Справа № 362/3422/25
Провадження № 2/362/2469/25
10 жовтня 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Тельнової О.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за кредитним договором №154882265 від 22.10.2022 року в розмірі 36 128,40 грн., яка складається з: 7000,00 грн. заборгованість по кредиту; 29128,40 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, судові витрати, пов'язані з розглядом позовної заяви, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22.10.2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №154882265 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. На підставі вказаного договору відповідачу надано кредитні кошти на умовах строковості, зворотності та платності у розмірі 7 000,00 грн., шляхом переказу на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 хх-хххх-5260. Відповідач зобов'язався повернути кредитні кошти у строк, передбачений умовами кредитного договору та сплатити відсотки за користування ними.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений Договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався сторонами, відповідно до укладених додакових угод. За вказаним договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №154882265 від 22.10.2022 року на суму 18 397,4грн.
23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу №23/0224-01. Предметом вказаного договору є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024 року до Договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 року, до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 36 128,40 грн.
06.03.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу № 060325-У, відповідно до умов якого позивачу відступлено право вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі до відповідача на загальну суму 36 128,40 грн.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, коштів в повному обсязі не повернула, у звязку з чим наявна заборгованість за кредитним договором №154882265 від 22.10.2022 року в розмірі 36 128,40 грн., яка складається з: 7000,00 грн. - заборгованість по кредиту, 29 128,40 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2025 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.157).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовної заяві просив проводити розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлялася про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за останнім відомим місцем реєстрації, (а.с. 161), правом подати відзив на позовну заяву не скористалася, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За наведених обставин, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення та задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 22.10.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Договір кредитної лінії №154882265 (а.с. 22-38).
Відповідно до п. 2.1 договору Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові кредит у вигляді Кредитної лінії у розмірі кредитного ліміту на суму 7 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Пунктом 2.3. договору визначено, що Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 7 000,00 грн. одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення кредиту становить 21.11.2022 року.
У пункті 8.1-п 8.2 договору визначено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника.
Пунктом 8.3 договору визначено, що за умови якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за договором на умовах п. 8.5 договору, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за весь строк дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50% річних, що на день укладення договору становить 2,10 % в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
Зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70% річних, що на день укладення договору становить 2.98% в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (п. 8.4 договору).
Пунктом 9.2.2 договору визначено, що позичальник зобов'язаний здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів на поточний рахунок кредитодавця, що вказаний в реквізитах договору, у строки передбачені договором
Згідно п. п. 14.1 Кредитного договору, невід'ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких розміщений на сайті Кредитодавця - www.moneyveo.ua.
Вказаний договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «MNV5N55A», відправлений останньому 22.10.2022 року о 15:57:42, введений 22.10.2022 року о 15:58:21, про що зазначено у розділі 15 «Реквізити сторін» (а.с. 38, 52).
22.10.2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти у розмірі 7 000, 00 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 хх-хххх-5260, отримувачем за якою є ОСОБА_1 , що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 71).
Факт переказу коштів також підтверджується довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк» №12/2024 про те, що за дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було здійснено успішні платежі через платіжний сервіс LiqPay, а саме, 22.10.2022 року здійснено переказ коштів в сумі 7 0000,00 грн. на карту № НОМЕР_1 хх-хххх-5260 (а.с.72-74).
Відповідно до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», а також ряду укладених додаткових угод до Договору факторингу №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №154882265 від 22.10.2022 року на загальну суму 18 397,40 грн. (а.с. 75-102).
23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 23/0224-01, до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №154882265 від 22.10.2022 року на загальну суму 36 128,40 грн. (а.с. 103-115).
06.03.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №060325-У, згідно умов якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги (а.с. 116-122).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №060325-У від 06.03.2025 року, ТОВ «Юніт Капітал» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №154882265 від 22.10.2022 року на загальну суму 36 128,40 грн. (а.с.126-128).
Згідно наданих розрахунків заборгованості та виписки з особового рахунка за кредитним договором №154882265, заборгованість ОСОБА_1 становить 36 128,40 грн., яка складається з: 7000,00 грн. - заборгованість по кредиту, 29 128,40 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом (а.с. 130-136).
Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.
Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
У ч. 1 ст. 1048 ЦК України зазначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У ході розгляду справи стороною позивача доведено те, що позивач на даний час є законним правонаступником стягувача за укладеним договором, боржником за якими є відповідач.
Стороною відповідача наданий позивачем розрахунок не спростовано, як і не надано доказів належного виконання договірних зобов'язань та сплати коштів в добровільному порядку.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на викладене, позивачем доведено належними доказами укладення відповідачем кредитного договору №154882265 від 22.10.2022 року та неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, наявності заборгованості за кредитним договором в розмірі 36 128,40 грн., яка складається з: 7000,00 грн. - заборгованість по кредиту, 29 128,40 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
Також позивачем доведено належними доказами наявності у TOB «Юніт Капітал» права вимоги до відповідача за кредитним договором №154882265 від 22.10.2022 року.
На час розгляду справи, відповідачем не надано доказів, що свідчать про неотримання кредитних коштів від «Манівео швидка фінансова допомога» чи погашення заборгованості, причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, а також контррозрахунку розміру заборгованості також не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач неналежно виконує свої зобов'язання за укладеним договором й відповідно не надано суду доказів на спростування вказаного, приходить до висновку, що позов TOB «Юніт Капітал» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.
За п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 751/3840/15-ц від 20.09.2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Так, у матеріалах справи міститься: копія договору про надання правничої допомоги №10/03/25-02 від 10.03.2025 року, додаток №1 до договору, додаткова угода №6 від 10.03.2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 10.03.2025 року (а.с. 137-144).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у рішенні в справі Laventsv. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі №756/2114/17 від 13.02.2019 року, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.
Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого вст. 13 ЦПК України, суд приходить до висновку, що витрати в розмірі 3000,00 грн. відповідатимуть критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також не суперечатимуть принципу розподілу таких витрат
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 509, 525, 526, 530, 546, 610, 611, 612, 615, 629, 633, 634, 1049, 1054 ЦК України, статтями 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263 -265, 268, 273, 275, 279, 280, 354, 355 ЦПК України суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №154882265 від 22.10.2022 року у розмірі 36 128,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літ. А, офіс 10.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер платника податку НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Текст рішення складено 10.10.2025 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко