Справа № 366/2897/25
Провадження № 3/366/1882/25
10.10.2025 с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області (с-ща Іванків) про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
І. Історія справи
05.09.2025 справа вперше надійшла до суду.
08.09.2025 справу повернуто для доопрацювання з підстав неправильного складення електронних доказів (вміст долученого до протоколу оптичного диску не відкривався на засобах програмного забезпечення суду з відображенням помилки).
29.09.2025 справа повторно надійшла до суду. Судове засідання з розгляду справи, призначене на 07.10.2025, за клопотанням ОСОБА_1 про надання можливості долучити докази відкладено на 10.10.2025.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 435344 від 27.08.2025, по суті правопорушення зазначено таке:
26.08.2025 о 23 год. 20 на а/д між с. Тетерівське - с. Підгайне, водій ОСОБА_1 керував тз ВАЗ 21011 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, водій погодився проходити освідчення у встановленому законом порядку з допомогою приладу ALCOTEST 6810 ARAM 3591, результат огляду позитивний 0, 72 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні 10.10.2025, після отримання пояснень від ОСОБА_1 суддя перейшла до стадії дослідження письмових та електронних доказів.
ІІ. Суть питання, поставленого для вирішення суддею
Фещенко В.В. подав до суду клопотання, у якому просив:
долучити до матеріалів справи його медичну документацію стосовно отриманих травм внаслідок ДТП;
викликати для допиту у якості свідка працівника поліції ОСОБА_2
у зв'язку з викладеним, відкласти судове засідання на іншу дату.
Клопотання про виклик свідка мотивоване тим, що під час дослідження доказів він побачив, що в долучених до протоколу про адміністративне правопорушення доказах, а саме в Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та в роздруківці з приладу Драгер у відповідних місцях цих документів поставлені підписи від його ( ОСОБА_1 ) імені, однак він такі підписи не ставив та не пам'ятає щоб йому надавали для ознайомлення згадані документи.
Метою виклику свідка ОСОБА_1 зазначає встановлення інформації про те, хто замість нього поставив відповідні підписи.
ІІІ. Оцінка судді
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
3.1. Щодо клопотання в частині долучення до матеріалів справи доказів
ОСОБА_1 надав судді для ознайомлення та просив долучити до матеріалів справи:
виписку із медичної картки стаціонарного хворого № 3100/842 на ОСОБА_1 за період з 27 по 29.08.2025;
дві довідки КНП ІСР «Іванківська ЦРЛ» від 27.08.2025 на ОСОБА_1 ;
Протокол комп'ютерної томографії від 27.08.2025 на ОСОБА_1 .
Як вбачається зі змісту зазначених документів, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП ІСР «Іванківська ЦРЛ» в період з 27 по 29.08.2025 через отримання травм, які він отримав внаслідок ДТП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 26.08.2025, тобто на передодні того як отримав травми від ДТП.
Предметом розгляду справи є керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, процедура встановлення якого регламентується ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС/МОЗ від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок № 1103).
За змістом зазначених нормативно-правових актів, в залежності від наявності/відсутності ДТП та травмованих/нетравмованих внаслідок неї осіб, законодавство визначає різні порядки проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Тому, надання ОСОБА_1 таких документів сприятиме під час розгляду справи встановленню всіх дійсних її обставини та матиме наслідком ухвалення законного, обґрунтованого і мотивованого кінцевого рішення. Це у свою чергу відповідатиме змісту положень ст.ст. 245, 280 КУпАП.
З огляду на викладене, клопотання в частині долучення доказів підлягає задоволенню.
3.2. Щодо клопотання в частині виклику свідка
Відповідно до ч. 1 ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
Відповідно до пункту «d» частини третьої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожному обвинуваченому гарантовано право допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.
У відповідності до вимог ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
За приписом ч.6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» - висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У постанові від 27.06.2019 у справі № 560/751/17, Верховний Суд визначив, що показання свідків не є належними доказами у справі, оскільки такі свідки у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень.
Верховний Суд у цій постанові наголосив судам на неухильному вжитті заходів щодо встановлення фактичних обставин справи.
