Справа № 201/7274/25
Провадження № 2/201/3608/2025
06 жовтня 2025 року Соборний районний суд
міста Дніпра
у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С.,
при секретарі - Максимовій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Маріупольської міської ради Донецької області, третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сахова Марина Андріївна про визнання права власності в порядку спадкування,-
Стислий виклад позицій позивача.
11 червня 2025 року до Соборного районного суду міста Дніпра з надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Маріупольської міської ради Донецької області, третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сахова Марина Андріївна про визнання права власності в порядку спадкування.
У поданому позові позивачі просять:
-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 48,20 кв.м., жилою площею 27,90 кв.м. - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 48,20 кв.м., жилою площею 27,90 кв. м. - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 48,20 кв.м., жилою площею 27,90 кв.м. - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивачі у позовній заяві посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , який був сином ОСОБА_4 та батьком ОСОБА_1 та ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 . спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_5 є його малолітні діти - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його дружина - ОСОБА_3 та його матір - ОСОБА_4 . Матір та діти померлого вважаються такими, що фактично прийняли спадщину, яка відкрилась за фактом смерті ОСОБА_5 . Дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_3 - у встановлений 6-ти місячний строк з заявою про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 в своїх інтересах до нотаріального органу не зверталась. Згідно із листом-роз'ясненням приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Акішиної Р.С. від 28.05.2025 № 80/01-16 на звернення ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 - щодо подання заяв про прийняття спадщини та видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , заявникам відмовлено. Нотаріусом зазначено, що спадкове майно складається з двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 48,2 кв.метрів, житловою площею 27,9 кв.м. У ОСОБА_3 , законного представника ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 - відсутні документи, що підтверджують право власності померлого ОСОБА_5 на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . З огляду на викладене, ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 - відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , запропоновано звернутись до суду із позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом на спірне майно. Враховуючи наведене, позивачі звернулися до суду із вказаним позовом.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2025 року указана позовна заява передана для розгляду судді Федоріщеву С.С.
Ухвалою судді від 12 червня 2025 року було відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі.
Ухвалою суду від 02 вересня 2025 2025 року закрито підготовче провадження у даній цивільній справі, справу призначено до судового розгляду.
Представник позивачів надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, у якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача Маріупольської міської ради Донецької області надав суду заяву з проханням розглядати справу без його участі та вирішувати справу за наявними матеріалами.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
Таким чином, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Фактичні обставини встановленні судом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_5 є сином ОСОБА_4 , чоловіком ОСОБА_3 та батьком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 29 січня 1985 року, свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 27 жовтня 1998 року, свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 22 березня 2013 року та свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 30 жовтня 2019 року.
Також встановлено, що померлому ОСОБА_5 на момент смерті належала квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом віл 10 жовтня 2015 року № 1995 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02 червня 2025 року № 429498691.
Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_5 є його малолітні діти - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , його дружина - ОСОБА_3 та його матір - ОСОБА_4 .
Згідно із інформацією Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради від 20 листопада 2024 року № 1022-вих.24: в реєстрі Маріупольської міської територіальної громади міститься інформація, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 07 серпня 2001 року по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Станом на 29 липня 2024 року за вказаною адресою разом із ОСОБА_5 зареєстрована ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України ОСОБА_4 - матір померлого ОСОБА_5 - фактично прийняла спадщину після його смерті, оскільки проживала та була зареєстрована за однією адресою разом із спадкодавцем - АДРЕСА_3 .
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - діти померлого ОСОБА_5 - також вважаються такими, що фактично прийняли спадщину, яка відкрилась за фактом смерті ОСОБА_5 .
Дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_3 - у встановлений 6-ти місячний строк з заявою про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 в своїх інтересах до нотаріального органу не зверталась.
Згідно із листом-роз'ясненням приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Акішиної Р.С. від 28.05.2025 № 80/01-16 на звернення ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 - щодо подання заяв про прийняття спадщини та видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , заявникам відмовлено. Нотаріусом зазначено, що спадкове майно складається з двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 48,2 кв.м, житловою площею 27,9 кв.м. У ОСОБА_3 , законного представника ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 - відсутні документи, що підтверджують право власності померлого ОСОБА_5 на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . З огляду на викладене, ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 - відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , запропоновано звернутись до суду із позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом на спірне майно.
Відповідно до витягів із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину, заповіти/спадкові договори) від 28 травня 2025 року щодо ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Спадковому реєстрі відсутні будь-які спадкові справи, свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 не видавались.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Цивільного кодексу України.
Положеннями частини 1 статті 1218 ЦК України визначено, що д о складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Відповідно до ст. ст. 1222, 1223 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини та право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно із ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Відповідно до ст.1258. ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
В силу ч. 1 ст.1268, ч. 1,5ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
Відповідно до ст. 1296ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно із ч.1 ст.1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
У відповідності до ч. 5 ст. 1268ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Аналогічна думка викладена в роз'ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
У Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно із ст. 392 ЦК України власник майна може подати позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється чи не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, які б посвідчували його право власності.
Законом України від 21 квітня 2022 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України» було внесено зміни до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Зокрема, згідно із п.7 ст.1(1) Закону, тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 30 листопада 2022 року №280 було внесено зміни до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 та затверджено перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових дій) або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 листопада 2022 року. Так, зокрема, до вказаного переліку належить Маріупольська міська територіальна громада.
У зв'язку із проведенням бойових дій на території м. Маріуполь, припиненням діяльності нотаріуса по Маріупольському районному нотаріальному округу, нотаріус не має можливості встановити коло спадкоємців, час подання заяв, претензій кредиторів, інше лише за даними зі спадкового реєстру.
Враховуючи наведене та той факт, що у позивачів відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, суд доходить висновку, що позивачами вірно обрано спосіб захисту свого права.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.
За ст. 6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі «Case of Oneryildis v. Turkey» (справа відкрита за заявою №48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття «майно» охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності.
Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
Згідно зі ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Виходячи з передбаченого ст. 8 Конституції України принципу верховенства права, наведені норми Конституції України надають людині можливість будь-якими незабороненими законом засобами самому захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Ст. 15 ЦК України також передбачає право кожної особи на захист своїх цивільних прав та інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання, а ст. 16 цього ж кодексу право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, вказуючи в якості одного зі способів захисту цивільних прав та інтересів визнання права. Ст. 392 ЦК України також передбачено право власника майна на пред'явлення позову про визнання його права власності.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Враховуючи наведене, слід дійти до висновку, що позивачі є спадкоємцями ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за законом, але в зв'язку з тимчасовою окупацією м. Маріуполь, Донецької області та відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів, вони позбавлений права на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, виходячи з того, що позивачі не має іншої можливості захистити своє право на спадщину, зокрема через органи нотаріату, суд вважає, що їх право підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
Оцінюючи дослідженні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Згідно ч.1,3 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини в контексті наведених вище норм цивільного законодавства, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Маріупольської міської ради Донецької області, третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сахова Марина Андріївна про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 48,20 кв.м., жилою площею 27,90 кв.м. - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_8 ) право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 48,20 кв.м., жилою площею 27,90 кв. м. - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_9 ) право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 48,20 кв.м., жилою площею 27,90 кв.м. - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.С. Федоріщев