Справа № 308/12562/25
1-кп/308/1055/25
02 жовтня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні , у залі суду у м.Ужгород, кримінальне провадження № 12025071170000519 , відомості про яке внесено до ЄРДР від 05 серпня 2025 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,-
Встановив:
Із змісту поданого прокурором Ужгородської окружої прокуратури ОСОБА_6 клопотання звбачається , що 05.08.2025 року, близько 12 години 25 хвилин, заступник начальника відділу поліції з превентивної діяльності відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Барвінок, траса М-06, за координатами Google maps 48,57635 Пн 22,33366 Сх, у зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків щодо перевірки розстановки нарядів та патрулювання дорожнього руху.
Близько 12 години 27 хвилин, ОСОБА_7 відповідно до ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, було зупинено автомобіль марки «Рено» моделі «Логан» д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, під керуванням гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки останній рухався на ТЗ з характерними до дорожньо-транспортної пригоди пошкодженнями, а саме пошкодження правої частини транспортного засобу.
Так, близько 12 години 30 хвилин, з автомобіля, збоку водія, вийшов ОСОБА_4 , після чого ОСОБА_7 представився водієві пред'явив службове посвідчення, а також повідомив що відносно останнього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, в зв'язку з чим ОСОБА_7 було викликано наряд ГРПП відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на місце події для складання адміністративних матеріалів.
Проте, ОСОБА_4 , не бажаючи виконувати подальші вимоги начальника СП відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 , щодо складання адміністративних матеріалів за вказане діяння, почав висловлюватися нецензурною лайкою, розвернувся та почав покидати місце події, в ході чого ОСОБА_7 взяв останнього своєю правою рукою за плече задля унеможливлення здійснення ОСОБА_4 вказаних дій, внаслідок чого ОСОБА_4 агресивно відмахнувся від ОСОБА_7 своєю лівою рукою та схопив останнього за вказівний палець правої руки прикладаючи значних фізичних зусиль, в результаті чого ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді пошкодження капсули проксимального міжфалангового суглобу правої кисті
06 серпня 2025 року ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, тобто в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
28 серпня 2025 року обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, тобто, за обвинуваченням в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків надійшов до сувду
Прокурор ОСОБА_8 у клопотанні вказує, що ОСОБА_4 на підставі вагомих доказів обґрунтовано обвнувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, за який йому у випадку визнання винним, загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років; є особою, стан здоров'я якої не перешкоджає утриманню під вартою.
Окрім цього , прокурор в клопотанні зазначає про існування ризиків переховування обвинуваченого від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та такий може вчинити інше кримінальне правопорушення, які неможливо попередити, застосувавши більш м'який запобіжний захід.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 клопотання підтримав та просив таке задовольнити, застосувати щодо обвнуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити з підстав необґрунтованості.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника та просив суд врахувати, що має на утриманні двох малолітніх дітей.
Заслухавши думку прокурора, заперечення підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, суддя приходить до наступного висновку.
Витягом з ЄРДР стверджується, що відділом поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12025071170000519 від 05.08.2025, відомості про яке внесено до ЄРДР за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 345 КК України.
28.08.2025року відносно ОСОБА_9 до суду надійшов обвинувальний акт у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
У відповідності до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
КПК України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
На підтвердження обґрунтованості обвинувачення в інкримінованому ОСОБА_9 кримінальному правопорушенні, прокурором до клопотання додано ряд доказів, зокрема протокол огляду місця події від 05.08.2025, протокол огляду відеодокументу від 05.08.2025, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 05.08.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 05.08.2025, проктолог допиту свідка ОСОБА_11 від 05.08.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 05.08.2025.
Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про причетність підозрюваного до злочину, передбаченого ч. 3 ст. 345 КК України. При цьому зазначені у розглядуваному клопотанні обставини обвинувачення мають місце та підтверджуються на даному етапі розгляді справи достатньою сукупністю даних, отже за переконанням судді, особа обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Разом з тим , суддя зауважує, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Суд враховує, що при обранні запобіжного заходу обвинуваченому зазначений прокурором в судовому засіданні ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду знайшов своє підтвердження під час розгляду судом обвинувального акту , так як ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, й задля уникнення відповідальності за злочин, у вчиненні якого він обвинувачується , може виїхати за межі України.
При цьому, суд враховує, що Закарпатська область межує з чотирма країнами Європейського союзу, а саме: Румунією, Угорщиною, Словацькою Республікою та Республікою Польща дають підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочину, може переховуватися від суду та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.
Також суддя вважає наявним ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки знаходячись на волі, ОСОБА_4 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання. ОСОБА_4 може вчинити спроби незаконного впливу на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни наданих раніше показань, зокрема беручи уваги той факт що підозрюваний ОСОБА_4 вже вчинив злочин пов'язаний з застосуванням фізичного насильства щодо працівника правоохоронного органу, що негативним чином позначиться на неупередженості дослідження обставин кримінального правопорушення.
Суддя враховує, що обвинувачений одружений, має на утримання двох неповнолітніх дітей, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків останнього.
В рішенні у справі «Лабіта проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Так, наразі в Україні триває воєнний стан, вчинення підозрюваним злочину в означений час з корисливих мотивів засуджується законом і суспільством.
Застосування альтернативних запобіжних заходів, не пов'язаних з ізоляцією обвинуваченого від суспільства, на думку судді, буде недостатнім для попередження вищевказаних ризиків й забезпечення належної процесуальної поведінки такого.
Більш того, військова агресія російської федерації проти України суттєво обмежує можливість виконання органами влади своїх повноважень, зокрема щодо контролю за процесуальною поведінкою обвинуваченого у разі його перебування на волі.
Таким чином наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам, свідчить про підставність обрання запобіжного заходу обвинуваченим у виді тримання під вартою на строк до 60 днів.
Частина 3 ст. 183 КПК України регламентує обов'язок суду визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним/обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України. При цьому за п. 1ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної/обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ухвали слідчого судді від 06.08.20225 року ( справа №308/11181/25 ) підозрюваному ОСОБА_4 була визначена заставу , яка на перекнання суду є достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України , та суд враховує положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, враховує наявність у обвинуваченого на утриманні двох неповнолітніх дітей, й вважає, що розмір застави, визначений під час застосування запобіжного заходу є достатньої для забезпечення виконання обов'язків ОСОБА_4 , що становить 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Саме такий розмір застави, на думку судді, спонукатиме ОСОБА_4 виконувати процесуальні обов'язки, та зможе запобігати встановленим судом ризикам під загрозою звернення застави у дохід держави.
Суддя зауважує, що обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі. У разі внесення застави на ОСОБА_4 покладаються обов'язки, , відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України,
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, суддя:
Постановив:
Клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_13 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком до 60 днів, а саме до 20 листопада 2025 року включно .
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали вигоовлено 7.10..2025 о 16:00 год.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1