Кагарлицький район, м. Кагарлик, Київська область. Пояснення: мама 096 - 296 - 92 - 51 - Людмила, - пояснила що дитина з випившим батьком переходили дорогу їх збив авто. Доставлений: ахмадит травмпункт. Заявник: Терпиловській, місце проживання: область: Київська, район Кагарлицький, м. Кагарлик, вул. Незалежності, буд. 70.

Подія 102 № 86012433.

ДТП з потерпілими. Дата скоєння: 15.02.2022 23:52:00.

Зміст: Бригада № 315Т Лікар Терпіловській. Потерпілий: ОСОБА_10 , дата нар.: 28.05.2014 р., місце проживання: АДРЕСА_3 . Діагноз: політравма, ЗЧМТ, забій головного мозку, травматичний шок. Дата скоєння: 15.02.2022 23:52:00. Місце скоєння: вул. Незалежності, буд. 70, Кагарлицький район, м. Кагарлик, Київська область, Пояснення: мама 096 - 296 - 92 - 51 - Людмила, - пояснила, що дитина з випившим батьком переходили дорогу їх збив авто. Доставлений: ахмадит травмпункт.

На думку суду, - з даного доказу вбачаються первинні дані (час, місце, учасники) про ДТП з потерпілим, яке в подальшому органом досудового розслідування (з урахуванням зібраних доказів), - було кваліфіковано як кримінальне правопорушення (тяжкий злочин, який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України), та, відповідно, - було пред'явлено обвинувачення ОСОБА_4 .

Окрім цього, - з даного доказу вбачається, що потерпіла ОСОБА_11 в лікарській установі пояснювала працівникам лікарні, що її чоловік, - потерпілий ОСОБА_10 на момент ДТП був «випивший»;

- Протоколом огляду місця дорожньо - ранспортної пригоди від 15.02.2022 року та план - схемою до нього (Том № 2, а.с., 37 - 46), який складено слідчим СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області майором поліції ОСОБА_27 .

З даного доказу, на думку суду, - вбачається обстановка на місце вчиненої ДТП (яка в подальшому органом досудового розслідування була кваліфікована як кримінальне правопорушення (тяжкий злочин), який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України), зокрема, - зафісковано місце вчинення кримінального правопорушення, місце розташування транспортного засобу, який належить обвинуваченому, зафіксовано механічні пошкодження, які виникли на автомобілі обвинуваченого ОСОБА_4 - після наїзду даного автомобіля на малолітню дитину, яка загинула внаслідок ДТП.

Також суд зазначає, що вихідні дані, які були зафіксовані в протоколі огляду місця події, - були взяті слідчим, як вихідні дані при проведенні слідчого експерименту, результати проведення якого, в свою чергу, - були враховані експертами при проведенні експертиз в рамках даного кримінального провадження;

- Фототаблицею до протоколу дорожньо - ранспортної пригоди від 15.02.2022 року, (Том № 2, а.с., 47 - 55).

Фототаблиця налічує 13 фото, зокрема:

- Фото № 1, - загальний вигляд ДТП та напрямок руху автомобіля Skoda;

- Фото № 2, - Загальний вигляд проїзної частини, де відбувся наїзд автомобілем Skoda Oktavia на малолітнього пішохода;

- Фото № 3, - Місцезнаходження плями бурого кольору, схожа на кров;

- Фото № 4, - загальний вигляд плями бурого кольору, схожу на кров;

- Фото № 5, - місце, звідки пішоходи вийшли на проїзну частину;

- Фото № 6, - місце виходу пішоходів на проїзну частину;

- Фото № 7, - загальний вигляд автомобіля Skoda Oktavia, та місце його знаходження;

- Фото № 8, - пошкодження на автомобілі Skoda Oktavia;

- Фото № 9, - пошкодження на автомобілі Skoda Oktavia;

- Фото № 10, - пошкодження на автомобілі Skoda Oktavia;

- Фото № 11, - пошкодження на автомобілі Skoda Oktavia;

- Фото № 12, - пошкодження на автомобілі Skoda Oktavia;

- Фото № 13, - пошкодження на автомобілі Skoda Oktavia;

- Протоколом огляду місця події від 15.02.2022 року, (Том № 2, а.с., 56 - 57), який складено ст. слідчим СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_28 .

З даного протоколу вбачається, що місцем огляду було приймальне відділення КНП КОР «Кагарлицька багатопрофільна лікарня», яке розташоване за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Кагарлик, вул. Паркова, будинок 10.

Під час даної слідчої дії - слідчим було оглянуто приміщення вищевказаного лікувального закладу, та під час цього слідчим було вилучено одежу малолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - дитини, яка загинула внаслідок ДТП.

Як вбачається з даного доказу, - на момент ДТП загибла малолітня дитина була одягнена в одежу темних кольорів, світловідбиваючих елементів на одягу дитини в момент ДТП - не було;

- Ілюстративною таблицею до протоколу огляду місця події від 15.02.2022 року, (Том № 2, а.с., 58 - 60),

Фототаблиця налічує 6 фото, зокрема:

- Фото № 1, - загальний вид кофти;

- Фото № 2, загальний вигляд спортивних штанів;

- Фото № 3, - загальний вид спортивної кофти;

- Фото № 4, - загальний вигляд куртки;

- Фото № 5, - загальний вигляд штанів;

- Фото № 6, - загальний вигляд сапожок зимових;

- Фотокопією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , (Том № 2, а.с., 61), з якого вбачається, що власником транспортного засобу марки «Skoda», 2003 року випуску, моделі «Oktavia», легковий - загальний універсал, номер кузова НОМЕР_1 , зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , (яким керував обвинувачений під час скоєння кримінального правопорушення (тяжкого злочину), яке передбачене ч. 2 ст. 286 КК України), - є фізична особа, громадянин України, - ОСОБА_4 , - обвинувачений в даному кримінальному провадженні;

- тимчасовим дозволом (на право керування транспортним засобом) серії НОМЕР_5 , який видано 21.01.2022 року, (Том № 2, а.с., 62), з якого вбачається, що працівником органу Національної поліції України - видано обвинуваченому ОСОБА_4 даний тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами, - замість посвідчення воді серії НОМЕР_6 , яке видано 04.09.2007 року Миронівським РЕВ 6 - го МРВ ДАІ УДАІ ГУ МВС у Київській області ОСОБА_4 (обвинуваченому в даному кримінальному провадженні).

Як вбачається із змісту тимчасового дозволу, - у обвинуваченого ОСОБА_4 працівником органу Національної поліції України було вилучено посвідчення водія встановленого зразку, в зв'язку з тим, що на обвинуваченого ОСОБА_29 уповноваженою посадовою особою органу Національної поліції 21.01.2022 року було складено адміністративний протокол серії ААБ039598, - за вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - тобто, - за вчинення адміністративного правопорушення, яке виразилося у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Суд вважає, що даним доказом підтверджується та обставина, що обвинувачений ОСОБА_4 схильний до порушення правил дорожнього руху, в зв'язку з чим у відношенні нього уповноважою особою органу Національної поліції було складено адміністративний протокол;

- листом - відношенням (інформацією) № 1463/04 - 29, який видано Кагарлицькою міською радою Обухівського району Київської області, (Том № 2, а.с., - 65), в якому вказано наступне:

- за інформацією комунального підприємства Кагарлицької міської ради «Міськрембудсервіс» 15.02.2022 о 19.00 міське освітлення на вищевказаному перехресті, знаходилося в робочому стані та було включено.

Графік включення вуличного освітлення 15.02.2022 року з 17.00 до 23.00.

З даного доказу вбачається, що на момент ДТП дільниця дороги, на якій відбулося ДТП, - освітлювалася вуличним освітленням;

- свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 , яке видане (повторно) 26 лютого 2024 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управлінняч Міністерства юстиції (м. Київ), в якому зазначено, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець місто Кагарлик Київської області, - помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 7 років, про що 25 лютого 2022 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 25 лютого 2022 року складено відповідний актовий запис за № 4487.

Місце смерті - м. Київ.

Даним доказом доводиться головний елемент складу кримінального правопорушення (тяжкого злочину), яке передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, (об'єктивна сторона складу злочину у виді наслідку), - смерть особи;

- викопіровкою із генерального плану м. Кагарлик, вул. Незалежності, (Том № 2, а.с., 135), з якого вбачається місце скоєння обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення (тяжкого злочину), яке передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, - місце скоєння ДТП знаходиться мід позначками 70 та 79;

- випискою № 372, яка видана 21.02.2022 року Комунальним некомерційним підприємством Кагарлицької міської ради «Кагарлицька багатопрофільна лікарня» із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (загиблої дитини), (Том № 2, а.с., 139), з якої вбачається, що безпосередньо після ДТП ОСОБА_10 , 2014 року народження, - був доставлений до лікувальної установи, де йому було встановлено попередній діагноз:

- політравма - важка відкрита черепно - мозкова травма, забій головного мозку, внутрішньо - черепна гематома, мозкова кома. Травматичний шок. Забійна рана. Забій грудної кліки. Був доставлений невідомимим перехожими з місця ДТП до приймального відділення о 19:00 у вкрай важкому стані, без свідомості;

- довідкою, яка видана 25.02.2022 року Національною дитячою спеціалізованою лікарнею «ОХМАТДИТ» Міністерства Здоров'я України, (Том № 2, а.с., 140), в якій зазначено: - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , знаходився на лікуванні у ВІТ НДСЛ «ОХМАТДИТ» з 15.02.22 до 22.02.22 з діагнозом: Політравма. Важка ВЧМТ. Забій ГМ важкого ступеню. Багатоуламковий перелом кісток склепіння черепу зліва з переходом на основу черепа в ЗЧЯ та ПЧЯ. Субдуральна гематома. САК ДАП? Лінійний перелом тіла клиновидної кістки без зміщення. Гемосинус. Перелом дистальної третини лівої стегнової кістки зі зміщенням.

22.02.2022 року о 23:05 констатовано біологічну смерть;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.07.2022 року, (том № 2, а.с., 142 - 144), який складено старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Київській області майором поліції ОСОБА_30 .

Даний слідчий експертимент проводився з потерпілим ОСОБА_10 .

Під час даної слідчої дії потерпілий ОСОБА_10 в присутності свого представника, - адвоката ОСОБА_12 , - спочатку розповів, а потім показав на місцевості обставини ДТП, внаслідок якої загинув його син, - малолітній ОСОБА_10 , 2014 року народження;

- схемою до протоколу проведення слідчого експерименту від 20.07.2022 року, (том № 2, а.с., 145).

На даному доказі схематично відображено схему ДТП, а саме:

- відображено місце виходу пішоходів на проїзну частину зі слів потерпілого;

- відображено місце, де пішоходи зупинилися на проїзній частині;

- відображено місце, де відбувся наїзд на пішоходів зі слів потерпілого;

- відображено електроопору;

- відображено колишній блок - пост;

- фототаблицею до протоколу проведення слідчого експерименту від 20.07.2022 року, (том № 2, а.с., 146 - 147), яка складається з 4 - ьох фото, зокрема:

- фото № 1, - місце виходу пішоходів на проїзну частину зі слів потерпілого;

- фото № 2, - місце виходу пішоходів на проїзну частину зі слів потерпілого;

- фото № 3, - місце, де пішоходи зупинилися на проїзній частині;

- фото № 4, - місце, де відбувся наїзд на пішоходів зі слів потерпілого;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.07.2022 року, (том № 2, а.с., 148 - 152), який складено старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Київській області майором поліції ОСОБА_30 .

Даний слідчий експертимент проводився з свідком ОСОБА_14 .

Під час даної слідчої дії свідок ОСОБА_14 , - спочатку розповів, а потім показав на місцевості обставини ДТП, внаслідок якої загинув малолітній ОСОБА_10 , 2014 року народження;

- схемою до протоколу проведення слідчого експерименту від 20.07.2022 року, (том № 2, а.с., 153).

На даному доказі схематично відображено схему ДТП, а саме:

- відображено місце розташування автомобіля Skoda Octavia в момент наїзду на пішоходів зі слів свідка;

- відображено місце наїзду на пішоходів з урахуванням пошкоджень на автомобілі;

- відображено місце розташування автомобіля свідка в момент наїзду на пішоходів автомобілем Skoda Octavia;

- відображено розташування пішоходів в той момент, коли вони відновили свій рух після зупинки;

- відображено електроопору;

- схемою до протоколу проведення слідчого експерименту від 20.07.2022 року, (том № 2, а.с., 154).

