Справа № 461/7776/25
Провадження № 1-кс/461/6193/25
10.10.2025 року місто Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про надання тимчасового доступу до речей та документів,
встановив:
Відділом розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025140000001051 від 12.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.153 КК України.
Старший слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Львівської обласної прокуратури, звернулась до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, а саме:
до мобільного телефону марки «Айфон 8+», IMEI: НОМЕР_1 , що перебуває у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з можливістю проведення його огляду та вилучення у електронних копіях особистого листування та інших записів особистого характеру, які можуть міститись в месенджерах та соцмережах, зокрема фотографій, відеозаписів, аудіозаписів, а також до сім-карт мобільних операторів, які містяться у зазначеному мобільному телефоні.
Клопотання обґрунтовує тим, що 17.09.2025 до СУ ГУНП у Львівській області надійшла заява від потерпілої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що остання добровільно надає працівникам поліції свій мобільний телефон марки «Айфон 8+», IMEI: НОМЕР_1 для проведення відповідних слідчих дій.
Таким чином, в ході досудового розслідування виникла необхідність в тимчасовому доступі до мобільного телефону марки «Айфон 8+», IMEI: НОМЕР_1 , а саме, до книги дзвінків, фотогалереї, аудіо та відеозаписів, графічних зображень, смс-листування (особистої переписки) та інших записів особистого характеру, які можуть міститись в месенджерах та сомережах, мобільних додатках «Telegram», «Viber», «WhatsUP», «Instagram», «ТікТок», «Нотатки», тощо, з можливістю зняття електронних копій вказаної вище інформації, з метою проведення огляду, та подальших експертиз або використання вказаної інформації, як доказів у межах даного кримінального провадження, а також до сім-карти, яка знаходяться в даному мобільному телефоні.
Слідча у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду повідомлялась належним чином, у відповідності до ч. 1 ст. 135 КПК України, а саме здійснення виклику по телефону. В прохальній частині клопотання, просила слухати без її участі.
Володілець майна у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду повідомлялась належним чином, у відповідності до ч. 1 ст. 135 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про надання тимчасового доступу до речей та документів за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Статтею 26 КПК України також встановлено засади диспозитивності кримінального провадження. Зокрема, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Таким чином, виходячи з наведених вище процесуальних положень, перешкод для розгляду клопотання не встановлено.
У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється (ч. 4 ст. 107 КПК України).
Відповідно до положень ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно положень ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, серед іншого, тимчасовий доступ до речей і документів.
Відповідно до положень ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до статті 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп'ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.
Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Згідно статті 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
Відповідно до положень ч. 5-7 статті 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.
Слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 162 КПК України, вищевказана інформація містить охоронювану законом таємницю, а саме особисте листування особи та інші записи особистого характеру.
Частиною 6 ст.163 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Системний аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що застосування до ухвал слідчого судді про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів положень, які регламентують загальні вимоги щодо судового рішення можливо лише з врахуванням особливостей стадії досудового розслідування, яка є відмінною від судового розгляду.
Разом з тим, доводи слідчого про те, що саме надання дозволу на тимчасовий доступ необхідне з метою подальшого використання його під час доказування вчинення кримінального правопорушення, унеможливлення зміни або знищення інформації наявної у зазначеному мобільному телефоні, надасть можливість проведення його огляду та вилучення електронних копій особистого листування та інших записів особистого характеру, зокрема фотографій, відеозаписів, аудіозаписів, з метою проведення подальших експертиз, є необґрунтованою та безпідставною.
Так, Верховний Суд у постанові від 4 червня 2025 року по справі № 686/20198/22 вказав, що відповідно до положень ч. 1 ст. 159 КПК тимчасовий доступ до речей і документів в контексті доступу до інформації, що міститься на мобільних терміналах систем зв'язку, полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходиться інформація, можливості отримати її копію. Іншими словами, дозвіл на тимчасовий доступ становить собою наказ суду, адресований особі, у володінні якої знаходиться мобільний термінал, надати стороні кримінального провадження, доступ до такої інформації для зняття її копії.
Однак, у даному випадку телефон вже перебуває у володінні сторони обвинувачення, наданий володільцем добровільно, жодних даних про необхідність подолання логічного доступу до відповідного носія клопотання не містить, тому безпідставним та нелогічни є твердження про необхідність надання такого тимчасового доступу до нього.
Сторона обвинувачення отримала телефон у своє володіння в результаті добровільно надання такого власником, обставини передачі якого не дають підстав для визнання даних з цього телефону недопустимими доказами, тому суд не вважає, що вимагається окремий дозвіл на доступ до інформації, яка міститься в ньому.
Верховний Суд неодноразово в своїх рішеннях підкреслював, що у випадку коли власник (володілець) речей дає згоду на їх огляд, то немає необхідності додаткового звернення органу досудового розслідування за судовим дозволом на проведення таких дій (постанови Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі № 740/3412/20, провадження № 51-2768км22 та від 13 листопада 2024 року у справі № 202/2174/23, провадження N 51-2894км24).
Огляд інформації наявної у відповідному носії очевидно не становить негласного втручання у приватне спілкування, передбачене § 2 гл. 21 КПК. Водночас, дозвіл слідчого судді на тимчасовий доступ до речей і документів, що регулюється гл. 15 КПК, також не є необхідним у цій ситуації.
З цього приводу слід зазначити, що в матеріалах клопотання міститься заява ОСОБА_4 , відповідно до змісту якої, остання добровільно надає мобільний телефон, що зазначений у клопотанні для проведення огляду.
Таким чином, слідчим належним чином не обґрунтовано та не доведено необхідності надання тимчасового доступу до мобільного телефону марки «Айфон 8+», IMEI: НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час перебуває у розпорядженні органу досудового розслідування та наданий власником добровільно.
Отже, враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.159-165, 222 КПК України,
постановив:
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1