06.10.2025 Справа № 363/4243/24
06 жовтня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Рудюка О.Д.,
за участю секретаря Шевченко Т.М.,
представника позивача Струць Т.І.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виключення відомостей з актового запису про народження дитини,
встановив:
ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Струць Т.І. звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виключення відомостей з актового запису про народження дитини, в якому просить: зобов'язати Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Київ) виключити відомості про ОСОБА_1 , як батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису про народження №1791, складеного 19.11.2015 року; визнати батьківство ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, та в актовому записі про народження №1791, складеного 19.11.2015 року про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначити батьком дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, змінити дитині прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » та по батькові з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » та видати нове свідоцтво про народження.
Ухвалою суду від 27.08.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
07.10.2024 року сторона позивача звернулась в електронній формі через «Електронний суд» до суду з клопотанням про призначення експертизи у якому просить: призначити судово-генетичну експертизу (тест ДНК), проведення якої доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На вирішення експерта поставити наступне запитання: Яка вірогідність батьківства ОСОБА_1 , щодо неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? Крім того, просить розглянути клопотання без участі позивача та його представника.
Ухвалою суду від 28.11.2024 року призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виключення відомостей з актового запису про народження дитини - судово-генетичну експертизу (тест ДНК), проведення якої доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На час проведення судово-генетичної експертизи та отримання висновку експерта провадження у справі №363/4243/24 зупинено.
06.02.2025 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшло клопотання експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Л. Капітанової, згідно якого просить з урахуванням Положення про Експертно-кваліфікаційну комісію МВС та атестацію судових експертів Експертної служби МВС, затвердженого наказом МВС від 21.09.2020 року №675 змінити назву призначеної судом експертизи замість «судово-генетичної експертизи (тест ДНК)», вказати «судово молекулярно-генетичну експертизу». Для вирішення питання біологічного батьківства поставити наступне питання: - чи є ОСОБА_1 , біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічною матір'ю якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ? Крім того, просить забезпечити явку ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 разом до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, для відбору зразків букального епітелію.
11.02.2025 року ухвалою суду для вирішення клопотання експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 21.02.2025 року клопотання судового експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Л.Капітанової задоволено. Виправлено назву експертизи признаної ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 28 листопада 2024 року, а саме замість «судово-генетичної експертизи (тест ДНК)», вказати «судово молекулярно-генетичну експертизу». Для вирішення питання біологічного батьківства поставлено наступне питання: - чи є ОСОБА_1 , біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічною матір'ю якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ? Покладено на ОСОБА_2 , забезпечення явки ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 разом до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, для відбору зразків букального епітелію. Провадження у справі №363/4243/24 зупинено, для продовження виконання ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 28 листопада 2024 року, та отримання висновку експерта.
27.03.2025 року до суду надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи від 11.03.2025 року №СЕ-19-25/3385-БД, з якого вбачається, що 24.02.2025 року для відбору зразків букального епітелію до ДНДЕКЦ МВС у супроводі ОСОБА_2 , з'явились ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 не з'явився, тому відбір зразків букального епітелію не було проведено.
31.03.2025 року ухвалою Вишгородського районного суду поновлено провадження у справі.
22.05.2025 року сторона позивача в електронній формі через «Електронний суд» надала суду заяву про уточнення позовних вимог, а саме просить уточнити позовні вимоги, виклавши їх у наступній редакції: 1. Виключити з актового запису про народження №1791, складеного 19.11.2015 року Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області, відомості про ОСОБА_1 як батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інші позовні вимоги залишити без змін.
23.06.2025 року в підготовчому судовому засіданні протокольною ухвалою суду заяву про уточнення позовних вимог прийнято до спільного розгляду.
09.07.2025 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче судове засідання у справі та призначено судовий розгляд по суті.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позов та просить його задовольнити.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просить їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні не заперечував щодо задоволення позову.
Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник третьої особи Білоцерківського ВДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши представника позивача, позивача та відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.
30.11.2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , зареєстрований 17.11.2013 року у виконавчому комітеті Ковалівської сільської ради Васильківського району Київської області, актовий запис №150 розірвано, що підтверджується копією рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області.
З копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_1 від 19.11.2015 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, вбачається, що батьками записано: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_9 .
02.10.2017 року відповідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 у ОСОБА_2 та ОСОБА_9 народився син ОСОБА_10 .
08.07.2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_9 уклали шлюб, прізвище ОСОБА_9 після укладання шлюбу « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 .
Згідно копії довідки №199 від 07.05.2024 року Старостинського округу №5 с. Острів та Троїцьке Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та має склад сім'ї: дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пасинок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пасинок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно копії довідки №294 від 15.12.2023 року Ковалівського академічного ліцею, ОСОБА_1 , не приймає участі у навчанні та вихованні свого сина ОСОБА_4 , всіма питаннями щодо дитини займається мама ОСОБА_12 та її чоловік ОСОБА_2 .
Визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов'язків, зокрема обов'язку з утримання дитини.
При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Відповідно достатті 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.
Згідно з ч.1 ст.126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.
Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Відповідно до ст.136 Сімейного Кодексу України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Згідно зістаттею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч.1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.
Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК - тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Калачова проти Росії» від 07 травня 2009 року, заява №3451/05).
Згідно ч. 4 та п. п. 3-5 ч. 5статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
У Постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 р. у справі №591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Отже, при вирішенні справ про оспорювання батьківства суди повинні керуватися найкращими інтересами дитини, забезпечуючи баланс між інтересами дитини та сторін по справі.
Сімейним кодексом України встановлена презумпція шлюбного батьківства.
При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.
Відповідно до положень ч.ч.1,3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивачем не доведено суду, не стверджено належними, достовірними та допустимими доказами факт його біологічного батьківства щодо дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого являється відповідач по справі ОСОБА_1 .
Позивачем не ставилося питання про виклик і допит свідків, призначення судом генетичної експертизи про встановлення генетичного батьківства позивача щодо дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не надано будь-яких письмових або речових доказів, які б давали суду можливість дійти висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог. Отже, позивачем не доведено кровного споріднення між ним та дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов не підлягає задоволенню, то судовий збір залишається за позивачем.
Враховуючи вище викладене та керуючись ст.ст. 5, 7, 121, 125, 126, 128, 136 СК України, ст.ст. 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виключення відомостей з актового запису про народження дитини - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ).
Третя особа: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 );
Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ 33341882, 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 22).
Повний текст рішення виготовлений 10.10.2025 року.
Суддя О.Д. Рудюк