На даному доказі схематично відображено схему ДТП, а саме:

- відображено місце наїзду на пішоходів, з урахуванням пошкоджень на автомобілі;

- відображено розташування автомобіля Skoda Octavia на крайній ділянці перед встановленням видимості пішоходів та місце, де видно слабо видимий силует пішохода;

- відображено місце розташування пішоходів на крайній ділянці перед встановленням видимості пішоходів та місце їх розташування, коли з водійського місця автомобіля Skoda Octavia можливо побачити слабо видимий силует;

- відображено розташування автомобіля свідка на крайній ділянці перед встановленням видимості пішоходів;

- відображено розташування автомобіля Skoda Octavia в момент чіткого виявлення пішоходів на проїзній частині понятими при проведенні роздвижки;

- відображено розташування пішоходів в момент виявлення їх понятими з робочого місця водія автомобіля Skoda Octavia;

- відображено розташування автомобіля свідка в момент виявлення пішоходів понятими з робочого місця водія автомобіля Skoda Octavia;

- фототаблицею до протоколу проведення слідчого експерименту від 20.07.2022 року, (том № 2, а.с., 155 - 162), яка складається з 15 - ти фото, зокрема:

- фото № 1, - місце розташування автомобіля Skoda Octavia в момент наїзду на пішохода зі слів свідка;

- фото № 2, - місце розташування автомобіля Skoda Octavia в момент наїзду на пішохода зі слів свідка;

- фото № 3, - місце наїзду на пішоходів, з урахуванням пошкоджень на автомобілі;

- фото № 4, - місце розташування автомобіля свідка, в момент наїзду на пішоходів автомобілем Skoda Octavia;

- фото № 5, - місце розташування пішоходів в той момент, коли вони відновили свій рух після зупинки та місце наїзду на пішохода;

- фото № 6, - місце розташування пішоходів в той момент, коли вони відновили свій рух після зупинки та місце наїзду на пішохода;

- фото № 7, - місце розташування пішоходів на крайній ділянці перед встановленням видимості пішоходів;

- фото № 8, - розташування автомобіля свідка на крайній ділянці перед встановленням видимості пішоходів;

- фото № 9, - розташування автомобіля свідка на крайній ділянці перед встановленням видимості пішоходів;

- фото № 10, - розташування автомобіля Skoda Octavia на крайній ділянці перед встановленням видимості пішоходів та місце де видно слабо видимий силует пішохода;

- фото № 11, - розташування автомобіля Skoda Octavia на крайній ділянці перед встановленням видимості пішоходів та місце, де видно слабий видимий силует пішохода;

- фото № 12, - розташування автомобіля Skoda Octavia в момент чіткого виявлення пішоходів на проїзній частині понятими при проведення роздвижки;

- фото № 13, - розташування автомобіля Skoda Octavia в момент чіткого виявлення пішоходів на проїзній частині понятими при проведенні роздвижки;

- фото № 14, - розташування пішоходів в момент їх виявлення понятими з робочого місця водія автомобіля Skoda Octavia;

- фото № 15, - розташування автомобіля свідка в момент виявлення пішоходів понятими з робочого місця водія автомобіля Skoda Octavia;

Суд окремо наголошує на тій обставині, що вихідні дані скоєння ДТП, які були здобуті стороною обвинувачення (слідчим) під час досудового розслідування з наступних слідчих дій:

- слідчого експерименту від 20.07.2022 року, (том № 2, а.с., 142 - 147), який проведено з потерпілим ОСОБА_10 , - старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Київській області майором поліції ОСОБА_30 .

- слідчого експерименту від 20.07.2022 року, (том № 2, а.с., 148 - 162), який проведено з свідком ОСОБА_14 , - старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Київській області майором поліції ОСОБА_30 , -

- були направлені в експертну установу на проведення експертизи, (результат якої і послугував підставою для пред'явлення в рамках даного кримінального провадження обвинувачення ОСОБА_4 ).

Також суд наголошує на тій обставині, що стороною захисту, зокрема, - захисником обвинуваченого ОСОБА_4 , - адвокатом ОСОБА_13 , - було посталено під сумнів результати вищевказаних слідчих експериментів, (так, - захисник доводив, що обвинувачений не мав фізичної смоги побачити пішоходів в конкретній дорожній ситуації, та, відповідно, - не мав об'єктивної змоги уникнути наїзд на малолітнього пішохода).

З огляду на вищевказану правову позицію сторони захисту, та на клопотання сторони захисту про проведення повторного слідчого експерименту, - судом в ході судового слухання даного кримінального провадження, - було на підставі ухвали призначено ще один слідчий експеримент, проте, - судом буде зазначено далі в мотивувальній частині даного вироку, - дані, які були виявлені під час проведення нового слідчого експерименту, - суттєво не відрізняються від вихідних даних, які були здобуті слідчим під час досудового розслідування, а тому, враховуючи дану обставину, - сторона захисту, зокрема, - захисник обвинуваченого, - відмовився від проведення повторної експертизи в рамках даного кримінального провадження;

- Постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_31 , - «Про уточнення місця дорожньо - транспортної пригоди» від 05 серпня 2022 року, згідно постановляючої частини якої:

1. З моменту винесення вказаної постанови у дійсному кримінальному провадженні № 12022111230000263 від 15.02.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, місце скоєння дорожньо-транспортної пригоди вважати вул. Незалежності біля перехрестя з вул. Горького в м. Кагарлик Обухівського району Київської області;

- Протоколом огляду предметів від 30.05.2022 року (Том № 2, а.с., 175 - 176), з якого вбачається наступне:

- даний протокол складено старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Київській області майором поліції ОСОБА_30 про те, що слідчий:

- в приміщенні службового кабінету № 315 СУ ГУНП в Київській області, розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111230000263 від 15.02.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у відповідності до вимог статей 104, 105, 106, 107, 223 та 237 КПК України, - - провів огляд предмету: компакт диск CD-R HP 52х 700МВ Data 80 min Music CD-R80G-CWLHT-2144 М705, який надано представником потерпілого ОСОБА_10 , - адвокатом ОСОБА_12 , на якому міститься відеофайл із камер відео нагляду автодороги Київ - Знам'янка, яка проходить через населений пункт м. Кагарлик Обухівського району Київської області та на якому зафіксовано розвиток дорожньо-транспортної пригоди.

Перед початком огляду присутнім особам роз'яснено їхнє право бути присутніми при усіх діях, які проводяться в процесі огляду, робити зауваження, що підлягають занесенню до протоколу.

Особам, які беруть участь у проведенні огляду також роз'яснено про вимоги ч. 3 ст. 66 КПК України про їх обов'язок не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії.

Під час огляду предмету виявлено:

- компакт диск CD-R HP 52х 700МВ Data 80min Music CD-R80G-CWLHT-2144 М705.

На компакт диску знаходиться 1 (один) відеофайл «кп», який був створений 19.05.2022. При перегляді відеофайлу «кп» встановлено, що тривалість відеозапису 00:04:53 сек, на якому фіксується рух транспортних засобів на автодорозі «Київ - Знам'янка», яка проходить через населений пункт м. Кагарлик.

В правому верхньому куті відеозапису встановлена дата 2022-02-15 та час 18:52:22 початку відеозапису.

На значенні 18:52:48 відеозапису, пішоходи підходять до краю проїзної частини та зупиняється.

На значені 18:52:57 відеозапису, пішоходи розпочинають переходити проїзну частину.

На значенні 18:53:00 відеозапису з лівої сторони з'являється світло фар автомобіля Nissan Rogue, реєстраційний номер НОМЕР_8 , яким на момент ДТП керував свідок ОСОБА_14 .

На значені 18:53:04 відеозапису, відображається світло фар невстановленого легкового автомобіля, який проїжджає повз пішоходів, які в цей момент переходять проїзну частину, також в цей момент відображається повністю автомобіля «Nissan Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_8 , яким на момент ДТП керував свідок ОСОБА_14 .

На значені 18:53:09 відеозапису, відображається світло фар автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який потрапляє на відеозапис, далі відбувається наїзд на пішохода автомобілем «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Далі на відеозаписі на значені 18:53:09, відображається застосування водієм автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 гальмування, оскільки починають яскравіше світити заднім стоп сигнали.

Далі на відеозаписі на значені 18:53:09, відображається застосування водієм автомобіля «Nissan Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_8 гальмування, оскільки починають яскравіше світити заднім стоп сигнали.

На значені 18:53:13 відеозапису, всі транспортні засоби зупиняються на проїзній частині. В подальшому зупиняються інші транспортні засоби та на значені 18:54:44 відеозапису автомобіль «Nissan Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_8 уїжджає з місця пригоди разом з пішоходами. Водій автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 залишається на місці пригоди.

Відеофайл який знаходився на компакт диску CD-R був переглянутий на персональному комп'ютері.

Після огляду: компакт диск CD-R HP 52х 700МВ Data 80 min Music CD- R80G-CWLHT-2144 M705 поміщений до паперового конверту та знаходиться при матеріалах кримінального провадження.

Огляд проводився: в приміщенні службового кабінету № 315 СУ ГУНП в Київській області за умов денного освітлення.

Протокол надрукований в точній відповідності до проведених дій та отриманих результатів;

- фототаблицею до протоколу огляду предметів від 30.05.2022 року (Том № 2, а.с., 177 - 182), яка складається з 11 - ти фото, зокрема:

- фото № 1, - в правому верхньому куті відеозапису встановлена дата 2022 - 02 - 15 та час 18:52:22 початку відеозапису;

- фото № 2, - на значенні 18:52:48 відеозапису, пішоходи підходять до краю проїзної частини та зупиняється;

- фото № 3, - на значенні 18:52:57 відеозапису, пішоходи починають переходити проїзну частину;

- фото № 4, - на значенні 18:53:00 відеозапису з лівої сторони з'являється світло фар автомобіля Nissan Rogue, реєстраційний номер НОМЕР_8 , яким на момент ДТП керував свідок ОСОБА_14 ;

- фото № 5, - на значенні 18:53:04 відеозапису, відображається світло фар невстановленого легкового автомобіля, який проїзджає повз пішоходів, які в цей момент переходять проїзну частину, також в цей момент відображається повністю автомобіля «Nissan Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_8 , яким на момент ДТП керував свідок ОСОБА_14 ;

- фото № 6, - на значенні 18:53:09 відеозапису, відображається світло фар автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який потрапляє на відеозапис;

- фото № 7, - далі відбувається наїзд на пішохода автомобілем «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 та відображається застосування водієм автомобіля «Nissan Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_8 , гальмуваня, оскільки починають яскравіше світити заднім стоп сигали;

- фото № 8, - далі на відеозаписі на значенні 18:53:09, відображається застосування водієм автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 гальмування, оскільки починають яскравіше світити заднім стоп сигнали;

- фото № 9, - на значенні 18:53:13 відеозапису, всі транспортні засоби зупиняються на проїзній частині. В подальшому зупиняються інші транспортні засоби;

- фото № 10, - на значенні 18:54:44 відеозапису автомобіль «Nissan Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_8 уїжджає з місця пригоди разом з пішоходами;

- фото № 11 - водій автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 залишається на місці пригоди;

- відеозаписом (відеофайлом) із камер відеонагляду автодороги Київ - Знам'янка, яка проходить через населений пункт м. Кагарлик Обухівського району Київської області, який міститься на компакт диску CD-R HP 52х 700МВ Data 80 min Music CD-R80G-CWLHT-2144 М705, (Том № 2, а.с., - 183), на якому міститься відеозапис скоєння обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення (тяжкого злочину), який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України.

Окремо суд зазначає, що безпосередньо момент наїзду на малолітнього пішохода (який загинув внаслідок ДТП), - міститься на позначці часу, - 18:53:09.

Суд в даному випадку окремо зазначає, що даним доказом однозначно спростовуютьтся показання потерпілого ОСОБА_10 про те, що в момент ДТП його одяг мав світловідбиваючі елементи, що дитина була одягнена в одяг світлих кольорів, і що потерпілий тримав свою дитину праворуч від себе.

На відеозапису чітко видно, що потерпілий та його дитина одягнені в одяг темних кольорів, вони переходять дорогу на дільниці, на які не нанесено пішохідний перехід. Під час перетину пішоходами дороги на ній відбувається жвавий рух.

Також з даного відеозапису вбачається, що потерпілий, як батько дитини, - не контролював в достатньому об'ємі рухи своєї дитини;

- висновком інженерно - технічної експертизи № СЕ - 19/111 - 22/11901 - ІТ, (Том № 2, а.с., 205 - 211), згідно висновків якої:

1. На момент огляду автомобіля «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_2 , несправностей технічного стану гальмівної системи не виявлено, тобто вона (гальмівна система) знаходиться в працездатному стані.

2. На момент огляду автомобіля «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_2 , р.н. НОМЕР_2 , несправностей технічного стану рульового керування не виявлено, тобто воно (рульове керування) знаходиться в працездатному стані.

3. На момент огляду автомобіля «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_2 , несправностей технічного стану елементів підвіски не виявлено, тобто вони (елементи підвіски) знаходиться в працездатному стані.

Суд вважає, що даним висновком експерта доводиться достеменно той факт, що автомобіль обвинуваченого ОСОБА_4 під час ДТП знаходився в технічно - справному стані, а тому, обвинувачений ОСОБА_4 , - при дотриманні ПДР, - мав технічну можливість зупинити транспортний засіб, чи здійснити маневр, - що б унеможливило в подальшому наїзд на пішохода, - малолтінього потерпілого, який помер від отриманих травм в ДТП в лікувальній установі;

- висновком судової фототехнічної експертизи № СЕ - 19/111 - 22/19313 - ФП від 13.07.2022 за спеціальністю 6.1 «Дослідження фотозображень та технічних засобів їх виготовлення», (Том № 2, а.с., 218 - 223), згідно висновків якої:

1. Виходячи з даних відеофайлу «кп.mр4» та розмірних характеристик автомобіля «Nissan Rogue», швидкість автомобіля «Nissan Rogue» н.з. НОМЕР_8 складає 35,14 км/год ±1,4 км/год.

