"06" жовтня 2025 р. Справа № 363/606/24
06 жовтня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючого судді Баличевої М.Б., секретаря Гриб І.І., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача Железняк Н.М., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача- ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Железняк Н.М. про роз'яснення рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23.01.2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Вишгородської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,-
встановив:
В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Вишгородської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 23.01.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визначено ОСОБА_1 наступний спосіб участі у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : побачення батька з донькою: кожної першої та третьої суботи місця з 12 години до 18 години та кожної другої та четвертої суботи місяця з 12 години до 12 години неділі без присутності матері та за бажанням дитини на території фактичного проживання батька із дотриманням правил безпеки під час воєнного стану. Зобов'язано ОСОБА_1 не порушувати графік побачень, вчасно повертати дитину матері та зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні батька з дитиною, в тому числі шляхом телефонного або електронного спілкування та у разі необхідності відвідування дитиною логопеда. У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог відмовлено.
26.09.2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Железняк Н.М. звернулась до Вишгородського районного суду Київської області із заявою про роз'яснення рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23.01.2025 року у справі №363/606/24, оскільки судове рішення є не зовсім ясним в частині, що стосується третього абзацу резолютивної частини, зокрема щодо фрази «та за бажанням дитини». Представник позивача вказала, що під час постановлення та виконання таких рішень, необхідно зважати, з одного боку, на право дитини висловлювати свою думку та бути вислуханою з питань, що стосуються її особисто, зокрема й висловлювати небажання щодо спілкування, а з іншого - на право батьків брати участь у вихованні дитини та безперешкодному спілкуванні з нею. Крім того, зазначене судове рішення є, також не зовсім зрозумілим в частині, що стосується абзацу четвертого його резолютивної частини, зокрема щодо фрази «зобов'язати ОСОБА_1 не порушувати графік побачень, вчасно повертати дитину матері». Так, звертаючись до суду позивач сформулював свої позовні вимоги в яких не було вимоги, яка б стосувалась його зобов'язання з приводу графіку побачень чи вчасного повернення дитини матері.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання.
Позивач та його представник адвокат Железняк Н.М. в судовому засіданні наполягали на роз'ясненні судового рішення, оскільки третій абзац резолютивної частини судового рішення, зокрема фразу «та за бажанням дитини», сторони по різному трактують, а абзац четвертий вказаного рішення містить зобов'язання про, які позивач не просив звертаючись до суду.
Відповідач та її представник адвокат Швець А.О. в судовому засіданні пояснили, що спільна дитина сторін обізнана про наявність судового рішення, матір вживає заходи для його виконання, однак дитина не має бажання спілкуватися з батьком.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, поважності причин неявки не повідомив, із завами чи клопотаннями до суду не звертався.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали справи та доводи заяви, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі №904/2526/18 (провадження №12-272гс18) зазначено, що роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі №233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.
Виходячи із системного тлумачення положень чинного законодавства, рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, за змістом ст.271 ЦПК України роз'яснення рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих пунктів рішення, які підлягають виконанню та розуміння яких викликає труднощі.
Діюче процесуальне законодавство визначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим, яке полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. В силу зазначеної норми процесуального права, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
Суть роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Зі змісту рішення Вишгородського районного суду від 23.01.2025 року у справі №363/606/24 вбачається, що воно є чітким, конкретним, зрозумілим та не потребує будь-яких роз'яснень. Мотиви, з яких виходив суд, ухвалюючи вказане рішення описані в мотивувальній частині цього рішення. Текст рішення суду не містить двозначних трактувань, є зрозумілим та доступним для сприйняття, в ньому викладені обставини в обґрунтування висновків суду, дано оцінку та правовий аналіз поданим доказам, а також зазначено посилання на норми закону, якими керувався суд.
Тобто, труднощі у заявника викликають не розуміння рішення, а порядок його виконання, що свідчить про відсутність підстав для роз'ясненням рішення суду в порядку статті 271 ЦПК України.
Керуючись ст. ст.271, 273, 258,260 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні заяви відмовити.
Ухвала суду про відмову у роз'ясненні рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 10.10.2025 року.
Головуючий М.Б.Баличева