Справа № 201/7774/25
Провадження № 2-о/201/245/2025
07 жовтня 2025 року Соборний районний суд
міста Дніпра
у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С.,
при секретарі - Максимовій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем, -
В червні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Соборного районного суду міста Дніпра із заявою, де заінтересованими особами є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у якій просила встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) із спадкодавцем ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 на час її смерті та понад п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_2 по ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своєї заяви заявниця посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її тітка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається з 1/4 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Заявниця та померла ОСОБА_4 були зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 . Так починаючи з 1982 року заявниця проживала зі своєю померлою тіткою ОСОБА_4 , вони вели спільне господарство, займалися благоустроєм житла, придбавали побутові речі та техніку, несли спільні витрати на комунальні послуги. Найближчою родичкою померлої ОСОБА_4 є заявниця, яка їй приходиться племінницею. З метою прийняття спадщини заявниця зверталась до нотаріуса, однак отримала усну відмову. Нотаріус повідомив заявниці, що їй необхідно у судовому порядку встановити факт проживання однією сім'єю. Таким чином, заявниця позбавлена можливості належним чином звернутись до нотаріуса та вступити у спадщину. Враховуючи наведене, заявниця звернулась до суду із вказаною заявою.
Заявниця надала до суду заяву, у якій просила заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити та розгляд справи проводити без її участі.
Заінтересована особа ОСОБА_2 до суду надала заяву з проханням розглядати справу без її участі, заяву підтримала, не заперечувала проти її задоволення.
Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання двічі не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Суд, розглянувши подані заявником матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Дніпро померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Соборним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно - 1/4 частина квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки № 914 від 28 січня 2022 року про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, за адресою: АДРЕСА_1 , до складу сім'ї/зареєстрованих входять:
-ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , співвласниця, зареєстровано 05 січня 1982 року;
-ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровано 11 березня 1977 року, знято з реєстрації 12 травня 2021 року;
-ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , співвласниця, зареєстровано 18 лютого 2003 року;
-ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , співвласник, зареєстровано 18 лютого 2003 року.
Згідно із ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.
За умовами ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За правилами, встановленими в п. 3.21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як зазначено в п. 1.13 вказаного Порядку якщо останнє місце проживання спадкодавця було на території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, нотаріусу подається відповідна заява спадкоємця.
Відповідно до п. 23 Постанови №7 від 30 травня 2007 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмови особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/95 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.
У постанові № 5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 5.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності ЦК України(п. 21 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7).
Як вбачається з матеріалів справи факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 підтверджується наступними документами:
1. Паспортом громадянина України ОСОБА_1 (сторінка 11, відмітка про адресу місця проживання).
2. Довідкою № 914 від 28 січня 2022 року про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, за адресою: АДРЕСА_1 .
Частиною 3 статті 1268 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Встановлення в судовому порядку факту проживання однією сім'єю необхідно заявнику для реалізації її спадкового права, як спадкоємця.
Оцінюючи усі докази які було досліджені судом у ході судового засідання в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вищевказаними доказами підтверджується те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживали однією сім'єю до смерті ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 293, 294 315 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем - задовольнити.
Встановити проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) із спадкодавцем ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 на час її смерті та понад п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 05 січня 1982 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.С. Федоріщев