2. Виходячи з даних відеофайлу «кп.mр4» та розмірних характеристик автомобіля «Skoda Octavia», швидкість автомобіля «Skoda Octavia» н.з. НОМЕР_2 з моменту потрапляння в ракурс відеокамери та в момент наїзду на пішохода складає 57,99 км/год ± 2,32 км/год.

3. Виходячи з даних відеофайлу «кп.mр4» час з моменту виходу пішоходів на проїзну частину до моменту зупинки пішоходів на проїзній частині складає 7,16 с ± 0,29 с.

4. Виходячи з даних відеофайлу «кп.mр4» час з моменту зупинки пішоходів на проїзній частині до моменту відновлення руху пішоходів по проїзній частині складає 2,16 с ± 0,09 с.

5. Виходячи з даних відеофайлу «кп.mр4» час з моменту відновлення руху пішоходів по проїзній частині до моменту наїзду автомобіля «Skoda Octavia» та пішохода складає 3,32 с ± 0,13 с.

6. Виходячи з даних відеофайлу «кп.mр4» вирішити питання «чи можливо визначити швидкість руху пішоходів перед ДТП. згідно відеозапису?» не виявляється можливим.

З даного доказу вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 під час наїзду на малолітнього пішохода перевищував допустиму швидкість руху.

- Висновком судово - медичної експертизи № 94 від 24.05.2022 року, (Том № 2, а.с., 236), згідно висновків якої:

- При судово - медичній експертизів крові гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , метиловий, етиловий спирти, а також пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери не виявлені.

З даного доказу вбачається, що на момент ДТП обвинувачений ОСОБА_4 в стані сп'яніння не перебував, а тому мав об'єктивну можливість, виконуючи вимоги ПДР, - уникнути наїзду на малолітнього пішохода, - для чого об'єктивних (непереборних) причин у обвинуваченого - не було.

Даний факт є підставою для кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 саме за ст. 286 КК України, а не за ст. 286 - 1 КК України;

- Висновком судової інженерно - технічної експертизи № СЕ - 19/111 - 22/28724 - ІТ від 03.08.2022 року за спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо - транспортних пригод», (Том № 2, а.с., 249 - 254), згідно висновків якої:

1. За даних обставин водій автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.2, п. 12.3 та п.п. б) п. 12.9 Правил дорожнього руху України;

2. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування в заданий момент виникнення небезпеки для руху, рухаючись як з допустимою на даній ділянці дороги швидкістю руху 50 км/год, так і з обраною швидкістю руху 57,99 км/год. ± 2,32 км/год.

3. З технічної точки зору в діях водія автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 та п.п. б) п. 12.9 Правил дорожнього руху України. Невідповідності дій водія автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, перебуває в причинному зв'язку з виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди.

З даного доказу вбачається, що існує причиновий зв'язок між порушення правил ПДР обвинуваченим ОСОБА_4 та вчинення ним ДТП та спричинення смерті потерпілої малолітньої дитини, - тобто, - скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення (тяжкого злочину), яке передбачено ч. 2 ст. 286 КК України;

- Протоколом огляду місця події від 23.02.2022 року та фототаблицею до нього, який складено слідчим Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві Врецьони, (Том № 3, а.с., 13 - 20).

Місцем огляду було приміщення моргу дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ», яка розміщена за адресою: Київ, вул. Чорновола, 28/1.

В ході огляду оглядався труп малолітньої дитини, - ОСОБА_10 , 2014 року народження, та було вилучено медичну карточку стаціонарного хворого дитини;

- Медичною картою стаціонарного хворого № 1827/67 р., (Том № 3, а.с., 21), з якої вбачається, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , - помер ІНФОРМАЦІЯ_3 о 23:05, проведено влікувальній установі 7 ліжко днів;

- Заключним діагнозом у відношенні ОСОБА_10 , 2014 року народження, , який міститься в посмертному епікризі, (Том № 3, а.с., 22 - 25), згідно з яким:

- Політравма. Важка ВЧМТ, забій ГМ важкого ступеню, багатоуламковий перелом кісток склепіння черепу зліва з переходом на основу черепа в ЗЧЯ та ПЧЯ. Субдуральна гематома над лівою гемісферою, внутрішньомозковий крововилив в лівій лобній долі із проривом у шлуночкову систему, травматичний САК. ДАП? Лінійний перелом тіла клиновидної кістки без зміщення. Субапоневральна гематома ліворуч. Гемосинус. Простий перелом дистальної третини лівої стегнової кістки зі зміщенням.

Ускладнення: Травматичний шок. Набряк ГМ. Кома ІІІст. ДНІЙ, СНІП, гостре пошкодження нирок, вторинний гіпотиреоз, ентеральна недостатність. Двобічна пневмонія.

- Висновком експертного дослідження № 011 - 1034 - 2022 від 09.05.2022 року, (Том № 3, а.с., 27 - 33), згідно висновків якого:

1(2). При судово-медичному дослідженні, з урахуванням медичної документації та розтину трупа ОСОБА_10 , 2014 р.н., виявлено:

А) садно в лобній ділянці зліва; переломи кісток обличчя (згідно медичної документації), склепіння та основи черепа; субдуральна гематома (16.02.2022 року виконана операцію - декомпресійна трепанація черепа в лобно-тім'яно-скронево-потиличній ділянці зліва, з приводу видалення субдуральної та внутрішньомозкової гематоми зліва); інтрадуральні крововиливи; нерівномірно виражені обмежено дифузні зливні субарахноїдальні крововиливи, які охоплюють випуклу, міжпівкульну та базальну поверхню усіх часток обох півкуль головного мозку; забій речовини лівої лобної частки головного мозку; кров в шлуночках головного мозку; набряк- набухання, дистрофія нейроцитів головного мозку.

Б) крововилив в селезінково-діафрагмальній зв'язці, а також в заочеревинній клітковині справа.

В) крововилив в підшкірно-жировій клітковині лівої гомілки по внутрішній поверхні в нижній третині, на висоті 12 см від підошовної поверхні стоп; крововилив в підшкірно-жировій клітковині правого коліна по передньо-зовнішній поверхні, на висоті 36 см від підошовної поверхні стоп; крововилив в надкісниці внутрішнього виростка лівої великої гомілкової кістки, по передньо- внутрішній поверхні, на висоті 34 см від підошовної поверхні стоп; переломи лівої великої гомілкової кістки; перелом лівої стегнової кістки.

2(1). Смерть ОСОБА_10 , 2014 року, настала від відкритої черепно-мозкової травми, з переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під оболонки, в речовину та в шлуночки головного мозку, з розвитком набряку-набухання, на що вказують дані зазначені в пункті 1.А).

3(2;3). Усі виявлені ушкодження зазначені в пункті 1.А),Б),В), об'єднані одним механізмом травми (автомобільною травмою), виникли в короткий проміжок часу, тому оцінювати їх окремо не має сенсу. Вони мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя (небезпека для життя - відкрита черепно-мозкова травма, з переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під оболонки, в речовину та в шлуночки головного мозку, з розвитком набряку-набухання), і знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_10 .

Враховуючи характер виявлених ушкоджень, їх об'єм та розташування, дані зазначені в постанові, вважаю, що виявлені ушкодження зазначені в пункті 1.А),Б),В), могли виникнути в строк зазначений в постанові (тобто 16.02.2022 року), від дії тупих предметів, по механізму удару та струсу, при автомобільній травмі - зіткнення рухомого автомобіля з пішоходом;

- висновком експерта № 012 - 182 - 1034 - 22 від 16.06.2022 року, (Том № 3, а.с., 35 - 41), згідно висновків якого:

1(2). При судово-медичній експертизі, з урахуванням медичної документації та розтину трупа ОСОБА_10 , 2014 р.н., виявлено:

Б) крововилив в селезінково-діафрагмальній зв'язці, а також в заочеревинній клітковині справа.

3(2). Усі виявлені ушкодження зазначені в пункті 1.А),Б),В), об'єднані одним механізмом травми (автомобільною травмою), виникли прижиттєво, в короткий проміжок часу, тому оцінювати їх окремо не має сенсу. Вони мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя (небезпека для життя - відкрита черепно-мозкова травма, з переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під оболонки, в речовину та в шлуночки головного мозку, з розвитком набряку-набухання), і знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_10 .

Враховуючи характер виявлених ушкоджень, їх об'єм та розташування, вважаю, що виявлені ушкодження зазначені в пункті 1.А),Б),В), могли виникнути в строк зазначений в постанові (тобто 15.02.2022 року), від дії тупих предметів, по механізму удару та струсу, при автомобільній травмі - зіткнення рухомого автомобіля з пішоходом;

Далі, - стороною обвинувачення, - зокрема, - захисником обвинуваченого, - адвокатом ОСОБА_13 , - піддавалися сумніву результати слідчих експериментів, які були проведені слідчим в рамках даного кримінального провадження, так як захисник обвинуваченого зайняв правову позицію, яка полягала в тому, що його підзахисний, - обвинувачений ОСОБА_4 , - не мав технічної можливості уникнути зіткнення з пішоходом, так як обвинуваченого в момент ДТП засліпило світло фар, пішоходи, будучи одягнені в темний одяг, переходили дорогу поза пішоходним переходом, тощо.

З метою повного, всебчного дослідження всих обставин справи, - судом було задоволено клопотання сторони захисту та було винесено ухвалу про проведення слідчого експерименту, - з урахуванням обставин, на яких наголошувала сторона захисту.

- згідно протоколу слідчого експерименту від 18.02.2025 року (який проведено за клопотанням сторони захисту та за участю сторони захисту, потерпілої, свідків), (том № 3, а.с., 191 - 195), який було проведено за письмовим клопотанням сторони захисту (захисника обвинуваченого, - Том № 3, а.с. 155 - 162), - на підставі ухвали суду від 16.01.2025 року (Том № 3, а.с., 171 - 180):

- Даний слідчий експеримент було проведено старшим слідчим слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Київській області майором поліції ОСОБА_32 .

Слідчий експеримент було проведено за участі:

- потерпілої ОСОБА_11 ;

- представника потерпілої - адвоката ОСОБА_12 ;

- обвинуваченого ОСОБА_4 ;

- захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_13 ;

- свідка ОСОБА_14 ;

- статистів, - ОСОБА_33 , 1970 р.н. (відображав потерпілого - ОСОБА_10 ), та ОСОБА_34 , 2013 року народження (відображав загиблу малолітню дитину, - ОСОБА_10 );

- 2 - ох понятих.

Згідно змісту протоколу:

- всі учасники слідчого експерименту зазначили, що погодні умови відповідають тим, що існували на момент ДТП;

- з метою наближення обстановки, яка існувала на момент ДТП, - було вкрито непрозорою плівкою чорного кольору розмітку дорожнього покриття;

- під час слідчого експерименту статисти (особи, які відображали потерпілого та загиблу малолітню дитину), - були одягнені в одяг, який по кольору повністю відповідав одягу, який був одягнений на потерпілому та загиблій малолітній дитині в момент ДТП;

- під час слідчого експерименту використовувалися транспортні засоби - повністю ідентичні транспортним засобам на місці ДТП.

- під час проведення слідчого експерименту та складання протоколу, - виготовлено ще:

1) план - схему;

2) фототаблицю.

Згідно протоколу, - всі учасники слідчого експерименту - з змістом протоколу ознайомлені, та заяв та зауважень від учасників - не надходило.

Суд зазначає, що, незваджаючи на сумнів сторони захисту в попередніх слідчих експериментах, під час даного слідчого експерименту (під час якого було враховано всі зауваження сторони захисту), - були отримані висхідні дані, які суттєво не відрізняються від висхідних даних, які були отримані під час проведення попередніх слідчих експериментів.

Зважаючи на результати проведеного нового слідчого експерименту, - захисник обвинуваченого не завважав за необхідне призначати повторну судову інженерно - технічну експертизу, проте, - це право сторони захисту.

Відповідно, - суд констатує той факт, що результати судової інженерно - технічної експертизи № СЕ - 19/111 - 22/28724 - ІТ від 03.08.2022 року за спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо - транспортних пригод», (Том № 2, а.с., 249 - 254), - стороною захисту - не спростовано, а тому дії обвинуваченого ОСОБА_4 , який допустив порушення правил ДТП, - правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України.

На схемі до слідчого експерименту від 18.02.2025 року, (Том № 3, а.с., 196), відображено:

1. Місце наїзду на пішохода;

1 - А Положення пішоходів в момент їх візуального виявлення;

2. Положення авто «Шкода» в момент наїзду;

2 - А Положення авто «Шкода» в момент виявлення водієм пішоходів;

3. Положення авто «Ніссан Рок» під час ДТП;

3 - А Положення авто «Ніссан Рок» під час візуального виявлення пішоходів.

- Згідно ілюстративної фототаблиці до протколу слідчого експерименту від 18.02.2025 по вул. Незалежності в м. Кагарлик, Обухівського району до слідчого експерименту від 18.02.2025 року, (Том № 3, а.с., 197 - 200), - має сім фото, зокрема:

- фото № 1, - зображення положення автомобіля та статистів під час наїзду;

- фото № 2, - зображення автомобіля та статистів під час наїзду;

- фото № 3, - зображення положення автомобіля «Ніссан» під час наїзду;

- фото № 4, - зображення положення автомобіля «Шкода» в місці візуального виявлення пішоходів;

- фото № 5, - зображення положення автомобіля «Ніссан» в момент візуального виявлення пішоходів з місця водія автомобіля «Шкода»;

- фото № 6, - зображення видимості з місця водія автомобіля «Шкода» при віддаленні на 42,5 м. від місця наїзду;

- фото № 7, - зображення видимості з місця водія автомоібля «Шкода» при віддаленні 45,6 м від місця наїзду.

