Справа № 366/2522/25
Провадження 2-а/366/86/25
24 вересня 2025 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Ткаченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Морозової Я.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Харитончук Євгенії Валеріївни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 № 106/1 від 24.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, -
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач), через свого представника - адвоката Харитончук Євгенію Валеріївну (далі по тексту - Представник позивача), звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (далі по тексту - Третя особа) про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 № 106/1 від 24.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, - закрити, за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку, як військовозобов'язаний у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
24 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 було винесено постанову № 106/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Зі змісту постанови № 106/1, вбачається: «24.01.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 встановлено, що гр. ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_6 у строк, а саме 05 грудня 2024 року, зазначений в направленій через АТ «Укрпошта» повістці від 25 листопада 2024 року № 1395186, для уточнення військово-облікових даних. Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Затверджені Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, відповідно 05 грудня 2024 року скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.»
Так, в постанові № 106/1 зазначено, що ОСОБА_1 мав би прибути за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_6 у строк 05.12.2024 року.
Однак, позивач зазначає, що повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 він не отримував. Про те, що йому було направлено повістку через АТ «Укрпошта», позивачу стало відомо з постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Саме те, що ОСОБА_1 не було відомо про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_6 і є причиною неприбуття за викликом.
Окрім того, копію оскаржуваної постанови позивачу не було направлено та він її не отримував, про що свідчить відсутність підпису у відповідній графі постанови.
Копію оскаржуваної постанови представник позивача отримав тільки 21.07.2025 року, після отримання її копії в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 на адвокатський запит.
Позивач вважає вказану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, яка винесена з грубим порушенням під час провадження у справі про адміністративне правопорушення вимог ст.ст. 33-35, 254-256, 268, 277, 277-2, 278, 280 КУпАП та такою, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Так, у відповідності до п. 10 Розділу ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 (далі по тексту Інструкція) розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої постанову винесено (абз. 2 п. 14 Інструкції). Копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення.
Позивач зазначає, що копію оскаржуваної постанови не було йому надано, а її копію отримано лише 21.07.2025 року.
Тому, позивач (через свого представника) звернувся до суду та просив скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 106/1 від 24.01.2025 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення на нього штрафу, у розмірі 25 500 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень); закрити провадження у справі.
Рух справи
Ухвалою суду від 08.08.2025 року було відкрито провадження у даній справі, призначено справу до судового розгляду на 24.09.2025 року в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позиції сторін у справі
Зі змісту позову вбачається, що позивач та його представник просили проводити розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити в повному обсязі.
23.09.2025 року від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких просять у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити посилаючись на те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП ухвалена в межах компетенції начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставинах справи та з дотриманням вимог діючого на час вчинення правопорушення законодавства.
У зв'язку з розглядом справи у порядку спрощеного позовного провадження на підставі статей 171, 257, 262, 286 КАС України, відповідно до п. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Встановлені судом обставини та застосовані норми права
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивачу про наявність оскаржуваної постанови стало відомо 21.07.2025 року, після отримання її копії в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 на адвокатський запит.
За таких обставин, враховуючи, що доводи представника позивача щодо дати отримання та ознайомлення позивачем та його представником зі змістом оспорюваної постанови та ознайомлення з її змістом, відповідачем не спростовані, враховуючи, що зі змісту адміністративного позову вбачається, що представником позивача було заявлено клопотання про поновлення строку для звернення із даним позовом до суду, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк на подання даного позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі надані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного:
Так, ст. 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Крім того з ч. 1 ст. 5 КАС України випливає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист в тому числі і шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з вимог ч. 1 ст. 2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Статтями 72-79 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Стаття 90 КАС України передбачає, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, дослідивши надані сторонами докази судом встановлено:
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , як військовозобов'язаний.
24 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 було винесено постанову № 106/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Зі змісту постанови № 106/1, вбачається: «24.01.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 встановлено, що гр. ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_6 у строк, а саме 05 грудня 2024 року, зазначений в направленій через АТ «Укрпошта» повістці від 25.11.2024 року № 1395186, для уточнення військово-облікових даних. Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Затверджені Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, відповідно 05 грудня 2024 року скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.» /а.с. 8/.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з абз. 2 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пп. 2 п. 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Пункт 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року №560 (далі по тексту Порядок) передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Відповідно до п. 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Вимоги до повістки передбачені у п. 29 Порядку. З якого слідує, що у повістці зазначаються:
-прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
-найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку;
-мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
-місце, день і час явки за викликом;
-найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою;
-прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
-реєстраційний номер повістки;
-роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Аналогічні вимоги щодо повісток визначені і у ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Судом встановлено, що у матеріалах справи № 106/1 наявні Повідомлення про розгляд справи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, опис поштового вкладення та копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з довідкою про причини повернення/досилання - «адресат відсутній за вказаною адресою», адресовані на адресу ОСОБА_1 , зокрема: АДРЕСА_1 .
Вказане свідчить про те, що необхідність явки ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 , саме 05 грудня 2024 року, однак не підтверджується належними доказами про належне отримання ОСОБА_1 даного рекомендованого листа з повідомленням.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210--1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч. 2 ст. 235 КУпАП).