При цьому, у своїй прецедентній практиці, даючи тлумачення Конвенції, Європейський Суд неодноразово повторював, що з метою забезпечення змагальності процесу всі докази мають, як правило, подаватися у відкритому судовому засіданні у присутності обвинуваченого. Існують винятки з цього принципу, але вони не можуть призводити до порушення права на захист. За деяких обставин може виникнути потреба у використанні показань, отриманих на етапі розслідування. Якщо підсудному було надано достатню й належну можливість спростувати такі показання - при їх оголошенні або на пізнішому етапі провадження, - саме по собі їх прийняття як доказів не суперечитиме вимогам пункту 1 та підпункту «d» пункту 3 статті 6 Конвенції. Але, з цього природно випливає, що у разі, якщо обвинувальний вирок виключно або вирішальною мірою ґрунтується на показаннях особи, яку обвинувачений (підсудний) не мав можливості допитати особисто чи домогтися її допиту під час розслідування справи або судового розгляду, права сторони захисту виявляються обмеженими настільки, що передбачені статтею 6 Конвенції гарантії виявляються порушеними. Щодо показань свідків, допитати яких у присутності підсудного або його захисника виявилося неможливим, Європейський Суд зауважує, що пункт 1 статті 6 Конвенції, узятий у поєднанні з пунктом 3 статті 6 Конвенції, вимагає від Договірних Сторін ужити конкретних заходів для того, щоб підсудний мав можливість допитати свідків, які свідчать проти нього, чи домогтися їх допиту. Однак, якщо немає підстав звинувачувати органи влади в недостатньо старанних зусиллях із забезпечення підсудному можливості допитати відповідних свідків, відсутність цієї можливості як така не означає необхідності припинення кримінального переслідування. Водночас слід з надзвичайною обережністю ставитися до доказів, отриманих від свідка за обставин, що не давали змоги забезпечити право сторони на захист тією мірою, якою Конвенція завжди вимагає забезпечувати його. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися виключно або вирішальною мірою на показаннях, які сторона захисту не мала можливості спростувати (пункт 41 справи «Олег Колесник проти України»).
Велика палата Верховного Суду в п. 33 постанови від 30.08.2023 у справі № 208/712/19, провадження № 13-47зво22, з посиланням на практику ЄСПЛ зазначив, що виклик і допит судом свідків з власної ініціативи є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки у результаті зазначених самостійних дій судові органи отримували додаткові докази, які використовували на обґрунтування своїх висновків про винуватість заявників у вчиненні адміністративних правопорушень. Цим самим, суди фактично перебирали на себе функцію прокурора щодо доведення обвинувачення (рішення у справах: «Карєлін проти росії» (Karelin v. russia) від 20.09.2016, заява № 926/08, пункт 16; «Озеров проти росії» (Ozerov v. russia), № 64962/01, пункт 53; «Кривошапкін проти росії» (Krivoshapkin v. russia) від 27.01.2011, заява № 42224/02, пункти 44, 45).
Мотивуючи клопотання про виклик у якості свідка працівника поліції ОСОБА_2 , ОСОБА_1 зазначає, що в долучених до протоколу про адміністративне правопорушення Акті огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та в роздруківці з приладу Драгер наявні підписи від його імені, які не схожі на його справжні підписи і він не пам'ятає обставин його ознайомлення з цими документами.
Разом з цим, ОСОБА_1 не оспорює дійсність його підписів у протоколі про адміністративне правопорушення.
Доводи ОСОБА_1 не можна вважати очевидно необґрунтованими, оскільки дійсно проставлені від імені ОСОБА_1 підписи в Акті та роздруківці мають візуальні ознаки відмінності від тих, що проставлені у протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, це остаточно не може свідчити про їх проставлення сторонньою особою, оскільки підпис особи може відрізнятись в залежності від конкретних обставин, за яких він проставлений.
Зміст матеріалів справи свідчить про те, що функції збору доказів на досудовій стадії справи виконував поліцейський ВП № 1 Вишгородського РУП Масльон В.О.
На переконання судді, виклик працівника поліції, який складав згадані документи для з'ясування відомих йому обставин проставлення підписів може мати істотне значення для правильного вирішення справи.
Тому, клопотання в цій частині слід задовольнити, викликати у судове засідання свідка та відкласти судове засідання на іншу дату, а саме на 08 год. 50 хв. 31.10.2025.
Керуючись ст. 268, 272 КУпАП, суддя
Клопотання задовольнити.
Долучити до матеріалів справи у якості доказів сторони захисту:
виписку із медичної картки стаціонарного хворого № 3100/842 на ОСОБА_1 за період з 27.08.2025 по 29.08.2025;
дві довідки КНП ІСР «Іванківська ЦРЛ» від 27.08.2025 на ОСОБА_1 ;
Протокол комп'ютерної томографії від 27.08.2025 на ОСОБА_1 .
У судове засідання з розгляду справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, призначене на 08 год. 50 хв. 31.10.2025, викликати для допиту у якості свідка:
-Поліцейського відділення поліції № 1 (с-ща Іванків) Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_2 .
Попередити свідка, що у разі неявки у судове засідання без поважних причин чи неповідомлення причин, відносно нього може бути вирішене питання про накладення грошового стягнення та застосування примусового приводу.
Копію цієї постанови в частині виклику працівника поліції у якості свідка направити до Відділення поліції № 1 (с-ща Іванків) Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області (07201, Київська область, Вишгородський район, с-ще Іванків, вул. Київська, 25).
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Слободян