Проте, в даному випадку суд вважає за необхідне дослідити доказ, який був наданий стороною захисту, а саме, - висновок автотехнічної експертизи, адже суд вважає, що висновок даної експертизи, - впливає на призначення покарання обвинуваченому.

- так, згідно висновку експерта за результатами проведення в к/с № 368/831/22 судової автотехнічної експертизи з дослідженням обставин та механізму дорожньо - транспортної пригоди за матеріалами кримінального провадження № 12023110000000924, внесеного до ЄРДР 15.10.2023 року за ч. 2 ст. 286 КК України стосовно ОСОБА_4 , (Том № 3, а.с., 128 - 135), згідно висновків якого:

1. В обставинах даної події водій автомобіля «Skoda Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 при виборі швидкості руху повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 12.2., 12.9. б) ПДР України, а з моменту виникнення небезпеки для руху - у відповідності до вимог п. 12.3. ПДР України.

2., 3. Вирішити питання щодо того, чи мав водій автомобіля «Skoda Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом виконання вимог п. 12.3. ПДР України, а також чи вбачаються в діях водія автомобіля «Skoda Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які стали технічною причиною вказаної дорожньо-транспортної пригоди, експертним шляхом не є можливим, оскільки обставини встановлення видимості пішоходів з робочого місця водія автомобіля «Skoda Oktavia», при проведенні слідчого експерименту від 20.07.2022р. не відповідали фактичним обставинам розвитку подій і усунути дану невідповідність можливо лише шляхом проведення слідчого експерименту з точним відтворенням на місці пригоди взаємного розташуванням транспортних засобів відносно один одного та місця наїзду, а експертним шляхом усунути дану невідповідність не є можливим.

4. Для вирішення питання, щодо регламентації дій пішоходів відповідно до вимог Правил дорожнього руху України спеціальні знання в галузі автотехнічної експертизи не потрібні і дане питання вирішується судом на підставі всіх матеріалів кримінального провадження, в тому числі і даного висновку експерта, з у рахуванням вимог розділу 4.1. «Обов'язки і права пішоходів» ПДР України, зокрема, вимог пунктів 4.4, 4.7, 4.8, 4.10, 4.14 а), б), г), оскільки в обставинах досліджуваної пригоди, виходячи з наданих матеріалів кримінального провадження та вихідних даних, пішоходи перетинали проїзну частину поза межами пішохідного переходу в невстановленому для цього місці в темний час доби і в умовах недостатньої видимості.

На думку суду, - даним доказом доводиться та обставина, що потерпіла сторона, - потерпілий ОСОБА_10 також діяв не зовсім в дотримання вимог ПДР.

Отже, враховуючи вищедосліджені докази по даному кримінальному провадженню, - суд вважає, що підстав для зміни обвинувачення чи визнання частини обвинувачення необгрунтованою, - судом в даному кримінальному провадження, - не вбачаються.

Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 :

- суд, дослідивши обставини скоєння обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення (тяжкого злочину), яке передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, дослідивши процесуальну поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування кримінального провадження, та слухання кримінального провадження в суді першої інстанції, ввжає, що в даному випадку має місце наступна пом'якшуюча покарання обвинуваченого обставина:

- перш за все, - обставини, які пом'якшують покарання обвинувачених, - законодавцем визначені в ст. 66 КК України, зокрема, - в ч. 1 ст. 66 КК України.

Проте, - суд зазначає, що, проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинення ДТП, під час досудового розслідування даного кримінального провадження, під час слухання кримінального провадження, суд констатує, що обставин, які б пом'якшували покарання обвинуваченого, та які чітко визначені в п.п. 1 - 9 ч. 1 ст. 66 КК України, - немає.

Так, зокрема, - суд вважає, що, з огляду на поведінку обвинуваченого, в його діях, - немає щирого каяття чи активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Суд не побачив в діях обвинуваченого ОСОБА_4 щирого каяття як під час слухання кримінального провадження на стадії дослідження доказів, так і не побачив щирого каяття обвинуваченого під час судових дебатів та останнього слова.

Також обвинуваченим не відшкодовано потерпілим збитки, заподіяні злочином, хоча суд наголошує, що з моменту ДТП і до моменту видалення суду до нарадчої кімнати минуло більше двох з половиною років.

Проте, суд в даному випадку все ж вважає, що в діях обвинуваченого ОСОБА_4 є обставина, яка пом'якшує його покарання, застосувавши при цьому положення ч. 2 ст. 66 КК України.

Так, згідно ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Так, як вбачається з матеріалів справи, - 11.07.2025 року, - обвинуваченим ОСОБА_4 було в добровільному порядку відшкодовано потерпілій ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп., - в рахунок відшкодування моральної шкоди, - що підтверджується письмовою розпискою потерпілої ОСОБА_11 , яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно, суд, з огляду на вищевказану обставину, застосовуючи ч. 2 ст. 66 КК України, - вважає, що в діях обвинуваченого ОСОБА_4 є обставина, яка пом'якшує його відповідальність, а саме, - часткове добровільне відшкодування завданого збитку.

Суд зазначає, що обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , та які чітко передбачені п.п. 1 - 13 ч. 1 ст. 67 КК України, - судом в судовому засіданні, - не встановлено.

Мотиви призначення покарання:

Перш за все, - суд зазначає, що поняття покарання, види покарання, мета покарання, порядок призначення покарання, - законодавецм визначено в Розділі ХІ КК України (ст.ст. 65 - 73).

Відповідно, суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності з положеннями ст. 65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення;

- особу обвинуваченого ОСОБА_4 ;

- наслідки вчиненого кримінального правопорушення;

- наявності відомостей про судимість;

- наявності відомостей про притягненя до адміністративної відповідальності;

- правову позицію державного обвинувача (прокурора);

- правову позицію потерпілої сторони;

- правову позицію сторони захисту (обвинуваченого та його захисника).

Правова позиція прокурора в судовому засіданні щодо визнання винуватим обвинуваченого та призначення покарання:

- так, в судовому засіданні (в судових дебатах) прокурор просила суд визнати винуватим обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні ним кримінального правопорушення (тяжкого злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та, відповідно, - просила призначити обвинуваченому:

- основне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Прокурор зазначила, що, зважаючи на обставини справи, встановлені в судовому засіданні, - застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 положень ст. 75 КК України, - неможливе.

Також прокурор просила суд вирішити питання щодо:

- речових доказів;

- судових витрат.

Прокурор вважала, що до вступу вироку в законну силу, - підстав обирати запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 , - немає.

Прокурор підтримала цивільні позова потерпілих, проте, - при цьому просила врахувати ту обставину, що обвинуваченим в добровільному порядку відшкодовано частково шкоду, заподіяну злочином.

Суд, оцінюючи правову позицію прокурора щодо призначення обвинуваченому покарання, зазначає наступне:

- що стосується визнання обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (тяжкого злочину), яке передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, - то така позиція прокурора є юридично обгрунтованою, так як суд вважає, що стороною обвинувачення (прокурором) в судовому засіданні до суду надано в достатньому об'ємі належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_4 у скоєнні ним кримінального правопорушення (тяжкого злочину), яке передбачене ч. 2 ст. 286 КК України;

- що стосується призначення обвинуваченому ОСОБА_4 основного покарання у виді позбавлення волі терміном на 3 (три) роки, - без можливості застосування положень ст. 75 КК України, - то суд вважає, що така правова позиція прокурора більш ніж обгрунтована, вона (позиція прокурора), на думку суду, - заснована на ретельному аналізі обставин вчиненого кримінального правопорушення (тяжкого злочину), його наслідків, особи обвинуваченого, поведінки обвинуваченого під час досудового розслідування та судового слухання справи, позиції потерпілих, та інш. чинників, які впливають на призначення основного покарання;

- що стосується призначення обвинуваченому ОСОБА_4 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами терміном на 3 (три) роки, - то суд вважає, що така правова позиція прокурора, - теж, - більш ніж обгрунтована, вона (позиція прокурора), на думку суду, - заснована на ретельному аналізі обставин вчиненого кримінального правопорушення (тяжкого злочину), його наслідків, особи обвинуваченого, позиції потерпілих, та інш. чинників, які впливають на призначення додатково покарання, зокрема, - прокурором було правомірно враховано ту обставину, що обвинувачений схильний до порушення правил ПДР, - про що свідчить відповідна довідка (міститься в матеріалах справи), причому, - обвинувачений схильний до грубих порушень ПДР, які тягнуть за собою притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Правова позиція потерпілого ОСОБА_10 в судовому засіданні щодо визнання винуватим обвинуваченого та призначення покарання:

- в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 просив суд визнати обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити обвинуваченому найсуворішу міру покарання, яка буде обов'язково пов'язана з позбавленням волі.

Також потерпілий ОСОБА_10 просив суд задовольнити його цивільний позов в повному обсязі.

Суд зазначає, що після допиту потерпілого ОСОБА_10 , - даний потерпілий подав до суду письмове клопотання, в якому просив суд слухати в подальшому кримінальне провадження без його участі, наполягає на призначенні суоврого покарання обвинуваченому, цивільний позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

В стадії судових дебатів потерпілий ОСОБА_10 - участі не приймав, так як є війсьвослужбовцем (що підтверджується матеріалами кримінального провадження - довідкою), а тому суд сприймає правову позицію потерпілого ОСОБА_10 - щодо призначення покарання, - з його показань та його письмового клопотання, яке міститься в матеріалах справи.

Суд, оцінюючи правову позицію потерпілого ОСОБА_10 щодо призначення обвинуваченому покарання, зазначає наступне:

- суд критично відноситься до правової позиції потерпілого щодо призначення обвинуваченому максимальної межі санкції (позбавлення волі), яка передбачена ч. 2 ст. 286 КК України.

Свою критичність суд обгрунтовує тим, що, як встановлено в судовому засіданні, - дійсно, - обвинувачений ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, проте, - в діях обвинуваченого є обставина, яка пом'якшує покарання та повністю відсутні обставини, які обтяжують покарання, а тому суд вважає, що при такому стані справ, - призначення основного покарання в максимальній межі санкції ч. 2 ст. 286 КК України, - в даному кримінальному провадженні, - не є можливим, так як це буде порушенням умов та порядку призначення покарань, які чітко визначені в КК України.

Крім того, суд вважає, що і сама поведінка потерпілого ОСОБА_10 (батька дитини, яка загинула), - сприяла факту вчинення злочину.

Так, в ході слухання кримінального провадження, - судом з належних та допустимих доказів (Протоколів ОМП, протоколів слідчих експериментів, висновків експертиз), - достеменно встановлено, що пішоходи (потерпілий ОСОБА_10 та дитина, що загинула), - перетинали проїзну частину поза межами пішохідного переходу в невстановленому для цього місці в темний час доби і в умовах недостатньої видимості.

При цьому на пішоходах не було світловідбиваючих елементів.

Крім того, суд вважає, що потерпілий ОСОБА_10 (батько дитини), - не контролював належним чином дитину під час переходу автомобільної дороги державного значення (що чітко вбачається із відеозапису ДТП).

Також суд має непереборне переконання, що на момент ДТП пішохід, - потерпілий ОСОБА_10 (батько дитини, що загинула), - перебував в стані алкогольного сп'яніння.

Правова позиція потерпілої ОСОБА_11 в судовому засіданні щодо визнання винуватим обвинуваченого та призначення покарання:

- в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11 підтримала правову позицію прокурора в частині, що стосується призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання.

Також потерпіла просила задовольнити її цивільний позов в повному обсязі.

Суд, оцінюючи правову позицію потерпілої ОСОБА_11 щодо призначення обвинуваченому покарання, зазначає наступне:

- суд позитивно сприймає правову позицію потерпілої щодо призначення обвинуваченому покарання такого виду та міри, на яких наполягає прокурор, так як вважає, що правова позиція прокурора, - є обгрунтованою, виваженою, та такою, яка грунтується на нормах КК України, КПК України, та правових позиціях суду касаційної інстанції з питань призначення покарання.

Правова позиція представника потерпілої ОСОБА_11 , адвоката ОСОБА_12 в судовому засіданні щодо визнання винуватим обвинуваченого та призначення покарання:

- в судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_11 , - адвокат ОСОБА_12 , - підтримав правову позицію прокурора в частині, що стосується призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання.

Також представник потерпілої просив задовольнити цивільний позов потерпілої в повному обсязі.

Суд, оцінюючи правову позицію представника потерпілої ОСОБА_11 , - адвоката ОСОБА_12 щодо призначення обвинуваченому покарання, зазначає наступне:

- суд позитивно сприймає правову позицію представника потерпілої щодо призначення обвинуваченому покарання такого виду та міри, на яких наполягає прокурор, так як вважає, що правова позиція прокурора, - є обгрунтованою, виваженою, та такою, яка грунтується на нормах КК України, КПК України, та правових позиціях суду касаційної інстанції з питань призначення покарання.

Правова позиція обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо визнання його винним у скоєнні кримінального правопорушення, та призначення йому виду та міри покарання:

- обвинувачений визнав свою вину в скоєнні кримінального провопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, - в тому об'ємі, який визначено в уточненому обвинувальному акті, (мав перевищення швидкості та вчасно не загальмував), проте, - зазначив, що частка вини у тому, що відбулося ДТП, - лежить на потерпілому ОСОБА_10 .

Попросив вибачення в потерпілої сторони.

Цивільні позови визнав частково.

Просить суд суворо його не карати.

Цивільний позов визнає лиш частково.

Суд, оцінюючи правову позицію обвинуваченого, зазначає наступне:

- на думку суду, - в діях обвинуваченого, - немає щирого, беззаперечного визнання вини, а тому вважає, що в діях обвинуваченого щире каяття у скоєному - відсутнє, що, звісно, - впливає на призначення йому покарання.

Правова позиція захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , - адвоката ОСОБА_13 в судовому засіданні щодо визнання винним обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, та призначення обвинуваченому виду та міри покарання:

- в судовому засіданні захисник обвинуваченого зазначив, що сторона захисту вину в об'ємі, який визначено в уточненому обвинувальному акті, - визнає, проте, - з застреженням, - сторона захисту просила суд звернути увагу суду на дії пішохода, - потерпілого ОСОБА_35 , так сторона захисту вважає, що дії пішохода сприяли вчиненню кримінального правопорушення.

Просив суд не призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, так як обвинувачений є водієм, і йому потрібно працювати, щоб відшкодовувати шкоду, заподіяну злочином.

Суд, оцінюючи правову позицію захисника обвинуваченого, зазначає наступне:

- захисник обвинуваченого не висловив свою думку щодо призначення основного покарання, а лише просив не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Суд вважає, що така правова позиція захисника обвинуваченого не грунтується на нормах закону, так як не враховує обставини скоєного кримінального правопорушення, наслідки скоєння злочину, та не враховує особу обвинуваченого, який схильний до порушення ПДР, що, на думку суду, - врешті решт і призвело до скоєння обвинуваченим злочину в сфері безпеки дорожнього руху.

Отже, з урахуванням вищевказаних правових позицій сторін процесу, та що стосується призначення обвинуваченому виду та міри покарання, суд зазначає наступне:

- так, санкція ч. 2 ст. 286 КК України, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження, - передбачає покарання у виді:

- основне покарання, - позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, та -

- додаткове покарання, - позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Згідно ч. 1 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Згідно ч. 2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність) за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Згідно ч. 3 ст. 12 КК України злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Згідно ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.

Згідно ч. 5 ст. 12 КК України тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Відповідно, враховуючи санкцію ч. 2 ст. 286 КК України та положення ч. 1 ст. 12, ч.ч. 3, 5 ст. 12 КК України, - обвинувачений ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення (тяжкий злочин).

Згідно положень ст. 25 КК України кримінальне правопорушення (тяжкий злочин), яке передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, та яке скоїв обвинувачений ОСОБА_4 , - є кримінальним правопорушенням вчиненим з необережності, - тяжким злочином.

Отже, враховуючи ті обставини, що: обвинувачений ОСОБА_4 , - хоч раніше і не притягувався до кримінальної відповідальності, відповідно, - раніше не судимий, кримінальне правопорушення - тяжкий злочин, - скоїв вперше, кримінальне правопорушення не пов'язане з насильством, злочин скоєно з необережності, проте, шкода, завдана злочином, - відшкодована потерпілим лише частково, внаслідок чого потерпілі мають до обвинуваченого претензії як морального так і матеріального характеру, є в наявності одна обставина, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, при повній відсутності обставин, що обтяжують покарання, враховуючи позицію державного обвинувача (прокурора), яка вважала за можливе застосувати до обвинуваченого покарання, яке буде пов'язане з реальним позбавленням волі (без можливості застосування положень ст.ст. 75, 76 КК України), то суд вважає, що подальше виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 неможливо здійснити в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, - як основне покарання у виді позбавлення волі, так і додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Що стосується розміру призначеного основного покарання, то слід призначити обвинуваченому ОСОБА_4 основне покарання за скоєння кримінального правопорушення - тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, - мінімальна межа санкції, яка передбачена ч. 2 ст. 286 КК України, так як суд вважає, що призначення покарання у мінімальній межі можливе, - з огляду на обставини вчиненого кримінального правопорушення (зокрема, - з огляду на дії пішохода - потерпілого, - що судом обгрунтовано в мотивувальній частині даного судового рішення у виді вироку), наслідків скоєного злочину, та часткове добровільне відшкодування обвинуваченим шкоди, заподіяної злочином, а тому суд вважає, що призначення самого такого виду та міри основного покарання, - буде достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно, враховуючи ту обставину, що обвинувачений, грубо порушивши правила дорожнього руху, - скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в результаті чого загинула малолітня дитина, обвинуваченим лише частково відшкодовано шкоду, заподіяну злочином, то суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 , - можливе тільки в місцях позбавлення волі, що, звісно, - виключає застосування до обвинуваченого положення ст. 75 КК України.

Суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 саме такого виду та розміру основного покарання, - відповідає принципу необхідності і достатності для його виправлення і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України щодо обвинуваченого ОСОБА_4 - судом в судовому засіданні не виявлено.

Щодо до призначення додаткового покарання, то суд зазначає наступне:

- так, санкція ч. 2 ст. 286 КК України в частині, що стосується призначення/непризначення додаткового покарання є альтернативною, тобто, - законодавець дає право суду, з урахуванням обставин справи в кожному конкретному випадку, - призначати чи непризначати додаткове покарання.

Так, суд вважає, що додаткове покарання у виді позбавлення прав керування транспортними засобами в даному випадку є доцільним, більше того, - об'єктивно необхідним, та, відповідно, - слід призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, причому, - в максимальній межі, яка передбачена для такого виду додаткового покарання - терміном три роки.

Свою правову позицію щодо необхідності призначення додаткового покарання (у вказаному судом розмірі) суд обгрунтовує наступним:

- перш за все, - суд наголошує, що в даному випадку хоча злочин і скоєний обвинуваченим ОСОБА_4 з необережності, проте, - злочин вчинений в сфері безпеки дорожнього руху, тобто, цей злочин скоєний особою (обвинуваченим ОСОБА_4 ) в зв'язку з керуванням ним транспортним засобом (легковим автомобілем), право на керування транспортного засобу обвинувачений має в зв'язку з тим, що мав посвідчення водія, а тому, - апріорі, особа, яка керує транспортним засобом, - повинна беззаперечно дотримуватися правил дорожнього руху, відповідно, - злочин, причому, - тяжкий, - скоєно обвинуваченим в зв'язку з використанням обвинуваченим ОСОБА_4 свого права на керування транспортним засобом.

Також суд наголошує на тому, що внаслідок скоєння обвинуваченим ОСОБА_4 тяжкого злочину має місце найтяжчий наслідок, - загибель людини, причому, - загибла особа була малолітньою дитиною (загибель людини - є одним із елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - об'єктивна сторона).

Суд наголошує, що при призначенні покарання суд керується засадами, зокрема, одна з яких, - співмірність покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідкам кримінального правопорушення, особі, яка скоїла таке кримінальне правопорушення (тяжкий злочин), а тому суд вважає, що непризначення додакового покарання, а саме, - непозбавлення прав керування транспортними засобами обвинуваченого ОСОБА_4 при наявності смерті особи (яка загинула внаслідок скоєння злочину), - не буде відповідати засаді співмірності вчиненого кримінального правопорушення, його наслідкам.

Окрім того, суд при призначенні додаткового покарання у його максимальній межі звертає увагу на особу обвинуваченого ОСОБА_4 , як учасника дорожнього руху.

Так, згідно довідки з інформаційно - комунікаційної системи Інформаційного порталу Національної поліції від 13.07.2022 року, (Том № 2, а.с., 256, Том № 3, а.с., 1), є в наявності наступні відомості про притягнення обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до адміністративної відповідальності:

- В період з 07.11.2015 року по 15.12.2021 року у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 було порушено загалом 11 (одинадцять) адміністративних проваджень за порушення правил дорожнього руху.

Так, - ОСОБА_4 двічі притягався до адміністративної відповідальності в 2015 році за вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ст. 124 КУпАП, - порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, проте, - дане провадження було закрите з нереабілітуючої підстави, - закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

В 2019 році обвинувачений ОСОБА_4 тричі притягався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних порушень в сфері дорожнього руху, а саме:

- притягався запорушення правил користування ремнем безпеки (01.04.2019 року - накладено адміністративне стягнення);

- притягався за запорушення правил користування ремнем безпеки (06.10.2019 року - накладено адміністративне стягнення);

- притягався за порушення правил проїзду перехресть (30.10.2019 накладено стягнення).

В 2020 році обвинувачений ОСОБА_4 тричі притягався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного порушень в сфері дорожнього руху, а саме:

- притягався за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння ((22.04.2020 року - накладено стягнення у виді штрафу).

В 2021 році обвинувачений ОСОБА_4 п'ять разів притягався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного порушень в сфері дорожнього руху, а саме:

- притягався за вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП - превищення швидкості руху транспортного засобу (24.05.2021 року - накладено стягнення);

- притягався за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, - керування транспортним засобом особою, яка позбавлена прав керування транспортними засобами (закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення);

- притягався за вчинення адміністративних правопорушень, які передбачено ч. 1 ст. 121, ст. 121 - 1 КУпАП, - керування транспортним засобом, що має несправності (21.11.2021 року наколадено стягнення у виді штрафу);

- притягався за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, - перевищення швидкості руху транспортного засобу (15.12.2021 року накладено стягнення у виді штрафу).

В 2022 році обвинувачений ОСОБА_4 один раз притягався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного порушень в сфері дорожнього руху, а саме:

- притягався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, проте, - 31.05.2022 року дане провадження було закрите з нереабілітуючої підстави, - закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Аналізуючи вищевказаний доказ (довідку про притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності), - суд констатує наступне:

- суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 , - схильний до порушень правил дорожнього руху, причому, - такі порушення ним вчиняються систематично, в значній кількості. Окрім того, - слід зазначити, що обвинувачений ОСОБА_4 , як правило, - вчиняє досить тяжкі адміністративні правопорушення, а саме, - адміністративні правопорушення, які передбачені ст. 124 КУпАП, - за які передбачено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування.

Суд зазначає, що після кожного правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху, - обвинувачений ОСОБА_4 , - належних висновків для себе не робив, та знову вчиняв адміністративні правопорушення, причому, - з кожним календарним роком, - кількість адміністративних правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху, які допускалися обвинуваченим ОСОБА_4 , - лише збільшувалася, що явно вказує на його недбалість та самонадіяність під час керування транспортними засобами, що, врешті - решт, - і призвело до скоєння кримінального правопорушення в сфері забезпечення дорожнього руху, та призвело до найтяжчого наслідку, - загибель людини.

Також суд зазначає, що навіть на момент ДТП, яка є предметом доказування в даному кримінальному провадженні, - обвинувачений ОСОБА_4 вже не мав встановленого зразку посвідчення на право керування транспортним засобом, так як воно було вилучене працівником поліції - після складання на обвинуваченого адміністративного матеріалу за ст. 124 КУпАП, та обвинуваченому було видано тимчасовий талон на право керування транспортним засобом терміном на 3 місяці.

Відповідно, - суд зазначає, що обвинувачений ОСОБА_4 в 2022 році, навіть під час того, як у його відношенні вже було порушено кримінальне провадження за вчинення кримінального правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху, - належних висновків для себе не зробив та знову вчинив адміністративне правопорушення, яке передбачене ст. 124 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, - суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, - так як призначення такого додаткового покарання - є співмірним наслідкам скоєного злочину та, особливо, - особі обвинуваченого (в частині того, що ним вже неодноразово допускалися факти скоєння ДТП, - проте, - в адміністративних провадженнях).

Цивільний позов:

- В матеріалах кримінального провадження міститься позовна заява ОСОБА_10 до ОСОБА_4 , третя особа, - ПАТ «НАСК «ОРАНТА», - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення (в порядку ст. 128 КПК України), (Том № 1, а.с., 60 - 66), в прохальній частині якої позивач просить суд винести судове рішення, на підставі якого:

1. Прийняти даний цивільний позов до розгляду та розглянути його одночасно з розглядом судом обвинувального акту стосовно ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

2. Визнати ОСОБА_10 цивільним позивачем у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудовпх розслідувань за № 12022111230000263 від 15.02.2022 року.

3. Стягнути з Відповідача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду в розмірі 68210 грн. (шістдесят вісім тисяч двісті десяч гривень 00 копійок), що була завдана кримінальним правопорушенням.

4. Стягнути з Відповідача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 418 000 грн. (чотириста вісімнадцть тисяч гривечч 00 копійок), що була завдана кримінальним правопорушенням.

5. Стягнути з Відповідача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_10 процесуальні судові витрати на правничу допомогу 16400 гривень (шіснадцять тисяч чотириста гривень).

Вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви (позовні вимоги), - потерпілий (цивільний позивач) ОСОБА_10 в мотивувальній частині позовної заяви обгрунтовує наступними фактичними обставинами справи та нормами права:

- 15.02.2022 року близько 19 год. 03 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем «Шкода Октавія», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Незалежності в м. Кагарлик Обухівського району Київської області зі стороним м. Обухів в напрямку м. Миронівка, допустив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який переходив проїзну частину разом з батьком ОСОБА_10 , зліва на право відносно руху автомобіля. В результаті Дорожньо - транспортної пригоди малолітній пішохід ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження та був доставлений до КНП «Дитяча клінічна лікарня № 7», де ІНФОРМАЦІЯ_3 помер.

За даним фатом відкрито кримінальне провадження № 12022111230000263 від 15.02.2022 року за ознаками злочину, передбаченого, ч. 2 ст. 286 КК України.

В ході досудового слідства складено обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В даному кримінальному провадженні він визнаний потерпілим.

В результті злочинних дій ОСОБА_4 йому заподіяна матеріальна та моральна шкода.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Таким чином він звертається до суду за захистом своїх прав, порушених відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи виникає у зв'язку з настанням певних подій: каліцтво, ушкодження здоров'я або смерть фізичної особи.

Враховуючи, що завдана шкода Позивачу не була відшкодовано добровільно Відповідачем, у останнього виникло право на звернення до суду.

Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим Позивач звертається до суду з цим позовом.

Згідно з ч. 1, ч. 7 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно - небезпечне діяння.

Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно з пунктів 8 та 9 частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до положень ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до положень ст. 22 Цивільного кодексу України, - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України - Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1201 ЦК України Особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Внаслідок неправомірних дій йому заподіяна матеріальна шкода в сумі 68 210 грн., а саме: - Труна хрест, - 2300 грн.;

- Вінки, свічки, тощо, - 1260 грн.;

- Предоплата за памятник 2000 грн.;

- Памятник, оградка та установка 20000 грн.;

Всього: 25560 грн. що підтверджено товарними чеками та накладними.

Крім того, витрати на придбання продуктів харчування для обіду (поминок) вдома:

- в день поховання 27.02.2022 року, було присутньо 45 осіб - 12 500 грн.;

- доставка тіла з м. Києва в м. Кагарлик 26.02.2022 року, - 5 000 грн.;

- 9 днів 03.03.2022 року було присутньо 27 осіб, - 8200 грн.;

- 40 днів 27.03.2022 року було присутньо 30 осіб - 9650 грн.;

- 6 місяців 22.08.2022 року було присутньо 24 осіб - 7300 грн.

Витрати, 42650 грн., які не має можливості підтвердити, у зв'язку з тим, що продукти харчування куплялись на ринку, а обіди відбувались дома.

Внаслідок неправомірних дій йому заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в сумі 418000 грн. за наступних обставин:

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.995 № 4, - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Отже, моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та страждання х яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкоджених здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше встановлено договором або законом.

Крім цього, в п. 3 вказаної Постанови Пленуму Верховного суду України зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Отже, наслідки кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим, постали для позивача як суттєво психотравмуючі і обумовили порушення фізичної та психоемоційної сфери існування особистості, досі перешкоджають можливостям, активної та повноцінної життєдіяльності, викликали появу негативних психологічних переживань, тобто, - спричинили позивачу як потерпілому моральні страждання.

Отже, неправомірними суспільно-небезпечними діями відповідачем завдано немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які позначили негативні зміни у житті: щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, страх, негативні переживання та спогади, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, емоційна напруга, емоційний стрес, нервозність, дратівливість, страх, що підтверджено випискою з історії хвороби № 1164/502026.

Крім того, неодноразові спогади подій, а саме під час допиту як потерпілого та під час проведення слідчого експеременту з потерпілим, свідком та підозрюваним, постійним нагадуванням про події, а саме проживання поруч з місцем ДТП.

Одночасно, звертає увагу суду на те, що на момент звернення з цим позовом, обвинувачений не сплатив потерпілому жодної копійки в рахунок відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди, завданої його неправомірними, суспільно-небезпечними діяннями.

Щодо необхідності сплати судового збору за подання позовної заяви в кримінальному провадженні про стягнення моральної шкоди Об'єднана палата Кримінального касаційного суду Верховного Суду у постанові від 23.01.2019 у справі № 187/291/17 зробила такий висновок.

Згідно зі ст. 1 Закону № 3674 - VІ судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з:

1) судового збору;

2) витрат, пов'язаних з розглядом справи (по суті це і є процесуальні витрати).

Отже, поняття «судові витрати» більш широкі, ніж «процесуальні витрати».

Водночас у главі 8 КПК чітко врегульовано питання процесуальних витрат у кримінальному провадженні. Вичерпний перелік видів таких витрат міститься у ст. 118 цього Кодексу, а їх розподіл регламентовано ст. 124 КПК, зокрема, - законодавець визначив такі види процесуальних витрат, які складаються:

- з витрат на правову допомогу;

- з витрат, пов'язаних прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження;

- витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів;

- з витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.

Отже, - судовий збір до вказаних витрат, - не належить.

Отже, потерпілий (цивільний позивач) не сплачує судовий збір за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин позивач звільнений від сплати судового зборуза подання позовної заяви у кримінальному провадженні.

Витрати на надання правничої допомоги:

-п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що серед іншого, - до витрат, пов'язаних з розглядом справи, - належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом здіснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Цивільно процесуальний кодекс містить норми, які визначають процедуру відшкодування витрат на правничу допомогу, однією із особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх вже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

На виконання вимог п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України підтверджує, що Позивачем не подано іншого позову до Відповідача з цим самим предметом та з цих самих підстав.

У відповідності до ч. 4 ст. 175 ЦПК України повідомляє, що Позивач єособою, яка у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір » звільнена від сплати судового збору, у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 61, 63, 127, 128 КПК України, статтями 16, 22, 23, 1166, 1167, 1168, ЦК України, статтями 4, 28, 175-177 ЦПК України, - позивач просить суд задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині його позовної заяви (позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди), (Том № 1, а.с., 65 - 66).

В судовому засіданні потерпілий (цивільний позивач) ОСОБА_10 , - позовні вимоги - підтримав, та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_10 , - адвокат ОСОБА_12 , - цивільний позов ОСОБА_10 , - підтримав та просив суд його задовольнити.

Представник цивільного позивача обгрунтовував свою правову позицію щодо необхідності задоволення позову обставинами справи та нормами права, які викладені в мотивувальній частині позовної заяви, та які судом наведено вище.

В судовому засіданні прокурор підтримала цивільний позов ОСОБА_10 та просила його задовольтнити.

В судовому засіданні обвинувачений (цивільний відповідач) ОСОБА_4 , - цивільний позов ОСОБА_10 , - визнав частково, - визнав моральну шкоду в розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн., матеріальну - не визнав, так як зазначив, що матеріальну шкоду потерпілому було відшкодовано страховою компанією.

В судовому засіданні захисник (представник цивільного відповідача) ОСОБА_36 - адвокат ОСОБА_13 , - цивільний позов ОСОБА_10 , - визнав частково, - визнав моральну шкоду в розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн., матеріальну - не визнав, так як зазначив, що матеріальну шкоду потерпілому було відшкодовано страхзовою компанією.

В судове засідання представник третьої особи, - ПАТ «НАСК «ОРАНТА», - не з'явився, хоча неодноразово повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи, що підтиверджується матеріалами справи.

Суд, вислухавши сторону позивача (представника позивача), яка позов підтримала та просила його задовольнити, вислухавши прокурора, яка позов підтримала та просила його задовольнити, вислухавши сторону відповідача (відповідача та його представника), які позов визнали частково, дослідивши матеріали справи (в частині, що стосується цивільного позову), - приходить до висновку щодо часткового задоволення позову, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Так, обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення (тяжкого злочину), яке передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, - судом обгрунтовано та доведено вище по тексту в мотивувальній частині даного судового рішення у виді вироку.

Факт доведеності скоєння обвинувачений ОСОБА_4 кримінального правопорушення (тяжкого злочину), - дає підстави суду застосувати в рамках даного кримінального правопорушення положення ст.ст. 127 - 129 КПК України (норми процесуального права, які визначають цивільний позов в рамках кримінального провадження, та регулюють питання вирішення цивільного позову під час винесення судового рішення у виді вироку).

Зокрема, - суд вважає на підставі ч. 5 ст. 128 КПК України за можливе застосувати до такого позову окрім норм кримінального процесуального права, - норми ЦК, ЦПК України ( в частині питань вирішення цивільного позову).

Суд не вважає за необхідне переліковувати норми цивільного та цивільного процесуального права, так як погоджується з тими нормами (нормами ЦК України, нормами ЦПК України), якими сторона позивача обгрунтовувала позов потерпілого ОСОБА_10 .

Отже, що стосується розміру відшкодування матеріальної шкоди в даному цивільному провадженні, то суд зазначає наступне:

- Так, позивач ОСОБА_10 зазначає, що внаслідок неправомірних дій йому заподіяна матеріальна шкода в сумі 68 210 грн., а саме:

- Труна хрест, - 2300 грн.;

- Вінки, свічки, тощо, - 1260 грн.;

- Предоплата за памятник 2000 грн.;

- Памятник, оградка та установка 20000 грн.;

Всього: 25560 грн. що підтверджено товарними чеками та накладними.

Згідно ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

З огляду на вищевказану норму цивільного права, - суд вважає, що вищевказані позовні вимоги, - підлягають до задоволення в розмірі 25560 грн.

Що ж стосується мматеріальної шкоди у виді, - витрати на придбання продуктів харчування для обіду (поминок) вдома:

- в день поховання 27.02.2022 року, було присутньо 45 осіб - 12 500 грн.;

- доставка тіла з м. Києва в м. Кагарлик 26.02.2022 року, - 5 000 грн.;

- 9 днів 03.03.2022 року було присутньо 27 осіб, - 8200 грн.;

- 40 днів 27.03.2022 року було присутньо 30 осіб - 9650 грн.;

- 6 місяців 22.08.2022 року було присутньо 24 осіб - 7300 грн.

Суд зазначає, що витрати в розмірі 42650 грн., -

В судовому засіданні належними та допустимими доказами - не підтверджені, окрім того, - поминальні обіди, - не відшкодовуються (згідно правової позиції ВСУ), а тому, - в задоволенні позову в цій частині, - слід відмовити.

Що ж стосується відшкодування моральної шкоди, то суд зазначає наступне:

Враховуючи принципи доведеності, справедливості та достатності, - з урахуванням обставин скоєного кримінального правопорушення, норм ЦК та правових позицій Верховного Суду (які регулюють визначення поняття моральної шкоди, підстави та порядок її відкшодування), - суд вважає за можливе стягнути з цивільного відповідача (обвинуваченого) на користь цивільного позивача (потерпілого) кошти в розмірі 400000 (чотириста тисяч)

Також суд вважає за необхідне стягнути з відповідача (обвинуваченого) на користь позивача (потерпілого) судові витрати в розмірі в сумі 16400 (шістнадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп.

- Далі, - в матеріалах кримінального провадження міститься позовна заява ОСОБА_11 до ОСОБА_4 , третя особа, - ПАТ «НАСК «ОРАНТА», - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення (в порядку ст. 128 КПК України), (Том № 1, а.с., 82 - 87), в прохальній частині якої позивачка просить суд винести судове рішення, на підставі якого:

2. Визнати ОСОБА_11 цивільним позивачем по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111230000263 від 15.02.2022 року

3. Стягнути з Відповідача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь, - ОСОБА_11 матеріальну шкоду в розмірі 1 828 000 гривень (один міліон вісімсот двадцять вісім тисяч) гровень, які мусить зробити для відновлення свого порушеного права, що була завдана кримінальним правопорушенням.

4. Стягнути з Відповідача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 418000 грн. (чотириста вісімнадцть тисяч гривень 00 копійок), що була завдана кримінальним правопорушенням.

Вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви (позовні вимоги), - потерпіла (цивільний позивач) ОСОБА_11 в мотивувальній частині позовної заяви обгрунтовує наступними фактичними обставинами справи та нормами права:

В даному кримінальному провадженні він визнаний потерпілим.

В результті злочинних дій ОСОБА_4 йому заподіяна матеріальна та моральна шкода.

Таким чином він звертається до суду за захистом своїх прав, порушених відповідачем.

Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смер'ї фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадкл встановлених законом.

Внаслідок неправомірних дій їй заподіяна матеріальна шкода, яку вона мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а саме, - стати матір'ю (реальні збитки).

В сумі 50 000 євро що станом на 22.09.22 року згідно курсу НБУ становить 36,56 грн. за 1 Євро ) - 1828000 грн., а саме: згідно інформації центра сурагатного материнства «ВІТТОРІЯВІТА» переписки з сайту - вартість Программи «Гарантія» становить 50000 євро. Перший платіж 19000 євро після підписання договору. Другий на третьому місяці вагітності 10000 євро. На сьомому місяці вагітності 7000 євро. Після отримання свідоцтва про народження 14000 євро.

Внаслідок неправомірних дій їй заподіяна моральна шкода, яку вона оцінює в сумі 418000 грн.

З наступних обставинах:

- Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. З постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.995 № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Отже, моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодження" здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інш спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається суд і залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевк страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1 Закону № 3674 - VІ судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з:

1) судового збору;

2) витрат, пов'язаних з розглядом справи (по суті це і є процесуальні витрати).

Отже, поняття «судові витрати» більш широкі, ніж «процесуальні витрати».

- з витрат на правову допомогу;

- з витрат, пов'язаних прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження;

- витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів;

- з витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.

Отже, - судовий збір до вказаних витрат, - не належить.

Витрати на надання правничої допомоги:

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 61, 63, 127, 128 КПК України, статтями 16, 22, 23, 1166, 1167, 1168, ЦК України, статтями 4, 28, 175-177 ЦПК України, - позивачка просить суд задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині її позовної заяви (позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди), (Том № 1, а.с., 87).

В судовому засіданні потерпіла (цивільний позивач) ОСОБА_11 , - позовні вимоги - підтримала, та просила суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник потерпілої (цивільного позивача) ОСОБА_11 , - адвокат ОСОБА_12 , - цивільний позов ОСОБА_11 , - підтримав та просив суд його задовольнити.

В судовому засіданні прокурор підтримала цивільний позов ОСОБА_11 та просила його задовольнити.

В судовому засіданні обвинувачений (цивільний відповідач) ОСОБА_4 , - цивільний позов ОСОБА_11 , - визнав частково, - визнав моральну шкоду в розмірі 200000 (двісті тисяч) грн., матеріальну - не визнав, так як зазначив, що він не зобов'язаний відшкодовувати репродуктивну функцію потерпілій.

В судовому засіданні захисник (представник цивільного відповідача) ОСОБА_4 , - адвокат ОСОБА_13 , - цивільний позов ОСОБА_11 , - визнав частково, - визнав моральну шкоду в розмірі 200000 (двісті тисяч) грн., але просив врахувати, що потерпілій відшкодовано шкоду в розмірі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн., про що міститься розписка в матеріалах справи.

Матеріальну - не визнав, так як зазначив, що матеріальну шкоду потерпілій в тому вигляді, як вимагає потерпіла, - підстав відшкодовувати - немає.

В судове засідання представник третьої особи, - ПАТ «НАСК «ОРАНТА», - не з'явився, хоча неодноразово повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи, що підтверджується матеріалами справи.

Суд, вислухавши сторону позивача (позивачку, представника позивача), яка позов підтримала та просила його задовольнити, вислухавши прокурора, яка позов підтримала та просила його задовольнити, вислухавши сторону відповідача (відповідача та його представника), які позов визнали частково, дослідивши матеріали справи (в частині, що стосується цивільного позову), - приходить до висновку щодо часткового задоволення позову, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Факт доведеності скоєння обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення (тяжкого злочину), - дає підстави суду застосувати в рамках даного кримінального правопорушення положення ст.ст. 127 - 129 КПК України (норми процесуального права, які визначають цивільний позов в рамках кримінального провадження, та регулюють питання вирішення цивільного позову під час винесення судового рішення у виді вироку).

Отже, що стосується розміру відшкодування шкоди в даному цивільному провадженні, то суд зазначає наступне:

- суд зазначає, що стороною позивача до матеріалів цивільного позову не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження матеріальної шкоди (реальних витрат), а тому в задоволенні позову в цій частині - слід відмовити.

Що ж стосується відшкодування моральної шкоди, то суд зазначає наступне:

Враховуючи принципи доведеності, справедливості та достатності, - з урахуванням обставин скоєного кримінального правопорушення норм ЦК та правових позицій Верховного Суду (які регулюють визначення поняття моральної шкоди, підстави та порядок її відкшодування), - суд вважає за можливе стягнути з цивільного відповідача (обвинуваченого) на користь цивільного позивача (потерпілого) кошти в розмірі 400000 (чотириста тисяч)

Проте, - суд зазначає, що обвинуваченим (цивільним відповідачем) - 11.07.2025 року, - сплачено потерпілій (цивільному позивачеві) кошти в сумі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн., - що підтверджується письмовою розпискою потерпілої, яка міститься в матеріалах справи.

А тому, - до стягнення з відповідача та користь позивачки в якості відшкодування моральної шкоди підлягає сума в розмірі 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку та положення закону, якими керувався суд.

- суд вважає за доцільне дослідити матеріали кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 :

- згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_9 , який видано 8 квітня 1997 року Богуславським РВ ГУ МВС України в Київській області, (Том № 1, а.с., 35), - ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 в селі Мисайлівка Богуславського району Київської області, зареєстрований за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Москаленки;

- згідно досудової доповіді від 22.12.2022 року (Том № 1, а.с., 163) у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- беручи інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_4 , історію правопорушень, а також низький рівні ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства в тому числі окремих осіб (згідно з інструментом «Оцінка ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення»), - уповноважений орган з питань пробації вважає, що виправлення особи без застосування покарань, пов'язаних з обмеженням або позбавленням волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб).

Якщо суд дійде висновку про можливість призначення ОСОБА_4 покарання не пов'язаного з позбавленням волі, буде доцільно, з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень у майбутньому, застосовувати заходи нагляду, соціально-виховні заходи, які можуть вплинути на фактор ризику та знизити ризик повторного кримінального злочину. Орган пробації вважає доцільним покладення на правопорушника обов'язку відповідно відповідно пункту 1 частин 1,2 пункту 3 частини 2 статті 76 КК України;

- згідно Довідки - вимоги про судимість № 37 - 14072022/32210 від 14.07.2022 року, (Том № 2, а.с., 255), - відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності чи наявність судимостей у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мисалівка Богуславського району Київської області, станом на 14.07.2022 року, - немає;

- Згідно довідки з інформаційно - комунікаційної системи Інформаційного порталу Національної поліції від 13.07.2022 року, (Том № 2, а.с., 256, Том № 3, а.с., 1), є в наявності наступні відомості про притягнення обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до адміністративної відповідальності:

Так, - ОСОБА_36 двічі притягався до адміністративної відповідальності в 2015 році за вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ст. 124 КУпАП, - порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, проте, - дане провадження було закрите з нереабілітуючої підстави, - закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

- притягався за порушення правил проїзду перехресть (30.10.2019 накладено стягнення).

- притягався за вчинення адміністративних правопорушень, які передбачено ч. 1 ст. 121, ст. 121 - 1 КУпАП, - керування транспортним засобом, що має несправності (21.11.2021 року накладено стягнення у виді штрафу);

В 2022 році обвинувачений ОСОБА_4 один раз притягався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного порушення в сфері дорожнього руху, а саме:

Суд зазначає, що після кожного правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху, - обвинувачений ОСОБА_4 , - належних висновків для себе не робтив, та знову вчиняв адміністративні правопорушення, причому, - з кожним календарним роком, - кількість адміністративних правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху, які допускалисмя обвинуваченим ОСОБА_4 , - лише збільшувалася, що явно вказує на його недбалість та самонадіяність під час керування транспортними засобами.

Окрім того, - суд зазначає, що обвинувачений ОСОБА_4 в 2022 році, навіть під час того, як у його відношенні вже було порушено кримінальне провадження за вчинення кримінального правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху, - належних висновків для себе не зробив та знову вчинив адміністративне правопорушення, яке передбачене ст. 124 КУпАП.

Вищевказані обставини судом враховано при вирішенні питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_37 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами (зокрема, - на розмір такого покарання);

- Згідно трудової книжки серії НОМЕР_10 , яка видана 6 вересня 1982 року, (Том № 4, а.с., 9 - 13), - обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 почав працювати з 1982 року, та з 2009 року - працював на різних підприємствах та установах, - з 02.07.2018 року - прийнятий на посаду водія в ПП «ТРАНС ЛОГІСТИК»;

- Згідно довідки - характеристики, яка видана ПП «ТРАНС ЛОГІСТИК», - по місцю роботи обвинувачений ОСОБА_4 характеризується позитивно;

- згідно довідки № 17 - 15/50, яка видана 27.04.2025 року виконавчим комітетом Богуславської міської ради Обухівського району Київської області, (Том № 3, а.с., 28), - ОСОБА_4 , 1965 року народження, - зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , - де проживає спільно з своєю дружиною, - ОСОБА_38 , 1963 р.н.;

- згідно свідоцтва про шлюб, (Том № 4, а.с., 30), - обвинувачений ОСОБА_4 , 1965 року народження, - одружений з ОСОБА_38 , 1963 року народження:

- що ж стосується досудової доповіді органу пробації від 22.12.2022 року, (Том № 1, а.с., 163 - 166), - то суд не бере до уваги, обставини, та висновок, викладені в даному документі, - адже, - суд не вбачає можливості застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_4 положення ст. 75 КК України.

Вирішення судом питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження:

Заходи забезпечення кримінального провадження в кримінальному провадженні передбачені ст. 131 КПК України.

Так, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню піддягає виконанню ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно ч. 7 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Згідно ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Згідно ч. 8 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого закцном України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Суд вважає, що в разі ненакладення арешту на майно у виді легкового автомобіля, який на праві власності належить обвинуваченому, - існує ризик, що обвинувачений може відчужити таке майно, що, в свою чергу, - ускладнить виконання судового рішення по даному кримінальному провадженні в частині стягнення з обвинуваченого коштів в рахунок відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до наступних висновків:

- накласти арешт (заборону на розпорядження та користування) на речовий доказ у виді транспортного засобу, - легковий автомобіль марки «Skoda», моделі «Oktavia», 2003 року випкуску, номер кузова НОМЕР_1 , зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , - власником якого є фізична особа, громадянин України, - ОСОБА_4 , - обвинувачений в даному кримінальному провадженні.

Окрім того, суд зазначає, що підстав для застосування спеціальної конфіскації в рамках даного кримінального провадження, - немає.

- згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Згідно обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, (Том № 1, а.с., 3 - 15), - під час досудового розслідування даного кримінального провадження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 такий захід забезпечення, як запобіжний захід, - не обирався, (Том № 1, а.с., 14 - 15).

Під час підготовчого судового засідання, яке відбулося 12.12.2022 року, - запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 , - не обирався, (Том № 1, а.с., 137 - 142), так як ні сторона обвинувачення (прокурор), ні потерпіла сторона (потерпілі та їх представник - адвокат), - не вважали за необхідне обирати запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 .

Отже, - запобіжний захід в даному кримінальному провадженні у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 , - станом на час винесення вироку, - не обрано, правових підстав для обрання у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, - немає.

Вирішення судом питання щодо речових доказів по справі:

Вирішення питання щодо речових доказів врегульовано ст. 100 КПК України, так:

Згідно ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу, при цьому:

- згідно п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертається власнику (законному володільцю);

- згідно п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання;

- згідно п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

В матеріалах справи міститься компакт диск CD-R HP 52х 700МВ Data 80 min Music CD-R80G-CWLHT-2144 М705, (Том № 2, а.с., - 183), на якому міститься відеозапис скоєння обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення (тяжкого злочину), який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України.

В матеріалах справи міститься постанова слідчого від 30.05.2022 року «Про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів», (Том № 2, а.с., 184 - 185), згідно постановляючої частини якої:

1. Визнати та приєднати в якості речового доказу до кримінального провадження № 12022111230000263 від 15.02.2022 компакт диск CD-R HP 52х 700МВ Data 80 min Music CD-R80G-CWLHT-2144 М705.

2. Речові докази - компакт диск CD-R HP 52x 700MB Data 80 min Music CD- R80G-CWLHT-2144 M705 зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Відповідно, - суд приходить до наступного висновку:

- компакт диск CD-R HP 52х 700МВ Data 80 min Music CD-R80G-CWLHT-2144 М705, (Том № 2, а.с., - 183), (на якому міститься відеозапис скоєння обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення (тяжкого злочину), який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України), який на підставі постанови слідчого визнаний речовим доказом, - зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання, - на підставі п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України.

В матеріалах справи міститься постанова слідчого від 15.02.2022 року «Про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речового доказу», (Том № 2, а.с., 186), згідно постановляючої частини якої:

1. Виявлений та вилучений одяг ОСОБА_10 , - взуття, штани зимові, підштаники, куртку теплу, кофту чорну, кофту з малюнком, які поміщено в паперову коробку - визначити речовим доказом у кримінальному провадженні за №120221 1 1230000263 від 15.02.2022 року.

2. Речові докази передати на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Обухівського РУП ГУ НП в Київській області.

В матеріалах кримінального провадження міститься квитанція про передачу на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 12022111230000263, (Том № 2, а.с., 187), з якої вбачається, що речові докази у виді паперової коробки з одягом ОСОБА_10 (взуття, плани зимові, підштаники, куртку теплу, кофту чорну, кофту з малюнком), - знаходяться на відповідальному зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Обухівського РУП ГУ НП в Київській області (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, будинок 22), порядковий номер - 22194 від 09.08.2022 року.

В судовому засіданні потерпіла сторона не заявила клопотання про повернення їй одягу малолітнього ОСОБА_10 , а тому суд приходить до висновку, що, з огляду на ту обставину, - що дані речі - не становлять цінності, - їх (речові докази), - слід знищити.

Відповідно, - з урахуванням вищевказаного, суд приходить до наступних висновків:

- речові докази, - паперову коробку з одягом ОСОБА_10 (взуття, штани зимові, підштаники, куртку теплу, кофту чорну, кофту з малюнком), які знаходяться на відповідальному зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Обухівського РУП ГУ НП в Київській області (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, будинок 22), порядковий номер квитанції - 22194 від 09.08.2022 року, (Том № 2, а.с., 187), - знищити на підставі п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України.

В матеріалах справи міститься постанова слідчого від 15.02.2022 року «Про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речового доказу», (Том № 2, а.с., 189), згідно постановляючої частини якої:

1. Виявлений та вилучений транспортний засіб автомобіль марки «Skoda», модель «Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_11 , який поміщений який направлено на зберігання на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів, що розташований за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, 48 - а, - визначити речовим доказом у кримінальному провадженні за № 12022111230000263 від 15.02.2022 року.

2. Місце зберігання транспортного засобу, автомобіля марки «Skoda», модель «Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , - визнати майданчик тимчасового утримання транспортних засобів, що розташований за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, 48 - а.

В матеріалах справи міститься ухвала слідчого судді Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_39 від 22.02.2022 року, (Том № 2, а.с., 196 - 197), згідно постановляючої частини якої:

1. Клопотання старшого слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_28 про арешт майна - задовольнити.

2. Накласти арешт на тимчасово вилученого майна, яке було вилучено під час проведеного огляду місця пригоди в період часу з 21 год. 30 хв. по 23 год. 35 хв. 15.02.2022 року, під час якого було вилучено транспортний засіб, автомобіль марки «Skoda», модель «Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_11 , який направлено на зберігання на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів, що розташований за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, 48-а, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, до скасування у встановленому порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

В матеріалах справи міститься ухвала слідчого судді Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_39 від 01.07.2022 року, (Том № 2, а.с., 198 - 199), згідно постановляючої частини якої:

1. Заяву адвоката ОСОБА_13 про скасування арешту на майно в порядку ст. 174 КПК України, - задовольнити частково.

2. Зобов'язати слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області передати власнику ОСОБА_4 автомобіль марки ««Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 кузов НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 , що зберігається на спеціальному майданчику, який розташований за адресою: вул. Матросова, 8-А, м. Біла Церква, Київська область, без оплати за його зберігання та евакуацію та зобов'язати зберігати автомобіль без змін до винесення остаточне рішення по справі, попередивши про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 388 КК України.

В матеріалах справи міститься зберігальна розписка обвинуваченого ОСОБА_4 , (Том № 2, а.с., 200), з якої вбачається, що з 11.07.2022 року речовий доказ у виді автомобіля марки «Skoda», моделі «Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_11 , - знаходиться на відповідальному зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_4 .

Отже, що стосується речового доказу у виді автомобіля, то суд зазначає наступне:

- Так, в рамках даного кримінального провадження, - судом частково задовольняється цивільний позов потерпілих, - на загальну суму близько 1000000 (одного мільйона гривень), а тому суд приходить до висновку щодо застосування в рамках даного кримінального провадження до речового доказу у виді легкового автомобіля такого способу забезпечення позову, - як арешт майна, - на підставі ст.ст. 131, 170, 173 КПК України.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до наступних висновків:

Вирішення судом питання щодо роцесуальних витрат:

Згідно ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Так, в матеріалах кримінального провадження міститься довідка про витрати на проведення інженерно - технічної експертизи від 16.05.2022 № СЕ - 19/111 - 22/11901 - ІТ за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111230000263, (Том № 2, а.с., 207), з якої вбачається, що вартість на залучення експерта на проведення інженерно - технічної експертизи становить 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) грн. 96 коп.

В матеріалах кримінального провадження міститься довідка про витрати на проведення судової фототехнічної експертизи за спеціальністю 6.1 «Дослідження фотозображень та технічних засобів їх виготовлення» від 13.07.2022 № СЕ - 19/111 - 22/19313 - ФП за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111230000263, (Том № 2, а.с., 217), з якої вбачається, що вартість на залучення експерта на проведення судової фототехнічної експертизи становить 1510 (одна тисяча п'ятьсот десять) грн. 24 коп.

В матеріалах кримінального провадження міститься довідка про витрати на проведення судової інжерено - технічної експертизи за спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо - транспортних пригод» від 03.08.2022 № СЕ - 19/111 - 22/28724 - ІТ за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111230000263, (Том № 2, а.с., 248), з якої вбачається, що вартість на залучення експерта на проведення судової інжерено - технічної експертизи становить 1887 (одна тисяча вісімсот вісімдесят сім) грн. 80 коп.

Отже, згідно матеріалів кримінального провадження:

1. Довідка про витрати на проведення інженерно - технічної експертизи від 16.05.2022 № СЕ - 19/111 - 22/11901 - ІТ за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111230000263, (Том № 2, а.с., 207);

2. Довідка про витрати на проведення судової фототехнічної експертизи за спеціальністю 6.1 «Дослідження фотозображень та технічних засобів їх виготовлення» від 13.07.2022 № СЕ - 19/111 - 22/19313 - ФП;

3. Довідка про витрати на проведення судової інжерено - технічної експертизи за спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо - транспортних пригод» від 03.08.2022 № СЕ - 19/111 - 22/28724 - ІТ, -

- документально підтверджені витрати на залучення експерта (проведення експертиз) в даному кримінальному провадженні становлять кошти в сумі 4771 (чотири тисячі сімсот сімдесят одна) грн., - процесуальни витрат,

З огляду на вищевказані норми процесуального права та матеріали кримінального провадження в частині витрат на залучення експерта, суд приходить до висновку щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця село Мисайлівка Богуславського району Київської області, громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_9 , який видано 8 квітня 1997 року Богуславським РВ ГУ МВС України в Київській області, зареєстрованого за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Москаленки, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , тел. моб.: (06) - 75 - 81 - 60), на користь держави кошти в сумі 4771 (чотири тисячі сімсот сімдесят одна) грн., - процесуальних витрат, - витрат на залучення експертів для проведення експертиз.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 12, 23, 24, 51 - 53, 65, 66, 75, 76, ч. 2 ст. 286 КК України, ст.ст. 127 - 129, ст. 131, ст. 170, ст. 173, ч. 1 ст. 369, 370, 371, ч.ч. 2, 3 ст. 373, 374 - 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні ним кримінального правопорушення (тяжкого злочину), який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, - як за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, і призначити йому:

- основне покарання, - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

- додаткове покарання, - у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Строк відбування основного покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання (з моменту фактичного затримання).

Заходи забезпечення кримінального провадження:

- Запобіжні заходи:

Запобіжний захід, як вид забезпечення кримінального провадження, (п. 9 ч. 2 ст. 131, ст. 176 КПК України) у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 , - до вступу вироку в законну силу, - не обирати.

Арешт майна:

- з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), (в порядку, який передбачено ч. 1 ст. 131, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170, п. 4 ч. 2 ст. 170, ч. 6 ст. 170, ч.ч. 7, 8 ст. 170 КПК України), -

- накласти арешт на майно (у виді заборони використання та розпоряджатися транспортним засобом), - на автомобіль марки «Skoda», моделі «Oktavia», 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , -

- який на підставі зберігальної розписки знаходиться на відповідальному зберіганні в ОСОБА_4 , (Том № 2, а.с., 200), -

Цивільний позов.

- Позов ОСОБА_10 до ОСОБА_4 , третя особа, - ПАТ «НАСК «ОРАНТА», - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, - задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи, - ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця село Мисайлівка Богуславського району Київської області, громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_9 , який видано 8 квітня 1997 року Богуславським РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_12 , зареєстрованого за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Москаленки, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , тел. моб.: (06) - 75 - 81 - 60), -

- на користь фізичної особи, - ОСОБА_10 , ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця місто Кагарлик Київської області, громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_13 , РНОКПП: НОМЕР_14 , зареєстрований та фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ), -

- кошти в сумі 25560 (двадцять п'ять тисяч п'ятьсот шістдесят) грн. 00 коп., - відшкодування матеріальної шкоди.

- кошти в сумі 400000 (чотириста тисяч) грн. 00 коп., - відшкодування моральної шкоди.

- кошти в сумі 16400 (шістнадцять ьтисяч чотириста) грн. 00 коп., - відшкодування витрат на правничу допомогу.

В решті позову - відмовити.

Позов ОСОБА_11 до ОСОБА_4 , третя особа, - ПАТ «НАСК «ОРАНТА», - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення (в порядку ст. 128 КПК України), - задовольнити частково.

- на користь фізичної особи, - ОСОБА_11 , ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженки місто Кагарлик Київської області, громадянки України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_15 , виданий 20 вересня 1996 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_16 , зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 ), -

- кошти в сумі 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп., - відшкодування моральної шкоди.

В решті позову - відмовити.

Речові докази по справі:

- паперову коробку з одягом ОСОБА_10 (взуття, штани зимові, підштаники, куртку теплу, кофту чорну, кофту з малюнком), які знаходяться на відповідальному зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Обухівського РУП ГУ НП в Київській області (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, будинок 22), порядковий номер квитанції - 22194 від 09.08.2022 року, (Том № 2, а.с., 187), - знищити на підставі п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України.

- автомобіль марки «Skoda», моделі «Oktavia», 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , -

- власником якого є фізична особа, - ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець село Мисайлівка Богуславського району Київської області, громадянин України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_9 , який видано 8 квітня 1997 року Богуславським РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_12 , зареєстрований за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Москаленки, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , тел. моб.: (06) - 75 - 81 - 60), - залишити під арештом, - з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), (в порядку, який передбачено ч. 1 ст. 131, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170, п. 4 ч. 2 ст. 170, ч. 6 ст. 170, ч.ч. 7, 8 ст. 170 КПК України).

Процесуальні витрати.

Стягнути з ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця село Мисайлівка Богуславського району Київської області, громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_9 , який видано 8 квітня 1997 року Богуславським РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_12 , зареєстрованого за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Москаленки, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , тел. моб.: (06) - 75 - 81 - 60), -

- на користь держави кошти в сумі 4771 (чотири тисячі сімсот сімдесят одна) грн., - процесуальних витрат, - витрат на залучення експертів для проведення експертиз.

Вирок може бути оскаржений до Київського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Кагарлицький районний суд Київської області.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку на підставі ч. 6 ст. 376 КПК України вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право на підставі ч. 6 ст. 366 КПК України отримати в суді копію вироку.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Повний текст вироку проголошено 09.10.2025 року.

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ

130887930

Наступний документ

130887932

Інформація про рішення:

№ рішення:	130887931
№ справи:	368/831/22
Дата рішення:	02.10.2025
Дата публікації:	13.10.2025
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Кагарлицький районний суд Київської області
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Подано апеляційну скаргу (06.11.2025)
Дата надходження:	09.09.2022

Розклад засідань:

Минулі засідання (40)

22.09.2022 09:00	Кагарлицький районний суд Київської області
18.10.2022 14:00	Кагарлицький районний суд Київської області
02.11.2022 17:00	Кагарлицький районний суд Київської області
17.11.2022 12:00	Кагарлицький районний суд Київської області
12.12.2022 14:00	Кагарлицький районний суд Київської області
26.12.2022 14:00	Кагарлицький районний суд Київської області
17.01.2023 14:00	Кагарлицький районний суд Київської області
09.02.2023 10:00	Кагарлицький районний суд Київської області
07.03.2023 14:00	Кагарлицький районний суд Київської області
04.04.2023 10:00	Кагарлицький районний суд Київської області
01.05.2023 12:00	Кагарлицький районний суд Київської області
11.05.2023 09:00	Кагарлицький районний суд Київської області
05.06.2023 16:00	Кагарлицький районний суд Київської області
25.07.2023 14:00	Кагарлицький районний суд Київської області
06.10.2023 11:00	Кагарлицький районний суд Київської області
02.11.2023 11:00	Кагарлицький районний суд Київської області
30.11.2023 10:00	Кагарлицький районний суд Київської області
11.01.2024 11:00	Кагарлицький районний суд Київської області
16.02.2024 11:00	Кагарлицький районний суд Київської області
15.03.2024 15:00	Кагарлицький районний суд Київської області
05.04.2024 15:00	Кагарлицький районний суд Київської області
18.04.2024 12:00	Кагарлицький районний суд Київської області
02.05.2024 15:00	Кагарлицький районний суд Київської області
10.06.2024 15:00	Кагарлицький районний суд Київської області
13.06.2024 10:00	Кагарлицький районний суд Київської області
11.07.2024 10:00	Кагарлицький районний суд Київської області
30.09.2024 16:00	Кагарлицький районний суд Київської області
31.10.2024 16:00	Кагарлицький районний суд Київської області
13.11.2024 16:00	Кагарлицький районний суд Київської області
12.12.2024 12:00	Кагарлицький районний суд Київської області
16.01.2025 14:00	Кагарлицький районний суд Київської області
29.01.2025 16:00	Кагарлицький районний суд Київської області
02.04.2025 15:00	Кагарлицький районний суд Київської області
08.05.2025 14:00	Кагарлицький районний суд Київської області
05.06.2025 15:00	Кагарлицький районний суд Київської області
16.06.2025 15:00	Кагарлицький районний суд Київської області
23.06.2025 15:00	Кагарлицький районний суд Київської області
11.07.2025 09:00	Кагарлицький районний суд Київської області
26.09.2025 11:00	Кагарлицький районний суд Київської області
01.10.2025 14:00	Кагарлицький районний суд Київської області