Справа № 358/1862/25 Провадження № 2/358/984/25
про залишення позовної заяви без руху
09 жовтня 2025 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., отримавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Богуславської міської ради Київської області, третя особа - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Дошки Людмили Анатоліївни про визнання права власності, -
До Богуславського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Болотін Андрій Євгенович до Богуславської міської ради Київської області, третя особа - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Дошки Людмили Анатоліївни про визнання права власності.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, приходжу до наступного висновку.
За правилами ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Стороною позивача ціна позову не зазначена.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, окрім іншого, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається - дійсною вартістю нерухомого майна (п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України).
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Стороною позивача до позову не надано оцінку спірного об'єкту нерухомого майна.
Для визначення дійсної ціни позову позивачу слід долучити до позовної заяви документи про оціночну вартість спірного житлового будинку (частку) на час звернення до суду та визначити ціну позову у відповідності до п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України.
До матеріалів справи сторона позивача долучила квитанцію про сплату судового збору у розмірі 986,40 гривень за подання позовної заяви через підсистему «Електронний суд».
Суд позбавлений можливості, визначити суму судового збору, яка підлягає сплаті позивачем за позовні вимоги майнового характеру, у зв'язку з тим, що ціна позову позивачем взагалі не зазначена та не зазначено, що позов містить вимоги майнового характеру. Інших підстав, для звільнення позивача від сплати судового збору в позовній заяві не зазначено та не надано відповідних доказів.
За змістом вимог п.п. 1 п. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір, за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму. Позивачем ставиться вимога майнового характеру, за яку необхідно сплатити судовий збір в сумі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, за подання позовної заяви визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, позивач має визначити ціну позову та сплатити 1 % (доплатити різницю) від ціни позову.
Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до положень п.24 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року у справах такої категорії відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності спадкоємців за заповітом і за законом є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати, зокрема, коло спадкоємців, які прийняли спадщину. Для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з'ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину за кожним із спадкодавців. Ці обставини визначають і як фактичне підґрунтя позову, так і суб'єктний склад відповідачів.
Як вбачається із доданого до позовної заяви свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 10.07.2010 державним нотаріусом Богуславської районної нотаріальної контори та зареєстрованого за № 1-2363, спадкоємцями в зазначеному заповіті майна ОСОБА_2 , 1918 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/3 частину є її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/3 частину є її дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та на 1/3 частину є її син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач звернулася до суду з позовом про визнання права власності на 1/3 частину спадкового майна, яке залишилось після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , зазначивши у заяві до нотаріуса про прийняття спадщини відомості про спадкоємців за законом померлого: дітей - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дружини - ОСОБА_7 , племінників померлого: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , батько яких ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
При цьому, відповідачем у позовній заяві зазначена Богуславська міська рада.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 березня 2020 року у справі № 394/8/19 (провадження № 61-1404св20) зроблено наступний висновок. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати, зокрема, коло спадкоємців, які прийняли спадщину. Для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з'ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину за кожним із спадкодавців.
Відтак, для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з'ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину. Ці обставини визначають і як фактичне підґрунтя позову, так і суб'єктний склад відповідачів.
Отже, позивачу потрібно уточнити коло осіб, які беруть участь у справі, або підтвердити відсутність інших спадкоємців за заповітом і законом, усунення їх від права на спадкування чи неприйняття ними спадщини.
Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.
Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175-177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Богуславської міської ради Київської області, третя особа - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Дошки Людмили Анатоліївни про визнання права власності - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання останнім копії ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута останньому, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною позовною заявою до суду.
Копію ухвали суду надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий: суддя К. С. Романенко