Справа №: 164/1215/25
п/с: 2/164/813/2025
9 жовтня 2025 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Невара О.В.,
при секретарі Шумік О.І.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, вказуючи на те, що відповідач ОСОБА_3 являється його матір'ю. Згідно рішення Маневицького районного суду Волинської області від 28 березня 2018 року з відповідача було стягнуто аліменти на утримання позивача до досягнення ним повноліття. На даний час ОСОБА_1 є повнолітнім, навчається у Луцькому національному технічному університеті на денній формі навчання за контрактом. Відповідач в добровільному порядку належної матеріальної допомоги на його утримання не надає, незважаючи на те, що ОСОБА_1 потребує такої допомоги. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_3 аліменти на його утримання в розмірі 2000 гривень щомісячно, починаючи з дня звернення із заявою до суду та до закінчення ним навчання, але не більше, як до досягнення 23-річного віку.
Позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду позовній заяві, просили стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_1 в розмірі 2000 гривень щомісячно, починаючи з дня звернення із заявою до суду та до закінчення ним навчання, але не більше, як до досягнення 23-річного віку.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовних вимог не визнала, вважає їх необґрунтованими, а тому в їх задоволенні просила відмовити. Підтвердила, що будь-яких коштів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 вона не надає, так як він проживає з батьком ОСОБА_4 окремо від неї, відмовляється з нею взагалі спілкуватися. На її думку, син від неї допомоги не потребує, його потреби у повному обсязі може забезпечити батько ОСОБА_4 . Інші діти чи непрацездатні особи на утриманні у ОСОБА_3 не перебувають. Стверджує, що вона не має можливості сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 в розмірі 2000 гривень щомісячно. Відповідач має постійне місце роботи, працює продавцем у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , отримує невелику заробітну плату. На даний час ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , який відбуває покарання у виді позбавлення волі в державній установі «Маневицька виправна колонія № 42», перебуває на лікуванні в медичній частині установи, потребує від неї коштів на придбання необхідних медикаментів для подальшого лікування.
Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно з ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров?я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров?я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред?явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Згідно з ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 являється матір'ю позивача ОСОБА_1 . Згідно рішення Маневицького районного суду Волинської області від 28 березня 2018 року з відповідача було стягнуто аліменти на утримання позивача до досягнення ним повноліття. На даний час ОСОБА_1 є повнолітнім, навчається у Луцькому національному технічному університеті на денній формі навчання за контрактом. Відповідач в добровільному порядку належної матеріальної допомоги на його утримання не надає, незважаючи на те, що ОСОБА_1 потребує такої допомоги, а ОСОБА_3 має реальну можливість надавати таку допомогу. Інші діти чи непрацездатні особи на утриманні у ОСОБА_3 не перебувають. ОСОБА_1 фактично перебуває на повному утриманні батька ОСОБА_4 , який не має можливості самостійно забезпечувати повнолітнього сина всім необхідним. Відповідач має постійне місце роботи, з 11 березня 2025 року працює продавцем у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 . Зазначені обставини не оспорюються сторонами, а також це встановлено з досліджених судом письмових доказів, зокрема, свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14 грудня 2006 року, довідки Луцького національного технічного університету № 2981/25 від 25 лютого 2025 року, рішень Маневицького районного суду Волинської області від 24 січня 2018 року та 28 березня 2018 року, довідки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 № 2025-09/11 від 11 вересня 2025 року.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В поданій до суду позовній заяві не вказано та до матеріалів позовної заяви не додано, а також в ході судового розгляду справи позивачем, представником позивача відповідно до ст. 81 ЦПК України не представлено суду будь-яких належних доказів у підтвердження того, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 в розмірі 2000 гривень щомісячно.
При вирішенні позовних вимог суд бере до уваги, що відповідачем ОСОБА_3 відповідно до ст. 81 ЦПК України не подано суду належних доказів про безпідставність заявлених позивачем ОСОБА_1 позовних вимог про стягнення аліментів.
Проаналізувавши та оцінивши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач має можливість надавати допомогу на утримання своєї повнолітньої дитини, має для цього відповідний дохід, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,аліменти на його утримання в розмірі 1200 гривень щомісячно, починаючи з 27 травня 2025 року та до закінчення ним навчання - 30 червня 2028 року, але не більше, як до досягнення 23-річного віку.
Згідно з ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню на рахунок ГУК у Волин.обл/смт Маневичі/22030101 (рахунок отримувача: UA188999980313191206000003560, код отримувача 38009371, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування суду - Маневицький районний суд Волинської області) 1211 гривень 20 копійок судового збору.
Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 182, 191, 199-200 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Ляховичі Іванівського району Брестської області Республіки Білорусь, жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на його утримання в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень щомісячно, починаючи з 27 травня 2025 року та до закінчення ним навчання - 30 червня 2028 року, але не більше, як до досягнення 23-річного віку.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на рахунок ГУК у Волин.обл/смт Маневичі/22030101 (рахунок отримувача: UA188999980313191206000003560, код отримувача 38009371, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування суду - Маневицький районний суд Волинської області) 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Повний текст судового рішення складено 9 жовтня 2025 року.
Суддя районного суду О.В. Невар