Водночас, суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення є не лише документуванням правопорушення та повідомленням особи про розгляд її справи, а й формою пред'явлення особі звинувачення у вчиненні правопорушення, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність, тобто відповідальність згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення разом з долученими до нього матеріалами підлягає розгляду органом (посадовою особою), визначеним КУпАП.
Процедуру складання ТЦК протоколів та оформлення матеріалів про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони №3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за №36/41381 (далі по тексту Інструкції).
У відповідності до п. 10 Розділу ІІ Інструкції розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої постанову винесено (абз. 2 п. 14 Інструкції). Копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За змістом п. 1 частини 1 ст. 247 КУпАП умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, на підставі належних та допустимих доказів поза розумним сумнівом встановити, що особою вчинено протиправне та винне діяння, що містить всі ознаки конкретного складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед іншого, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Статтею 277-2 КУпАП визначено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №676/752/17, від 21.03.2019 року у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17 та від 06.02.2020 року у справі №205/7145/16-а.
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 року у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 року у справі №05/7145/16-а, від 21.05.2020 року у справі №286/4145/15-а, від 3103.2021 року у справі №676/752/17 та від 25.05.2022 року у справі №465/5145/16-а, відповідно до якої "факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу….".
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також, судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не складався.
Частиною 6 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
У випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Позивач посилається на порушення процедури притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді неповідомлення про час розгляду його справи за три доби, а також не вручення йому копію оскаржуваної постанови, після її винесення.
Так, 24 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 було прийнято постанову №106/1 про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено на нього стягнення у виді штрафу, в розмірі 25 500 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень) без участі останнього.
Разом з тим, позивач із вказаною постановою не погоджується, зазначаючи, що повістку за № 1395186 від 25.11.2024 року, про яку йдеться у постанові, він не отримував.
Для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої вона винесена.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Отже, матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП, у даному випадку повинні містити достатню сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких буде вбачатися, що призовник, військовозобов'язаний або резервіст, будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або іншого визначеного законодавством органу влади, не прибув до відповідного органу влади у встановлені дату та час.
З матеріалів справи слідує, що під час розгляду постанови, ОСОБА_1 не був присутній, так як і відсутні докази про належне повідомлення його про розгляд справи.
Копію оскаржуваної постанови позивач отримав тільки 21.07.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 на адвокатський запит.
Таким чином, суду не надані докази того, що позивач повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду відносно нього справи про адміністративне правопорушення, яка перебувала на розгляді у ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Вказане свідчить про те, що позивач був обмежений в праві брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно нього, що відповідно до процитованих вище висновків Верховного Суду є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки при такому розгляді без доказів належного повідомлення особи порушуються положення 268, 278 КУпАП та ч. 2 ст. 2 КАС України.
Враховуючи викладене, суд вважає підставними посилання сторони позивача про те, що його не повідомили про розгляд справи та ним не було отримано копію оскаржуваної постанови протягом трьох днів з дня її винесення. Такий недолік, разом із розглядом справи у відсутності позивача, сам по собі є підставою для скасування оскаржуваної постанови про накладення штрафу.
Суд зазначає, що неповідомлення позивача про час розгляду справи про адміністративне правопорушення у даному випадку позбавило позивача права мати професійну правову допомогу під час розгляду справи.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З урахуванням встановлених обставин, суд зазначає, що розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою відповідача на розгляд справи не забезпечено можливості реалізації позивачем його прав, передбачених частиною першою статті 268 КУпАП.
Вказані процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, відмова у забезпеченні участі захисника є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності. Як наслідок, позивач був позбавлений прав, передбачених Конституцією України та ст. 268 КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, скористатися професійною правничою допомогою.
Відтак, відповідачем не забезпечено завчасне повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, яке в розумінні Конвенції є кримінальним обвинуваченням, не надано мінімально встановлений КУпАП строк для підготовки до розгляду справи та не гарантовано позивачу отримання часу і можливості, необхідних для підготовки свого захисту, які регламентовані пунктом «b» частини 3 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», що свідчить про порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідачем в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено правомірності свого рішення та не надано доказів, які б спростували доводи позивача, а тому, суд вважає, що позивача неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, у зв'язку з чим його позов слід задовольнити, рішення суб'єкта владних повноважень відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАСУ скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Пунктом 5 частини 1 статті 244 КАС України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При подачі позовної заяви до суду, Позивач сплатив судовий збір у розмірі 605, 60 грн., що підтверджується копією квитанції, яка наявна в матеріалах справи, однак просить судові витрати не стягувати з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 73-77, 90, 242-244, 246, 250-251, 271, 273 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Харитончук Євгенії Валеріївни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 № 106/1 від 24.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, - задовольнити.
Скасувати постанову № 106/1 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, - закрити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду через Іванківський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення /24.09.2025/.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого та фактичного місця проживання: АДРЕСА_2
Представник позивача - адвокат Харитончук Євгенія Валеріївна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №№11740/10, видане 04.11.2024 року Радою адвокатів Київської області, РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_4
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , адреса місця роботи: АДРЕСА_4 .
Суддя Юрій ТКАЧЕНКО