Справа № 180/541/25
2/180/407/25
10 жовтня 2025 р.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Нанічкіної Н.М.
з секретарем судового засідання Лебедєвою К.Є.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивачка ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Гончаренка Олексія Олександровича звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якому зазначає, що на підставі виконавчого листа по справі № 180/1701/24, виданого 06 березня 2025 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 серпня 2024 року і до повноліття дитини. На час звернення до суду з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , він мав на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 досяг повноліття. Вважає, що оскільки у ОСОБА_2 , крім доньки ОСОБА_5 , інших неповнолітніх дітей немає, він може сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Просить суд змінити розмір стягуваних за рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2024 року по справі №180/1701/24 аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення дитиною повноліття. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку (доходу), щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини.
01 квітня 2025 року відкрито провадження у справі; ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кок Юлія Іванівна 21 квітня 2025 року надала до суду відзив на позовну заяву, у якій просить суд відмовити у задоволенні позову про зміну розміру аліментів. Відзив обгрунтовано тим, що на утриманні відповідача, крім доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває і повнолітній син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який навчається у Відокремленому структурному підрозділі «Марганецький фаховий коледж Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», на базі 9 класів. На даний час він навчається на третьому курсі. 10 квітня 2025 року матір'ю ОСОБА_4 - ОСОБА_7 , подано до Марганецького міського суду Дніпропетровської області позовну заяву про стягнення з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку із його навчанням, в розмірі частини усіх видів доходів відповідача щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду 10 квітня 2025 року і до закінчення ним навчання, але не більше, як до досягнення ним двадцяти трьох річного віку. Крім того, ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 3 групи, отримує пенсію. Постійним джерелом доходу є пенсія по інвалідності. Через захворювання та обмеження працездатності ОСОБА_2 не працевлаштований. Вважають законним та справедливим стягнення аліментів в розмірі 1/6 доходів ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як це встановлено рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2024 року по справі № 180/1701/24.
Ухвалою від 12 травня 2025 року провадження у справі позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини зупинено - до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 180/644/25 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку із його навчанням.
Ухвалою ві 22 липня 2025 року провадження по справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини поновлено.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.2 ст.247 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що в позові необхідно відмовити з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8, 27).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір'ю - позивачкою ОСОБА_1 , і знаходиться на її утриманні.
Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2024 року по справі №180/1701/24 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 серпня 2024 року і до повноліття дитини; видано виконавчий лист № 180/1701/24, 2/180/667/24 (а.с.5-6).
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 досяг повноліття.
Згідно довідки Відокремленого структурного підрозділу «Марганецький фаховий коледж Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» від 08 квітня 2025 року, ОСОБА_4 , 2007 року народження, 01 вересня 2022 року вступив на денне відділення на базі 9 класів, на даний час навчається на 3 курсі денного відділення за дистанційною формою. Термін закінчення навчання - 30 червня 2026 року (а.с.29).
Заочним рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 02 червня 2025 року позовну заяву ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини заробітку (доходу), щомісячно, на весь період навчання, але не довше чим до досягнення ОСОБА_4 віку 23 років, починаючи стягнення з 10 квітня 2025 року.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч.2 ст.51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві. Зокрема, статтею 180 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Стаття 27 «Конвенції про права дитини», ратифікованої Верховною Радою України 27.09.1991, та положення «Декларації прав дитини» регламентують, що інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.
Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
За ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
В пункті 23 своєї Постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів» Пленуму Верховного Суду України зазначає, що відповідно до ст.192 СКрозмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 сплачує аліменти на двох дітей: неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та на повнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - в розмірі частини заробітку (доходу), щомісячно, на весь період навчання, але не довше чим до досягнення ним віку 23 років.
Також, відповідач є особою з інвалідністю (3 група) та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У відзиві на позов представник відповідача зазначає, що ОСОБА_2 через захворювання та обмеження працездатності не працює, та в умовах воєнного стану знайти постійну роботу в Україні ОСОБА_2 не вдається, і постійним джерелом доходу є пенсія по інвалідності.
Доказів наявності/відсутності інших джерел доходу у ОСОБА_2 , ні сторона позивача, ні сторона відповідача, суду не надали.
Оскільки судові рішення є обов'язковими до виконання, а розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, суд має виходити з фактичних обставин справи та зобов'язання щодо утримання.
За загальним правилом розмір аліментів на двох дітей складає одну третину заробітку (доходу) платника аліментів, тобто по 1/6 на кожного з двох дітей.
Позивачка просила суд збільшити розмір аліментів з 1/6 частини до частини заробітку (доходу) відповідача. Однак, доказів того, що дитина за станом здоров'я (чи з інших причин) потребує утримання з боку батька в більшому розмірі, ніж визначено рішенням суду, до позову не надано.
Також, не надано доказів того, що ОСОБА_2 має можливість сплачувати аліменти в розмірі більшому, ніж 1/3 частина його заробітку (доходу), без погіршення свого матеріального стану для нормального функціонування, збереження здоров'я та для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Таким чином, враховуючи обставини справи, на даний час суд не вбачає підстав для зміни розміру аліментів, стягуваних з відповідача на користь позивачки на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тому в позові необхідно відмовити.
Керуючись статтями ст.ст.12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умов, визначених в ч.2 ст.354 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено 10.10.2025 року
Суддя: Н. М. Нанічкіна